Рішення № 43162675, 11.03.2015, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" березня 2015 р.Справа № 6/63-10-1719

Господарський суд Одеської області у складі колегії:

Головуючий Зайцев Ю.О.

Суддя Лічман Л.В.

Суддя Никифорчук М.І.

При секретарі судового засідання Ошарін Д.С.

Головуючий перевіряє явку учасників судового процесу:

Від прокурора: Риженко М.Ю.(на підставі посвідчення);

Від позивача КМУ: Омельченко А.В. (за довіреністю);

Від Міністерства оборони України: Дідух С.П. (довіреність від 16.01.2014р.);

Від КЕВ: не з'явився;

Від відповідача Чорноморської СР Комінтернівського району Одеської області: Горшкова І.В. (довіреність від 02.11.2014р.);

Від відповідача Мисливсько-рибальського підприємства "Сокіл" Південної регіональної організації товариства військових мисливців та рибалок Збройних Сил України: Попов В.В. (довіреність від 21.01.2014р.)

Від третьої особи: Петрова О.С. (довіреність №410 від 30.12.2014р.);

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Військового прокурора Одеського гарнізону, в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, в особі Міністерства оборони України, в особі Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси; третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Фонд державного майна України; до відповідачів: 1.Чорноморської селищної ради Комінтернівського району Одеської області; 2. Мисливсько-рибальського підприємства "Сокіл" Південної регіональної організації товариства військових мисливців та рибалок Збройних Сил України; про визнання недійсним рішення Чорноморської селищної ради Комінтернівського району Одеської області та визнання права державної власності, -

ВСТАНОВИВ:

Суть спору: 15.04.2010р. за вх.суду№3142/2011 Військовий прокурор Одеського гарнізону, в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, в особі Міністерства оборони України, в особі Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до відповідачів Чорноморської селищної ради Комінтернівського району Одеської області та Мисливсько-рибальського підприємства "Сокіл" Південної регіональної організації товариства військових мисливців та рибалок Збройних Сил України про визнання недійсним рішення Чорноморської селищної ради Комінтернівського району Одеської області від 10.11.2005р. №87 "Про видачу дозволу на виготовлення технічної документації на будівлі та споруди, які стоять на балансі Мисливсько-рибальського підприємства "Сокіл" Південної регіональної організації товариства військових мисливців та рибалок Збройних Сил України і розміщені на території Чабанського будинку рибалки" та визнання права державної власності.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 16.04.2010р. порушено провадження у справі № 6/63-10-1719.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 30.07.2010р. розгляд справи №6/63-10-1719 було зупинено та призначено судово-будівельну експертизу.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 12.01.2011р. розгляд справи №6/63-10-1719 було поновлено для витребування додаткових матеріалів для проведення судово-будівельної експертизи.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 27.01.2011р. розгляд справи №6/63-10-1719 було зупинено та призначено судово-будівельну експертизу.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 18.07.2011р. провадження у справі №6/63-10-1719 було поновлено та призначено до розгляду.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 01.08.2011р. провадження у справі було зупинено та призначено судово-будівельну експертизу.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 26.03.2012р. провадження у справі було поновлено та призначено до колегіального розгляду у складі: головуючий суддя Демешин О.А., судді Меденцев П.А., Степанова Л.В.

Рішенням господарського суду Одеської області від 08.05.2012р. по справі № 6/63-10-1719 в задоволенні позову відмовлено в повному обсязі та стягнуто з Міністерства оборони України (03168, м.Київ-168, Повітряно флотський проспект, 6, код 00034022):

- до Державного бюджету України по коду бюджетної класифікації 22090200 (символ звітності 095), рахунок №31114095700008, банк одержувача - ГУДКУ в Одеській області, МФО - 828011, одержувач -ГУДКУ в Одеській області, код ЄДРПОУ 23213460 державного мита 85 гривень.

- до Державного бюджету України по коду бюджетної класифікації 22050003 (символ звітності 264), рахунок № 31213264700008, банк одержувача -ГУДКУ в Одеській області, МФО - 828011, одержувач -ГУДКУ в Одеській області, код ЄДРПОУ - 23213460, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 236 гривень

Не погоджуючись з вказаним рішенням Військовий прокурор Одеського гарнізону в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, Міністерства Оборони України, КЕВ м. Одеси звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідність фактичним обставинам справи.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 06.08.2015р. апеляційну скаргу Військового прокурора Одеського гарнізону в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, Міністерства оборони України, Квартирно-експлуатаційного відділу міста Одеси задоволено частково, рішення господарського суду Одеської області від 08.05.2012р. у справі № 6/63-10-1719 частково скасовано, позов задоволено частково та визнано недійсним рішення Чорноморської селищної ради Комінтернівського району Одеської області від 10.11.2005р. № 87, в решті рішення суду залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 08.11.2012р. по справі №6/63-10-1719 постанову Одеського апеляційного господарського суду від 06.08.2012р. по справі та рішення господарського суду Одеської області від 08.05.2012р. скасовано та справу передано на новий розгляд до господарського суду Одеської області.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 26.11.2012р. справу №6/63-10-1719 за позовом Військового прокурора Одеського гарнізону, в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, в особі Міністерства оборони України, в особі Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси до відповідачів Чорноморської селищної ради Комінтернівського району Одеської області та Мисливсько-рибальського підприємства "Сокіл" Південної регіональної організації товариства військових мисливців та рибалок Збройних Сил України про визнання недійсним рішення Чорноморської селищної ради Комінтернівського району Одеської області та визнання права державної власності прийнято до провадження суддею Власовою С.Г. та призначено до розгляду.

12.12.2012р. за вх.суду№37945/2012 прокурор звернувся до суду з уточненнями позовних вимог та просить:

- визнати незаконним та скасувати рішення Чорноморської селищної ради Комінтернівського району Одеської області від 10.11.2005р. №87 "Про видачу дозволу на виготовлення технічної документації на будівлі та споруди, які стоять на балансі мисливсько-рибальського підприємства "Сокіл" Південної регіональної організації товариства військових мисливців та рибалок Збройних Сил України і розміщені на території Чабанського будинку рибалки;

- визнати право загальнодержавної власності та право оперативного управління Міністерства оборони України на нерухоме майно Чабанського будинку рибалки, розташованого за адресою: Одеська область, Комінтернівський район, смт.Чорноморське, вул. Рибацька, 1, а саме: їдальня за генеральним планом №888 площею 72кв.м.; котедж за генеральним планом №864 96кв.м.; котеджі за генеральним планом №№865, 866, 867, 868, 869, 870, 871, 872, 873 площею по 12кв.м. кожний; котеджі за генеральним планом №№ 874, 875, 876, 877, 878, 879, 880, 881, 882, 883 площею 32кв.м. кожен; котедж за генеральним планом №884 площею 126кв.м.; котедж за генеральним планом №887 площею 75кв.м.; сторожева за генеральним планом №889 площею 20кв.м.; туалет за генеральним планом №890 площею 6кв.м.; туалети за генеральним планом №№891, 892 площею по 3кв.м. кожен; гараж за генеральним планом №836 площею 18кв.м. та навіс для човнів за генеральним планом №885 площею 512 кв.м.

