Рішення № 43163287, 11.03.2015, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 2/115/14-34/13/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.03.2015 Справа № 905/1980/14-908/5198/14

Господарський суд Запорізької області у складі судді Науменка А.О., при секретарі Яровенко Г.В.

За участю представників: від позивача - не з'явився; від відповідача - не з'явився; від третьої особи - не з'явився.

Розглянув в судовому засіданні матеріали справи № 905/1980/14-908/5198/14,

за позовом: Державного підприємства "Вугілля України" (01601, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 4);

до відповідача: Державного підприємства "Шахтарськантрацит" (86211, Донецька область, м. Шахтарськ, вул. Крупської, 20, електронна адреса: URotdel.Gpsha@yandex.ua);

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Публічне акціонерне товариство "Центренерго" (03151, м. Київ, вул. Народного ополчення, 1)

про стягнення 15221,64 грн.

Сутність спору:

До господарського суду Запорізької області звернулось Державне підприємство "Вугілля України" з позовом до Державного підприємства "Шахтарськантрацит" про стягнення 15221,64 грн. збитків у вигляді додатково понесених витрат, сплачених позивачем Публічному акціонерному товариству "Центренерго", за перевезення надлишку вантажу у вагонах.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 28.11.2014р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі, присвоєно справі номер провадження 2/115/14 та призначено розгляд справи на 15.01.2015р., залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Публічне акціонерне товариство Публічне акціонерне товариство "Центренерго".

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 15.01.2015р., на підставі ст. 77 ГПК України, розгляд справи відкладено на 26.01.2015р.

Відповідно до довідки про автоматичний розподіл справ між суддями (повторний розподіл) від 26.01.2015р., враховуючи перебування судді-доповідача Мойсеєнко Т.В. на лікарняному, справу № 905/1980/14-908/5198/14 призначено для розгляду судді Науменку А.О.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 26.01.2015р. справу № 905/1980/14-908/5198/14 прийнято до провадження та присвоєно номер провадження - 2/115/14-34/13/15. Розгляд даної справи призначено на 18.02.2015р. Ухвалою господарського суду Запорізької області від 18.02.2015р. підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 11.03.2015р.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на виконання зобов'язань за договором поставки вугілля № 17-11/1-ЕН, укладеного 19.04.2011р. між позивачем (замовником) та відповідачем (постачальником), у червні, липні 2011р. відповідач поставив за залізничними накладними: № 52249851 (вагон №№ 61818944, 60912029, 60778164), № 53562799 (вагон №№ 66932807, 67387324, 66691171, 66554114) партію вугілля. Вантажоотримувачем товару згідно договору поставки № 111/2, укладеного 29.04.2010р. між позивачем та ПАТ "Центренерго" (третя особа), є Трипільська ТЕС ПАТ "Центренерго". Залізничною станцією «Нижньодніпровський вузол» при перевірці маси вантажу у вагоні № 61818944, 60912029 було здійснено контрольне зважування та виявлено розбіжності між: фактичною масою та масою зазначеною у накладній. Факт надлишку вантажу у вагонах, згідно п.3 Правил складання актів, засвідчено комерційним актом АА № 040184/175 та АА № 040189/257/174 від 07.06.2011р. Внаслідок невірного зазначення вантажовідправником маси вантажу, ДТГО «Південно-Західна залізниця» в липні 2011р. було стягнуто з вантажоодержувача (третьої особи) кошти за перевезення надлишку в розмірі 10179,24 грн., що підтверджується накопичувальною карткою № 21071113 і переліком ТЕХПД№2107. Крім того, залізничною станцією «Нижньодніпровський вузол» при перевірці маси вантажу у вагоні № 66932807, 67387324, 66691171, 66554114 (вантажовідправник відповідач) було здійснено контрольне зважування та виявлено розбіжності між фактичною масою та зазначеною у накладній. Факт надлишку вантажу у вагонах, згідно п.3 Правил складання актів, засвідчено комерційним актом АА № 040554/368/227 від 23.07.2011р. Внаслідок невірного зазначення вантажовідправником маси вантажу, ДТГО «Південно-Західна залізниця» у серпні 2011р. було стягнуто з вантажоодержувача (третьої особи) кошти за перевезення надлишку в розмірі 5042,40 грн., що підтверджується накопичувальною карткою та переліком ТЕХПД № 0108. Таким чином загальна суму, сплачена третьою особою за послуги по перевантаженню надлишку вантажу з зазначених вагонів складає 15221,64грн. з ПДВ. В свою чергу ПАТ «Центренерго», як Вантажоотримувач звернувся до господарського суду м. Києва про стягнення з ДП «Вугілля України» збитків, як з постачальника за договором поставки № 111/2 від 29.04.2010р. Рішенням господарського суду м. Києва від 29.08.2013р. у справі № 910/12196/13, стягнуто з ДП «Вугілля України» на користь ПАТ «Центренерго» 15221,64 грн. збитків, 1720,00 грн. - судового збору, всього 16 942,14 грн. На виконання вказаного рішення, згідно п.3 ст. 203 ГК України 02.09.2013р. позивачем та третьою особою було складено та підписано заяву про припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних вимог № 1427/10 на суму 81477,00 грн., згідно п.4.2 якої, «зобов'язання ДП «Вугілля України» по виконанню грошового зобов'язання перед ПАТ «Центренерго» на підставі рішення суду № 910/12196/13 на суму 16942,14 грн. (п.2 заяви) припиняється зарахуванням зустрічних вимог повністю.» Таким чином, позивачем понесено збитків на 15221,64 грн., оскільки вантажовідправником товару був відповідач і саме він був відповідальним за завантаження. На підставі ст.ст. 16, 526, 610, 611, 614, 623 ЦК України, ст.ст. 20, 193, 224, 225, 228 ГК України, умов Статуту залізниць України, просить позов задовольнити.

