Постанова № 43162033, 22.01.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

22 січня 2015 року 16:15 № 826/18851/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Шулежка В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Науково-виробниче об'єднання «Київський завод автоматики ім. Г.І. Петровського» до Державної фінансової інспекції в м. Києві про визнання нечинною вимоги,

В С Т А Н О В И В:

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось публічне акціонерне товариство «Науково-виробниче об'єднання «Київський завод автоматики ім. Г.І. Петровського» (надалі - ПАТ «НВО «КЗА ім. Г.І. Петровського», позивач) до Державної фінансової інспекції в м. Києві (надалі - Держфінінспекція у м. Києві, відповідач), в якому, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог, просить суд:

визнати нечинною вимогу, оформлену листом від 28.03.2014р. № 26-071-14-14/3834, про забезпечення повернення коштів в сумі 15 000,00 грн., в тому числі шляхом стягнення з осіб, з вини яких допущено порушення в порядку, визначеному ст. 1166 ЦК України;

визнати нечинною вимогу, оформлену листом від 28.03.2014р. №26-071-14-14/3834, про забезпечення повернення коштів в сумі 165 172,49 грн., в тому числі шляхом стягнення з осіб, з вини яких допущено порушення в порядку, визначеному ст. 1166 ЦК України;

визнати нечинною вимогу, оформлену листом від 28.03.2014р. №26-071-14-14/3834, про забезпечення повернення коштів в сумі 191 380,10 грн., в тому числі шляхом стягнення з осіб, з вини яких допущено порушення в порядку, визначеному ст. 1166 ЦК України;

визнати нечинною вимогу, оформлену листом від 28.03.2014р. №26-071-14-14/3834, про відображення в обліку дебіторської заборгованості за нестягнутими штрафними санкціями та про забезпечення повернення коштів в сумі 100 870,38 грн., в тому числі шляхом проведення претензійно-позовної роботи з контрагентом;

визнати нечинною вимогу, оформлену листом від 28.03.2014 року за № 26-071-14-14/3834, про відображення в обліку дебіторської заборгованості за нестягнутими штрафними санкціями та про забезпечення повернення коштів в сумі 106 052,46 грн., в тому числі шляхом проведення претензійно-позовної роботи з контрагентом.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що приписами ст. 1166 ЦК України врегульовано загальний порядок відшкодування шкоди, завданої, зокрема, юридичній особі, при цьому відповідальність за шкоду, завдану підприємству його працівником, унормовано Главою IX КЗпП. Так статтею 132 КЗпП обмежено розмір матеріальної відповідальності за шкоду, завдану підприємству його працівником, у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку.

Окрім того, позивач зазначає, що оскільки вини в діях своїх працівників він не вбачає, то і немає підстави для притягнення їх до відповідальності.

Щодо вимог Держфінінспекції у м. Києві про відображення в обліку дебіторської заборгованості за нестягнутими штрафними санкціями та про забезпечення повернення коштів в сумі 100870,38 грн. та 106 052,46 грн., в тому числі шляхом проведення претензійно-позовної роботи з контрагентом позивач зазначає, що застосування штрафних санкцій є правом, а не обов'язком особи, а з огляду на ст. 12 ЦК України особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд. Також, в силу ч. 2 ст. 14 ЦК України особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї. Таким чином, позивач законодавчо або з умов договору не зобов'язаний вчиняти дій щодо стягнення штрафних санкцій, а тому на нього не може бути покладено примусове виконання тих дій, які не становлять зміст його обов'язку, а з огляду на викладене є безпідставною і вимога про відображення в обліку дебіторської заборгованості за нестягнутими штрафними санкціями.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, подав суду письмові заперечення, у яких проти задоволення позовних вимог заперечував у повному обсязі, та зазначив, що під час проведення ревізії фінансово-господарської діяльності позивача Держфінінспекцією у м. Києві виявлено ряд порушень, пред'явлена вимога є обґрунтованою та такою, що підлягає виконанню.