Приймаючи до уваги складність справи №6/63-10-1719, ухвалою суду від 18.01.2013р. справу призначено до колегіального розгляду у складі трьох суддів.

Ухвалою суду від 06.02.2013р. згідно розпорядження голови господарського суду Одеської області від 06.02.2013р., справу №6/63-10-1719 прийнято до провадження колегією суддів у складі головуючий суддя Власова С.Г., судді Малярчук І.А., Оборотова О.Ю.

В судовому засіданні 11.03.2013р. представником чорноморської селищної ради надано відзив на позовну заяву.

11.03.2013р. представник позивача Міністерства оборони України звернувся до суду з клопотанням про продовження строку розгляду справи на 15 днів для надання додаткових доказів та пояснень.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 11.03.2013р. продовжено строк розгляду справи по "05" квітня 2013р.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 05.04.2013р. у справі № 6/63-10-1719 призначено судову будівельно-технічну експертизу, проведення судової будівельно-технічної експертизи доручено Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз, перед судовою будівельно -технічною експертизою були поставлені такі питання:

- Чи є будівлі, що розташовані за адресою: Одеська область, Комінтернівський район, смт.Чорноморське, вул. Рибацька, 1, а саме: їдальня за генеральним планом №888 площею 72кв.м.; котедж за генеральним планом №864 96кв.м.; котеджі за генеральним планом №№865, 866, 867, 868, 869, 870, 871, 872, 873 площею по 12кв.м. кожний; котеджі за генеральним планом №№ 874, 875, 876, 877, 878, 879, 880, 881, 882, 883 площею 32кв.м. кожен; котедж за генеральним планом №884 площею 126кв.м.; котедж за генеральним планом №887 площею 75кв.м.; сторожева за генеральним планом №889 площею 20кв.м.; туалет за генеральним планом №890 площею 6кв.м.; туалети за генеральним планом №№891, 892 площею по 3кв.м. кожен; гараж за генеральним планом №836 площею 18кв.м. та навіс для човнів за генеральним планом №885 площею 512кв.м. тотожними об'єктам вказаним в свідоцтві на право власності, а саме: адміністративно-готельна будівля, А, а-а3, будівля готелю літнього типу, Б, б; будівля котеджу літнього типу, В,в; будівля їдальні на 20 місць - обідів, Г; будівля прохідної Д, пд (Д); будинок збірно-щитовий, Е-Е9; будинок збірно-щитовий, Ж-Ж8, ж2-ж2, ж4-ж6, ж7-ж7, будівля бару, З, підвал, пд (З); рятувальна станція, И; вбиральня К; вбиральня, Л, вбиральня, М; душ, Н; будівля для зберігання човнів О; брукування, І?

- Чи співпадає площа будівель розташованих за адресою: Одеська область, Комінтернівський район, смт.Чорноморське, вул. Рибацька, 1, та вказаних в свідоцтві на право власності, а саме: адміністративно-готельна будівля, А, а-а3, будівля готелю літнього типу, Б, б; будівля котеджу літнього типу, В,в; будівля їдальні на 20 місць - обідів, Г; будівля прохідної Д, пд (Д); будинок збірно-щитовий, Е-Е9; будинок збірно-щитовий, Ж-Ж8, ж2-ж2, ж4-ж6, ж7-ж7, будівля бару, З, підвал, пд (З); рятувальна станція, И; вбиральня К; вбиральня, Л, вбиральня, М; душ, Н; будівля для зберігання човнів О; брукування, І площі будівель вказаних Позивачем у позовній заяві?

- Чи є будівлі, що розташовані за адресою: Одеська область, Комінтернівський район, смт.Чорноморське, вул. Рибацька, 1, а саме: їдальня за генеральним планом №888 площею 72кв.м.; котедж за генеральним планом №864 96кв.м.; котеджі за генеральним планом №№865, 866, 867, 868, 869, 870, 871, 872, 873 площею по 12кв.м. кожний; котеджі за генеральним планом №№ 874, 875, 876, 877, 878, 879, 880, 881, 882, 883 площею 32кв.м. кожен; котедж за генеральним планом №884 площею 126кв.м.; котедж за генеральним планом №887 площею 75кв.м.; сторожева за генеральним планом №889 площею 20кв.м.; туалет за генеральним планом №890 площею 6кв.м.; туалети за генеральним планом №№891, 892 площею по 3кв.м. кожен; гараж за генеральним планом №836 площею 18кв.м. та навіс для човнів за генеральним планом №885 площею 512кв.м. нерухомим майном?

11.07.2013р. за вх.суду№21086/13 до суду надійшло клопотання від Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз про витребування додаткових документів для проведення судової будівельно-технічної експертизи, а саме генеральний план із визначенням всіх вказаних у позові будівель та їх площі.

Згідно розпорядження голови господарського суду Одеської області від 12.07.2013р. у зв'язку із перебування судді Оборотової О.Ю. у відпустці з 01.07.2013р. по 14.07.2013р. включно, справу №6/63-10-1719 за позовом Військового прокурора Одеського гарнізону, в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, в особі Міністерства оборони України, в особі Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси до відповідачів Чорноморської селищної ради Комінтернівського району Одеської області та Мисливсько-рибальського підприємства "Сокіл" Південної регіональної організації товариства військових мисливців та рибалок Збройних Сил України про визнання недійсним рішення Чорноморської селищної ради Комінтернівського району Одеської області та визнання права державної власності, на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Власова С.Г., судді Малярчук І.А., Рога Н.В.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 12.07.2013р. справу №6/63-10-1719 прийнято до провадження колегією суддів у складі головуючого судді Власової С.Г., судді Малярчук І.А., судді Рога Н.В. та поновити провадження у справі з призначенням її до розгляду у відкритому судовому засіданні.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 26.07.2013р. клопотання судового експерта №11-39/757 від 09.07.2013р. задоволено, додаткові матеріали для проведення судової будівельно-технічної експертизи направлені судовому експерту та провадження у справі зупинено.

