Постанова № 43162754, 11.03.2015, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" березня 2015 р. Справа№ 910/25522/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Смірнової Л.Г.

суддів: Кропивної Л.В.

Пашкіної С.А.

при секретарі судового засідання: Підченко О.Ю.

за участю представників:

від позивача: Мерлянова С.М. за довіреністю №36-21-Д від 02.04.2013

від відповідача: Хмелевська А.П. за довіреністю №220/834/д від 14.11.2014

Розглянувши апеляційну скаргу Міністерства оборони України

на рішення Господарського суду міста Києва від 13.01.2015

у справі №910/25522/14 (суддя Ломака В.С.)

за позовом Державного підприємства "Суднобудівний завод ім. 61 комунара"

до Міністерства оборони України

про стягнення 100000,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Державного підприємства "Суднобудівний завод ім. 61 комунара" (далі - позивач) до Міністерства оборони України (далі - відповідач) про стягнення 100000,00 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.01.2015 позов Державного підприємства "Суднобудівний завод ім. 61 комунара" задоволено повністю.

Стягнуто з Міністерства оборони України на користь Державного підприємства "Суднобудівний завод ім. 61 комунара" 100 000грн основного боргу та 2 000грн витрат зі сплати судового збору.

Не погодившись з вказаним рішенням, Міністерство оборони України звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 13.01.2015 скасувати повністю, відмовити у задоволені позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями апеляційну скаргу Міністерства оборони України передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Смірнової Л.Г., суддів Кропивної Л.В. та Чорної Л.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.02.2015 апеляційну скаргу Міністерства оборони України прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 11.03.2015.

Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 11.03.2015 у зв'язку з перебуванням у відпустці судді Чорної Л.В., для розгляду справи призначено колегію суддів у складі головуючого судді Смірнової Л.Г., суддів Кропивної Л.В. та Пашкіної С.А.

Від представника відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі №910/25522/14 до вирішення пов'язаної з нею справи №910/28124/14.

Дослідивши матеріали справи та клопотання про зупинення провадження у справі, заслухавши представників сторін, судова колегія дійшла висновку про відмову у задоволенні вищезазначеного клопотання.

Відповідно до частини 1 статті 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи.

Проте, як вбачається з клопотання, відповідач не надав жодного доказу того, що така справа існує.

У судове засідання 11.03.2015 з'явились представники позивача та відповідача.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду у даній справі скасувати та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити повністю.

Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, просив суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції - без змін.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, також апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи, Київський апеляційний господарський суд встановив наступне.

18.02.2012 між позивачем, як виконавцем, та відповідачем, як замовником, було укладено Договір №247/1/12/1-61/518 про закупівлю послуг та робіт за державні кошти (надалі - Договір), відповідно до п. 1.1 якого позивач зобов'язався у 2012 році надати послуги з технічного обслуговування і ремонту, модернізації і розбирання суден, платформ та конструкцій плавучих (надати послуги та виконати роботи з утримання ракетного крейсера проекту 1164, заводський №2011), зазначені в п. 1.2 договору, а відповідач - прийняти і оплатити такі послуги та роботи.

Пунктом 3.1 Договору сторонами була визначена гранична ціна договору - 6085167,54грн, яка затверджена протоколом узгодження (Додаток №1 до Договору).

Згідно з п. п. 4.1. 4.2 Договору розрахунки проводяться відповідачем за фактично надані послуги та виконані роботи на підставі актів приймання-здачі (за формою наведеною у Додатку №2).

Оплата здійснюється після затвердження сторонами акту після пред'явлення рахунку (за умов надходження коштів за відповідною бюджетною програмою на рахунок відповідача).

Строк надання послуг та виконання робіт - з 01.03.2012 до 31.12.2012 (п. 5.1 Договору).

Позивач зобов'язаний щомісячно, не пізніше 20-го числа місяця, наступного за звітним, надавати відповідачу після розгляду ГВП (головне військове представництво) 1301 акт та розрахунково-калькуляційні матеріали. Акт підписується начальником ГВП 1301 та надається на затвердження відповідачу (п. 6. 3.3. Договору).

Відповідач зобов'язаний своєчасно приймати надані послуги та виконані роботи через ГВП 1301, сплачувати їх в повному обсязі, відповідно до затвердженого акту (п. 6.1.1. Договору).

Згідно з п. 10.1 Договору він набирає чинності з дня його підписання і діє до 31.12.2012 включно, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами зобов'язань за даним договором.