Відповідно до вимог частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на вищевикладене та з урахуванням вимог статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд прийшов до висновку про доцільність розгляду справи у письмовому провадженні на підставі наявних матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, судом встановлено наступне.

Відповідно до п.1.1.4.1 Плану контрольно-ревізійної роботи Держфінінспекції в м. Києві на ІV квартал 2013 року проведено ревізію фінансово-господарської діяльності ПАТ «НВО» КЗА ім. Г.І. Петровського» за період з 01.01.2011.р по 01.12.2013р.

За результатами ревізії складено акт від 17.02.2014р. № 071-30/320, згідно якого ревізією ПАТ «НВО» КЗА ім. Г.І. Петровського» встановлено ряд порушень.

З метою усунення виявлених ревізією порушень та попередження їх виникнення в подальшому Держфінінспекцією в м. Києві пред'явлено вимогу від 28.03.2014р. №26-071-14-14/3834 про їх усунення, зокрема, про забезпечення повернення коштів в сумі 15 000,00 грн., в тому числі шляхом стягнення з осіб, з вини яких допущено порушення, забезпечення повернення коштів в сумі 165 172,49 грн., в тому числі шляхом стягнення з осіб, з вини яких допущено порушення, забезпечення повернення коштів в сумі 191 380,10 грн., в тому числі шляхом стягнення з осіб, з вини яких допущено порушення в порядку, визначеному ст. 1166 ЦК України; відображення в обліку дебіторської заборгованості за нестягнутими штрафними санкціями та про забезпечення повернення коштів в сумі 100 870,38 грн. та 106 052,46 грн., в тому числі шляхом проведення претензійно-позовної роботи з контрагентами.

Для забезпечення виконання зазначеної вимоги Держфінінспекція в м. Києві звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до ПАТ «НВО» КЗА ім. Г.І. Петровського» про зобов'язання відповідача виконати вимогу від 28.03.2014 № 26-071-14-14/3834.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.08.2014р. №826/10350/14, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21.10.2014р., позовні вимоги Держфінінспекції в м. Києві задоволено, зобов'язано ПАТ «НВО» КЗА ім. Г.І. Петровського» виконати вимогу Держфінінспекції в м. Києві від 28.03.2014 № 26-071-14-14/3834, а саме: забезпечити повернення коштів в сумі 15 000,00 грн., в т.ч. шляхом стягнення з осіб з вини яких допущено порушення в порядку визначеному ст. 1166 Цивільного кодексу України; забезпечити повернення коштів в сумі 165 172,49 грн., в т.ч. шляхом стягнення з осіб з вини яких допущено порушення в порядку визначеному ст. 1166 Цивільного кодексу України; забезпечити повернення коштів в сумі 191 380,10 грн., в т.ч. шляхом стягнення з осіб з вини яких допущено порушення в порядку визначеному ст. 1166 Цивільного кодексу України; відобразити в обліку дебіторську заборгованість за нестягнутими штрафними санкціями; забезпечити повернення коштів в сумі 100 870,38 грн., в т.ч. шляхом проведення претензійно - позовної роботи з контрагентом; відобразити в обліку дебіторську заборгованість за нестягнутими штрафними санкціями; забезпечити повернення коштів в сумі 106 052,46 грн., в т.ч. шляхом проведення претензійно - позовної роботи з контрагентом.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог і відсутність підстав для їх задоволення виходячи з наступного.

Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні, основні функції та права визначені Законом України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» №2939-XII від 26.01.1993р. (надалі - Закон №2939-XII).

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону №2939-XII головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу щодо державного і місцевих бюджетів, дотриманням законодавства про державні закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за рішенням суду, винесеним на підставі подання прокурора або слідчого для забезпечення розслідування кримінальної справи.

Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, перевірки державних закупівель та інспектування.