07.11.2013р. за вх.суду№33943/13 до суду надійшло повідомлення від Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз №2170 від 31.10.2013р. про повернення матеріалів експертного дослідження без надання висновку у зв'язку із несплатою відповідачами вартості експертизи.

Згідно розпорядження голови господарського суду Одеської області від 12.11.2013р. у зв'язку із перебування судді Рога Н.В. на лікарняному з 05.11.2013р., справу №6/63-10-1719 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Власова С.Г., судді Малярчук І.А., Цісельський О.В.

11.07.2013р. за вх.суду№21086/13 до суду надійшло клопотання від Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз про витребування додаткових документів для проведення судової будівельно-технічної експертизи, а саме генеральний план із визначенням всіх вказаних у позові будівель та їх площі.

Згідно розпорядження голови господарського суду Одеської області від 12.07.2013р. у зв'язку із перебування судді Оборотової О.Ю. у відпустці з 01.07.2013р. по 14.07.2013р. включно, справу №6/63-10-1719 за позовом Військового прокурора Одеського гарнізону, в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, в особі Міністерства оборони України, в особі Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси до відповідачів Чорноморської селищної ради Комінтернівського району Одеської області та Мисливсько-рибальського підприємства "Сокіл" Південної регіональної організації товариства військових мисливців та рибалок Збройних Сил України про визнання недійсним рішення Чорноморської селищної ради Комінтернівського району Одеської області та визнання права державної власності, на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Власова С.Г., судді Малярчук І.А., Рога Н.В.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 12.07.2013р. справу №6/63-10-1719 прийнято до провадження колегією суддів у складі головуючий суддя Власова С.Г., судді Малярчук І.А., Рога Н.В., поновлено провадження та призначено до розгляду клопотання експерта від 11.07.2013р. за вх.суду№21086/13.

26.07.2013р. ухвалою суду клопотання експерта від 11.07.2013р. за вх.суду№21086/13 було задоволено провадження у справі зупинено для проведення судової будівельно-технічної експертизи.

07.11.2013р. за вх.суду№33943/13 до суду надійшло повідомлення від Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз №2170 від 31.10.2013р. про повернення матеріалів експертного дослідження без надання висновку у зв'язку із несплатою відповідачами вартості експертизи.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 12.Згідно розпорядження голови господарського суду Одеської області від 12.11.2013р. у зв'язку із перебування судді Рога Н.В. на лікарняному з 05.11.2013р., справу №6/63-10-1719 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Власова С.Г., судді Малярчук І.А., Цісельський О.В., та прийнято до провадження вказаною колегією.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 12.11.2013р. справу №6/63-10-1719 прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя Власова С.Г., судді Малярчук І.А., Цісельський О.В. та поновлено провадження у справі з призначеням її до розгляду у відкритому судовому засіданні.

27.11.2013 р., відповідно до пункту 2.7 рішення загальних зборів суддів господарського суду Одеської області (протокол №17-24/11 від 29.11.2011р.), приймаючи до уваги перебування судді Власової С.Г. на лікарняному з 25.11.2013р., по справі №6/63-10-1719 призначено повторний автоматичний розподіл, та справу №6/63-10-1719 передано на розгляд судді господарського суду Одеської області Зайцева Ю.О.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 27.11.2013р. справу №6/63-10-1719 прийнято до провадження колегії суддів у складі: головуючий суддя Зайцев Ю.О., судді Малярчук І.А., Цісельський О.В. та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 22.01.2014р. призначено судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Товариству з обмеженою відповідальністю "Одеський регіональний центр незалежних експертиз" та зупинено провадження у справі №6/63-10-1719 до закінчення проведення експертизи.

Супровідним листом від 28.01.2014р. (вих. № 6/63-10-1719/400/14) матеріали справи №6/63-10-1719 надіслано на адресу ТОВ "Одеський регіональний центр незалежних експертиз".

07.10.2014р. (вх.№ 26243/14) до канцелярії господарського суду Одеської області від ТОВ "Одеський регіональний центр незалежних експертиз" надійшли супровідним листом висновок експерта № 58/14, матеріали справи №6/63-10-1719, копія інвентаризаційної справи на об'єкт нерухомості та супровідні листи до КЕВ м. Одеси та Мисливсько-рибальського підприємства "Сокіл" з відміткою про отримання висновків судової будівельно-технічної експертизи №58/14 по матеріалам справи №6/63-10-1719.

На підставі розпорядження керівника апарату господарського суду Одеської області від 14.10.2014 р. № 856, на виконання п.2.2. рішення зборів суддів господарського суду Одеської області (протокол №17-8/24 від 17.04.2014р.), приймаючи до уваги перебування членів колегії судді Цісельського О.В. у відпустці з 13.10.2014р. по 20.10.2014р. (наказ В.о. голови суду від 24.09.2014р. №152-в) та судді Малярчук І.А. у відпустці з 07.10.2014р. по 17.10.2014р. (наказ голови суду від 23.09.2014р. №150-в), а також враховуючи необхідність поновлення провадження у справі №6/63-10-1719, призначено повторний автоматичний розподіл справи №6/63-10-1719, у зв'язку з необхідністю внесення змін до складу колегії суддів, та визначено наступний склад колегії суддів господарського суду Одеської області у складі: головуючий суддя - Зайцев Ю.О., суддя - Брагіна Я.В., суддя - Лічман Л.В.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 15.10.2014р. справу №6/63-10-1719 прийнято до провадження колегії суддів у складі: головуючий суддя Зайцев Ю.О., судді Брагіна Я.В., Лічман Л.В. , провадження у справі №6/63-10-1719 поновлено з 15.10.2014 р. та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні.

На підставі розпорядження керівника апарату господарського суду Одеської області від 26.12.2014 р. № 1104, на виконання п.2.2. рішення зборів суддів господарського суду Одеської області (протокол №17-8/24 від 17.04.2014р.), приймаючи до уваги перебування члену колегії судді Брагіної Я.В. у відпустці з 23.12.2014р. по 31.12.2014р., призначено повторний автоматичний розподіл справи №6/63-10-1719, у зв'язку з необхідністю внесення змін до складу колегії суддів, та визначено наступний склад колегії суддів господарського суду Одеської області у складі: головуючий суддя - Зайцев Ю.О., суддя - Лічман Л.В., суддя - Никифорчук М.І.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 26.12.2014р. справу № 6/63-10-1719 прийнято до провадження колегії суддів у складі: головуючий суддя Зайцев Ю.О., судді Лічман Л.В., Никифорчук М.І.