27.12.2012 між сторонами було підписано Додаткову угоду №3 до Договору, відповідно до якої сторони погодили внести наступні зміни до договору від 18.02.2012 № 247/1/12/1:

- Пункт 1.1. доповнити абзацом наступного змісту: "На підставі пункту б статті 40 Закону України "Про здійснення державних закупівель" позивач зобов'язується з 1 січня по 19 лютого 2013 року надати послуги та виконати роботи з утримання корабля зазначені у пункті 1.2. Обсяг наданих послуг та виконаних робіт у 2013 році не може перевищувати 20 відсотків вартості, визначеної у пункті 3.1. договору. Зобов'язання відповідача з прийняття і оплати послуг та робіт у 2013 році виникають після укладення відповідної додаткової угоди".

- Абзац другий пункту 5.1 викласти у редакції: "Строк надання послуг та виконання робіт - до 19.02.2013"

- Пункт 10.1 викласти у редакції: "Цей договір набирає чинності з дня його підписання і діє до 31.03.2013 включно.".

22.03.2013 між сторонами було підписано Додаткову угоду №4 до Договору, відповідно до якої сторони погодили:

- Пункт 3.1 Договору викласти у наступній редакції: "Загальна сума договору складає 7292028,87грн, у тому числі ПДВ 1215338,15грн, яка складається з: Договірної ціни наданих послуг та виконаних робіт у 2012 році - 6084368,34грн, у тому числі ПДВ 1014061,39грн, що визначена на підставі актів № 1-10; Граничної ціни послуг та робіт у 2013 році (з 1 січня по 19 лютого) - 1207660,53грн, у тому числі ПДВ 201276,76грн, що визначена на підставі висновку ГВП 1301 від 17.12.2012 №830 та затверджена протоколом № 2 (Додаток №3). Обсяг фінансування та зобов'язання сторін у 2013 році за загальним фондом складає 1207660,53грн".

2) Пункт 10.1 викласти у редакції: "Цей договір набирає чинності з дня його підписання і діє до 31 травня 2013 року включно".

З метою забезпечення безперервності утримання крейсера в 2013 році, що й передбачено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05.09.2005 №358, позивачем надавались відповідачу (в особі Департаменту розробок і закупівлі озброєння та військової техніки) усі документи вказані в їх листі від 04.12.2012 № 247/6/4858 для проведення процедури закупівлі в одного учасника послуг та робіт, відповідно до вимог Закону України "Про здійснення державних закупівель".

В протоколі переговорів між відповідальними представниками відповідача, як замовника та позивача, учасника щодо закупівлі в одного учасника послуг від 11.01.2013 №75/2/1/1 зафіксовано, що позивачем була надана цінова пропозиція з калькуляційними розрахунками (структури граничної вартості, переліком необхідних робіт, і переліком матеріалів, переліком інших спеціальних витрат) на загальну вартість 6362930,04грн та на строк надання послуг - з 20.02.2013 до 31.12.2013.

Крім того зазначено, що Договір на закупівлю послуг буде укладено у письмовій формі відповідно до положень Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України після проведення переговорів з учасником та акцепту його пропозиції відповідно до вимог Закону "Про здійснення державних закупівель", а умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від пропозиції учасника процедури закупівлі.

В повідомленні відповідача від 18.01.2013 №286/3/188, про акцепт пропозиції за результатами застосування процедури закупівлі в одного учасника послуг та робіт з утримання крейсеру у 2013 році, отриманого позивачем 28.01.2013 учасником - переможцем визначено позивача (п. 5), та зазначено:

- дата оприлюднення та номер оголошення про проведення процедури закупівлі опубліковані в державному офіційному друкованому виданні з питань державних закупівель: 14.01.2013, ВДЗ №4/3 (747/3), №021483 (п. 4);

- дата прийняття рішення про акцепт пропозиції конкурсних торгів 18.01.2013 (п. 7);

- у повідомлені вказаний строк виконання робіт та надання послуг: з 20.02.2013 до 31.12.2013 (п. 2.4).

Ціна ж акцептованої пропозиції конкурсних торгів 6362930,04грн, що і є ціною послуг та виконання робіт згідно розрахунково-калькуляційних матеріалів виконавця, підписаного від відповідача представником 1301 ГВП та погодженого начальником 1301 ГВП Міністерства оборони України, на період з 20.02.2013 до 31.12.2013 включно.

Зазначене повідомлення про акцепт пропозиції було опубліковано відповідно до ч. 3 ст. 39 Закону України "Про здійснення державних закупівель" і в державному офіційному друкованому виданні з питань державних закупівель.