Представник Державного підприємства "Вугілля України", в судове засідання не з'явився, натомість 05.02.2015р. до господарського суду Запорізької області надійшла заява, в якій позивач підтримує позовні вимоги в повному обсязі та просить їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві та додаткових поясненнях та розглянути справу без участі його представника.

Представник відповідача у судові засідання 18.02.2015р., 11.03.2015р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. З огляду на неможливість направлення поштової кореспонденції в м. Донецьк, з метою повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи, у відповідності до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 01.12.2014р. «Про внесення змін і доповнень до Інформаційного листа ВГСУ від 12.09.2014р. № 01-06/1290/14 «Про Закон України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням АТО», інформація про час і місце судових засідань (зміст ухвал суду від 26.01.2015р., 18.02.2015р.) було направлено на його електрону адресу: URotdel.Gpsha@yandex.ua, що підтверджується відповідними витягами. За таких обставин, судом вжиті усі можливі і достатні заходи для повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи.

Представник третьої особи у судові засідання 18.02.2015р., 11.03.2015р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Згідно ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для прийняття рішення.

У відповідності до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ВСТАНОВИВ:

19.04.2011р. між ДП "Вугілля України" (покупець, позивач) та ДП "Шахтарськантрацит" (постачальник, відповідач) укладено договір поставки № 17-11/1-ЕН, за умовами якого постачальник поставляє покупцю вугільну продукцію в асортименті, по реквізитах та за якісними характеристиками, приведеними в договорі, а покупець приймає вугілля, оплачує його вартість на умовах, встановлених договором.

Пунктом 2.1 договору поставки № 17-11/1-ЕН встановлено, що вугілля постачається рівномірно добовими обсягами протягом періоду поставки залізничним транспортом у відкритих напіввагонах вантажною швидкістю на умовах DDР (залізнична станція призначення) згідно з міжнародними правилами тлумачення торгівельних термінів "Інкотермс" в редакції 2000р. з урахуванням особливостей, передбачених цим договором, та за реквізитами покупця, вказаними в додатках до договору.

