Ухвала суду № 43163830, 25.02.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

25 лютого 2015 рокусправа № 804/5384/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чабаненко С.В.

суддів: Іванова С.М. Шлай А.В.

за участю секретаря судового засідання: Горшкова В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 травня 2014 року у справі № 804/5384/14 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НПК Металлург» до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «НПК Металлург» звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення, винесене Державною податковою інспекцією у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 18.12.2013р. №0000622203, яким збільшено суму податкового зобов'язання з ПДВ на 18817,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 4704,25 грн. В обґрунтування позовних вимог зазначав, що спірне податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі акту документальної позапланової невиїзної перевірки від 02.12.2013р. за висновками якого встановлено заниження податку на додану вартість у квітні, серпні, жовтні 2012р. на загальну суму 18817 грн. внаслідок відсутності об'єктів оподаткування та неможливості реального здійснення позивачем операцій по ланцюгу з постачальником з ТОВ «Ферріт-Д». Позивач вважає спірне податкове повідомлення-рішення протиправним, оскільки позивачем до перевірки були надані усі первинні документи, які підтверджують факт здійснення господарської операції за договором купівлі-продажу №252 від 20.04.2012р., укладеного з ТОВ «Ферріт-Д» щодо придбання металопродукції, яка використовувалась позивачем відповідно до господарської діяльності підприємства, на час укладення договору сторони були у належному порядку зареєстровані платниками ПДВ та у Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб-підприємців.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 травня 2014 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись із судовим рішенням, Державна податкова інспекція у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області звернулась з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржену постанову та прийняти нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити. Апелянт зазначає, що висновки перевірки відповідають фактичним обставинам справи, акт перевірки складений правомірно, згідно із діючим законодавством, висновки за результатами акту перевірки є цілком обґрунтованими. Так, за результатами аналізу товарно-транспортних накладних (ТТН), наданих позивачем, встановлено їх невідповідність вимогам чинного законодавства України, а саме: у ТТН відсутні відомості про пункт розвантаження товару, не вказаний номер подорожнього листа, відсутні посада, прізвище, ім'я, по-батькові особи, яка здала товар та особи, яка дозволила відпуск товару. Також суб'єктом господарювання до перевірки не було надано жодного первинного документу, який би підтверджував якість придбаного товару чи сертифікату відповідності виробника. Окрім того, податковою інспекцією складено акт перевірки ТОВ «Ферріт-Д» відповідно до якого встановлено, що ТОВ «Ферріт-Д здійснював діяльність, спрямовану на вчинення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам, у зв'язку з чим встановлено відсутність об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів (послуг) у підприємств-постачальників та по операціях з продажу цих товарів (послуг) підприємствам-покупцям у 2011-2012 роках.

Сторони, належним чином повідомлені про дату, місце і час розгляду апеляційної скарги, доказом чого є повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення, не прибули, про причини неприбуття не повідомили.

Відповідно до частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Справа розглянута у відповідності до приписів частини 1 статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України, за якими у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції на підставі письмових доказів, що містяться в матеріалах справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «НПК Металлург» зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради за адресою: м. Дніпропетровськ, бульвар Зоряний, буд.1, перебуває на обліку в ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області, є платником податку на додану вартість, що підтверджується копією витягу з ЄДРПОУ від 09.12.2013р. У період з 22.11.2013р. по 25.11.2013р. податковим органом проведена документальна позапланова невиїзна перевірка фінансово-господарської діяльності з податку на додану вартість ТОВ «НПК Металлург» під час здійснення взаємовідносин з ТОВ «Ферріт-Д» їх реальності та повноти відображення в обліку за квітень, серпень, жовтень 2012р. за результатами якої складено акт від 02.12.2013р. №1163/223/23020946. Згідно з висновками акту встановлені наступні порушення:

- нереальність здійснення господарських відносин з ТОВ «НПК «Металлург», а саме: встановлено відсутність об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення ТОВ «НПК Металлург» операцій по ланцюгу з постачальниками - ТОВ «Ферріт-Д»;

