Постанова № 43162926, 11.03.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 березня 2015 р. Справа № 815/3868/13-а

Категорія: 8.2.2 Головуючий в 1 інстанції: Колесниченко О. В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого - Лук'янчук О.В.

суддів - Вербицької Н.В.,

- Градовського Ю.М.

при секретарі - Римар Д.В.

з участю: представника товариства з обмеженою відповідальністю "Еві Текс" - Віноградової Світлани Анатоліївни, представника Південної митниці Міндоходів - Мальцева Данила Васильовича, представника прокуратури Одеської області - Пашаєва Гаджи Валійовича,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційними скаргами Південної митниці Міндоходів, прокуратури Одеської області, Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 25 липня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Еві Текс" до Південної митниці Державної митної служби України, Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області за участю: Прокуратури Одеської області про визнання протиправної бездіяльності та стягнення надмірно сплачених до бюджету мита та податку на додану вартість у загальній сумі 9 791 523, 60 грн.,

В С Т А Н О В И Л А :

ТОВ "Еві Текс" звернулося до суду з позовом до Південної митниці, Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області, в якому з урахуванням уточнень до позовних вимог просило визнати протиправною бездіяльність Південної митниці щодо повернення надмірно сплачених ТОВ "Еві Текс" мита у сумі 3225827,20 грн. та податку на додану вартість у сумі 6565696,39 грн., які було зараховано до бюджету у загальній сумі 9791523,60 грн., стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ "Еві Текс" надмірно сплачені до бюджету мита у сумі 3222227,18 грн. та податку на додану вартість у сумі 6564976,36 грн., які було зараховано до бюджету у загальній сумі 9787203,54 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ТОВ "Еві Текс" був укладений контракт № ЕСЕ-1 з компанією з компанією "CORTDALE ENTERPRISES S.A." (надалі Контракт). Згідно інвойсів, ТОВ «Еві Текс», на виконання умов Контракту 1 були поставлені товари загальною фактурною вартістю 11228851,51 грн., що відображено у митних деклараціях. Однак мито та ПДВ були сплачені з митної вартості, визначеної за резервним методом визначення митної вартості товару, а тому декларантом була здійснена переплата мита та ПДВ. Позивач вважає, що визначення митної вартості товару за резервним методом є неправомірним, оскільки позивачем були надані митниці всі документи, які підтверджують правильність визначення митної вартості за першим методом, а саме: договори, інвойси, митні декларації. Таким чином позивач вважає, що у зв'язку зі збільшенням ціни (вартості) товару, державі через Південну митницю та Головне управління Державного казначейства України в Одеській області надмірно сплачені мито у сумі 322827,20 грн. та ПДВ у сумі 6565696,39 грн., у загальній сумі 9791523,60 грн.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 25 липня 2013 року адміністративний позов - задоволено у повному обсязі.

Визнано протиправною бездіяльність Південної митниці щодо повернення надмірно сплачених до бюджету Товариством з обмеженою відповідальністю "Еві Текс" мита у сумі 3 225 827,20 грн. та податку на додану вартість у сумі 6 565 696,39 грн. , які було зараховано до бюджету, у загальній сумі 9 791 523,60 грн.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Еві Текс" надмірно сплачених до бюджету Товариством з обмеженою відповідальністю "Еві Текс" мита у сумі 3 222 227,18 грн. та податку на додану вартість у сумі 6 564 976,36 грн. , які було зараховано до бюджету, у загальній сумі 9 787 203,54 грн.

В апеляційних скаргах Південної митниці Міндоходів, прокуратури Одеської області, Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки судом першої інстанції не було досліджено обставини справи, що мають значення для справи, наслідком чого стало постановлення необґрунтованого та неправомірного рішення суду.

