Ухвала суду № 43162333, 17.03.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/7030/14 Головуючий у 1-й інстанції: Лиска І.Г. Суддя-доповідач: Пилипенко О.Є.

У Х В А Л А

Іменем України

17 березня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Пилипенко О.Є.

суддів - Глущенко Я.Б. та Шелест С.Б.,

при секретарі - Грабовській Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 14 січня 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Управління капітального будівництва» до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И Л А:

У грудні 2014 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Управління капітального будівництва», звернувся до Київського окружного адміністративного суду до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0029341502 від 09.12.2014.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 14 січня 2015 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та постановити нове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення порушено норми матеріального та процесуального права.

У судове засідання не з'явилися всі особи, які беруть участь у справі, причини неявки суду невідомі, про розгляд справи були повідомлені належним чином.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області - залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 14 січня 2015 року - без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що розірвання договору (угоди) є підставою для коригування податкового зобов'язання з ПДВ, оскільки повернення покупцю раніше перерахованих ним авансових платежів ( як і у даному випадку) розглядається цивільно-правовим законодавством, як розірвання угоди. Враховуючи, що операція з купівлі-продажу майнових прав на квартиру АДРЕСА_2 не відбулася, то в даному випадку відсутній об'єкт оподаткування податком на додану вартість. Оскільки, позивачем по першій події (отримання оплати) визначено зобов'язання, то при поверненні коштів позивач правомірно відкоригував податкові зобов'язання в сторону зменшення.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Як встановлено судом та вбачається з наявних матеріалів справи, 20.12.2013р. між позивачем та ОСОБА_2 було укладено Договір №141 купівлі продажу майнових прав на творчу майстерню АДРЕСА_1.

3.07.2014 між позивачем та ОСОБА_2 було укладено Договір №96 купівлі-продажу майнових прав на квартиру АДРЕСА_2.

Загальна вартість майнових прав на квартиру за цим договором становить 594550 грн.

На виконання умов зазначеного договору №96 було виписано податкову накладну №4 від 03.07.2014 на загальну суму 594550грн, ПДВ - 99091, 67 грн. та ОСОБА_2 перераховано кошти в сумі 594550 грн. на розрахунковий рахунок позивача.

26.09.2014 ОСОБА_2 подала позивачу заяву про розірвання договору №96 від 03.07.2014, по якому були сплачені кошти в сумі 594550 грн. У вказаній заяві ОСОБА_2 просила кошти в сумі 326150 грн. повернути на розрахунковий рахунок НОМЕР_2 «Кредобанку», а решту коштів в сумі 268400 грн. просила зарахувати на купівлю-продаж майнових прав на творчу майстерню АДРЕСА_1, згідно Договору №141 від 20.12.2013.

Кошти в сумі 326150 грн. були повернуті позивачем ОСОБА_2, що підтверджується випискою по особовому рахунку №26002011207143 за 26.09.2014, 268400 грн. було зараховано в рахунок оплати майнових прав на творчу майстерню АДРЕСА_1, згідно Договору №141 від 20.12.2013.

16.10.2014 позивачем було подано відповідачу: податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2014 року (№9059328991); Додаток 5 «розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за вересень 2014 року (№9059329002); Додаток №1 «розрахунок коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2014 року (№905932899)

У Додатку №1 «Розрахунок коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2014 року», в Розділі 1 Коригування податкових зобов'язань підставою для коригування податкових зобов'язань з податку на додану вартість указано «розірвання договору», сума податку на додану вартість «-99091, 67» усього «-99092»

19.11.2014 ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ Міндоходів у Київській області на підставі п. 200.10 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року, у порядку ст. 76 ПК України проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за вересень 2014 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Управління капітального будівництва».

Перевіркою даного платника податків встановлено порушення ним вимог Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 13.11.2013 № 678, та п. 192.1 ст. 192 ПК України, платником податку невірно вказано підставу для коригування податкових зобов'язань з податку на додану вартість у Додатку 1 до Декларації з податку на додану вартість за вересень 2014 року та встановлено заниження податкових зобов'язань на суму ПДВ - 99092 грн.

За результатами вказаної перевірки складено акт від 19.11.2014 № 97/15-02/33661417 «Про результати камерально-електронної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість підприємства ТОВ «УКБ» за вересень 2014 року».

На підставі Акту від 19.11.2014 № 97/15-02/33661417 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 09.12.2014 № НОМЕР_1, яким позивачу нараховано грошове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 99092 грн. - основного платежу та 24773грн. - штрафних (фінансових) санкцій.