В судовому засіданні 02.02.2015р. прокурором надано суду заяву про уточнення змісту позовних вимог, відповідно до якої, останній просить суд визнати незаконним та скасувати рішення Чорноморської селищної ради Комінтернівського району Одеської області від 10.11.2005р. №87 «Про видачу дозволу на виготовлення технічної документації на будівлі та споруди, які стоять на балансі мисливсько-рибальського підприємства "Сокіл" Південної регіональної організації товариства військових мисливців та рибалок Збройних Сил України і розміщені на території Чабанського будинку рибалки» та визнати за державою Україна в особі Міністерства оборони України право власності на нерухоме майно Чабанського будинку рибалки, розташованого за адресою: Одеська область, Комінтернівський район, смт. Чорноморське, вул. Рибацька, 1, а саме: їдальня за генеральним планом №888 площею 72кв.м.; котедж за генеральним планом №864 96кв.м.; котеджі за генеральним планом №№865, 866, 867, 868, 869, 870, 871, 872, 873 площею по 12кв.м. кожний; котеджі за генеральним планом №№ 874, 875, 876, 877, 878, 879, 880, 881, 882, 883 площею 32кв.м. кожен; котедж за генеральним планом №884 площею 126кв.м.; котедж за генеральним планом №887 площею 75кв.м.; сторожева за генеральним планом №889 площею 20кв.м.; туалет за генеральним планом №890 площею 6кв.м.; туалети за генеральним планом №№891, 892 площею по 3кв.м. кожен; гараж за генеральним планом №836 площею 18кв.м. та навіс для човнів за генеральним планом №885 площею 512 кв.м.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 25.02.2015р. продовжити строк вирішення спору по справі № 6/63-10-1719 на 15 днів до „13" березня 2015 року.

В судовому засіданні від 11.03.2015р. після повернення із нарадчої кімнати проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

Рішенням Чорноморської селищної ради Комінтернівського району Одеської області від 10 листопада 2005 року №87 "Про видачу дозволу на виготовлення технічної документації на будівлі та споруди, які стоять на балансі мисливсько-рибальського підприємства "Сокіл" Південної регіональної організації товариства військових мисливців та рибалок Збройних Сил України і розміщення на території Чабанського будинку рибалки" мисливсько-рибальському підприємству "Сокіл" Південної регіональної організації товариства військових мисливців та рибалок Збройних Сил України" було видано свідоцтво на право власності на будівлі та споруди Чабанського будинку рибалки, а саме: адміністративно-готельну будівлю, А, а-а3; будівлю готелю літнього типу, Б,б; будівлю котеджу літнього типу, В, в; будівлю їдальні на 20 місць-обідів, Г; будівлю прохідної, Д,пд.(Д); будинок збірно-щитовий, Е-Е9; будинок збірно-щитовий Ж-Ж8, ж21-ж2111 ; ж41-ж61, ж71-ж711 ; будівля бару, З; підвал,пд.(З); рятувальна станція, И;, вбиральня, К; вбиральня, Л; вбиральня М; душ Н; будівлі для зберігання човнів, о; брукування, I.

26.07.2007р. право власності на вказані споруди Комінтернівським районним бюро технічної інвентаризації було зареєстровано за Мисливсько-рибальським підприємством „Сокіл" Південної регіональної організації товариства військових мисливців та рибалок Збройних Сил України.

Прокурор просить визнати недійсним вказане рішення посилаючись на, що воно є незаконним, порушує право державної власності на будівлі, споруди та спричиняє шкоду державі.

Крім того, посилаючись на ст.392 ЦК України прокурор просить визнати за державою в особі Міністерства оборони України право власності на нерухоме майно Чабанського будинку рибалки, розташоване за адресою: Одеська область, Комінтернівський район, смт.Чорноморське, вул..Рибацька, 1, а саме: їдальня за генеральним планом №888 площею 72кв.м.; котедж за генеральним планом №684кв.м.; котеджі за генеральним планом №№865,866,867,868,869,870, 871, 872,873 площею по 12кв.м.кожний; котеджі за генеральним планом №№ 874,875,876, 877, 878, 879, 880, 881, 882, 883 площею 32кв.м. кожен; котедж за генеральним планом №884 площею 126кв.м.; котедж за генеральним планом №887 площею 75кв.м.; сторожева за генеральним планом №889 площею 20кв.м.; туалет за генеральним планом № 890площею 20кв.м.; туалети за генеральним планом №№891, 892 площею кв.м. кожен; гараж за генеральним планом №886 площею 18кв.м. та навіс для човнів за генеральним планом №885 площею 512кв.м.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги прокурор посилається на те, що відповідно до Державного акту на право постійного користування землею серії Б № 031728 від 1983 року Чабанській квартирно-експлуатаційній частині району, правонаступником якої є Квартирно - експлуатаційний відділ міста Одеси (позивач 3 по справі), виконавчим комітетом Комінтернівської районної ради народних депутатів Одеської області у 1983 році були надані у постійне та безоплатне користування земельні ділянки, загальною площею 4382,6 гектарів, розташовані на території Чорноморської селищної ради Комінтернівського району Одеської області, зокрема, земельна ділянка на які розташований Чабанський будинок рибалки, за адресою: Одеська область, Комінтернівський район, смт. Чорноморське, вул. Рибацька, 1.

Відповідно до ст.14 Закону України „Про Збройні Сили України" майно, закріплене за військовими частинами, військовими навчальними закладами, установами та організаціями Збройних Сил України, є державною власністю та належать їм на праві оперативного управління. Особливості правового режиму майна Збройних Сил України визначаються відповідним законом.

Згідно ст.ст. 1,3 Закону України „Про правовий режим майна у Збройних Силах України" визначено, що військове майно - це державне майно, закріплене за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України на праві оперативного управління. До військового майна належать будинки, споруди, передавальні пристрої, всі види озброєння, бойова та інша техніка, боєприпаси, пально-мастильні матеріали, продовольство, технічне, аеродромне, шкіперське, речове, культурно-просвітницьке, медичне, ветеринарне, побутове, хімічне, інженерне майно, майно зв'язку, тощо.

Відповідно до наказу командувача військами Червонопрапорного Одеського військового округу №22 від 12 лютого 1980 року "Про ліквідацію Чабанської рибально-туристської бази ВМТ ОдВО і створення спортивної бази округу"будівлі та споруди Чабанської рибально-туристської бази були передані спортивному клубу армії ОдВО - на баланс Квартирно - експлуатаційної частини Чабанського району.

Згідно з п. 4 зазначеного наказу човникова станція Чабанської рибально-туристської бази була збережена за Радою військово-мисливського товариства ОдВО с перейменуванням в будинок рибалки "Чабанка".

