Рішення № 43163683, 11.03.2015, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 27/166/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.03.2015 Справа № 5006/17/84/2012-908/6155/14

За позовом: Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001 м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6)

до відповідача: Комунального комерційного підприємства "Маріупольтепломережа" (87518 Донецька область, м. Маріуполь, вул. Гризодубової, 1)

про стягнення 129 491 613 грн. 19 коп.

Суддя Дроздова С.С.

Представники сторін:

від позивача: Бережок С.І.,дов. № 14-96 від18.04.2014 р.

від відповідача: Коваль Л.Л., дов. № 38/01 від 21.11.2014 р.

Богінська Т.М., дов. № 37/01 від 21.11.2014 р.

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до Комунального комерційного підприємства "Маріупольтепломережа", Донецька область, м. Маріуполь про стягнення суми боргу у розмірі 111 108 443 грн. 67 коп., суми на яку збільшився борг в наслідок інфляційних процесів за весь час прострочення у розмірі 583 212 грн. 80 коп., три відсотки річних у розмірі 1 587 557 грн. 11 коп., пені у розмірі 7 275 373 грн. 87 коп., штрафу (7%) у розмірі 8 937 025 грн. 75 коп.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 21.09.2012р. прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі № 5006/17/84/2012 суддею Шиловою О.М.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 03.12.2012р. призначено у справі № 5006/17/84/2012 судову економічну експертизу з метою визначення сум пені та 3% річних, що підлягають стягненню з відповідача за прострочення оплати за природний газ у період жовтень 2011 року - червень 2012 року, оскільки вирішення спору по суті вимагає спеціальних знань.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 03.12.2012р. провадження у справі 5006/17/84/2012 зупинено.

Згідно зі ст. 12 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" та ст. ст. 1, 3 Закону України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерорестичної операції", якщо місцевий господарський суд знаходиться на тимчасово окупованій території України або в районі проведення антитерористичної операції, то заява подається до господарського суду за територіальною підсудністю судових справ

Відповідно до розпорядження Вищого господарського суду України від 08.09.2014 р. № 28-р "Про зміну територіальної підсудності господарських справ", у зв'язку з неможливістю здійснювати правосуддя господарськими судами Донецької і Луганської областей, Донецьким апеляційним господарським судом у районі проведення антитерористичної операції, на підставі подання Державної судової адміністрації України від 26.08.2014р. № 8-4166/14 та від 29.08.2014р. № 8-4211/14, керуючись статтею 1 Закону України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням анти терористичної операції", статтею 34 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" визначено, що розгляд господарських справи, підсудних господарським судам, розташованим в районі проведення антитерористичної операції, здійснюється зокрема: господарських справ, підсудних господарському суду Донецької області - господарським судом Запорізької області.

Відповідно до абзацу другого частини третьої статті 1 Закону України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції": "У разі неможливості передачі матеріалів справи відповідно до встановленої згідно з цим Законом підсудності вчинення необхідних процесуальних дій здійснюється за документами і матеріалами, поданими учасниками судового процесу, за умови, що такі документи і матеріали є достатніми для ухвалення відповідного судового рішення (п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.09.2014 р. № 01-06/1290/14).

24.12.2014 р. до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ про стягнення заборгованості за спожитий природний газ.

Відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України № 30 від 26.11.2010р., автоматичним розподілом справ між суддями від 24.12.2014р., справу № 5006/17/84/2012-908/6155/14 передано на розгляд судді Дроздовій С.С.

Ухвалою суду від 25.12.2014р. справу № 5006/17/84/2012-908/6155/14 прийнято до розгляду, присвоєно справі номер провадження 27/166/14 та призначено судове засідання на 02.02.2015р.

Ухвалою суду від 02.02.2015р., на підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 24.02.15р., у зв'язку з неявкою у судове засідання представника позивача.

Ухвалою суду від 24.02.2015р. продовжено строк розгляд справи на п'ятнадцять днів, відповідно до ст. 69 ч.3 ГПК України. Розгляд справи відкладено на 11.03.2015р.

11.03.2015р. продовжено судовий розгляд справи № 905/3137/14-908/5775/14.

До початку розгляду справи представники позивача та відповідача заявили клопотання щодо відмови від здійснення технічної фіксації судового процесу.

Головуючим суддею оголошено яка справа розглядається, склад суду, та роз'яснено представникам сторін, які прибули в судове засідання, їх права, у тому числі право заявляти відводи.

Відводів складу суду не заявлено.

Позивач у засіданні суду 11.03.2015р. підтримав позовні вимоги, на підставах, викладених у позовній заяві та письмових поясненнях, в яких зазначив, що відповідачем станом на 26.02.2015р. погашена сума основної заборгованості у розмірі 111 108 443 грн. 67 коп.

