Постанова № 43163474, 18.03.2015, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" березня 2015 р. Справа№ 910/22945/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Рябухи В.І.

суддів: Калатай Н.Ф.

Ропій Л.М.

при секретарі: Бовсунівській Л.О.,

за участю:

старшого прокурора відділу Прокуратури м. Києва Жовтун Н.Б., посв. від 21.08.2013 №019901,

представника позивача-1 не з'явився,

представника позивача-2 Борисюк О.В., дов. від 12.01.2015 №196-185/КР,

представника відповідача Кучеренко О.І., дов. від 21.11.2014,

розглянувши апеляційну скаргу Заступника прокурора м. Києва

на рішення Господарського суду міста Києва від 08.12.2014

(дата підписання - 12.12.2014)

у справі №910/22945/14 (суддя Марченко О.В.)

за позовом Заступника прокурора Подільського району м. Києва в інтересах держави

в особі 1. Департаменту суспільних комунікацій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації),

2. Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лайф Борд"

про стягнення 1486638,74 грн,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.12.2014 відмовлено у задоволенні позову Заступника прокурора Подільського району м. Києва (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Департаменту суспільних комунікацій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - позивач-1) та Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама" (далі - позивач-2) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лайф Борд" (далі - відповідач) про стягнення 1486638,74 грн.

Стягнуто з позивача-2 в дохід Державного бюджету України 29732,77 грн судового збору.

Не погодившись з вказаним рішенням, Заступник прокурора м. Києва звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 08.12.2014 скасувати, постановити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Апеляційна скарга мотивована тим, що оскільки відповідач фактично використовував місця для розміщення реклами (про що свідчать вимоги позивача-2 про демонтаж рекламних засобів) в період з моменту скасування дозволів на розміщення ОРЗ (03.02.2012) до визнання їх діючими Вищим адміністративним судом України (19.08.2013), то він має сплатити 1486638,74 грн, з яких 1097671,94 грн основного боргу, 155869,42 грн інфляційних втрат, 161944,20 грн 15% річних та 71153,18 грн пені. На думку прокурора, судом першої інстанції невірно застосовані ст.ст.525, 526, 610 Цивільного кодексу України та ст.16 Закону України "Про рекламу".

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.01.2015 прийнято апеляційну скаргу до розгляду та порушено апеляційне провадження, розгляд справи призначено на 11.02.2015. Дану ухвалу надіслано відповідно до вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.02.2013 №28. Доказами належного повідомлення сторін про час і місце розгляду справи є повідомлення про вручення поштового відправлення (ухвали від 23.01.2015) прокурору та позивачу-2 - 28.01.2015, позивачу-1 та відповідачу - 29.01.2015, долучені до матеріалів справи.

03.02.2015 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду позивач-1 надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення Господарського суду міста Києва від 08.12.2014 скасувати, постановити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Також заявив клопотання про розгляд справи за відсутності представника.

10.02.2015 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду відповідач надав відзив на апеляційну скаргу.

Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 11.02.2015 у зв'язку з перебуванням судді Калатай Н.Ф. на лікарняному змінено склад суду: головуючий суддя Рябуха В.І., судді: Пашкіна С.А., Ропій Л.М.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.02.2015 відкладено розгляд справи на 18.03.2015.

18.03.2015 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду прокурор надав письмові пояснення, в яких вказав, що договір на право розміщення зовнішньої реклами не припиняв свою дію, а дозволи на розміщення реклами є такими, що не скасовувались. Тому, нарахування позивачем плати за період з 03.02.2012 по 19.08.2013 за розміщення реклами є обґрунтованим.

Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 18.03.2015 у зв'язку з виходом судді Калатай Н.Ф. з лікарняного змінено склад суду: головуючий суддя Рябуха В.І., судді: Калатай Н.Ф., Ропій Л.М.

У судовому засіданні 18.03.2015 прокурор підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, рішення Господарського суду міста Києва від 08.12.2014 скасувати, постановити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник позивача-2 підтримав позицію прокурора.

Представник відповідача заперечив доводи апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

Представник позивача-1 у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи, що сторони були належним чином повідомлені про час та місце проведення судового засідання з розгляду апеляційної скарги прокурора, а матеріали справи дозволяють розглянути апеляційну скаргу без участі позивача-1, з метою дотримання вимог ст. 102 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), на думку колегії суддів, відсутні підстави для відкладення розгляду справи.

Відповідно до ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.