В подальшому, 29.01.2013 на адресу позивача надійшов лист з проектом договору про закупівлю послуг та робіт за державні кошти з граничною ціною 6362930,04грн (п. 3.1) з визначенням строку надання послуг та виконання робіт з 20.02.2013 до 31.12.2013 (п. 5.1), протоколом №1 (Додаток №1 до проекту Договору) узгодження граничної ціни, яка з ПДВ складає 6362930,04грн, з посиланням на висновок ГВП 1301 №854 від 24.12.2012 та зразок акту прийому - здачі наданих послуг та виконаних робіт з утримання крейсера (Додаток 2 до проекту Договору).

Відповідно до акту №1А прийому-передачі наданих послуг та виконаних робіт з утримання ракетного крейсера проекту 1164, заводський №2011 у лютому (з 20 лютого по 28 лютого включно) 2013 року, позивач в період з 20.02.2013 по 28.02.2013 надав відповідачу послуги та роботи з утримання крейсера, вартість яких складає 292741,15грн. Зазначений акт підписаний лише позивачем, відповідачем зазначений акт не підписаний.

Крім того, відповідно до акту №2А прийому-передачі наданих послуг та виконаних робіт з утримання ракетного крейсера проекту 1164, заводський №2011 у березні (за період з 01 березня до 25 березня включно) 2013 року, позивач в період з 01.03.2013 по 25.03.2013 надав відповідачу послуги та роботи з утримання крейсера вартість яких складає 575168,43грн. Зазначений акт підписаний лише позивачем, відповідачем зазначений акт не підписаний.

Починаючи з 11.04.2013 позивачем надсилались на адресу відповідача листи-повідомлення: від 11.04.2013 № 36/420, від 22.05.2013 № 36/257, від 29.05.2013 № 36/554 про необхідність зазначення дати у новому договорі строку дії з 20.02.2013 та оплати наданих послуг та використаних робіт з утримання крейсера з 20.02.2013 по 25.03.2013 згідно актів №1 та №2.

У відповідь, відповідач листом № 247/6/1965 від 13.05.2013, повідомив про те, що у зв'язку з відсутністю договірних відносин оплата витрат у період з 20.02.2013 до 25.03.2013 є проблематичною. Для вирішення цього питання направлено запит до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, щодо порядку та можливості оплати з 20.02.2013 до 25.03.2013, та буде надана додаткова інформація.

Зі змісту листа №247/6/1965 від 13.05.2013 вбачається, що відповідач не заперечував факт надання позивачем послуг та виконання робіт з утримання крейсера в період з 20.02.2013 до 25.03.2013, будь-яких зауважень чи заперечень з приводу якості, вартості та об'єму наданих послуг, відповідач позивачу не надсилав.

Водночас, в листі начальника ГВП №1301 наводиться мотивування, що послуги та роботи з утримання корабля з 20.02.2013 до 25.03.2013 знаходяться поза договірними зобов'язаннями та прийманню не підлягають, тому фактична вартість наданих послуг заводом з 20.02.2013 по 25.03.2013 не приймається.

Однак, такі доводи під час розгляду даного спору до уваги прийняті бути не можуть, оскільки, як зазначалось вище, Додатковою угодою №3 до Договору від 18.02.2012 №247/112/1 про закупівлю послуг та робіт за державні кошти сторони погодили строк дії договору до 31.03.2013 включно (п. 1.3 Додаткової угоди), Додатковою угодою №4 від 22.03.2013 строк дії договору продовжено до 31.05.2013 включно, дані додаткові угоди підписані без будь-яких заперечень як позивачем, так і відповідачем, відповідають вимогам ст. 651 Цивільного кодексу України, у встановленому законодавством порядку недійними не визнавались, а отже в зазначений позивачем період з 20.02.2013 по 25.03.2013, відносини сторін щодо утримання крейсеру були врегульовані спірним Договором урахуванням додаткових угод №3, №4 та у відповідача існували зобов'язання щодо оплати наданих позивачем, обумовлених в Договорі послуг.

З урахуванням зазначеного та з огляду на відсутність будь-яких заперечень відповідача проти якості та факту надання відповідачем послуг за Договором, суд приходить до висновку, що надані у спірний період послуги слід вважати прийнятими відповідачем.