- порушення п.198.2,п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1 ст.201 ПК України в результаті чого занижено податок на додану вартість у квітні, серпні, жовтні 2012р. на загальну суму 18817 грн. (а.с.7-22 том 1). На підставі акту перевірки відповідачем 18.12.2013р. прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р»№0000622203, за яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальній сумі 23521,25 грн. за основним платежем - 18817 грн., за штрафними санкціями - 4704,25 грн. (а.с.23 том 1).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність спірного податкового повідомлення-рішення, оскільки належними первинними документами позивача підтверджено реальність здійснення господарських операцій із зазначеним контрагентом, а також факт отримання у спірному періоді доходу, в тому числі і від вказаних господарських операцій.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до статей 1, 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарська операція це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства, а первинний документ містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 9 вказаного Закону визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.2 статті 198 цього Кодексу визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Підставою для бухгалтерської обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснені господарської операції, а якщо це неможливо то безпосередньо після її закінчення. Для контролю порядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведенні облікові документи.

Як вбачається з матеріалів справи, у періоді, що перевірявся, позивач мав взаємовідносини з ТОВ «Ферріт-Д» щодо придбання у останнього металопродукції. Так, між ТОВ «НПК Металлург» (покупцем) та ТОВ «Ферріт-Д» (продавцем) було укладено договір №252 від 20.04.2012р. за умовами якого продавець зобов'язувався продати, відвантажити металопродукцію згідно виставлених рахунків на умовах самовивозу (а.с.59 том 1). Факт реального здійснення господарської операції за вказаним договором підтверджено первинними бухгалтерськими документами, а саме: копією договору, копіями рахунків на оплату за товар, копіями накладних на отримання товару, копіями податкових накладних, копіями товарно-транспортних накладних, копіями реєстрів довіреностей за спірний період, копіями сертифікатів якості, а також копіями платіжних доручень про оплату за придбаний товар у ТОВ «Ферріт-Д», де у складі вартості товару позивачем було сплачено і суму ПДВ (а.с.59-93 том 1, а.с.3-11 том 2).

З первинних бухгалтерських документів позивача вбачається, що придбаний у ТОВ «Ферріт-Д» товар був у подальшому проданий іншим підприємствам, а частина товару зберігалася на складі позивача, що також підтверджено і актом перевірки від 02.12.2013р. (а.с.11,119-232 том 1). Факт отримання позивачем доходу у спірний період, у тому числі і від вказаних операцій підтверджується показниками, відображеними у податкових деклараціях за ІІ, ІІ-ІІІ квартали 2012р. та за 2012р., копіями платіжних доручень про сплату податку на прибуток до бюджету (а.с.12-61 том 2).

Щодо твердження апелянта про неналежне оформлення позивачем товарно-транспортних накладних, колегія суддів зазначає, що окремі недоліки цих документів не спростовують факту транспортування ТМЦ на виконання укладеного між позивачем та ТОВ «Ферріт-Д» договору поставки металопродукції.

Колегія суддів також вважає необґрунтованими доводи апелянта щодо нереальності господарської операції за договором, укладеним позивачем з ТОВ «Феріт-Д», з підстав визначення податковим органом фіктивною господарської діяльності ТОВ «Феріт-Д», з огляду на таке.

Згідно пунктів 36.1, 36.5 статті 36, пункту 38.1 статті 38, пункту 44.1 статті 44, пункту 47.1 статті 47, пункту 49.2 статті 49 Податкового кодексу України, обчислення, декларування та/або сплата суми податку та збору є персональним податковим обов'язком кожного окремого платника податків, який і несе відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку. Тобто, платник податку несе самостійну відповідальність за порушення ним правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватись на третіх осіб, в тому числі і на його контрагентів.

Таким чином, формування суб'єктом господарювання податкового кредиту не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами, а пов'язане з призначенням придбаних товарів (послуг) для використання у господарській діяльності та наявності податкової накладної (накладних).

Законодавство України, не ставить в залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальності та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Крім того, за договорами, що розглядались, було придбано товар та послуги, які використані позивачем серед іншого і у власній господарській діяльності, що не спростовано відповідачем. На час укладання та виконання спірних угод ТОВ «Феріт-Д» був у належному порядку зареєстрований платниками ПДВ та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо протиправності спірного податкового повідомлення-рішення; доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, вірно застосований матеріальний закон та не допущено порушень процесуального права, оскаржене судове рішення має бути залишено без змін.

Керуючись статтями 195-196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 травня 2014 року у справі № 804/5384/14 - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення її тексту у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: С.В. Чабаненко

Суддя: С.М. Іванов

Суддя: А.В. Шлай