29.04.2011р. між ДП "Вугілля України" (постачальник, позивач) та ПАТ "Центренерго" (покупець, третя особа) укладено договір поставки вугілля №111/2, відповідно до умов якого постачальник поставляє покупцю вугільну продукцію в асортименті, по реквізитах та за якісними характеристиками, приведеними в договорі, а покупець приймає вугілля, оплачує його вартість на умовах, встановлених договором.

Відповідно до п. 3.2.5. договору поставки вугілля №111/2, постачальник має право доручити виконання зобов'язань по поставці вугілля за договором третій особі - Вугледобувному підприємству, особу якого сторони погодять у додатках до договору.

Таким чином, на підставі вказаних договорів (договір поставки вугілля №111/2 від 29.04.2011р. та договору поставки № 17-11/1-ЕН від 19.04.2011р.) між сторонами виникли правовідносини, в яких відповідач - Вугледобувне підприємство - став вантажовідправником, а третя особа ПАТ "Центренерго" - вантажоодержувачем вугільної продукції.

Рішенням господарського суду м. Києва від 29.08.2013р. у справі 910/12196/13 задоволено позовні вимоги ПАТ «Центренерго» та стягнуто з ДП «Вугілля України» на його користь 15221,64 грн. збитків, 1720,00 грн. - судового збору, всього 16 942,14 грн. Так, зазначеним рішенням встановлено, що відповідно до умов договору поставки №111/2 на адресу вантажоотримувача Трипільської ТЕС ПАТ "Центренерго" у 2011 році за залізничними накладними №№ 52249851, 535662799 вантажовідправником ДП "Шахтарськантрацит" відправлені вагони №№ 61818944, 60912029, 66932807, 67387324, 66691171, 66554114.

На шляху прямування на проміжній залізничній станції "Нижньодніпровський вузол" Придніпровською залізницею вказані вагони, на підставі актів загальної форми № 1139 від 11.06.2011р. та № 1374 від 25.07.2011р., затримані для зважування, під час

якого виявлено перевантаження вагонів понад вантажопідйомність, про що складено комерційні акти АА№040183/257/174, АА№040184/258/175, АА№040554/368/227.

У зв'язку із тим, що вантаж навантажений вантажовідправником понад вантажопідйомність вагонів та у зв'язку із перевантаженням вантажу у інші вагони, вантажоотримувачем - ПАТ "Центренерго" понесені витрати у сумі 15221,64 грн., пов'язані з оплатою за користування вагонами, за маневрові роботи, збору зберігання вантажу у вагонах, зважування на вагах залізниці, повідомлень, заповнення документів, бланків та зі сплатою провізної плати, що відображено у накопичувальних картках, копії яких містяться у матеріалах справи.

На виконання рішення суду від 29.08.2013р. у справі 910/12196/13, 02.09.2013р. між позивачем та третьою особою підписано заяву № 1427/10 про припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних вимог на суму 81477,00 грн. Пунктом 4 даної заяви сторони узгодили наступне: "На підставі п. 3 ст. 203 ГК України та за наявності у сторін зустрічних вимог, строк виконання яких настав:

- зобов'язання ПАТ «Центренерго» перед ДП «Вугілля України» за договором поставки № 11/10 від 25.12.2012р. припиняється зарахуванням зустрічних вимог частково на суму у розмірі 81477,00 грн. та становить 78069805,41 грн.;

- зобов'язання ДП «Вугілля України» по виконанню грошового зобов'язання перед ПАТ «Центренерго» по рішенню суду № 910/12196/13 припиняється зустрічних вимог повністю;

- зобов'язання ДП «Вугілля України» по виконанню грошового зобов'язання перед ПАТ «Центренерго» по рішенню суду № 5011-69/12894-2012 припиняється зустрічних вимог повністю.

Тож, ДП «Вугілля України» звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з ДП "Шахтарськантрацит" понесених збитків в сумі 15221,64 грн. в порядку регресу, оскільки відповідальним за дані, що вказані у залізничній накладній є вантажовідправник і додаткові витрати в зв'язку з перевантаженням вагонів виникли з його вини.