Порядок проведення органом державного фінансового контролю

державного фінансового аудиту, інспектування та перевірок державних закупівель установлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону №2939-XII інспектування здійснюється органом державного фінансового контролю у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 10 Закону №2939-XII органу державного фінансового контролю надається право пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Зокрема, Постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006р. №550 затверджено Порядок проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами, затверджений

Пунктом 50 Порядку №550 передбачено, що ревізія є контрольним заходом, за результатами якого, у разі виявлення порушень, які не усунуті під час проведення контрольного заходу, об'єкту контролю - підконтрольній установі надається письмова вимога, яка підлягає обов'язковому виконанню. Невиконання письмової вимоги є підставою для звернення органу контрольно-ревізійної служби до суду з позовом щодо зобов'язання усунути виявлені порушення, а також стягнення, в тому числі з підконтрольної установи, до бюджету коштів, безпідставно або неправомірно одержаних чи утримуваних.

На виконання зазначених норм законодавства Держфінінспекцією в м. Києві пред'явлено вимогу ПАТ «НВО» КЗА ім. Г.І. Петровського» від 28.03.2014р. № 26-071-14-14/3834.

Щодо пункту 2 письмової вимоги , а саме забезпечити повернення коштів в сумі 15 000 грн., та в сумі 165 172, 49 грн. в тому числі шляхом стягнення з осіб з вини яких допущено порушення в порядку визначеному ст. 1166 Цивільного кодексу України суд зазначає наступне.

Підпунктом 2 "в" пункту 13 Постанови Кабінету Міністрів України «Про стан фінансово-бюджетної дисципліни, заходи щодо посилення боротьби з корупцією та контролю за використанням державного майна і фінансових ресурсів» від 29.11.2006р. №1673 встановлено, що під час формування та затвердження фінансових планів суб'єктів господарювання державного сектору економіки встановлений граничний обсяг витрат, які можуть бути визначені (за результатами попереднього звітного року) на витрати на благодійну, спонсорську та іншу допомогу суб'єктів господарювання, державна частка у статутному фонді яких перевищує 50 відсотків, у розмірі не більш як 1 відсоток обсягу чистого прибутку попереднього звітного періоду.

В той же час, ревізією встановлено, що затвердженими Фондом державного майна України (вищестоящим органом, уповноваженим управляти майном (корпоративними правами)) фінансовими планами ПАТ «НВО» КЗА ім. Г.І. Петровського» на 2011-2013 рр. передбачено здійснення витрат на благодійництво у наступних розмірах: на 2011 рік - 20 тис. грн., тоді як 1 % обсягу чистого прибутку за 2010 рік становить - 8,97 тис. грн., на 2012 рік - 20,00 тис. грн. тоді як, 1 % обсягу чистого прибутку за 2011 рік становить - 9,94 тис. грн. та на 2013 рік - 10,00 тис. грн.

Тобто, враховуючи вищезазначене, фінансові плани позивача на 2011 та 2012 рік Фондом державного майна України затверджено з перевищенням обсягу граничних витрат на благодійну допомогу, встановленого підпунктом 2 "в" пункту 13 Постанови Кабінету Міністрів України «Про стан фінансово-бюджетної дисципліни, заходи щодо посилення боротьби з корупцією та контролю за використанням державного майна і фінансових ресурсів» від 29.11.2006р. №1673, відповідно у сумах на 2011 рік - 11,03 тис. грн.. та 2012 - 10,06 тис. грн.

Ревізією проведеною шляхом співставлення даних умов укладених договорів, первинних документів (банківських виписок, платіжних доручень, актів наданих послуг), фінансових планів та звітів про виконання фінансових планів встановлено, що фактично ПАТ «НВО» КЗА ім. Г.І. Петровського». за період з 01.01.2011р. по 01.12.2013р. надано благодійної допомоги на загальну суму 54,00 тис. грн., в тому числі: за 2011 рік - 35,00 тис. грн., що на суму 15,00 тис. грн. більше ніж передбачено фінансовим планом, у 2012 році - 9,00 тис. грн., що на суму 11,00 тис. грн. менше ніж передбачено фінансовим планом, за 9 місяців 2013 року - 10,00 тис. грн., в межах обсягів передбачених фінансовим планом.

Таким чином, суд погоджується з висновком Держфінінспекції в м. Києві, що позивачем перевищено обсяг граничних витрат на благодійну допомогу за перевіряємий період.