Вирішуючи справу, судом першої інстанції встановлено, що 12.06.2012 року між ТОВ "Еві Текс" (покупець) та компанією "CORTDALE ENTERPRISES S.A." Panama (продавець) укладено контракт № ЕСЕ-1, відповідно до якого продавець зобов'язується поставляти, а покупець приймати та сплачувати товар згідно специфікації поставки та інвойсів. Згідно пунктів 3.1. та 3.2. контракту, оплата за товар здійснюється як у вигляді передоплати так і можливе відстрочення платежу, оплата здійснюється в доларах США або євро, згідно виставлених інвойсів. Пунктом 4.3. контракту передбачено, що умовами поставки є CIF Одеса, CIF Іллічівськ в редакції Інкотермс 2000.

14 червня 2012 року між ПП "Вестра" (покупець) та компанією "CORTDALE ENTERPRISES S.A.", Panama (продавець) укладений контракт № ВС-2012, відповідно до п.п. 1.1. якого, продавець зобов'язується поставляти, а покупець приймати та сплачувати товар згідно специфікації поставки та інвойсів. Згідно пунктів 3.1. та 3.2. контракту, оплата за товар здійснюється як у вигляді передоплати так і можливе відстрочення платежу, оплата здійснюється в доларах США або євро, згідно виставлених інвойсів. Згідно п.п. 4.4., умови поставки CIP, CIF, DDU, DAF, CPT кордон України в редакції Інкотермс 2000 .

У специфікації до договору визначений перелік товарів, які були поставлені за контрактом від 12.06.2012 року.

На виконання умов зазначеного контракту компанія "CORTDALE ENTERPRISES S.A.", Panama було поставлено ТОВ «Еві Текс» товар загальною фактурною вартістю 11228851,51 грн., згідно інвойсів, які скріплені печатками продавців та наявні в матеріалах справи

Позивачем до Південної митниці були подані вантажні митні декларації, відповідно до яких задекларовані товари, поставлені ТОВ «Еві Текс» згідно інвойсів.

Фактурна вартість товарів згідно інвойсів (ціна договору) зазначена в деклараціях, у рядках 22, 42 та загальна фактурна вартість товарів згідно всіх декларацій склала 11228851,51 грн.

Проте, Південною митницею усно відмовлено у прийнятті митних декларацій, митному оформленні та пропуску товарів через митний кордон України, у зв'язку із нібито заниженням митної вартості товару, що імпортується.

ТОВ "Еві Текс" у графі 45 вантажних митних декларацій здійснило коригування митної вартості товару, що імпортується, за шостим (резервним) методом та зазначило митну вартість, вказану Південною митницею, в результаті чого вартість товару склала 40831506,12 грн.

В результаті збільшення митної вартості товару, збільшилась загальна сума сплаченого декларантом мита, яке склало 3225827,20 грн. та податку на додану вартість, сума якого склала 6565696,39 грн.

Зазначені ВМД були прийняті Південною митницею до оформлення без зауважень та здійснено митне оформлення товару.

ТОВ "Еві Текс" сплачено до державного бюджету мито у сумі 3225827,20 грн. та ПДВ у сумі 6565696,39 грн., про що міститься відмітка Південної митниці на вантажних митних деклараціях.

25.01.2013 року ТОВ "Еві Текс" звернулось до Південної митниці із заявою № 25-01/5 про повернення надмірно сплаченого мита та ПДВ та у відповідь на вказану заяву отримало від Південної митниці лист у якому остання зазначила, що декларантом ТОВ "Еві Текс" було самостійно заявлено до митного оформлення товари за митною вартістю визначеною декларантом, з використанням другорядного методу визначення митної вартості (резервного). За результатами контролю за правильністю визначення митної вартості Південною митницею прийнято рішення про можливість застосування митної вартості, заявленої декларантом, та здійснено митне оформлення за наданими ВМД.

Задовольняючи позов ТОВ "Еві Текс" суд першої інстанції виходив з того, що митна вартість товару зазначена позивачем у ВМД позивача за резервним методом визначення митної вартості не відповідає вимогам законодавства щодо процедури визначення митної вартості товару, у зв'язку з чим позивач надмірно сплатив до бюджету мито та ПДВ, а Південна митниця діяла неправомірно, в порушення визначених Митним кодексом України прав і обов'язків митних органів щодо контролю за правильністю визначення митної вартості товару та процедури визначення митної вартості товарів.

