Ухвала суду № 43163884, 25.02.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

25 лютого 2015 рокусправа № 804/8571/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чабаненко С.В.

суддів: Іванова С.М. Шлай А.В.

за участю секретаря судового засідання: Горшкова В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної фінансової інспекції у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2013 року у справі № 804/8571/13-а за адміністративним позовом Вищого професійного училища №17 до Державної фінансової інспекції у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування вимоги та визнання недійним акту, -

В С Т А Н О В И В:

Вище професійне училище №17 звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати пункти 2,3,4,5,6 вимоги Державної фінансової інспекції у Дніпропетровській області від 29.04.2013 року №04-03-05-15/5680 «Про усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження державної власності». В обґрунтування позовних вимог зазначало про неправомірність спірної вимоги та вказало щодо неврахування відповідачем під час проведення ревізії фактичних обставин, які вказують на відсутність порушень законодавства з питань збереження державної власності та фінансів.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2013 року адміністративний позов задоволено частково. Суд визнав протиправною та скасував вимогу Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області від 29.04.2013 року №04-03-05-15/5680 «Про усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження державної власності та фінансів» в частині пунктів 3,5,6. В іншій частині позову відмовив.

Не погодившись із судовим рішенням, Державна фінансова інспекція у Дніпропетровській області звернулась з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржену постанову та у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Щодо пункту 3 спірної вимоги апелянт зазначає, що суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення не врахував, що ревізією дотримання вимог законодавства щодо призначення, нарахування та виплати стипендіального забезпечення встановлено зайве нарахування стипендії за період з червня по серпень 2012 року учням, переведеним на III ступінь на загальну суму 38709, 78 грн. Щодо 5 пункту вимоги зазначив, що ревізією розрахунків з орендної плати відповідачем встановлено недоотримання державним бюджетом та училищем за період з 20 вересня 2011 року по 31 грудня 2011 року орендної плати в сумі 29900,23 грн., у тому числі держбюджетом - 12458,43 грн. внаслідок нездійснення перерахунку річної орендної плати через зміну орендної ставки з 10% до 18% за використання нерухомого майна під розміщення офісних приміщень, чим порушено вимоги п.12 Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропозиції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04 жовтня 1995 року №786. Проте зазначене не прийнято до уваги судом при прийнятті оскаржуваного рішення. Щодо п.6 вимоги апелянт вказав, що суд першої інстанції не визнав обґрунтованими доводи щодо невірного нарахування та виплати премії директору ВПУ№17 ОСОБА_1 Так, згідно наказу департаменту освіти і науки від 21 лютого 2011 року №58-к зазначено про преміювання директора премією у розмірі посадового окладу, тобто 1881,00 грн., тоді як позивачем при перевірці надано наказ про преміювання директора на суму 5643,00 грн., чим порушено підпункт 5 пункту 4 Наказу МОіНУ від 26 вересня 2005 року № 557.

У судовому засіданні сторони доводи, викладені в апеляційній скарзі та запереченнях на неї підтримали в повному обсязі.

Колегія суддів, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції на підставі письмових доказів, що містяться в матеріалах справи, Державною фінансовою інспекцією в Дніпропетровській області відповідно до п.п.2.2 плану контрольно-ревізійної роботи Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області на 1 квартал 2013 року, проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Вищого професійного училища № 17 за період з 01.02.2011 року по 31.01.2013 рік з питань збереження і використання державної власності та фінансів. За результатами ревізії Державною фінансовою інспекцією в Дніпропетровській області складений акт від 29.03.2013 року за № 03-21/3. 29 квітня 2013 року Державною фінансовою інспекцією в Дніпропетровській області на адресу Вищого професійного училища № 17 направлено вимогу від 29.04.2013 року № 04-03-05-15/5680 «Про усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження державної власності та фінансів».

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність пунктів 3,5,6 спірної вимоги.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає за необхідне зазначити наступне.

Враховуючи положення статті 195 Кодексу адміністративного судочинства, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Щодо протиправності пункту 3 вимоги Державної фінансової інспекції у Дніпропетровській області від 29.04.2013 року №04-03-05-15/5680 «Про усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження державної власності», колегія суддів зазначає наступне.

Так, пунктом 3 спірної вимоги зазначено, що ревізією встановлено зайве нарахування стипендії учням, переведеним на III ступінь навчання на загальну суму 38 709,78грн., у зв'язку з чим не дотримано вимоги п.4.3 Типових правил прийому до професійно - технічних навчальних закладів України, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 06.06.2006 року №441 та п.3.3 Положення про вище професійне училище та центр професійно-технічної освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 20.06.2000 р. №225. Внаслідок виявленого порушення, позивача зобов'язано стягнути з осіб, винних у надлишковому використанні коштів стипендіального фонду на виплати учням матеріальної допомоги та заохочень на суму 38709,78 грн., шкоду у порядку та у розмірі, встановленому ст. ст. 130-136 Кодексу законів про працю України.