Окрім того, ревізією виконання фінансового плану підприємства встановлено, що відповідно до платіжного доручення від 23.05.2011р. №783 з рахунку № 260043013050 в ГУДК України у м. Києві, МФО 820019 перераховано на рахунок № 31118105700011 УДК в Шевченківському районі кошти на суму - 2 537,00 грн. Призначення платежу - перерахування пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД (порушення здійснення термінів розрахунків в іноземній валюті) згідно повідомлення-рішення від 20.05.2011 № 80 та акту №67/2202/14309356.

Відповідно до рішення від 07.11.2011р. №123-П «Про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності» та Припису від 21.10.2010р. №251-ПП «Про усунення виявлених порушень законодавства про загальнообов'язкове державне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності» начислено штрафних санкцій до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на суму 2669,23 грн.

Вищезазначена сума зарахована шляхом зменшення сум кредиторської заборгованості за рахунок переплати до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Відповідно до платіжних доручень від 27.04.2012р. та від 27.04.2012р. №№ 194, 195 з рахунку №№ 26006152760001, 2600730123050 в ГУ ДКСУ у м. Києві, МФО 820019 перераховано відповідно на рахунок №№ 31117009700011, 31117009700011 УДКСУ у Шевченківському районі кошти на суму - 464 969,75 грн. (основний платіж - 378 735,0 грн., штраф - 86 234,75 грн.). Призначення платежу - перерахування податку на прибуток та штрафних санкцій за заниження податкового зобов'язання, згідно акту перевірки від 20.04.2012 № 197/22-30/14309356.

Відповідно до платіжного доручення від 27.04.2012р. №195 з рахунку № 26006152760001 в ГУ ДКСУ у м. Києві, МФО 820019 перераховано на рахунок № 31117009700011 УДКСУ у Шевченківському районі кошти на суму - 4932,71 грн. (основний платіж - 3670,5 грн., штраф - 917,63 грн., пеня - 344,58 гривень). Призначення платежу - перерахування податку на доходи фізичних осіб за заниження податкового зобов'язання (основний платіж - 3670,5 грн., штрафні санкції - 917,63 грн., пеня - 344,58 грн.), згідно рішення від 20.04.2012р. № 197/22-30/14309356.

Відповідно до платіжного доручення від 22.08.2013р. № 1824 з рахунку № 26006152760001 в ГУ ДКСУ у м. Києві, МФО 820019 перераховано на рахунок №31117009700011 ГУДКСУ у Шевченківському районі м. Києва кошти на суму - 10118,0 гривень. Призначення платежу - сплата грошових зобов'язань за заниження податкового зобов'язання, згідно акту перевірки від 02.08.2013р. №536/2207/14309356.

Відповідно до платіжного доручення від 22.08.2013р. №1829 з рахунку № 26006152760001 в ГУ ДКСУ у м. Києві, МФО 820019 перераховано на рахунок №31117009700011 ГУДКСУ у Шевченківському районі м. Києва кошти на суму - 108 351,3 грн. Призначення платежу - сплата штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання з податку на прибуток за 2012 рік, згідно акту перевірки від 02. 08. 2013р. № 536/2207/14309356.

Відповідно даних виписок банків по рахункам № 26006152760001, №2600130740801 відкритих відповідно у ПАТ «АКБ«Київ» та ПАТ «Банк кредит Дніпро», станом на момент виникнення терміну сплати податку на прибуток, на розрахунковому рахунку позивача за березень-травень 2013 року обліковувались кошти, що підтверджується даними регістрів бухгалтерського обліку товариства з доданими первинними документами.

З цього приводу суд зазначає наступне.

Частиною 1 статті 1191 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

В той же час, позивачем не забезпечено реалізацію права зворотної вимоги (регресу) до винних осіб у розмірі виплаченого відшкодування відповідно до вищезазначеної статті, а саме у розмірі штрафних санкцій, чим нанесено матеріальної шкоди (збитків) товариству.