Колегія суддів не погоджується з цими висновками суду першої інстанції та вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 57 МК України - визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний (ч.1). У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу (ч.8).

Як вбачається із матеріалів справи, що митна вартість визначена підприємством за 6 (резервним) методом із зазначенням даних щодо вартості товару за інвойсами у рядках, 22, 42 в загальній сумі 11 228 851,51грн. та з врахуванням коригування ціни товару у графі 45 визначено митну вартість в загальній сумі 40831506,12 грн., у зв'язку з чим ним були сплачені платежі у загальній сумі 9787203,54 грн. (мито на товари, що ввозяться на територію України в сумі 3225827,20 грн. та податок на додану вартість у сумі 6 565 696,39 грн.)

25.01.2013 року ТОВ "Еві Текс" звернулось до Південної митниці із заявою № 25-01/5 про повернення надмірно сплаченого мита та ПДВ та у відповідь на вказану заяву отримало від Південної митниці лист у якому остання зазначила, що декларантом ТОВ "Еві Текс" було самостійно заявлено до митного оформлення товари за митною вартістю визначеною декларантом, з використанням другорядного методу визначення митної вартості (резервного). За результатами контролю за правильністю визначення митної вартості Південною митницею прийнято рішення про можливість застосування митної вартості, заявленої декларантом, та здійснено митне оформлення за наданими ВМД.

За змістом статті 260 МК митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до положень цього Кодексу, яким також встановлюються методи визначення митної вартості зазначених товарів та умови їх застосування.

Згідно зі статтею 262 МК митна вартість товарів і метод її визначення заявляються (декларуються) митному органу декларантом під час переміщення товарів через митний кордон України шляхом подання декларації митної вартості.

Статтею 249 МК передбачено, що митні органи самостійно визначають митну вартість на підставі ціни на ідентичні або подібні (аналогічні) товари лише за відсутності підтверджувальних документів, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі наявності обґрунтованих сумнівів щодо достовірності відомостей стосовно заявленої вартості.

Згідно з частиною восьмою статті 264 МК декларант має право оскаржити рішення митного органу щодо визначення митної вартості оцінюваних товарів до митного органу вищого рівня та/або до суду.

Аналізуючи зазначені норми права, колегія суддів зазначає, що декларант має право оскаржити до митного органу вищого рівня та/або до суду рішення митного органу щодо визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України. Якщо ж митний орган самостійно не приймав рішення про визначення митної вартості товарів і погодився з митною вартістю, визначеною декларантом, та методом її визначення, який застосував декларант, немає підстав вважати дії митного органу такими, що вчинені всупереч вимогам МК, а відтак і підстав визнавати сплачені суми митних платежів чи їх частину помилково та/або надміру сплаченими немає.

Якщо ж саме митний орган визначив митну вартість товарів, а в подальшому буде прийнято рішення про застосування митної вартості, заявленої декларантом, сума надміру сплачених податків і зборів повертається декларанту відповідно до частини шостої статті 264 МК у місячний термін з дня прийняття рішення у порядку, передбаченому законодавством.

Так, саме Порядок повернення визначає процедуру повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, у тому числі у випадках, зазначених у статті 264 МК.

Відповідно до абзаців першого, другого пункту 1, пунктів 2, 3, 4 розділу ІІІ Порядку повернення для повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювалось оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником і головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою.

Заява може бути подана не пізніше 1095-го дня, наступного за днем зарахування коштів до Державного бюджету України.

Заява, зареєстрована в загальному відділі, після розгляду керівником (заступником керівника) митного органу разом з пакетом документів передається до відділу митних платежів митного органу (далі - Відділ) для перевірки обґрунтованості повернення заявлених сум.

Відділ перевіряє факт перерахування митних та інших платежів з відповідного рахунку до Державного бюджету України та наявність переплати.