Крім того, позивач надав довідку про стан заборгованості, відповідно до якої основна заборгованість Комунального комерційного підприємства «Маріупольтепломережа» перед Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України» за період споживання природного газу з жовтня - грудня 2011 року та січня - червня 2012 року по договору купівлі-продажу природного газу № 14/2313/11 від 30.09.2011р. станом на 26.02.2015 року відсутня (долучена до матеріалів справи).

Сума на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення у розмірі 583 212 грн. 80 коп., три відсотки річних у розмірі 1 587 557 грн. 11 коп., пеня у розмірі 7 275 373 грн. 87 коп., штраф (7%) у розмірі 8 937 025 грн. 75 коп. залишилися відповідачем не сплаченими.

Представник позивача надав письмову заяву, в якій зазначив, що втрати від інфляції у сумі 583 212 грн. 80 коп. нараховано за період існування суми основного боргу за період з листопада 2011р. по квітень 2012р.

Представник відповідача, у судовому засіданні 11.03.2015р. надав клопотання про долучення до матеріалів справи документів, які підтверджують оплату основного боргу в повному обсязі: платіжні доручення, акт звірки розрахунків за період з 01.10.2011р. по 31.12.2014р. (приєднані до матеріалів справи).

Відповідач у клопотанні зазначив, що не заперечує проти оплати витрат за проведення експертизи в сумі 6 620 грн. 40 коп. та згоден з розрахунком інфляційних витрат позивача на суму 583 212,80грн., здійсненого відповідачем та просить суд зменшити розмір штрафних санкцій на 80 %.

Відповідно до ст. 78 ГПК України, у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Розглянувши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, вислухавши позивача та відповідача, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути - визнання права.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Господарським судом встановлено, що 30.09.2011р. між Публічним акціонерниам товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (продавець) та Комунальним комерційним підприємством "Маріупольтепломережа" (покупець) укладено договір на купівлю-продаж природного газу № 14/2313/11.

Відповідно до п. 1.1 договору продавець зобов'язався передати у власність покупцю у ІV кварталі 2011 року та у 2012 році імпортований природний газ (за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, ввезеного на митну територію України Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням та релігійними організаціями, а покупець зобов'язується приймати та оплачувати газ на умовах цього договору.

Згідно п. 2.1 договору продавець передає покупцеві у з 01 жовтня 2011 року по 31 грудня 2012 року газ в обсязі до 227 040,0 тис. куб. м.

На виконання п. 2.1 договору позивач поставив протягом жовтня - грудня 2011 року та січня - червня 2012 року, а відповідач прийняв природний газ обсягом 148 205,654 тис. куб. м. на загальну суму 194 031284,74 грн., що підтверджуються актами приймання - передачі природного газу: від 31.10.2011р. № 38донН; від 31.10.2011р. № 39донРО; від 30.11.2011р. б/н за листопад; від 30.11.2011р. б/н за листопад; від 31.12.2011р. б/н за грудень; від 31.12.2011р. б/н за грудень; від 31.01.2012р. б/н за січень; від 31.01.2012р. б/н за січень; від 29.02.2012р. б/н за лютий; від 29.02.2012р. б/н за лютий; від 31.03.2012р. б/н за березень; від 31.03.2012р. б/н за березень; від 30.04.2012р. б/н за квітень; від 30.04.2012р. б/н за квітень; від 31.05.2012р. б/н за травень; від 30.06.2012р. б/н за червень.

Всього позивачем передано відповідачу 148 205,654 тис. куб. м. природного газу на загальну суму 194 031 284 грн. 74 коп.

Згідно пункту 3.3 договору, приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу. Обсяг споживання газу покупцем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу Покупця.

Відповідно до п. 3.4 договору не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, покупець зобов'язується надати Продавцеві підписані та скріплені печатками покупця та газотранспортного підприємства три примірника акта приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8-го числа зобов'язується повернути Покупцеві та газотранспортному підприємству по одному примірнику оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.

Ціна газу визначена сторонами в розділі 5 Договору.

Пунктом 6.1 договору встановлено, що оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14 числа наступного за місяцем поставки газу.

Відповідачем протягом жовтня - грудня 2011 року та січня - червня 2012 року, частково проводились розрахунки за поставлений природний газ.

На день звернення позивача з позовом до суду, основна сума заборгованості відповідача перед позивачем склала 111 108 443 грн. 67 коп.

Згідно пояснення позивача та відповідача, станом на 26.02.2015р. відповідачем було сплачено у повному обсязі основну заборгованість у розмірі 111 108 443 грн. 67 коп.

Однак, в порушення умов договору відповідач не здійснив повної та своєчасної оплати за спожитий природний газ.