Відповідно до Статуту військово-мисливського товариства Міністерства оборони СРСР, введеним в дію наказом Міністра оборони України від 21 серпня 1981 року №230 військово-мисливське товариство Міністерства оборони СРСР є добровільною спортивною організацією, що об'єднує мисливців та рибалок військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Міністерства оборони.

Пунктами 1, 3 постанови Верховної Ради України від 04.02.1994р. №3943-ХІІ "Про майно загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР"встановлено, що тимчасово, до законодавчого визначення суб'єктів права власності майна загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР, розташованого на території України, зазначене майно є загальнодержавною власністю.

Відповідно до п.п. 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 13.01.1995р. №18 "Про визначення органів управління майном загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР"повноваження органу управління майном загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР було покладено на Міністерство оборони України.

Відповідно до переліку до зазначеної постанови на Міністерство оборони України покладено управління майном, зокрема, 7 мисливських господарств, 7 будинків - рибалки, туристичної бази, 3 магазинів, 3 стрілецькі стендів військово-мисливського товариства Одеського військового округу.

Верховним Судом України у постанові від 18.11.2003р. по справі №18/235 зазначено, що з урахуванням постанови Верховної Ради України від 04.02.1994р. №3943-ХІІ "Про майно загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР" і постанови Кабінету Міністрів України від 13.01.1995р. №18 "Про визначення органів управління майном загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР"саме на Міністерство оборони України тимчасово, до законодавчого визначення суб'єктів права власності майна загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР, покладено повноваження органу управління спірним майном.

25 жовтня 2000 року начальником розквартирування військ і капітального будівництва Збройних Сил - начальником головного управління розквартирування військ і капітального будівництва Міністерства оборони України було видано розпорядження №12р щодо проведення інвентаризації та прийому майна товариств військових мисливців та рибалок.

На виконання зазначеного розпорядження начальником Головного квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України було видано наказ від 31.10.2000р. №137 "Про проведення інвентаризації та прийому майна товариств військових мисливців та рибалок".

Відповідно до наказу начальника квартирно-експлуатаційного управління Південного оперативного командування від 12.12.2000р. №86 "Про прийняття на облік майна товариства військових мисливців та рибалок", за Чорноморською КЕЧ району (правонаступником якої є Квартирно-експлуатаційний відділ міста Одеси) було закріплено нерухоме майно Чабанського будинку рибалки, яке було прийнято на відповідний картковий облік.

Відповідно до ч.2 ст.З Закону України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України"з моменту надходження майна до Збройних Сил України і закріплення його за військовою частиною Збройних Сил України воно набуває статусу військового майна. Військові частини використовують закріплене за ними військове майно лише за його цільовим та функціональним призначенням. Облік, інвентаризація, зберігання, списання, використання та передача військового майна здійснюються у спеціальному порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно статті 2 Закону України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України"вирішення питань щодо забезпечення Збройних Сил України військовим майном, а також визначення порядку вилучення і передачі його до сфери управління центральних або місцевих органів виконавчої влади, інших органів, уповноважених управляти державним майном, самоврядним установам і організаціям та у комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст або у їх спільну власність належить до компетенції Кабінету Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29 серпня 2002 року №1282 був затверджений "Порядок вилучення і передачі військового майна Збройних Сил", відповідно до пункту З якого - військові містечка (майнові комплекси), інше нерухоме і рухоме військове майно, яке вивільнюється в процесі реформування Збройних Сил і не планується до використання за призначенням, можуть передаватися безоплатно у комунальну власність у разі невключення до відповідного переліку військового майна ,яке підлягає відчуженню.

Водночас, згідно п. 4 того ж "Порядку"передача військового майна органам, уповноваженим управляти державним майном, проводиться за рішенням Кабінету Міністрів України - щодо майнових комплексів та Міністерством оборони України - щодо іншого окремого індивідуально визначеного майна

Пунктом 10 зазначеного порядку передбачено, що військове майно втрачає статус військового з дня затвердження акта про приймання-передачу. З цього ж дня, згідно п. 15 наведеного "Порядку", настає право органу, уповноваженого управляти державним майном, самоврядної установи і організації або органу місцевого самоврядування, яким передається військове майно, на правління переданим майном або правом власності на нього.

Посилаючись на те, що будь-яких рішень щодо вилучення і передачі військового майна майнового комплексу Чабанського будинку рибалки до сфери управління центральних або місцевих органів виконавчої влади, інших органів, уповноважених управляти державними майном, самоврядним організаціям та у комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст або у їх спільну власність, Кабінетом Міністрів України або Міністерством оборони України не приймалось, прокурор в позовній заяві стверджує, що до цього часу нерухоме майно майнового комплексу Чабанського будинку рибалки має статус військового майна.

Відповідачі, заперечуючи проти позову, посилаються на те, що рішення Чорноморської селищної ради від 10.11.2005р. № 87 "Про видачу дозволу на виготовлення технічної документації на будівлі та споруди, які стоять на балансі мисливсько - рибальського підприємства "Сокіл"Південої регіональної організації товариства військових мисливців та рибалок Збройних Сил України і розміщені на території Чабанського будинку рибалки є законним, ніяким чином не порушує право державної власності і не спричиняє шкоду державі.

Обґрунтовуючи свої заперечення відповідачі стверджують, що Південна регіональна організація товариства військових мисливців та рибалок Збройних Сил України була і є громадською організацією, що здійснює свою діяльність на підставі повного госпрозрахунку і самофінансування. Фінансування Південної регіональної організації ніколи не здійснювалося із бюджетних коштів. Все майно, що є на балансі відноситься до колективною власністю цієї організації.

Тому, будинки та споруди Чабанського будинку рибалки не відносились і не відносяться до військового майна.

Оскільки право власності держави на спірне нерухоме майно не порушено, відповідачі просять у задоволенні позову відмовити повністю.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Згідно зі статтею 121 Конституції України одним із завдань прокуратури України є

представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

Відповідно до статті 20 Закону України "Про прокуратуру" при здійсненні прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів прокурор має право, зокрема, звертатись до суду, з заявами про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб.

Статтею 36-1 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненій прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом.

Однією з форм представництва є звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, або про визнання незаконними правових актів, дій чи рішень органів і посадових осіб. Підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Згідно частини 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд порушує справи за позовними заявами, зокрема, прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Відповідно до положень частини третьої цієї статті прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Згідно з ст.1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.

Господарський суд порушує справи за позовними заявами: підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів; державних та інших органів, які звертаються до господарського суду у випадках, передбачених законодавчими актами України; прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави, відповідно до ст. 2 ГПК України.