Згідно зі ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши прокурора, представників позивача-2 та відповідача, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

У статті 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) вказано, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ч.1 ст. 530 ЦК України).

Договір на право тимчасового користування місцем для розміщення об'єкта зовнішньої реклами є договором приєднання.

Приписами ст.634 ЦК України встановлено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч.1 ст. 16 Закону України «Про рекламу» розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах провадиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, та в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Згідно Порядку розміщення зовнішньої реклами в місті Києві, затвердженого розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 27.09.2010 №767 (чинний на момент укладення договору) (далі - Порядок) договори на право тимчасового користування місцями (для розташування ОЗР), які перебувають у комунальній власності територіальної громади м. Києва, його районів або повноваження щодо розпорядження якими здійснюють органи місцевого самоврядування м. Києва, укладаються уповноваженим на це робочим органом та розповсюджувачами зовнішньої реклами, за умови погодження дозволу підприємствами, установами, організаціями комунальної власності м. Києва чи іншими користувачами (балансоутримувачами) цих місць розташування ОЗР.

За приписами п. 3 Типових правил розміщення зовнішньої реклами (далі - Типові правила), затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 №2067, зовнішня реклама розміщується на підставі дозволів та в порядку, встановленому виконавчими органами сільських, селищних, міських рад відповідно до цих Правил.

Пунктом 13 Типових правил передбачено, що тимчасове користування місцем розташування рекламного засобу здійснюється на підставі відповідного договору.

Отже, підставою для нарахування та внесення розповсюджувачем зовнішньої реклами відповідної плати є укладений договір на право тимчасового користування місцем (для розміщення РЗ), яке перебуває у комунальній власності територіальної громади міста Києва (згідно Порядку).

Як вбачається з матеріалів справи, 16.05.2011 між позивачем-2 та відповідачем (розповсюджувач) укладено договір №481/767/11 на право тимчасового користування місцем(-ями) для розміщення рекламного(-их) засобу(-ів), що перебуває(-ють) у комунальні власності територіальної громади м. Києва, його районів або повноваження щодо розпорядження яким(-и) здійснюють органи місцевого самоврядування м. Києва (далі - договір) відповідно до якого:

на підставі відповідного наказу робочого органу про встановлення пріоритету на місце(-я) для розміщення рекламного(-их) засобу(-ів), дозволу(-ів) розміщення зовнішньої реклами на певний строк та у певному місці, наданого(-их) на підставі розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), розповсюджувачеві надається право тимчасового користування місцем(-ями) для розміщення РЗ, що перебуває(-ють) у комунальній власності територіальної громади міста Києва, його районів або повноваження щодо розпорядження яким(-и) здійснюють органи місцевого самоврядування міста Києва (право тимчасового користування), за умов повного дотримання розповсюджувачем договору та Порядку розміщення зовнішньої реклами в місті Києві, затвердженого розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 27.09.2010 №767, а розповсюджувач зобов'язується користуватися наданим йому правом тимчасового користування у відповідності до умов цього договору, Порядку, інших норм чинного законодавства України, встановлюють вимоги до розміщення РЗ, своєчасно та згідно з умовами цього договору перераховувати плату за право тимчасового користування виключно на поточний рахунок підприємства, належним чином, своєчасно та у повному обсязі виконувати свої обов'язки за договором та не зловживати наданими розповсюджувачу правами (п.п. 1.1 п. 1 договору);

- адресні програми на пріоритет - це перелік місць для розміщення РЗ, на які за розповсюджувачем встановлено пріоритет. Адресна програма на пріоритет має відображати перелік місць для розміщення РЗ, на які встановлено пріоритет, відомості про розповсюджувача, дату та строк дії пріоритету, відомості про базовий тариф (п.п. 3.1 пп 3 договору);

- адресні програми на право тимчасового користування - це перелік місць для розміщення РЗ, на які розповсюджувачу надано дозволи на розміщення РЗ. Адресна програм Право тимчасового користування має відображати перелік місць для розміщення РЗ, на які розповсюджувачу надано дозволи на розміщення РЗ, вид РЗ, дату початку та закінчення строку дії дозволу на розміщення зовнішньої реклами, а також відомості про базовий тариф, що відповідає виду РЗ та визначається згідно з відповідним розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації (п.п. 3.2 п. 3 договору);

- підприємство має право:

нараховувати, своєчасно отримувати та вимагати від розповсюджувача плату за право тимчасового користування, сплати штрафів, пені, коригувати розмір несплаченої плати за право тимчасового користування з урахуванням індексу інфляції, у разі прострочення розповсюджувачем строків (термінів) сплати та порушення розповсюджувачем інших пунктів договору, здійснювати контроль за надходженням будь-яких платежів за договором (п. 4 договору);

на підставі відповідних рішень робочого органу та виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) визначати розмір плати за право тимчасового користування, змінювати розмір плати за право тимчасового користування, у разі змін в технологічній (конструктивній) схемі РЗ, площі рекламного засобу, зонального коефіцієнту та базового тарифу (п.п. 4.1.2 п. 4.1 договору);

нараховувати, своєчасно отримувати та вимагати від розповсюджувача компенсації витрат підприємства на організацію та проведення демонтажу РЗ у випадках, передбачених договором та Порядком (пп. 4.1.3 п. 4.1 договору);

здійснювати перевірку дотримання розповсюджувачем вимог чинного законодавства про рекламу, Порядку та договору, проводити обстеження місць розміщення РЗ, складних РЗ, їх частин та механізмів, вимагати у розповсюджувача негайного усунення виявлених порушень (п.п. 4.1.5 п. 4.1 договору);

в порядку, передбаченому Порядком розміщення зовнішньої реклами у м.Києві, організовувати, здійснювати власними силами та засобами демонтаж РЗ та складних РЗ, їх частин та механізмів, а саме у разі: відсутності маркування РЗ; самовільно розміщених РЗ;

коли термін дії дозволу закінчився і не був продовжений; скасування дії дозволів на розміщення РЗ; закінчення строку їх дії; коли технічний стан РЗ створює загрозу життю або здоров'ю людей та/або заподіяння шкоди (майнової чи немайнової) третім особам; невідповідності технічних характеристик РЗ та/або місця їх встановлення наданому дозволу на розміщення зовнішньої реклами; наявності заборгованості розповсюджувача зі сплати коштів за право тимчасового користування більш ніж за 2 місяці; несплати розповсюджувачем у строки, встановлені підприємством штрафних санкцій та інших платежів за договором, а також в інших випадках, передбачених договором та законодавством (п.п. 4.1.6 п. 4.1 договору);

підприємство зобов'язане:

формувати рахунки на оплату за право тимчасового користування, інших платежів та компенсації витрат підприємства на організацію та проведення демонтажу РЗ (п.п. 4.2.1 п.4.2 договору);

- сторони домовились, що ціною договору є плата за право тимчасового користування, розрахована згідно з вимогами Порядку, договору, згідно з встановленими розповсюджувачем пріоритетів та наданих дозволів, вказаних у відповідних адресних програмах (п. 6.1 договору);

- розмір плати за право тимчасового користування встановлюється виконавчим органом Київської міської ради (КМДА) і підприємством відповідно до вимог Порядку та умов договору (п. 6.2 договору);

- підставою для нарахування плати за право тимчасового користування є відповідні рішення робочого органу та/або виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) (п. 6.3 договору);

- на підставі відповідних рішень робочого органу та/або виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), а також за наявності інших підстав, передбачених договором та Порядком, підприємство в односторонньому порядку здійснює перерахунок та самостійно коригує розмір плати за право тимчасового користування (п. 6.4 договору);

- розрахунковим періодом надання права тимчасового користування та нарахування плати за право тимчасового користування є календарний місяць (п. 6.5 договору);

- плата за право тимчасового користування нараховується підприємством щомісячно та перераховується розповсюджувачем зовнішньої реклами не пізніше п'ятого числа місяця наступного за звітним, виключно на поточний рахунок підприємства, в розмірах, зазначених підприємством в рахунках. Факт неотримання рахунку не звільняє розповсюджувача ЗР від здійснення плати за право тимчасового користування (п. 6.6 договору);

- рахунок підприємства із наведеним в ньому розрахунком розміру плати за право тимчасового користування підтверджує факт надання такого права у відповідному розрахунковому періоді та підлягає сплаті у встановленому договором порядку. Зазначений рахунок одночасно є актом приймання-передачі згідно з договором за відповідний розрахунковий період (п. 6.7 договору);

- у разі прострочення термінів сплати, визначених договором, розмір несплаченої плати може коригуватися з урахуванням штрафів, пені та індексу інфляції відповідно до умов договору та чинного законодавства України (п.6.9 договору);

