Ухвала суду № 43162197, 04.03.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 754/10319/14-а Головуючий у 1-й інстанції: Скрипка О.І. Суддя-доповідач: Старова Н.Е.

У Х В А Л А

Іменем України

04 березня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючої-судді: Старової Н.Е.,

суддів: Файдюка В.В, Чаку Є.В.,

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Києва на постанову Деснянського районного суду міста Києва по справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Києва про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м.Києва про визнання незаконними дії відповідача щодо встановлення розміру пенсії меншого, ніж передбачено ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796, та нарахування, перерахунку та виплати недоотриманих сум державної та додаткової пенсій, з розрахунку не нижче 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка повинна становити 75 % мінімальної пенсії за віком, враховуючи вимоги ст. 67 Закону України №796.

Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 04.12.2014 року провадження у справі в частині вимог за період з 01.01.2000 року по 22.07.2011 року - закрито, в частині вимог за період з 22.07.2011 року по 17.12.2013 року - залишено без розгляду.

Постановою Деснянського районного суду міста Києва від 04.12.2014 року позовні вимоги з 18.12.2013 року по 15.08.2014 року - задоволено.

Не погоджуючись із вказаною постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Справа розглянута відповідно до вимог п.3 ч.1 ст.197 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач є інвалідом 2-ї групи як учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, віднесена до 1-ї категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, отримує пенсію відповідно до ст.49 Закону України №796 та перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Деснянському районі м.Києва.

Відповідно до положень ст.ст. 50, 54 Закону України №796, позивач як інвалід 2-ї групи 1-ї категорії, має право на призначення державної пенсії у розмірі не нижче 8 мінімальних пенсій за віком, та щомісячно додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком.

Приписами ст.67 вказаного Закону передбачено, що у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, розмір пенсій підвищується, і їх перерахунок здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Незважаючи на положення Закону №796, права позивача щодо встановлених цим Законом розмірів пенсій було порушено, в зв'язку з чим 06.06.2014 року ОСОБА_3 звернулася до відповідача із заявою про надання їй довідки про розміри нарахованих і виплачених їй, починаючи з 2000 року, сум державної та додаткової пенсії, просила відповідача, що в разі нарахування їй пенсії у меншому розмірі, ніж передбачено законом, провести нарахування/перерахунок належних їй пенсій відповідно до вимог Закону України №796 у редакції чинних Законів України.

Відповіддю органу пенсійного фонду від 03.03.2014 року вказано, що нарахування та виплата пенсії позивачу здійснюються відповідно, та на підставі чинного законодавства України, а тому підстав для перерахунку та проведення їй доплат відповідач не вбачає.

Положеннями ст.50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що особам, віднесеним до категорії 1, інвалідам 2 групи призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у відповідних розмірах, зокрема, інвалідам ІІ групи - 75 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Статтею 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (в редакції, яка була чинною до 31 грудня 2007 року) передбачено, що розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими, по ІІ групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком. Проте, всупереч ст.ст. 50, 54 Закону №796 позивачу пенсія виплачувалась у розмірах, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Згідно ст.63 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, коштів, які враховуються при визначені міжбюджетних трансфертів, та інших джерел, не заборонених законодавством.

Закон України «Про державний бюджет України на 2014 рік» від 16.01.2014 року не містить обмежень щодо застосування Закону №796, в тому числі і статей 50, 54 цього Закону.

Однак, відповідно до Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2014 рік» від 31 липня 2014 року №1622-VII, який набрав чинності 16 серпня 2014 року, Прикінцеві положення Закону України «Про державний бюджет України на 2014 рік» доповнено пунктом 6-7, яким встановлено, що норми ст..ст.50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов»язкового державного соціального страхування на 2014 рік.

Вказані положення Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» неконституційними визнано не було.

Суд першої інстанції вірно вказує, що до набрання чинності Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» від 31.07.2014 року №1622-VII, застосуванню підлягають положення ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а з 16.08.2014 року - відповідні Постанови Кабінету Міністрів України, а тому судом першої інстанції правомірно задоволено вимоги позивача за період з 18.12.2013 року по 15.08.2014 року.За таких підстав, відмова відповідача у проведенні перерахунку пенсії, відповідно до вимог законодавства, зокрема ст.ст.50, 54 Закону №796 є неправомірною, у зв'язку з чим, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог в частині.

Суд апеляційної інстанції не вбачає порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, на які посилається апелянт, та вважає, що судом першої інстанції повно встановлені обставини справи, яким надана правильна правова оцінка на підставі законодавства, яке врегульовує спірні правовідносини.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в постанові від 04.12.2014 року, а тому не можуть бути підставою для її скасування.

За таких обставин, у відповідності до ст.200 КАС України, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись статтями 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Києва - залишити без задоволення, а постанову Деснянського районного суду міста Києва від 04.12.2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили згідно ст.254 КАС України, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Старова Н.Е.

Судді: Файдюк В.В.

Чаку Є.В.