Відповідач, посилаючись на пункт 4.3 Типових правил прийому до професійно-технічних навчальних закладів України, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 06.06.2006 №441 зазначив, що учні ВПУ, які успішно закінчили другий ступінь професійно-технічної освіти і пройшли кваліфікаційну атестацію, зараховуються на третій ступінь на основі конкурсного відбору згідно з Положенням про вище професійне училище та центр професійно-технічної освіти, затвердженим наказом Міністерства освіти і науки України від 20.06.2000 № 225. Пунктом 3.3 зазначеного Положення визначено, що на третій ступінь професійно-технічної освіти зараховуються на основі конкурсного відбору особи із числа кращих щодо оволодіння професією учнів ВПУ, які завершили навчання на другому ступені і мають повну загальну середню освіту. Наказом по ВПУ № 17 від 01.06.2012 року № 11 «З-УДЗ», підписаним директором ОСОБА_1, відповідно поданих заяв та рішення конкурсної комісії по відбору учнів на III ступінь - професійно-технічної освіти здійснено переведення учнів для продовження навчання на III ступінь профтехосвіти. В особових справах учнів, які переведені на III ступінь є в наявності дипломи кваліфікованого працівника з набутої професії, видані 22-23.05.2012року.

Відповідач вважає, що оскільки у вищевказаних наказах Міністерства освіти і науки України не передбачено переведення учнів на третій ступінь професійно-технічної освіти, а також те, що у травні 2012 року учнів, які повинні бути зараховані у вересні на основі конкурсного відбору на підготовку за освітньо-кваліфікаційним рівнем «молодший спеціаліст» відраховано не було, отже училищем зайво нараховані стипендії за літній період зазначеним учням.

Проте колегія суддів зазначає, що чинним законодавством не передбачено обов'язок навчального закладу переривати відносини з учнями, які завершили навчання на II ступені освіти та мають право на продовження навчання на III ступені професійно-технічної освіти. Крім того, згідно роз'яснення Міністерства освіти і науки України від 20.11.2009 року № 1/9-801 «Про формування контингенту учнів професійно - технічних навчальних закладів за ступеневою професійно - технічною освітою», навчання на третьому ступені професійно - технічної освіти у вищих професійно - технічних училищах та центрах професійно - технічної освіти для отримання високого робітничого розряду (категорії) із здобуттям освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста забезпечує безперервність та ступеневість професійно - технічної освіти. Також, згідно даного роз'яснення при здійсненні навчання за інтегрованими навчальними планами «кваліфікований робітник» - «молодший спеціаліст» професійно - технічний навчальний заклад третього атестаційного рівня проводить зарахування учнів на І курс. Після закінчення навчання на другому ступені професійно-технічної освіти, учні за їх бажанням та за наслідками конкурсного відбору, можуть бути переведені для продовження навчання на третьому ступені (4-5 курс) згідно із вимогами п.3.3 - 3.8 Положення про вище професійне училище, та центр професійно-технічно, освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 20.06.2000р. №225. Також, у Наказі Міністерства освіти і науки України від 14 травня 2013 року № 499 «Про затвердження Типових правил прийому до професійно-технічних навчальних закладів України», зазначено, що учні професійно-технічного навчального закладу які успішно закінчили другий ступінь професійно-технічної освіти і пройшли кваліфікаційну атестацію, зараховуються (переводяться) на третій ступінь на основі конкурсного відбору.

Таким чином, враховуючи те, що з вищенаведених приписів нормативно-правових актів не вбачається обов'язку навчального закладу переривати відносини з учнями, які успішно закінчили другий ступінь професійно-технічної освіти та мають право продовжити навчання на третьому ступені, та фактично учні, що пройшли кваліфікаційну атестацію та були переведені на третій ступінь на основі конкурсного відбору, не відраховувалися з навчального закладу та перебували до початку навчання на канікулах, отже у позивача були відсутні підстави задля припинення нарахування та виплати таким учням стипендії.

Щодо висновків суду з приводу протиправності пункту 5 оскаржуваної вимоги, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

Ревізією відповідача встановлено, що протягом періоду, що перевірявся, на підставі договору оренди Приватному підприємству «Укртехпром» надано в строкове платне користування нерухоме майно: нежитлові вбудовані приміщення будівлі ВПУ №17 загальною площею 264,36м.кв. з метою використання їх під розташування офісу без права здійснення торгівлі (договори оренди № 12/02-2782 та № V 12/2781 від 01.12.2006 року. Відповідно до пунктів 8.1 вказаних договорів орендна плата за вказані нежитлові приміщення визначалася на підставі Методики розрахунку орендної плати та використання плати за оренду державного майна, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 року №786. Пунктом 3.6 договорів оренди визначено, що розмір орендної плати переглядається на вимогу однієї із сторін у разі зміни методики її розрахунку, змін централізованих цін і тарифів та в інших випадках, передбачених чинним законодавствам.

Постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2011 року №961 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 10.08.1995 року № 629 і від 04.10.1995року №786» внесені відповідні зміни в методику розрахунку плати за оренду майна щодо розміру ставок орендної плати. Відповідно до внесених змін орендна плата за нерухоме майно під розміщення офісних приміщень обчислюється виходячи із орендної ставки 18% замість орендної ставки в розмірі 10%.

Посилаючись на наявність вказаних порушень відповідач зазначив, що недоотримання відповідних надходжень бюджетом та закладом виникло через нездійснення орендатором та орендодавцем перегляду розміру орендної плати у зв'язку зі зміною методики її розрахунку відповідно до п. 3.6 договорів оренди.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає такі доводи відповідача неспроможними з огляду на те, що відповідно до умов договорів оренди позивач є лише балансоутримувачем нерухомого майна, тоді як орендодавцем є Регіональне відділення Фонду Держмайна по Дніпропетровській області. Відтак, функції контролю за виконанням договорів оренди державного майна, в тому числі за виконання умов договорів щодо перегляду розміру орендної плати повинно здійснювати Регіональне відділення Фонду держмайна України по Дніпропетровській області. Крім того, такий обов'язок передбачено ст. 7 Закону України «Про управління об'єктами державної власності». При цьому, на позивача такий обов'язок умовами договору оренди та діючим законодавством України не покладено.

Щодо протиправності пункту 6 винесеної відповідачем вимоги, колегія суддів звертає увагу на наступне.

Відповідач, встановивши розбіжності у наказах про призначення та нарахування директору ВПУ№17 ОСОБА_1 премії, послався на порушення позивачем підпункту 5 пункту 4 Наказу МОіНУ від 26 вересня 2005 року № 557. Проте колегія суддів з таким висновком відповідача не погоджується з наступних підстав.

Так, згідно п.5.1 Статуту навчального закладу визначено, що управління училища здійснюється Міністерством освіти і науки України та Головним управлінням освіти і науки Дніпропетровської обласної державної адміністрації.

Відповідно до підпункту 5 пункту 4 Наказу Міністерства освіти і науки України від 26.09.2005 № 557 преміювання керівників навчальних закладів здійснюється за рішенням органу вищого рівня в межах наявності коштів на оплату праці.

Так, за період з лютого по серпень та з жовтня по грудень 2011 року премія виплачувалась на підставі наказів головного управління освіти і науки, за період з січня по грудень 2012 року на підставі наказів училища за погодженням голови профкому. На кожному наказі училища про преміювання засвідчено, що умови наказу погоджено з заступником начальника головного управління освіти і науки - начальником управління науки, вищої та професійно-технічної освіти Дємурою А.Л., за його особистим підписом. Крім того, проведена відповідачем зустрічна звірка з Департаментом освіти і науки Дніпропетровської області також підтвердила управлінське рішення про преміювання директора училища ОСОБА_1

Враховуючи факт наявності двох оригіналів документу про преміювання директора ПТУ№17, як то наказ департаменту освіти і науки від 21 лютого 2011 року №58-к про преміювання директора премією у розмірі посадового окладу, тобто 1881,00 грн., та примірника позивача, де зазначено про преміювання директора на суму 5643,00 грн., відповідач, обґрунтованих пояснень з цього приводу суду першої інстанції не надавав.

Колегія суддів апеляційного суду, переглядаючи оскаржувану постанову з урахуванням приписів частини 5 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України, вжила процесуальних заходів щодо витребування належних та допустимих доказів шляхом витребування з Департаменту освіти і науки Дніпропетровської області доказів щодо розміру та порядку направлення наказу про преміювання ОСОБА_1 У відповідь на зазначений запит отримано інформацію щодо того, що згідно наказу департаменту освіти і науки у Дніпропетровській області від 21 лютого 2011 року №58-к ОСОБА_1 було премійовано грошовою премією у розмірі чотирьох посадових окладів. Відтак, доводи апелянта не знайшли свого підтвердження з урахуванням наявних у справі доказів.

Зважаючи на те, що судом першої інстанції при ухваленні оскарженого рішення не допущено порушень норм матеріального і процесуального права, а викладені в ньому висновки відповідають обставинам справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, постанова суду першої інстанції - без змін.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 195-196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної фінансової інспекції у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2013 року у справі № 804/8571/13-а - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня її складення у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: С.В. Чабаненко

Суддя: С.М. Іванов

Суддя: А.В. Шлай