- розповсюджувач не звільняється від плати за відсутності РЗ на місці, по якому виконавчим органом Київської міської ради (КМДА) прийнято рішення щодо надання дозволу (п. 6.10 договору);

- плата нараховується з дати прийняття рішення про встановлення пріоритету на місце для розміщення зовнішньої реклами. Нарахування підприємством плати за право тимчасового користування відповідним місцем припиняється з дати реєстрації робочим органом супровідного листа розповсюджувача (в якому зазначається реєстраційний номер заяви), поданого ним робочому органу разом з оформленими у встановленому порядку двома примірниками дозволу. З дати видання виконавчим органом Київської міської ради (КМДА) розпорядження про надання дозволу нарахування плати здійснюється в розмірах та порядку, передбачених договором та відповідними розпорядженнями виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), та сплачується щомісячно розповсюджувачем на підставі рахунку підприємства (п. 6.11 договору);

- підприємство має право застосувати до розповсюджувача такі штрафні санкції: за несвоєчасне або неповне внесення плати - пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє на момент сплати пені, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення; у разі нерозміщення розповсюджувачем соціальної реклами штраф становить 500,00 гривень за кожний день затримки розміщення соціальної реклами (п. 7.2 договору);

- крім штрафних санкцій, підприємство має право нарахувати боржнику за прострочення внесення платежів за Право тимчасового користування 15% річних від простроченої суми (п.7.3 договору);

- у разі проведення підприємством демонтажу РЗ у випадках, передбачених Порядком та договором, витрати, пов'язані з демонтажем, транспортуванням, зберіганням підлягають відшкодуванню розповсюджувачем у повному обсязі (п. 7.5 договору);

- договір вступає в юридичну силу з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками та діє щодо кожного місця розміщення РЗ, протягом строку дії встановленого пріоритету та/або дозволу. Припинення пріоритету або дозволу щодо окремого місця для розміщення РЗ, у разі наявності у розповсюджувача інших діючих пріоритетів та/або дозволів не тягне за собою припинення договору в цілому (п.8.1 договору);

- договір припиняється внаслідок: скасування (припинення) усіх дозволів, наданих розповсюджувачу; втрати (скасування) пріоритету на місце розміщення РЗ, у разі, якщо на місця пріоритет надано не було; у разі не переоформлення дозволу у встановлених законодавством випадках та порядку; в інших випадках, передбачених договором та чинним законодавством (п. 8.2 договору).

Розпорядженням КМДА від 04.07.2011 №1141 позивачу було надано дозвіл на розміщення зовнішньої реклами.

04.07.2011 сторонами укладено адресну програму № 2, в якій обумовлено перелік місць для розміщення РЗ, їх вид, дату початку та закінчення строку дії дозволу на розміщення зовнішньої реклами, а також відомості про базовий тариф, що відповідає виду РЗ та визначається згідно відповідного розпорядження виконавчого органу КМДА.

Розпорядженням від 03.02.2012 №177 скасовано розпорядження від 04.07.2011 № 1141 в частині надання дозволу на встановлення реклами відповідачем у місці розміщення РЗ, а розпорядженням від 29.03.2012 №491 КМДА скасувала дозволи на розміщення реклами відповідача № 23928-08-П-1; № 23930-08-П-1; № 23931-08-П-1.

Не погодившись з прийнятим розпорядженням від 03.02.2012 №177, відповідач звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування вказаного розпорядження, в результаті чого постановою Вищого адміністративного суду України від 20.08.2013 у справі № К/800/23709/13 визнано нечинними та скасовано:

спірне розпорядження та виключено п. 37 з додатку до розпорядження від 04.07.2011 №1141;

вимогу від 06.02.2012 №40 Головного управління з питань реклами про демонтаж відповідачем РЗ у місці розміщення РЗ;

вимогу КП "Київреклама" від 07.02.2012 № 120542/к про демонтаж відповідачем РЗ у місці розміщення РЗ.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач мав намір здійснювати своє право тимчасового користування місцями для розміщення РЗ відповідно до вимог договору та норм чинного законодавства України.

Прокуратура та позивачі зазначили, що оскільки договір був чинний впродовж періоду дії розпорядження від 03.02.2012 №177, то у відповідача наявний обов'язок зі сплати позивачу-2 за період з 29.03.2011 до 19.08.2013 основної заборгованості в сумі 1097671,94 грн (згідно рахунків від 25.09.2013 №79032-№79050), 155869,42 грн інфляційних втрат за період з жовтня 2013 року по вересень 2014 року, 161944,20 грн 15% річних за період з 05.10.2013 по 29.09.2014 та 71153,18 грн пені, всього 1486638,74 грн.