Відповідно до ч. 8 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999р. № 996 (надалі - Закон № 996) та п. 2.14 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 (надалі - Положення № 88), відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.

Відповідно до ч. 7 ст.8 Закону № 996, головний бухгалтер або особа, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку підприємства (далі - бухгалтер): забезпечує дотримання на підприємстві встановлених єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку, складання і подання у встановлені строки фінансової звітності; організує контроль за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій; бере участь в оформленні матеріалів, пов'язаних з нестачею та відшкодуванням втрат від нестачі, крадіжки і псування активів підприємства; забезпечує перевірку стану бухгалтерського обліку у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах підприємства.

Відповідно до ч.3. ст.8 Закону № 996, відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.

Відповідно до облікової політики товариства на 2011-2013 рр., затвердженими наказами по ПАТ «НВО» КЗА ім. Г.І. Петровського», відповідальність за правильність ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності товариства покладено на головного бухгалтера.

Разом з тим, позивачем за період з 01.01.2011р. по 01.12.2013р. здійснено витрати на сплату штрафних санкцій та пені у загальній сумі 211,5 тис. грн., з них: у 2011 році - 6,0 тис. грн., у 2012 - 87,5 тис. грн., протягом 9 місяців 2013 року - 118,0 тис. грн., тоді як, фінансовими планами товариства передбачено здійснення таких витрат за відповідні періоди у загальній сумі 46,0 тис. грн., а саме: на 2011 рік - здійснення витрат на штрафи не передбачено фінансовим планом, на 2012 рік - 40,0 тис. грн., на 2013 рік - 6,0 тис. гривень.

Враховуючи зазначені обставини, суд погоджується з висновком Держфінінспекції в м. Києві, що ПАТ «НВО» КЗА ім. Г.І. Петровського» за 2011 рік здійснено витрат на благодійну допомогу в обсягах, що перевищують обсяги таких витрат, передбачених фінансовим планом на загальну суму 15 000 грн., та зайво проведено інших операційних витрат на сплату штрафних санкцій та пені, витрати на сплату яких, не передбачено фінансовими планами на загальну суму 165 172, 49 грн. (згідно платіжних доручень), що призвело до матеріальної шкоди (збитків) товариству на вищезазначені суми, отже пред'явлена вимога в цій частині є обґрунтованою.

Щодо пункту 3 письмової вимоги Держфінінспекції в м. Києві 28.03.2014р. № 26-071-14-14/3834, а саме забезпечити повернення коштів в сумі 191 380,1 грн., в тому числі шляхом стягнення з осіб з вини яких допущено порушення в порядку визначеному ст. 1166 Цивільного кодексу України суд зазначає наступне.

Перевіркою правильності віднесення витрат до виробничої собівартості змінних загальновиробничих та постійних розподілених витрат встановлено, що відповідно до облікової політики товариства, загальновиробничі витрати щомісячно відносяться на виробничу собівартість готової продукції по окремим замовленням шляхом їх розподілу пропорційно прямим витратам на оплату праці на виконання таких замовлень.

Змінні загальновиробничі витрати розподіляються на кожен об'єкт витрат з використанням бази розподілу (заробітної плати), виходячи з фактичної потужності звітного періоду. Постійні загальновиробничі витрати розподіляються на кожен об'єкт витрат з використанням бази розподілу (заробітної плати) при нормальній потужності.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до даних бухгалтерського обліку товариства, в 2011 році загальновиробничі витрати склали 14 858,3 тис. грн., в 2012 році - 24 132,4 тис. грн.

За даними бухгалтерського обліку по рахунку 23 «Виробництво», заробітна плата працівників, зайнятих в основному виробництві в 2011 році становила 10 678,4 тис. грн., в 2012 році - 11 926,5 тис. грн.

Таким чином, відповідно до обраної ПАТ «НВО» КЗА ім. Г.І. Петровського» бази розподілу загальновиробничих витрат, до складу виробничої собівартості продукції, що виготовлялась товариством на виконання договорів (контрактів), укладених в 2012 році застосовується відсоток загальновиробничих витрат у розмірі 139%, в 2013 році - 202%.