Таким чином, станом на 06.08.12р. сума основного боргу відповідача складає 111 108 443,67 грн. (сто одинадцять мільйонів сто вісім тисяч чотириста сорок три) грн. 67 коп.

Відповідно до довідки позивача б/н від 26.02.2015р. про стан заборгованості, основна заборгованість Комунального комерційного підприємства «Маріупольтепломережа» перед Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України» за період споживання природного газу з жовтня - грудня 2011 року та січня - червня 2012 року по договору купівлі-продажу природного газу № 14/2313/11 від 30.09.2011р. станом на 26.02.2015 року відсутня (долучена до матеріалів справи).

Отже, на день судового засідання 11.03.2015р. відповідач сплатив суму основної заборгованості у розмірі 111 108 443 грн. 67 коп., що підтверджується платіжними дорученнями, які містяться в матеріалах справи та актом звірки, який узгоджений підписаний та скріплений печатками обох підприємств.

Сума на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення у розмірі 583 212 грн. 80 коп., три відсотки річних у розмірі 1 587 557 грн. 11 коп., пеня у розмірі 7 275 373 грн. 87 коп., штраф (7%) у розмірі 8 937 025 грн. 75 коп. залишилися відповідачем не сплаченими.

Статтями 11 та 509 Цивільного кодексу України визначено, що однією із підстав виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк, є договір.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

На особу, яка допустила неналежне виконання зобов'язання, покладаються додаткові юридичні обов'язки, в тому числі передбачені статтями 611, 625 Цивільного кодексу України.

У відповідності до положень чинного законодавства захист цивільних прав здійснюється, зокрема, шляхом стягнення з особи, яка порушила право, завданих збитків, а у випадках передбачених законодавством або договором, неустойки (штрафу, пені), а також інших засобів передбачених законодавством.

До інших засобів захисту цивільних прав, у відповідності до ст. 625 ЦК України, відносяться 3 % річних та інфляційні витрати.

Зокрема, згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Тобто, у разі прострочення виконання грошового зобов'язання кредитор має право стягнути, а боржник повинен сплатити, крім основного боргу, також втрати від інфляційних процесів та річні відсотки за весь час прострочення виконання зобов'язання.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 03.12.2012р. призначено у справі судову економічну експертизу, проведення якої доручено Донецькому науково-дослідному інституту судових експертиз.

На вирішення експерту поставлені наступні питання:

встановити суму пені та суму 3% річних, що підлягають нарахуванню за несвоєчасне виконання відповідачем грошових зобов'язань, що виникали у періодах жовтень 2011 року - червень 2012 року, з урахуванням доданого до позову "Розрахунку" (т.1, а.с.38-41).

Під час проведення експертизи використовувати документи, наявні у матеріалах справи (т.1, а.с.22-37, 43-45, 101-115) та виходити з наступного:

- нарахування на заборгованість за кожним актом приймання-передачі природного газу проводити, починаючи з 15 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу, по день повної оплати включно (у разі відсутності повної оплати - по 06.08.2012р. включно);

- враховувати, що період нарахування пені на заборгованість за кожним актом приймання-передачі природного газу не може перевищувати півроку.

Відповідно до висновку експерта № 6090/24-6149/25 від 22.03.2013р., в результаті проведених досліджень експертом документально обґрунтовано розрахована сума 3 % річних у розмірі 1 581 600 грн. 25 коп., яка підлягає до нарахування за несвоєчасне виконання Комунальним комерційним підприємством "Маріупольтепломережа" грошових зобов'язань, за період з жовтня 2011 року по 06 серпня 2012р., у розрізі кожного підписаного Акта прийому-передачі природного газу, з урахуванням наданого до позову розрахунку.

Розбіжність результатів експертного дослідження з даними Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", викладеними у розрахунку складають 5 956 грн. 86 коп.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних та враховуючи висновок експерта, суд дійшов висновку, що стягненню з відповідача підлягають 3% річних у розмірі 1 581 600 грн. 25 коп.

Перевіривши розрахунок інфляційних витрат, господарський суд дійшов висновку, що вимоги позивача в цій частині - 583 212 грн. 80 коп. за період з листопада 2011р. по квітень 2012р. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 7 275 373 грн. 87 коп. пені та 8 937 025 грн. 75 коп. штрафу (7%).

Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов'язань може забезпечуватися згідно з законом або договором неустойкою (штрафом, пенею).

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Як визначено ст. 230 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити штрафні санкції (неустойку, штраф, пеню) у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 231 ГК України, законом може бути визначений розмір штрафних санкцій також за інші порушення окремих видів господарських зобов'язань, зазначених у частині другій цієї статті.

Відповідно до положень ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).

Згідно ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. ст. 610, 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Згідно з ст. 549 цього Кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до вимог Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 6.1 договору оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу.

Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця наступного за місяцем поставки газу.