Як вбачаться з матеріалів справи, оскільки вартість наданих позивачем відповідачу послуг з утримання крейсера за період з 20.02.2013 по 28.02.2013 на суму 292741,15грн, згідно акту №1А прийому-здачі наданих послуг та виконання робіт, та за період з 01.03.2013 по 25.03.2013 на суму 575168,59грн згідно акту №2А прийому-здачі наданих послуг та виконання робіт, відповідачем в добровільному порядку не була оплачена, позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 87000,00грн (у зв'язку з відсутністю коштів по сплаті судового збору в повному обсязі).

Рішенням господарського суду міста Києва від 09.12.2013 у справі №910/21775/13 було задоволено позов Державного підприємства "Суднобудівний завод ім. 61 комунара" до Міністерства оборони України про стягнення заборгованості в розмірі 87000,00грн, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.02.2014.

В подальшому позивач звернувся до відповідача з позовом про стягнення наступної частини боргу в сумі 100000,00грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 12.05.2014 у справі №910/4350/14 було задоволено позов Державного підприємства "Суднобудівний завод ім. 61 комунара" до Міністерства оборони України про стягнення заборгованості в розмірі 100000,00грн, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.10.2014 і залишено без змін постановою Вищого Господарського суду України від 10.12.2014.

Також, позивач звернувся до відповідача з позовом про стягнення наступної частини боргу в сумі 100000,00грн й рішенням господарського суду міста Києва від 10.11.2014 у справі №910/20020/14 було стягнуто з відповідача на корись позивача 100000,00грн.

Обставини, встановлені у вказаних справах, суд під час провадження у даній справі вважає такими, що відповідно до приписів ст. 35 ГПК України не підлягають повторному доказуванню.

Так, одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів (п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/1427 від 18.11.2003 року "Про Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та юрисдикцію Європейського суду з прав людини").

Даний принцип тісно пов'язаний з приписами ч. 2 ст. 35 ГПК України, відповідно до якої, факти встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

За змістом наведеної норми, неодмінною умовою її застосування є один і той самий склад сторін як у справі, що розглядається господарським судом, так і у справі (або справах) зі спору, що вирішувався раніше, і в якій встановлено певні факти, що мають значення для розглядуваної справи.

Преюдиційні факти є обов'язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв'язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акту, який набрав законної сили.

Зокрема, під час розгляду справ №910/21775/13, №910/4350/14 та № 910/20020/14 було встановлено, що фактичну вартість наданих позивачем послуг та виконаних ним робіт з утримання крейсера за період з 20.02.2013 по 28.02.2013, яка складає 292741,15грн, і з 01.03.2013 по 25.03.2013, яка складає 575168,59грн, згідно актів №1А та №2А, загалом на суму 867909,74грн відповідачем в добровільному порядку не оплачено.

Наразі, на розгляд суду передані позовні вимоги про стягнення з відповідача чергової частини боргу за спірним Договором на суму 100000,00грн із загальної суми заборгованості в розмірі 867909,74грн.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з ч. 2 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

За умовами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних випадках ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Оскільки відповідач в обумовлені строки не сплатив вартість наданих позивачем послуг у повному обсязі, відповідний борг, який існує на момент розгляду справи в суді, має бути стягнутий з нього в судовому порядку.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. "Про судове рішення" рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Зі структури погодженої сторонами граничної вартості послуг з обслуговування крейсера по договору № 247/1/13/1 від 26.03.2013 року вбачається, що гранична ціна договору у сумі 6362930,04грн включає в себе і витрати на обслуговування крейсера і у період з 20.02.2013 року по 25.03.2013 року.

Враховуючи, що технічна підтримка складного технічного виробу є процесом безперервним, направленим на збереження майна відповідача, який у свою чергу не оспорює вартість наданих йому послуг у період з 20.02.2013 по 25.03.2013, попередньо погодивши як обсяги робіт, так і їх ціну, господарський суд першої інстанції правомірно задовольнив позов у межах заявлених вимог і підстав для скасування чи зміни судових рішень за мотивів, наведених в апеляційній скарзі, судова колегія Київського апеляційного Господарського суду не вбачає.

За таких обставин, Київський апеляційний Господарський суд не вбачає підстав для скасування рішення Господарського суду міста Києва від 13.01.2015 у справі №910/25522/14.

Керуючись ст. ст 99, 101, 102, 103, 104, 105, Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Міністерства оборони України на рішення Господарського суду міста Києва від 13.01.2015 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 13.01.2015 у справі №910/25522/14 залишити без змін.

3. Матеріали справи №910/25522/14 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий суддя Л.Г. Смірнова

Судді Л.В. Кропивна

С.А. Пашкіна