Вважаючи вказану постанову протиправною, позивач звернувся до адміністративного суду з даним позовом.

Обговорюючи правомірність вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Відповідно до п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Згідно з пп. 192.1.1 п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України, якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то: а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок коригування податку; б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів/послуг.

За приписами пп. 192.1.2 п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України, якщо внаслідок такого перерахунку відбувається збільшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то: а) постачальник відповідно збільшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок коригування податку; б) отримувач відповідно збільшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення перерахунку.

Відповідно до п. 192.3 ст. 192 Податкового кодексу України, результат перерахунку податкових зобов'язань і податкового кредиту постачальника та отримувача відображається у складі податкової декларації за звітний податковий період у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику.

Судом встановлено, що позивачем здійснено коригування податкових зобов'язань з ПДВ до зменшення на суму 99092 грн. у зв'язку з розірванням договору№96 від 03.07.2014 з ОСОБА_2, поверненням їй коштів у сумі 326150 грн. та зарахуванням отриманих 268400 грн. в рахунок оплати майнових прав за Договором №141 від 20.12.2013.

Норма п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України прямо передбачає відповідне коригування сум податкових зобов'язань і податкового кредиту постачальника при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг.

Таким чином, у разі якщо на дату отримання коштів (передплата, аванс) позивачем були визначені податкові зобов'язання з ПДВ, то, здійснивши повернення цих коштів, позивач вправі відкоригувати свої податкові зобов'язання з ПДВ за загальним правилом, визначеним п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України. При цьому якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:

а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок коригування податку;

б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів/послуг.

Як вірно зауважено судом першої інстанції, по господарських операціях позивача з ОСОБА_2 по-суті, відбулося розірванні договору №96 від 03.07.2014 з повернення оплати за квартиру АДРЕСА_2.

Виходячи з принципу свободи договору, сторони вправі припинити існуючі між ними зобов'язання будь-яким не забороненим законом способом, в тому числі і шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог або повернення покупцю перерахованого платежу.

Суд першої інстанції зауважив, що коригування платником ПДВ - постачальником податкових зобов'язань з ПДВ при поверненні коштів (передплати, авансу) відповідає нормам податкового Кодексу України. Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується із таким висновком, з огляду на таке.

Згідно з п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 Податкового кодексу України.

Відповідно до пп. "а" п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України дата надходження авансового платежу є датою виникнення у продавця податкових зобов'язань з ПДВ.

Статтями 620 та 666 Цивільного кодексу України визначено, що у разі якщо умови договору купівлі-продажу не виконані та фактичної поставки товару не здійснено, то покупець вправі вимагати передачі проданої речі або відмовитися від виконання договору і вимагати відшкодування збитків. У такому разі повернення покупцю раніше перерахованого ним авансового платежу (передплати) розглядається цивільно-правовим законодавством як розторгнення (розірвання) угоди. При поверненні авансу (передплати) у зв'язку з розірванням угоди купівлі-продажу, операція з поставки товару не відбудеться. Тому і об'єкт оподаткування у постачальника відсутній.

Отже, розірвання договору (угоди) є підставою для коригування податкового зобов'язання з ПДВ, оскільки повернення покупцю раніше перерахованих ним авансових платежів (як і у даному випадку) розглядається цивільно-правовим законодавством як розірвання угоди.

Поряд з обумовленим відповідно до п.61.1. ст.61 Податкового кодексу України, податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Податковий контроль здійснюється шляхом проведення перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу (п.п.62.1.3. п. 62.1 ст.62 ПК України).

Підпункт 54.3.2 п. 54.3. ст. 54 Податкового кодексу України передбачає, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Отже, у разі якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, податкового кредиту, витрат або доходів, контролюючий орган зобов'язаний самостійно та правильно визначити об'єкт оподаткування та суму грошових зобов'язань з урахуванням як занижених показників так і завищених.

Враховуючи, що операція з купівлі-продажу майнових прав на квартиру АДРЕСА_2 не відбулася, то в даному випадку відсутній об'єкт оподаткування податком на додану вартість. Оскільки позивачем по першій події (отримання оплати) визначено зобов'язання, то при поверненні коштів позивач правомірно відкоригував податкові зобов'язання в сторону зменшення.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам. У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області - залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 14 січня 2015 року - без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області - залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 14 січня 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: Пилипенко О.Є.

Суддя: Глущенко Я.Б.

Шелест С.Б.

.

Головуючий суддя Пилипенко О.Є.

Судді: Глущенко Я.Б.

Шелест С.Б.