До ревізії надано розрахунки вартості виробів, до яких включено вартість сировини і матеріалів, покупних комплектуючих виробів, основна та додаткова заробітна плата виробничих робітників, відрахування на соціальне страхування, загальновиробничі витрати.

Ревізією встановлено, що відповідно до вищевказаних розрахунків вартості (калькуляцій) на вироби, відсоток загальновиробничих витрат застосовувався в розмірі 154% до виробничої собівартості продукції, що виготовлялась на виконання договорів (контрактів), укладених в 2012 році та 197% до виробничої собівартості продукції, що виготовлялась на виконання договорів (контрактів), укладених в 2013 році.

Крім того, зазначені відсотки застосовувались тільки до основної заробітної плати виробничих робітників, тоді як відповідно до обраної позивачем бази розподілу загальновиробничих витрат, вони розподіляються пропорційно прямим витратам на оплату праці, в результаті чого ПАТ «НВО» КЗА ім. Г.І. Петровського» порушено п.13 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України "Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку» від 31.12.1999.р № 318 (далі - Наказ № 318), згідно якого до складу прямих витрат на оплату праці включаються заробітна плата та інші виплати робітникам, зайнятим у виробництві продукції, виконанні робіт або наданні послуг, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат.

Також, встановлено, що до виробничої собівартості виробів не включено пряму амортизацію необоротних активів, що не відповідає обліковій політиці ПАТ «НВО» КЗА ім. Г.І. Петровського», затвердженої наказом товариства від 22.04.2013р. № Б-54, що та є порушенням п. 11 та п. 14 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого Наказом № 318, згідно до яких собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) складається з виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), яка була реалізована протягом звітного періоду, нерозподілених постійних загальновиробничих витрат та наднормативних виробничих витрат. До складу інших прямих витрат включаються всі інші виробничі витрати, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат, зокрема відрахування на соціальні заходи, плата за оренду земельних і майнових паїв, амортизація, втрати від браку, які складаються з вартості остаточно забракованої з технологічних причин продукції (виробів, вузлів, напівфабрикатів), зменшеної на її справедливу вартість, та витрат на виправлення такого технічно неминучого браку.

Шляхом перевірки виробничої собівартості на реалізовані за 10 місяців 2013 року вироби ПАТ «НВО» КЗА ім. Г.І. Петровського» та порівнянні її із відпускними цінами встановлено, що вищенаведені порушення вплинули на відпускні ціни виробу СВУ - 500 - 4Ц - 01 (ЮКАИ.461314.001-05), що реалізувався КП «ХКБМ ім. А.А. Морозова» на виконання контракту від 03.03.2010р. № М-641/1454и-ХКБМ.

Відповідно до розрахунку вартості вищезазначеного виробу, його виробнича собівартість становить 140,0 тис. грн., яка тотожна із реалізаційною ціною.

Внаслідок допущеного порушення при розрахунку виробничої собівартості, загальновиробничі витрати на виготовлення виробу СВУ-500-4Ц-01 (ЮКАИ.461314.001-05) та, відповідно, його відпускну ціну занижено на 4 450,7 грн. без ПДВ.

Протягом 10 місяців 2013 року ПАТ «НВО» КЗА ім. Г.І. Петровського» реалізовано КП «ХКБМ ім. А.А. Морозова» виробів СВУ-500-4Ц-01 (ЮКАИ.461314.001-05) в загальній кількості 43 штук.

Враховуючи зазначені обставини, оскільки позивачем не доведено протилежне, суд приходить до висновку, що в результаті реалізації вищевказаного виробу за заниженою вартістю ПАТ «НВО» КЗА ім. Г.І. Петровського» завдано матеріальної шкоди (збитків) на загальну суму 191 380,1 грн. без ПДВ, а отже пред'явлена вимога в цій частині є обґрунтованою.

Щодо пункту 4 вимоги Держфінінспекції в м. Києві від 28.03.2014р. №26-071-14-14/3834, а саме відобразити в обліку дебіторську заборгованість за нестягнутими штрафними санкціями та забезпечити повернення коштів в сумі 100 870,38 грн., в тому числі шляхом проведення претензійно-позовної роботи з контрагентом суд зазначає наступне.