Судом встановлено, що рішенням Чорноморської селищної ради Комінтернівського району Одеської області від 10 листопада 2005 року №87 «Про видачу дозволу на виготовлення технічної документації на будівлі та спзруди, які стоять на балансі МРП «Сокіл» Південної регіональної організації ТВМР ЗСУ і розміщення на території Чабанського будинку рибалки» МРП «Сокіл» Південної регіональної організації ТВМР ЗСУ" було видано свідоцтво на право власності на будівлі та споруди Чабанського будинку рибалки, а саме: адміністративно-готельну будівлю, будівлю готелю літнього типу, будівлю котеджу літнього типу, будівлю їдальні на 20 місць-обідів, будівлю прохідної, будинок збірно-щитовий, будинок збірно-щитовий: будівля бару, підвал, рятувальна станція, вбиральня, вбиральня, вбиральня, душ. будівлі для зберігання човнів, брукування.

Статтею 140 Конституції України передбачено, що місцеве самоврядування є правом територіальної громади самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і Законів України.

Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи. Органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, є районні та обласні ради. Питання організації управління районами в містах належить до компетенції міських рад.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" Чорноморська селищна рада є представницьким виборним органом місцевого самоврядування, який складається з депутатів і відповідно до закону наділяється правом представляти інтереси територіальної громади і приймати від її імені рішення. Право комунальної власності - право територіальної громади володіти, доцільно, економно, ефективно користуватися і розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування.

За вимогами пункту 5 статті 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідна ради.

Згідно до статті 142 Конституції України матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є поряд з іншим земля й природні ресурси, що є у власності територіальних громад.

Відповідно до статті 143 основного Закону України територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності.

26.07.2007 р. право власності на вказані споруди Комінтернівським районним бюро технічної інвентаризації було зареєстровано за МРП „Сокіл" Південної регіональної організації ТВМР ЗСУ.

Вказаним рішенням органу місцевого самоврядування було порушене право загальнодержавної власності на нерухоме майно Чабанського будинку рибалки, розташованого за адресою: Одеська область, Комінтернівський район. смт.Чорноморське, вул. Рибацька, 1, а саме: їдальня за генеральним планом №888 площею 72 кв.м.; котедж за генеральним планом №684 кв.м.; котеджі зг г генеральним планом №№865,866,867,868,869,870,871,872,873 площею по 12 кв.м. кожний; котеджі за генеральним планом №№ 874,875,876, 877, 878, 879, 880, 881. 882, 883 площею 32 кв.м. кожен; котедж за генеральним планом №884 площею 126 кв.м.: котедж за генеральним планом № 887 площею 75 кв.м.; сторожева за генеральним планом №889 площею 20 ив.м.; туалет за генеральним планом № 890 площею 6 кв.м.; туалети за генеральним планом №№891, 892 площею по 3 кв.м., кожен; гараж за генеральним планом №386 площею 18 кв.м. та навіс для човнів за І генеральним планом №885 площею 512 кв.м.

Згідно ч.2 ст.4 Господарського процесуального кодексу Україні: господарський суд не застосовує акти державних та інших органів, якщо ці акті не відповідають законодавству України.

За приписами ч.1 статті 21 Цивільного кодексу України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадою особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, ш передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пунктів 1, 3 постанови Верховної Ради України від 04.02.9 №3943-ХЇЇ "Про майно загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР", тимчасово, до законодавчого визначення суб'єктів права власності майна загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР, розташованого на території України, зазначене майно є державною власністю.

Постановою Кабінету Міністрів України від 13.01.95 №18 "Про визначення органів управління майном загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР" передбачено Міністерствам, зазначеним у додатку, прийняти до 15.01.95 року до сфери управління відповідне майно з наступним повідомленням органів державної статистики, податкових і фінансових органів. Відповідно до переліку до зазначеної постанови на Міністерство оборони України покладено управління майном, зокрема, 7 мисливських господарств, 7 будинків рибалки, туристичної бази. З магазинів, 3 стрілецькі стендів військово-мисливського товариства Одеського військового округу.

Міністерству оборони України було предписано прийняти підприємства, організації та об'єкти колишнього військово-мисливського товариства Збройних Сил СРСР, зокрема: мисливські і риболовецькі господарства, будинки мисливця-рибалки, туристичні бази. Міністерство оборони України, як центральний орган управління Збройних Сил України здійснює відповідно до закону управління військовим майном, у тому числі закріплює військове майно за військовими частинами (у разі їх формування, переформування), приймає рішення щодо перерозподілу цього майна між військовими частинами Збройних Сил України, в тому числі у разі їх розформування. Згідно ст.ст. 1,3 Закону України „Про правовий режим майна у Збройних Силах України" визначено, що військове майно - це державне майно, закріплене за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України на праві оперативного управління.

Відповідно до ст.14 Закону України „Про Збройні Сили України" майно, закріплене за військовими частинами, військовими навчальними закладами, установами та організаціями Збройних Сил України, є державною власністю та належать їм на праві оперативного управління. Особливості правового режиму майна Збройних Сил України визначаються відповідним законом.

До військового майна належать будинки, споруди, та інше майно. Відповідно до частини 2 статті 3 Закону України "'Про правовий режим майна у Збройних Силах України" з моменту надходження майна до Збройних Сил України і закріплення його за військовою частиною Збройних Сил України воно набуває статусу військового майна. Облік, інвентаризація, зберігання, списання, використання та передача військового майна здійснюються у спеціальному порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України. Згідно зі статтею 2 Закону України " Про правовий режим майна у Збройних Силах України" вирішення питань щодо забезпечення Збройних Сил України військовим майном, а також визначення порядку вилучення і передачі його до сфери управління центральних або місцевих органів виконавчої влади, інших органів, уповноважених управляти державним майном, самоврядним установам і організаціям та у комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст або у їх спільну власність (за згодою відповідних органів місцевого самоврядування з дотриманням вимог Закону України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності") належить до компетенції Кабінету Міністрів України. За приписами статті 6 Закону України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України" відчуження військового майна здійснюється Міністерством оборони України через уповноважені Кабінетом міністрів України підприємства та організації, визначені за результатами тендеру, після його списання. Рішення про відчуження військового майна, що є придатним для подальшого використання, але не знаходить застосування у повсякденній діяльності військ, надлишкового майна, а також іених майнових комплексів та іншого нерухомого майна приймає Кабінет Міністрів України за поданням Міністерства оборони України. Міністерство оборони, як орган управління державним майном, згоди на відчуження спірного майна також не надавало, а Кабінетом Міністрів України не приймалось рішення щодо відчуження спірного майна, тому останнє є майном державної власності.