Відповідач, заперечуючи проти позову, зазначає, що оскільки на підставі п.8.2 договору його дія припинилася 29.03.2012 (коли скасовано дозволи), то відповідача було позбавлено права на розміщення зовнішньої реклами на РЗ, тому КП "Київреклама" позбавлено правових підстав для нарахування плати за розміщення рекламних засобів.

Судом першої інстанції відмовлено у задоволенні позову прокуратури, з чим погоджується суд апеляційної інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки згідно з договором.

Частиною першою ст. 16 Закону України "Про рекламу" передбачено, що розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах провадиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, та в порядку встановленому цими органами на підставі Типових правил розміщення зовнішньої реклами затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 № 2067, згідно з п.24 яких виданий у встановленому порядку дозвіл є підставою для розміщення зовнішньої реклами та виконання робіт, пов'язаних з розташуванням рекламного засобу.

Як зазначалось вище, розпорядженням від 29.03.2012 № 491 КМДА скасувала дозволи на розміщення реклами відповідача № 23928-08-П-1; № 23930-08-П-1; № 23931-08-П-1.

Суд першої інстанції вірно вказав, що внаслідок скасування усіх дозволів, наданих розповсюджувачу та в силу пункту 8.2 договору правочин припинив свою дію з 29.03.2012 (дата скасування останніх дозволів).

Положення ст.121 Конституції України, ст.11 ЦК України, ст.16 Закону України "Про рекламу", п.5 ст.16 Закону України "Про благоустрій населених пунктів", п.п. 3, 5, 13, 24, 32, 45, 46 Типових правил не містять приписів щодо безпосереднього обов'язку відповідача за відсутності відповідного договору вносити плату за фактичне користування місцем розташування рекламного засобу.

Дозвіл на розміщення ОЗР лише надає відповідачу право на розміщення відповідної зовнішньої реклами та не породжує будь-яких цивільно-правових зобов'язань зі сплати коштів за користування місцем для розміщення ОЗР.

Наявність дозволу не спростовує законодавчих приписів щодо обов'язковості договору як передумови для користування певним місцем для розміщення ОЗР.

Враховуючи відсутність діючого договору на право тимчасового користування місцем для розміщення ОЗР з 29.03.2012, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача основної заборгованості в сумі 1097671,94 за період з 29.03.2011 до 19.08.2013.

Прокурором та позивачами не наведено підстав вважати договір діючим у період з 29.03.2011 до 19.08.2013.

Позов містить також вимоги про стягнення з відповідача 155869,42 грн інфляційних втрат, 161944,20 грн 15% річних та 71153,18 грн пені.

Суми пені, 15% річних та інфляційних втрат нараховуються на суму боргу, а судом апеляційної інстанції визнано безпідставність його стягнення, тому у позивача не виникає право вимагати стягнення сум пені, 15% річних та інфляційних втрат на підставі ст.ст. 549, 550 та 625 ЦК України.

Слід зазначити також, що Порядок розміщення реклами в місті Києві, затверджений рішенням Київської міської ради від 22.09.2011 №37/6253, наділяє КП "Київреклама" повноваженнями звернутись до Головного управління з питань реклами з заявою про внесення ОЗР розповсюджувача до переліку рекламних засобів, що підлягають демонтажу та за наказом Головного управління з питань реклами в примусовому порядку демонтувати ОЗР відповідача.

Доказів звернення позивача-2 до Головного управління з питань реклами з відповідною заявою не надано.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України встановлено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доводи прокурора та позивачів спростовуються матеріалами справи.

Отже, з огляду на викладене вище, колегія Київського апеляційного господарського суду не вбачає підстав для скасування рішення Господарського суду міста Києва від 08.12.2014 у даній справі, оскільки воно відповідає нормам матеріального та процесуального права, фактичним обставинам та матеріалам справи.

Керуючись ст.ст. 99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Заступника прокурора м. Києва залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 08.12.2014 у справі №910/22945/14 - без змін.

2. Матеріали справи №910/22945/14 повернути до Господарського суду міста Києва.

Дану постанову може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий суддя В.І. Рябуха

Судді Н.Ф. Калатай

Л.М. Ропій