Постанова № 43162198, 19.03.2015, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2015 р. м. Чернівці Справа № 824/303/15-а

Чернівецький окружний адміністративний суд в складі головуючого - судді Маренича І.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Чернівцях до Державного підприємства «Особливе конструкторське бюро «Рута» про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся з адміністративним позовом до Державного підприємства «Особливе конструкторське бюро «Рута» (далі-Відповідач) про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату пенсій в сумі 161,89 грн.

В обґрунтування своїх вимог зазначив наступне, що відповідач є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а також платником фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, що становлять різницю між сумою пенсій призначених згідно Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність" і сумою пенсій обчислених відповідно до інших законодавчих актів за лютий 2015 року в сумі 161,89 грн. На день пред'явлення позову відповідач вказану заборгованість не сплатив.

Від представника позивача поступило клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження, при цьому представник позивача зазначив, що позов підтримує в повному обсязі.

Відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду даної адміністративної справи, проте в судове засідання не з'явився, заяву про визнання позову або заперечень на позов суду не надав. Відповідно із ч. 6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. На підставі вище викладеного суд приходить до висновку про можливість розгляду справи у порядку письмового провадження на підставі наявних матеріалів.

Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідач зареєстрований як суб'єкт господарювання в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців з 15.09.1993 року та взятий на облік, як платник єдиного внеску з 28.02.1991 року.

Як вбачається з матеріалів справи у відповідача працювали такі працівники: ОСОБА_1, ОСОБА_2, які мають право на пенсію відповідно до Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність" і сумою пенсій обчислених відповідно до інших законодавчих актів.

На адресу Державного підприємства "Особливе конструкторське бюро "Рута" позивачем направлялося повідомлення про суму витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про науково-технічну діяльність", і сумою пенсій, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на 2015 рік.

Відповідно до розрахунку суми боргу заборгованість відповідача перед управлінням Пенсійного фонду України в м. Чернівцях по відшкодуванню витрат на виплату пенсій за лютий 2015 року складає - 161,89 грн.

До вказаних правовідносин суд застосовує такі положення закону та робить висновки по суті спору.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 5 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-ІV від 09.07.2003 р. (далі Закон № 1058-ІV) всі відносини, які виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування регулюються виключно зазначеним законом, яким також визначаються порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками, організація та порядок здійснення управління в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

Згідно з п.1 ч.1 ст. 14 Закону № 1058-ІV страхувальниками визнаються роботодавці підприємства, установи, організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру. Частиною 1 ст.15 Закону № 1058-ІV визначено, що платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені у статті 14 Закону № 1058-ІV.

Так, відповідно до ст. 24 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" різниця між сумою пенсії, призначеної за цим Законом, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, фінансується для наукових (науково-педагогічних) працівників інших державних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів, а також коштів державного бюджету в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому за рахунок коштів державного бюджету науковим (науково-педагогічним) працівникам оплачується з розрахунку на одну особу 50 відсотків різниці пенсії, призначеної за цим Законом.

Механізм фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних не бюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації згідно із Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність", та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, визначається Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 372 від 24.03.2004 р. (далі - Порядок).

Відповідно до п. 2 та 3 Порядку за рахунок коштів державного бюджету фінансується 50 відсотків різниці у розмірі пенсії наукових (науково-педагогічних) працівників державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації у розрахунку на одну особу. Інша частина фінансується за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів. Фінансування різниці у розмірі пенсії осіб, які мають науковий стаж роботи на кількох підприємствах, в установах, організаціях та вищих навчальних закладах III-IV рівнів акредитації незалежно від форми власності та фінансування, здійснюється пропорційно зарахованому для призначення пенсії науковому стажу роботи за рахунок джерел фінансування, визначених законодавством для відповідних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації.

Пунктом 5 Порядку зазначено, що розмір витрат на фінансування різниці у розмірі пенсії за рахунок коштів державних не бюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації визначається у розрахунку на рік органами Пенсійного фонду до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з дня призначення пенсії відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", про що відповідному підприємству, установі, організації або закладу відразу надсилається повідомлення встановленого зразка.

Відповідно до п. 5 Порядку підприємства, установи, організації та заклади самостійно визначають суму, що підлягає до сплати у розрахунку на місяць, та щомісяця до 25 числа перераховують органу Пенсійного фонду за своїм місцезнаходженням відповідні кошти для фінансування різниці у розмірі пенсії, призначеної у минулому та поточному роках.

Суд враховує, що відповідно до ч.12 ст. 20 Закону № 1058-ІV страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника та мають пріоритет перед всіма іншими зобов'язаннями, у тому числі із сплати податків та інших обов'язкових платежів.

Згідно із п. 8 Порядку у разі порушення строку сплати коштів, які спрямовуються на фінансування різниці у розмірі пенсії, органи Пенсійного фонду стягують відповідні суми у порядку, визначеному законодавством.

Проте, на день розгляду справи, заборгованість відповідачем не погашена та складає 161,89 грн. Доказів, які б спростовували доводи позивача, суду не подано.

Згідно п.4 ч.3 ст.129 Конституції України та ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, проте відповідач не надав доказів по сплаті заборгованості.

За таких обставин суд дійшов висновку, що адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в м. Чернівцях до Державного підприємства «Особливе конструкторське бюро «Рута» про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату пенсій у сумі 161,89 грн. підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" від 8.07.2011 р. № 3674-VI позивач звільнений від спалити державного мита. Тому суд не стягує судові витрати з відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.11, 71, 79, 86, 94, 128, 158-163, 167 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства «Особливе конструкторське бюро «Рута» (58023, вул. Руська, 248-Л, м. Чернівці, код ЄДРПОУ 14257599) на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Чернівцях заборгованість в сумі - 161,89 грн.

Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.

Суддя І.В. Маренич