Верховним Судом України у постанові від 18.11.2003р. по справі №18/235 зазначено, що з урахуванням постанови Верховної Ради України від 04.02.1994р. МЬ3943-ХІІ «Про майно загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР» і постанови Кабінету Міністрів України від 13.01.1995р. №18 «Про визначення органів управління майном загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР» саме на Міністерство оборони України тимчасово, до законодавчого визначення суб'єктів права власності майна загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР, покладено повноваження органу управління спірним майном.

25 жовтня 2000 року начальником розквартирування військ і капітального будівництва Збройних Сил - начальником головного управління розквартирування військ і капітального будівництва Міністерства оборони України було видано розпорядження №12р щодо проведення інвентаризації та прийому майна товариств військових мисливців та рибалок.

Начальником Головного квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України видано наказ за № 137 від 31.10.2000 року «Про проведення інвентаризації та прийому майна товариств військових мисливців та рибалок». На підставі наведених розпоряджень, у Міністерстві оборони України було проведено, зокрема, інвентаризацію майна товариств військових мисливців та рибалок, розташованого на території Південного оперативного командування та поставлене це майно на картковий облік у квартирно-експлуатаційних органах, які уповноважені вести облік нерухомого майна Збройних Сил України.

Проте, Мисливсько-рибальське підприємство «Сокіл» Південної регіональної організації товариства військових мисливців та рибалок Збройних Сил України вказівки щодо складання та підписання актів прийому-передачі майна до квартирно-експлуатаційних органів Міністерства Оборони України не виконало, чим порушило вимоги вищевказаних нормативно-правових актів Верховної Ради та Уряду України.

Відповідно до ст. 1 Закону від 10 вересня 1991 р. N 1540-XII "Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України" майно та фінансові ресурси підприємств, установ, організацій та інших об'єктів союзного підпорядкування, розташованих на території України, є державною власністю України. Статтею 4 зазначеного Закону визначено, що рішення державних органів, органів громадських, політичних, кооперативних, інших організацій і підприємств, посадових осіб, а також договори та інші угоди, прийняті чи здійснені на основі законодавства СРСР щодо зміни власника і форм власності, а також створення акціонерних та спільних підприємств за участю органів влади та управління Союзу РСР після прийняття Постанови Верховної Ради України "Про проголошення незалежності України" без узгодження з відповідними органами управління, визначеними КМУ, вважаються недійсними.

Отже, розподільчий акт від 3 лютого 1994 р. про перехід майна та фінансових ресурсів (прав та обов'язків) Військово-мисливського товариства Збройних Сил СРСР у зв'язку з припиненням його діяльності шляхом реорганізації (розподілу) до Товариства ЗСУ, котрий є правонаступником, не може бути доказом того, що відповідач є власником цього майна, оскільки акт затверджений головою Центральної ради Загальноармійського мисливського товариства та складений без узгодження з відповідними органами управління, визначеними КМУ.

Постановою Верховної Ради України "Про майно загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР" встановлено, що тимчасово, до законодавчого визначення суб'єктів права власності майна загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР, розташованого на території України, зазначене майно є загальнодержавною власністю.

КМУ доручено у встановленому порядку визначити органи управління зазначеним майном, що тимчасово виконуватимуть ці функції до законодавчого визначення правонаступників зазначеного майна відповідно до п. 2 цієї постанови.

На виконання зазначеної постанови 13 січня 1995 р. КМУ прийнято постанову "Про визначення органів управління майна загальносоюзних громадських організацій колишнього СРСР", згідно з якою на МОУ покладено повноваження органу управління майном підприємств, організацій та об'єктів колишнього Військово-мисливського товариства Збройних Сил СРСР.

Таким чином, на МОУ тимчасово, до законодавчого визначення суб'єктів права власності майна загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР, покладено повноваження органу управління спірним майном.

Права держави на майно, яке їй належить, визначені Цивільним кодексом України. При цьому необхідно враховувати, що держава у цивільних відносинах діє на рівних правах з іншими учасниками цих відносин (ч.1 ст. 167 Цивільного кодексу України) та набуває і здійснює цивільні права та обов'язки через органі державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом (ст. 17 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 326 Цивільного Кодексу України зазначає, що у державній власності знаходиться майно, у тому числі грошові кошти, яке належить державі Україна. Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідні органи державної влади. Управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках, передбачень законом, може здійснюватися іншими суб'єктами.

Частина 1 ст.321 Цивільного Кодексу України передбачає, що право власності є непорушним. Ніхто (в тому числі і держава) не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Поняття та зміст права власності визначаються ст.ст. 316,317 Цивільного Кодексу України. Так, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Вищенаведеними нормами закону повинні керуватися всі учасники цивільних та господарських правовідносин при здійсненні своєї діяльності, проте, як вбачається із встановлених під час судового розгляду обставин, цілісний майновий комплекс «Чабанський будинок рибалки» був безпідставно вилучений із оперативного управління Міністерства оборони України і незаконно привласнений Відповідачем 2.

Таким чином, цілісний майновий комплекс «Чабанський будинок рибалки» на законних підставах є державним майном та не може знаходитись у власності сторонніх осіб, у даному випадку у Відповідача-2.

Проте, відповідно до ч.ч. 3, 4 ст.1 ЦК України цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади.

Згідно ст. 328 Цивільного кодексу України, право власності набувається па підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів; право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Таким чином, Відповідач 2 не може вважатись таким, що набув право власності на зазначене спірне майно відповідно до Закону, оскільки відповідно до ч. З ст. 388 цього ж Кодексу спірне нерухоме майно може бути у будь-якому випадку витребуване у нього законним власником - державою»

Відповідно до ч.1 ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ч.1 ст. 387 ЦК України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Невизнання Відповідачем 2 позовних вимог прокурора та Позивачів 1,2,3 про повернення державі спірного нерухомого майна, порушує майнові права останньої, тоді як, відповідно до ч.ч. 1, 4 ст.41 Конституції України, ч.1 ст. 321 Цивільного кодексу України кожен має право володіти, користуватись і розпоряджатись своєю власністю; ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків і в порядку, встановлених законом.

Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Зокрема, одними зі способів захисту цивільних прав та інтересів можуть бути відновлення становища, яке існувало до порушення, та витребування майна з чужого незаконного володіння (п. 4 ч. 2 ст. 16 та ч.З ст. 388 названого Кодексу).

З вищезазначеного слідує, що відчуження спірного майна було здійснено із порушенням правового режиму майна у Збройних Силах України, управління згідно законодавства закріплене за Міністерством оборони України, та із порушенням компетенції Кабінету Міністрів України, якому належить виключне право прийняття рішення по відчуженню державного(військового) нерухомого майна.

