Постанова № 43163173, 18.02.2015, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2015 року о 16 год. 21 хв.Справа № 808/7250/14 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Семененко М.О.

за участю секретаря судового засідання Федорук І.В.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1,

відповідача - Кіченка В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_3

до начальника управління Укртрансінспекції у Запорізькій області Завгороднього Олександра Вікторовича

про скасування постанов про застосування адміністративно - господарського штрафу,

ВСТАНОВИВ:

27 жовтня 2014 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (далі - позивач) до начальника управління Укртрансінспекції у Запорізькій області Завгороднього Олександра Вікторовича (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:

- скасувати постанову відповідача №024190 від 27.05.2014 р. про застосування до позивача адміністративно - господарського штрафу в розмірі 1700,00 грн.;

- скасувати постанову відповідача №024264 від 17.06.2014 р. про застосування до позивача адміністративно - господарського штрафу в розмірі 1700,00 грн.;

- скасувати постанову відповідача №024265 від 17.06.2014 р. про застосування до позивача адміністративно - господарського штрафу в розмірі 680,00 грн.

Ухвалою суду від 18.02.2015 р. залишено без розгляду позовну заву, в частині позовних вимог про скасування постанови №024190 від 27.05.2014 р. про застосування до позивача адміністративно - господарського штрафу в розмірі 1700,00 грн.

Таким чином, судом при розгляді справи спір вирішувався щодо позовних вимог про скасування постанов відповідача №024264 та №02426 від 17.06.2014 р.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем не обґрунтовано прийнято постанови про застосування адміністративно - господарських штрафів, оскільки позивач не порушував вимог чинного законодавства, а автомобіль марки Mercedes-Benz, модель 508D, реєстраційний номер НОМЕР_1, 1990 року випуску, номер шасі НОМЕР_2 (далі - Mercedes-Benz), 01.07.2011 на підставі нотаріально посвідченої довіреності та акту прийому-передачі автомобіля було передано у користування громадянину ОСОБА_5, а 25.03.2013 громадянин ОСОБА_5 в свою чергу передав вищевказаий автомобіль у користування громадянам ОСОБА_6 та ОСОБА_7 Зазначає, що оскільки позивач є лише власником транспортного засобу, та не є перевізником в розумінні Закону України «Про автомобільний транспорт» (далі по тексту - Закон), відповідачем неправомірно прийнято оскаржувані постанови. В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просить позовні вимоги задовольнити.

Відповідач в поданих до суду письмових запереченнях проти позову заперечив. В обґрунтування заперечень зазначив, що під час проведення перевірки транспортного засобу Mercedes-Benz, НОМЕР_1, встановлено порушення ст.ст.39 та 40 Закону, а саме: надання послуг з перевезення пасажирів автомобільним транспортом без оформлення ліцензійної картки, схеми маршруту, розкладу руху, квитково-касового листа. У зв'язку з виявленим порушенням відповідачем прийнято рішення про застосування адміністративно - господарського штрафу на підставі абз.3 ч.1 ст.60 Закону України та абз.13 ч.1 ст.60 Закону України за невиконання припису органу державного контролю. Крім того, представник відповідача в судовому засіданні зазначив, що під час проведення перевірки водій транспортного засобу надати посвідчення водія до перевірки та пояснення про причини порушень відмовився, просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, вважає за необхідне зазначити наступне.

З матеріалів справи встановлено, що інспекторами управління Укртрансінспекції у Запорізькій області, на підставі направлення на перевірку №029815 від 28.05.2014, проведено перевірку транспортного засобу Mercedes-Benz, державний номерний знак НОМЕР_1, який належить на праві власності позивачу, за результатами якої складено акт №013033 від 28.05.2014 р.

За результатами перевірки перевіряючі дійшли висновку про порушення позивачем Закону, а саме надання послуг з перевезення пасажирів без оформлення документів передбачених ст.39 Закону. З вказаного акту судом встановлено, що з його змістом ознайомлено водія транспортного засобу, який від пояснень та підпису відмовився (а.с. 72).

17.06.2014 р. начальником управління Укртрансінспекції у Запорізькій області прийнято постанову про застосування адміністративно - господарського штрафу №024264, якою позивача зобов'язано на підставі абз. 3 ч.1 ст.60 Закону сплатити штраф в розмірі 1700,00 грн.

Крім того, 17.06.2014 року начальником управління Укртрансінспекції у Запорізькій області прийнято постанову про застосування адміністративно - господарського штрафу №024265, якою позивача зобов'язано на підставі абз. 13 ч.1 ст.60 Закону сплатити штраф в розмірі 680,00 грн.

Позивач, не погодившись з постановами про застосування штрафу, звернувся з позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що Указом Президента України від 06.04.2011 №387/2011 затверджено положення про Державну інспекцію України з безпеки на наземному транспорті (далі - Положення).

Відповідно до п.1 Положення Державна інспекція України з безпеки на наземному транспорті (Укртрансінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури України. Укртрансінспекція входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування, на перевезення яким видано ліцензію, міському електричному, залізничному транспорті, експлуатації автомобільних доріг загального користування.