Проведеною в ході ревізії зустрічною звіркою документального підтвердження виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювались між ПАТ «НВО» КЗА ім. Г.І. Петровського» та ДП «Київський бронетанковий завод» (відповідно до Статуту Підприємства (нова редакція), затвердженого наказом Державного концерну «Укроборонпром» від 30.07.2012 №72 Державне підприємство «Київський ремонтно-механічний завод» перейменоване в Державне підприємство «Київський бронетанковий завод» скорочена назва ДП «КБТЗ» і є правонаступником всіх майнових і немайнових прав та обов'язків Державне підприємство «Київський ремонтно - механічний завод») за період з 01.01.2011р. по 01.12.2013р. встановлено, що ДП «Київський бронетанковий завод» порушено терміни оплати вартості поставлених виробів за умовами укладених контрактів (договорів), а саме: по договору від 31.03.2010р. № 555/171 (14 днів), по контракту від 27.06.2012р. № 555/229 (148 днів), контракту від 19.01.2012р. № 555/214 (119 днів), контракту від 19.01.2012р. № 555/213 (70 днів) та по контракту від 26.12.2012р. № 555/236 (158 днів).

Відповідно до умов вищезазначених контрактів (договорів), ДП «Київський бронетанковий завод» зобов'язується сплатити ПАТ «НВО» КЗА ім. Г.І. Петровського» вартість поставлених виробів на протязі 100 календарних днів після відвантаження Виробів кінцевому користувачеві (через ДК «Укрспецексорт»), але в будь-якому разі не пізніше 130 календарних днів з дати поставки виробів.

Згідно умов контрактів, у випадку порушення термінів оплати виробів, ДП «Київський бронетанковий завод» сплачує ПАТ «НВО» КЗА ім. Г.І. Петровського» пеню в розмірі 0,01 % від суми платежів, відносно яких допущено прострочення оплати, за кожний день прострочення, але не більш 5% від загальної суми прострочених платежів.

Проте, ревізією встановлено, що штрафні санкції (пеня) за порушення термінів оплати за відвантажену продукцію ПАТ «НВО» КЗА ім. Г.І. Петровського» не нараховувались та відповідно ДП «Київський бронетанковий завод» не сплачувались.

Крім того, ревізією встановлено, що ПАТ «НВО» КЗА ім. Г.І. Петровського» за порушення термінів оплати за відвантажену продукції суми належної до сплати пені, що передбачена умовами укладених з Підприємством договорів (контрактів), по бухгалтерському обліку ПАТ «НВО» КЗА ім. Г.І. Петровського» не відображались.

В той же час, згідно п.1, п. 5 ст. 9 Закону України № 996, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

Згідно п. 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 10 «Дебіторська заборгованість», затвердженого наказом Міністерства фінансів України "Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку" від 08.10.1999р. № 237, дебіторська заборгованість визнається активом, якщо існує ймовірність отримання підприємством майбутніх економічних вигод та може бути достовірно визначена її сума

Таким чином, суд погоджується з твердженнями відповідача, що в порушення зазначених норм права за період з 01.01.2012р. по 01.12.2013р. по бухгалтерському обліку ПАТ «НВО» КЗА ім. Г.І. Петровського» не відображено дебіторську заборгованість по належним до нарахування сумам штрафних санкцій (пені), які передбачено укладеними ПАТ «НВО» КЗА ім. Г.І. Петровського» договорами (контрактами) з ДП «Київський бронетанковий завод» на загальну суму 100 870,38 грн., в тому числі: у 2012 році - 65 773,64 грн. та січень-листопад 2013 року - 35 096,74 грн.