Згідно п. 6.2 договору при невиконанні покупцем вимог, передбачених у п. 6.1 цього договору, продавець має право обмежити передачу газу покупцеві або припинити передачу газу до повного погашення заборгованості за переданий газ по цьому договору.

Відповідно до висновку експерта № 6090/24-6149/25 від 22.03.2013р., в результаті проведених досліджень експертом документально обґрунтовано розрахована сума пені у розмірі 7 215 920 грн. 58 коп., яка підлягає до нарахування за несвоєчасне виконання Комунальним комерційним підприємством "Маріупольтепломережа" грошових зобов'язань, за період з жовтня 2011 року по 06 серпня 2012р., в межах шести місяців, у розрізі кожного підписаного Акта прийому-передачі природного газу, з урахуванням наданого до позову розрахунку.

Розбіжність результатів експертного дослідження з даними Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", викладеними у розрахунку складають 59 453 грн. 29 коп.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені та враховуючи висновок експерта, стягненню підлягає пеня у розмірі 7 215 920 грн. 58 коп.

Разом з цим, згідно із п. 3 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшити у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), що підлягає стягненню з боку сторони, що порушила зобов'язання. Господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

У відповідності зі ст. 233 ГК України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Так, з приписів вказаних статей вбачається, що при зменшенні розміру санкцій повинно бути взято до уваги ступінь виконання зобов'язання боржником, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні, не лише майнові, а й інші інтереси, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

У своєму клопотанні відповідач просив суд зменшити розмір штрафних санкцій на 80 %.

Приймаючи до уваги пояснення відповідача проте, що ККП «Маріупольтепломережа» здійснює усі заходи щодо покращення ситуації з оплати з боку населення та юридичних осіб послуг з теплопостачання (копії звітів про претензійно-позовну роботу додаються), але ці кошти не набагато покращують ситуацію та їх вистачає лише для забезпечення функціонування теплових мереж міста протягом опалювального сезону і ледве вистачає для часткової сплати за отриманий природний газ, суд вважає за можливе частково задовольнити клопотання відповідача та зменшити розмір штрафу від суми 8 937 025 грн. 75 коп. на 50 % - до 4 468 512 грн. 88 коп. та розмір пені зменшити на 50 % - до 3 607 960 грн. 29 коп. від суми пені 7 215 920 грн. 58 коп., розрахованої в результаті експертного дослідження.

За таких обставин з відповідача підлягає стягненню 3 607 960 грн. 29 коп. пені та 4 468 512 грн. 88 коп. штрафу.

В інший частині стягнення штрфу та пені - суд відмовляє.

Згідно пункту 7.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року N 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", за відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Враховуючи встановлений факт прострочення відповідачем виконання грошових зобов'язань, з урахуванням наведеного, враховуючи визнання позову відповідачем, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги частково та стягнути з відповідача на користь відповідача 1 581 600 грн. 25 коп. 3 % річних, 583 212 грн. 80 коп. інфляційних втрат, 3 607 960 грн. 29 коп. пені та 4 468 512 грн. 88 коп. штрафу.

У задоволенні суми боргу на суму 111 108 443,67грн. суд відмовляє, оскільки позивач надав довідку про стан заборгованості, відповідно до якої основна заборгованість Комунального комерційного підприємства «Маріупольтепломережа» перед Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України» за період споживання природного газу з жовтня - грудня 2011 року та січня - червня 2012 року по договору купівлі-продажу природного газу № 14/2313/11 від 30.09.2011р. станом на 26.02.2015 року відсутня (долучена до матеріалів справи).

Відповідно до ст. 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями усім належним їй майном.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, ст. 34 ГПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України, у судовому засіданні 11.03.2015р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України судовий збір при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 44, 49, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ до Комунального комерційного підприємства "Маріупольтепломережа", Донецька область, м. Маріуполь задовольнити частково.

Стягнути з Комунального комерційного підприємства "Маріупольтепломережа" (87518 Донецька область, м. Маріуполь, вул. Гризодубової, 1, код 33760279) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001 м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6, код 20077720) 583 212 (п'ятсот вісімдесят три тисячі двісті дванадцять) грн. 80 коп. втрат від інфляції, 1 581 600 (один мільйон п'ятсот вісімдесят одна тисяча шістсот) грн. 25 коп. 3% відсотка річних, 3 607 960 (три мільйони шістсот сім тисяч дев'ятсот шістдесят) грн. 29 коп. пені, 4 468 512 (чотири мільйони чотириста шістдесят вісім тисяч п'ятсот дванадцять) грн. 88 коп. штрафу, 73080 (сімдесят три тисячі вісімдесят) грн. 00 коп. судовий збір. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Суддя С.С. Дроздова

Рішення оформлено та підписано 16.03.2015р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.