Спеціальним законом, що регулює спірні правовідносини, є Закон України «Про автомобільний транспорт». Відповідно до ст.1 Закону автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Статтею 6 Закону передбачено, що державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок. Не частіше одного разу на квартал здійснюються рейдові перевірки дотримання автомобільними перевізниками вимог законодавчих і нормативно-правових актів щодо забезпечення безпеки пасажирських перевезень та безпеки дорожнього руху. При проведенні позапланових і рейдових перевірок автомобільний перевізник, що буде перевірятися, стосовно терміну проведення перевірки не інформується. Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті визначає Кабінет Міністрів України.

На виконання вимог статті 6 Закону, постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2006 року №1567 затверджено Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті (далі - Порядок №1567), який визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб'єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, наявністю відповідних ліцензій і ліцензійних карток, виконанням ними ліцензійних умов, а також процедуру здійснення державного нагляду за забезпеченням такими суб'єктами господарювання безпеки автомобільних перевезень.

Відповідно до п.4 Порядку №1567 державний контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Відповідно до п.15 Порядку під час проведення рейдової перевірки перевіряється, зокрема, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.

Відповідно до п.21 Порядку №1567 у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Згідно ст.39 Закону автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.

Документи для регулярних пасажирських перевезень для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, квитково-касовий лист, схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду (крім міських перевезень), інші документи, передбачені законодавством України.

Відповідно до абзацу 3 ч.1 ст.60 Закону за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно абзацу 13 ч.1 ст.60 Закону за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за невиконання перевізниками або їхніми представниками приписів органів державного контролю щодо усунення порушень транспортного законодавства - штраф у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до п.25 Порядку 1567 справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб'єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб'єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення. Згідно п.26 справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб'єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб'єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.

З матеріалів справи судом встановлено, що 17.06.2014 р. відповідачем була розглянута справа про порушення законодавства про автомобільний транспорт, за результатами вказаного розгляду прийнято оскаржувані постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу. Разом з тим, представником відповідача до матеріалів справи не надано доказів належного повідомлення позивача про дату, час та місце розгляду справи про порушення законодавство про автомобільний транспорт, що позбавило позивача можливості надавати пояснення та заперечення під час розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт.

Також суд зазначає, що позивачем до матеріалів справи надано нотаріально посвідчену довіреність від 01.07.2011 р. (а.с. 17), якою позивач передав у розпорядження ОСОБА_9 транспортний засіб Mercedes-Benz, державний номерний знак НОМЕР_1. Передача транспортного засобу Mercedes-Benz, державний номерний знак НОМЕР_1, від позивача до ОСОБА_9 підтверджується актом прийому - передачі автомобіля від 01.07.2011 р.

Крім того, судом встановлено, що нотаріально посвідченою довіреністю від 25.03.2013 р. громадянин ОСОБА_9 передав у користування транспортний засіб Mercedes-Benz, державний номерний знак НОМЕР_1, громадянам ОСОБА_6 та ОСОБА_7 (а.с. 19).

Суд зазначає, що відповідно до ст.61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Разом з тим, з акту перевірки №013033 від 28.05.2014 р., судом встановлено, що інспектори підчас проведення перевірки навіть не встановили особу водія, який керував транспортним засобом, а тому не можливо стверджувати, що порушення Закону України «Про автомобільний транспорт» допущено саме ФОП ОСОБА_3, оскільки транспортний засіб Mercedes-Benz, державний номерний знак НОМЕР_1, перебував у користуванні інших громадян.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що висновок відповідача про порушення вимог Закону України «Про автомобільний транспорт» саме позивачем є необґрунтованим та передчасним.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням зазначеного, суд звертає увагу, що матеріали справи не містять доказів, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність порушення, та якими б спростовувались обставини, на які посилається позивач. Акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом не є беззаперечним доказом вчинення порушення, оскільки позивач не згоден з викладеними у ньому обставинами.

Відповідно до п.3 ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій, бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, серед іншого, чи прийняті вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. При розгляді справи встановлено, що при прийнятті оскаржуваних постанов про застосування адміністративно - господарських штрафів відповідач діяв необґрунтовано, тобто без врахування всіх обставин, які мають значення при прийнятті рішення.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог фізичної особи - підприємця ОСОБА_3.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7 - 12, 14, 86, 158- 163, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до начальника управління Укртрансінспекції у Запорізькій області Завгороднього Олександра Вікторовича про скасування постанов про застосування адміністративно - господарського штрафу задовольнити.

Скасувати постанови начальника управління Укртрансінспекції у Запорізькій області Завгороднього Олександра Вікторовича №024264 від 17.06.2014 р. та №024265 від 17.06.2014 р. про застосування адміністративно - господарського штрафу.

Стягнути з Державного бюджету України на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 судовий збір в розмірі 106,58 грн. (сто шість гривень 58 коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя М.О. Семененко