Тому, з огляду на те, що Рішення Чорноморської селищної ради Комінтернівського району Одеської області від 10 листопада 2005 року №87 було прийняте з порушенням норм законодавства, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Решту доводів і поданих сторонами доказів, відхилення яких не обґрунтовано вище, суд відхиляє як такі, що не мають значення для вирішення спору.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Рішення прийнято на підставі наданих сторонами доказів, оскільки згідно із ст.33, 38 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона: повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; самостійно визначити і надати суду ті докази на підтвердження своїх доводів, які вважає необхідними, належними і достатніми. Докази витребуються судом у ході розгляду справи лише у разі подання відповідного клопотання - на суд не покладено обов'язку вказувати стороні, які докази вона повинна подати на підтвердження свої вимог чи заперечень, або проводити розшук тих чи інших доказів з власної ініціативи.

При цьому суд приймає до уваги строк розгляду справи, достатність часу у будь-якої із сторін для надання доказів на підтвердження власних доводів, для спростування обставин чи доводів протилежної сторони та для подання суду клопотання про витребування таких доказів у інших осіб.

За при приписами ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до п.2.2.1. Постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» від 21.02.2013р. №7, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна у позадоговірних зобов'язаннях (у тому числі в зв'язку з вимогами, заснованими на приписах частини п'ятої статті 216, статті 1212 Цивільного кодексу України тощо), - як рухомих речей, так і нерухомості, - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом пункту 3 частини другої статті 54 і статті 55 ГПК такий обов'язок покладається на позивача (в тому числі і в тих випадках, коли правові наслідки у вигляді повернення майна застосовуються з ініціативи господарського суду, наприклад, при визнанні договору недійсним - пункт 1 статті 83 ГПК). На виняток з цього правила лише у випадках неправильного зазначення ціни позову вона визначається суддею (частина третя статті 55 ГПК); з цією метою суд вправі витребувати додаткові документи і матеріали як в учасників даного судового процесу, так і в інших підприємств та організацій (стаття 38, пункт 4 статті 65 ГПК), а в разі необхідності призначити відповідну судову експертизу (проведення експертної оцінки майна), у випадку ж відмови позивача від здійснення оплати такої експертизи - залишити позов без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК.

В матеріалах справи наявний витяг з балансу Чабанського Будинку рибалки Мисливсько-рибальського підприємства "Сокіл" Південної регіональної організації Товариства військових мисливців та рибалок Збройних Сил України від 01.01.2015р. відповідно до якого, загальна вартість спірного майна становить 86 669,94 грн.

У зв'язку з тим, що спір виник внаслідок неправомірних дій відповідачів та рішення відбулось на користь позивачів, відповідно до ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідачів.

Керуючись ст.ст. 32,33,34,38,43,44,49,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

1.Позов - задовольнити.

2.Визнати незаконним та скасувати рішення Чорноморської селищної ради Комінтернівського району Одеської області від 10.11.2005р. №87 «Про видачу дозволу на виготовлення технічної документації на будівлі та споруди, які стоять на балансі мисливсько-рибальського підприємства "Сокіл" Південної регіональної організації товариства військових мисливців та рибалок Збройних Сил України і розміщені на території Чабанського будинку рибалки».

3.Визнати за державою Україна в особі Міністерства оборони України (03168, м. Київ, Повітрофлотський проспект, 6; код ЄДРПОУ 00034022) право власності на нерухоме майно Чабанського будинку рибалки, розташованого за адресою: Одеська область, Комінтернівський район, смт. Чорноморське, вул. Рибацька, 1, а саме: їдальня за генеральним планом №888 площею 72кв.м.; котедж за генеральним планом №864 96кв.м.; котедж за генеральним планом №865 площею 12кв.м.; котедж за генеральним планом №866 площею 12кв.м.; котедж за генеральним планом №867 площею 12кв.м.; котедж за генеральним планом №868 площею 12кв.м.; котедж за генеральним планом №869 площею 12кв.м.; котедж за генеральним планом №870 площею 12кв.м.; котедж за генеральним планом №871 площею 12кв.м.; котедж за генеральним планом №872 площею 12кв.м.; котедж за генеральним планом №873 площею 12кв.м.; котедж за генеральним планом № 874 площею 32кв.м.; котедж за генеральним планом № 875 площею 32кв.м.; котедж за генеральним планом № 876 площею 32кв.м.; котедж за генеральним планом №877 площею 32кв.м.; котедж за генеральним планом №878 площею 32кв.м.; котедж за генеральним планом №879 площею 32кв.м.; котедж за генеральним планом №880 площею 32кв.м.; котедж за генеральним планом № 881 площею 32кв.м.; котедж за генеральним планом №882 площею 32кв.м.; котедж за генеральним планом №883 площею 32кв.м.; котедж за генеральним планом №884 площею 126кв.м.; котедж за генеральним планом №887 площею 75кв.м.; сторожева за генеральним планом №889 площею 20кв.м.; туалет за генеральним планом №890 площею 6кв.м.; туалет за генеральним планом № 891 площею 3кв.м.; туалет за генеральним планом №892 площею 3кв.м.; гараж за генеральним планом №836 площею 18кв.м. та навіс для човнів за генеральним планом №885 площею 512 кв.м.

4. Стягнути з Чорноморської селищної ради Комінтернівського району Одеської області (67570, Одеська обл., Комінтернівський р-н, с.Чорноморське вул. Гвардійська,буд.19; код ЄДРПОУ 05583176) на користь Державного бюджету України (р/р 31210206783008 отримувач УДКСУ у м. Одесі код ЄДРПОУ 38016923, банк отримувача ГУ ДКСУ в Одеській області МФО 828011 код класифікації: 22030001) судові витрати в розмірі 1 522 /одна тисяча п'ятсот двадцять дві/ грн. 50 коп.

5. Стягнути з Мисливсько-рибальського підприємства "Сокіл" Південної регіональної організації товариства військових мисливців та рибалок Збройних Сил України (65012, Одеська обл., м. Одеса, вул. Пироговська, буд. 11; код ЄДРПОУ 20963976) на користь Державного бюджету України (р/р 31210206783008 отримувач УДКСУ у м. Одесі код ЄДРПОУ 38016923, банк отримувача ГУ ДКСУ в Одеській області МФО 828011 код класифікації: 22030001) судові витрати в розмірі 1 522 /одна тисяча п'ятсот двадцять дві/ грн. 50 коп.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст складено та підписано 16 березня 2015 р.

Головуючий Зайцев Ю.О.

Суддя Лічман Л.В.

Суддя Никифорчук М.І.