Для підготовки висновку про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи (далі - Висновок про повернення), форма якого наведена в додатку 1 до Порядку взаємодії митних органів з органами Державного казначейства України в процесі повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, затвердженого наказом ДМСУ, Державного казначейства України від 20 липня 2007 року № 611/147 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 вересня 2007 року за № 1095/14362; чинного на час виникнення спірних відносин; далі - Порядок взаємодії), керівництвом Відділу за потреби ініціюється проведення перевірки в митному органі щодо правильності митного оформлення із залученням відповідних підрозділів митного органу. Порядок і форма складання документа, у якому відображатимуться результати перевірки, визначаються наказом ДМСУ.

Разом з тим взаємовідносини митних органів та органів Державного казначейства України в процесі повернення помилкових та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, регламентувалися Порядком взаємодії.

Відповідно до пункту 2 Порядку взаємодії повернення помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів здійснюється на підставі висновку митного органу, що здійснював оформлення митної декларації. Зазначений висновок оформляється відповідно до заяви платника, яка подається до митного органу, що здійснював оформлення митної декларації.

Згідно з пунктом 7 Порядку взаємодії на підставі отриманого Висновку про повернення відповідний орган Державного казначейства України готує платіжні документи на перерахування коштів з рахунку з обліку доходів державного бюджету на рахунок, зазначений у Висновку про повернення, та протягом п'яти робочих днів від дати отримання Висновку про повернення здійснює повернення коштів з бюджету.

Отже, законодавством відповідно до частини шостої статті 264 МК визначено механізм повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу чи помилково та/або надмірно сплачених до бюджету.

У разі якщо після сплати декларантом податків і зборів (обов'язкових платежів) згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, буде прийнято рішення про застосування митної вартості, заявленої декларантом, сума надміру сплачених податків і зборів (обов'язкових платежів) повертається декларанту у порядку, передбаченому Порядком повернення та Порядком взаємодії, на підставі його заяви та у місячний термін з дня прийняття висновку митного органу, що здійснював оформлення митної декларації, про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи.

Колегія суддів акцентує увагу на тому, що товариством було самостійно визначена митна вартість товару ввезеного на територію України, самостійно розраховані митні платежі, які в подальшому були сплачені до Державного бюджету України, що підтверджується митними деклараціями, у зв'язку з чим висновки суду першої інстанції стосовно того, що Південна митниця діяла неправомірно, в порушення визначених Митним кодексом України прав і обов'язків митних органів щодо контролю за правильністю визначення митної вартості товару та процедури визначення митної вартості товарів є помилковим .

Разом з цим, товариством не були оскаржені дії Південної митниці, які були вчинені під час здійснення митного оформлення товарів та під час їх розмитнення.

Твердження товариства стосовно того, що Південна митниця, як суб'єкт владних повноважень, на якого відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України покладено обов'язок доказування, не довела правильність обчислення митної вартості товарів за шостим (резервним) методом та неможливість застосування попередніх п'яти методів не можуть бути прийняті до уваги, оскільки ТОВ "Еві Текс" самостійно декларував митну вартість за резервним методом, а Південною митницею в свою чергу не було прийнято жодного рішення.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при розгляді справи та винесенні рішення про задоволення адміністративного позову неправильно застосовано норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи. За таких обставин судове рішення відповідно до вимог ст.202 КАС України, підлягає скасуванню з прийняттям по справі нової постанови про відмову у задоволенні адміністративного позову.

Керуючись ст.ст. 195, 196, п.3 ч.1 ст. 198, п.3, п.4 ч.1 ст. 202, ч.2 ст. 205, ст. 207, ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційні скарги Південної митниці Міндоходів, прокуратури Одеської області, Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області задовольнити, постанову Одеського окружного адміністративного суду від 25 липня 2013 року скасувати .

Прийняти по справі нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Еві Текс" до Південної митниці Державної митної служби України, Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області за участю: Прокуратури Одеської області про визнання протиправної бездіяльності та стягнення надмірно сплачених до бюджету мита та податку на додану вартість у загальній сумі 9 791 523, 60 грн. відмовити у повному обсязі.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Лук'янчук О.В.

Суддя: Вербицька Н.В.

Суддя: Градовський Ю.М.