Розглянувши матеріали справи та оцінивши представлені докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Із змісту ст. 202 ЦК України слідує, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав або обов'язків.

Статтею 909 ЦК України визначено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Пунктом 5 ст. 307 ГК України передбачено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.

Так, відповідно до ст. 24 Статуту залізниць України, вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній.

Із змісту ст. 122 Статуту залізниць України слідує, що за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Відповідно до п. 2.1. розділу 2 Правил оформлення перевізних документів (затверджених Міністерством транспорту України 21.11.2000р. № 644 у редакції наказу Міністерства інфраструктури України 08.06.2011р. № 138), вантажовідправником заповнюються, зокрема, графа комплекту перевізних документів, як то "Маса вантажу в кг, визначена відправником".

Пунктом 2.3. Правил оформлення перевізних документів (затверджених Міністерством транспорту України 21.11.2000р. № 644 у редакції наказу Міністерства інфраструктури України 08.06.2011р. № 138) визначено, що у графі "Правильність внесених відомостей підтверджую" представник відправника вказує свою посаду, розписується, засвідчуючи правильність відомостей, указаних ним у перевізному документі.

Комерційними актами АА№040183/257/174 від 07.06.11р., АА№040184/258/175 від 07.06.11р., АА№040554/368/227 від 23.07.11р.,встановлено, що вантаж, відправлений відповідачем у 2011 році за залізничними накладними №№ 52249851, 535662799 у вагонах №№ 61818944, 60912029, 66932807, 67387324, 66691171, 66554114 навантажений вантажовідправником понад вантажопідйомність вагонів, при цьому ДП "Шахтарськантрацит" в перевізних документах зазначені невірні дані щодо маси вантажу.

Відповідно до ст.26 Закону України "Про залізничний транспорт", ст.129 Статуту залізниць України, обставини, які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності перевізників, відправників і одержувачів вантажу, багажу, вантажобагажу, пасажирів, посвідчуються комерційними актами.

Пунктом 5.5. Правил оформлення перевізних документів (затверджених Міністерством транспорту України 21.11.2000р. № 644 у редакції наказу Міністерства інфраструктури України 08.06.2011р. № 138) встановлено, що якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту залізниць України. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли. Факт неправильного зазначення відправником указаних відомостей засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.

Згідно з п.п. 6.1-6.3 Роз'яснення Вищого господарського суду України від 29.09.2008р. № 04-5/225: "Збитки (додаткові витрати), завдані залізниці через допущені відправником порушення, зазначені у статтях 118 та 122 Статуту, підлягають відшкодуванню відправником незалежно від сплати ним штрафу, оскільки згідно із статтею 24 Статуту вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній. Оскільки накладна є письмовою формою договору перевезення вантажу, що укладається вантажовідправником із залізницею згідно зі статтею 24 Статуту і вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній, то й відповідачем за позовами про стягнення штрафу за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача має бути відправник вантажу".

Предметом розгляду у даній справі є стягнення збитків.

Згідно зі ст. 22 ЦК України, яка встановлює відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновленого свого порушеного права (реальні збитки); 2) Доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).

Порядок відшкодування збитків встановлений також главою 25 Господарського кодексу України. Так, відповідно до ст. 224 цього кодексу, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управлена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Зі змісту цих норм, а також ст.ст. 610, 611 ЦК України слідує, що відшкодування збитків є одним із правових наслідків порушення зобов'язання, мірою відповідальності. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Умови відшкодування збитків передбачені статтею 226 ГК України, із якої також слідує, що головною умовою відшкодування збитків є господарське правопорушення, яке вчинив учасник господарських відносин.

Притягнення до відповідальності можливо лише при наявності передбачених законом умов. Їх сукупність утворює склад правопорушення, який є підставою правової відповідальності. Склад правопорушення, визначений законом для настання відповідальності у формі відшкодування збитків, утворюють наступні елементи: суб'єкт, об'єкт, об'єктивна та суб'єктивна сторони. Суб'єктом є боржник, об'єктом - правовідношення по зобов'язаннях; об'єктивною стороною - наявність збитків у майновій сфері кредитора, протиправна поведінка у вигляді невиконання або неналежного виконання боржником свого зобов'язання, причинний зв'язок між протиправною поведінкою боржника і збитками; суб'єктивну сторону правопорушення складає вина.

Матеріалами даної справи встановлено, що перевантаження вагонів здійснено з вини ДП "Шахтарськантрацит" - вантажовідправника, внаслідок невірного зазначення у перевізних документах ним маси вантажу, що підтверджується комерційними актами АА№040183/257/174 від 07.0611р., АА№040184/258/175 від 07.06.11р., АА№040554/368/227 від 23.07.11р.

Рішенням господарського суду м. Києва від 29.08.2013р. у справі 910/12196/13 встановлено, що третьою особою понесені витрати в сумі 15221,64 грн., які підлягали оплаті внаслідок навантаженням відправником вантажу понад вантажопідйомність вагонів та у зв'язку із перевантаженням вантажу у інші вагони та стягнуто ці витрати з ДП "Вугілля України".

Матеріали справи містять копію заяви № 1427/10 від 02.09.2013р. про припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних вимог, підписаної ДП "Вугілля України" та ПАТ "Центренерго", п. 4 якої свідчить про погашення позивачем перед третьою особою заборгованості в сумі 15221,64 грн.

Відповідно до ст. 601 ЦК України, зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

Таким чином, матеріалами справи доведено протиправну поведінку відповідача (вантажовідправника), розмір збитків в сумі 15221,64 грн., причинний зв'язок між протиправною поведінкою боржника і збитками, вину боржника.

Відсутність своєї вини у порушенні зобов'язання доводить особа, яка вчинила таке порушення (ч.2 ст. 614 ЦК України).

Крім того, судом при прийнятті рішення враховано наступне.

Відповідач при відправленні товару (партії вугілля) у 2011 році за залізничними накладними №№ 52249851, 535662799 у вагонах №№ 61818944, 60912029, 66932807, 67387324, 66691171, 66554114 діяв на підставі договору поставки № 17-11/1-ЕН від 19.04.2011р.

Сторонами при укладені договору поставки № 17-11/1-ЕН від 19.04.2011р. узгоджено, що вугілля постачається на умовах DDР (залізнична станція призначення) згідно з міжнародними правилами тлумачення торгівельних термінів "Інкотермс" в редакції 2000р. з урахуванням особливостей, передбачених цим договором, та за реквізитами покупця, вказаними в додатках до договору.

Згідно п. 9.4. Офіційних правил тлумачення Міжнародної торгової палати ІНКОТЕРМС (редакція 2000 року) відповідно до "D"-термінів продавець відповідає за прибуття товару в узгоджене місце чи пункт призначення, при цьому продавець зобов'язаний нести всі ризики й витрати щодо доставки товару до цього місця (пункту). Статтями А.З., А.6. терміну DDР, на продавця покладений обов'язок укласти договір перевезення товару до названого місця призначення та нести всі витрати, пов'язані з товаром, до моменту здійснення його поставки у відповідності з статтею А.4.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач не виконав належним зобов'язання за договором поставки № 17-11/1-ЕН від 19.04.2011р. щодо належного оформлення перевізних документів, що призвело до понесення позивачем витрат в сумі 15221,64 грн.

Таким чином, вимоги про стягнення з відповідача суми 15221,64 грн. збитків є доведеними, розмір збитків є обґрунтованим, тому позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства "Шахтарськантрацит" (86211, Донецька область, м. Шахтарськ, вул. Крупської, 20, ідентифікаційний код юридичної особи: 32299510) на користь Державного підприємства "Вугілля України" (01601, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 4, ідентифікаційний код юридичної особи: 32709929) суму збитків в розмірі 15221 (п'ятнадцять тисяч двісті двадцять одна) грн. 64 коп., 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено 16.03.2015 р.

Суддя А.О. Науменко