Також, ревізією встановлено, що протягом періоду з 01.01.2011р. по 01.12.2013р. ПАТ «НВО» КЗА ім. Г.І. Петровського» не застосовано штрафних санкцій у вигляді пені з них: за 2012 рік - 65 773,64 грн. та за січень - листопад 2013 року - 35 096,74 грн. на загальну суму 100 870,38 грн., що передбачено ст. 230 Господарського кодексу України та умовами п. 11.2 договору від 31. 03. 2010р. № 555/171, п. 2. 5 контрактів від 27.06.2012р. № 555/229, від 19.01.2012р. № 555/214, від 19.01.2012р. № 555/213, від 26.12.2012.р № 555/236, укладених з ДП «Київський бронетанковий завод», за несвоєчасну оплату вартості відвантажених виробів .

Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку, що вказані порушення спричинили матеріальну шкоду (збитки) ПАТ «НВО» КЗА ім. Г.І. Петровського» на загальну суму 100 870,38 грн., а отже пред'явлена вимога в цій частині є обґрунтованою.

Щодо пункту 5 вимоги Держфінінспекції в м. Києві від 28.03.2014р. № 26-071-14-14/3834, а саме відобразити в обліку дебіторську заборгованість за нестягнутими штрафними санкціями та забезпечити повернення коштів в сумі 106 052, 46 грн., в тому числі шляхом проведення претензійно-позовної роботи з контрагентом суд зазначає наступне.

Ревізією встановлено, що між ПАТ «НВО» КЗА ім. Г.І. Петровського» та ДП «Київський бронетанковий завод» укладено договір на відповідальне зберігання від 05.08.2013р. № КЗА-65 (надалі - договір № КЗА-65), предметом якого є передача на відповідальне зберігання вироби та комплектуючі зі складу СВУ-500-4Ц (надалі - Майно), найменування, комплектність, та кількість якого вказана в Додатку 1 до договору, що складає невід'ємну частину цього договору.

Заставна вартість переданого ДП «Київський бронетанковий завод» майна складає 88 377,05 грн. (пункт 2.1 договору).

Відповідно до п. 2.2 договору № КЗА-65, у випадку втрати або використання майна частково або в повному обсязі, перевищення терміну зберігання, указаного в п. 3.1, зберігач ДП «Київський бронетанковий завод» зобов'язаний письмово повідомити про це ПАТ «НВО» КЗА ім. Г.І. Петровського» та відшкодувати йому вартість майна, що було втрачено або використано, не повернуто своєчасно.

Загальна сума втраченого або використаного, не повернутого своєчасно майна, з урахуванням обкладання податками, визначається на підставі документів, поданих підприємством, та підлягає сплаті протягом 15 (п'ятнадцяти) днів з моменту їх отримання ПАТ «НВО» КЗА ім. Г.І. Петровського».

Пунктом 3.5 договору №КЗА-65 передбачено, що ДП «Київський бронетанковий завод» не має право користуватись майном, крім випадків забезпечення гарантійного ремонту виробів, виготовлених ПАТ «НВО» КЗА ім. Г.І. Петровського».

Згідно умов п. 7.1 контрактів від 19.01.2012р. № 555/214 та від 27.06.2012р. № 555/229, укладених ПАТ «НВО» КЗА ім. Г.І. Петровського» з ДП «Київський бронетанковий завод» на поставку виробів спецпризначення, у випадку відмови виробів у період дії гарантійних зобов'язань, ДП «Київський бронетанковий завод» або кінцевий споживач виробів, проводить їх ремонт використовуючи запасні частини, які поставляються окремо по додатковому договору. Для відновлення комплекту запасних частин, ДП «Київський бронетанковий завод» зобов'язується надати письмове повідомлення з усіма необхідними документами, які підтверджують висунуті вимоги, та вироби на протязі 30 (тридцяти) днів з дати виявлення дефектів.

Ревізією встановлено, що внаслідок недотримання ДП «Київський бронетанковий завод» умов п. п. 2.2, 3.3, 3.5 договору на відповідальне зберігання від 05.08.2013р. № КЗА - 65, п. 7.1 контрактів від 19.01.2012р. № 555/214 та від 27.06.2012р. № 555/229, в частині надання письмового повідомлення про використання переданого майна, а також надання повідомлення, складеного відповідно до умов контракту, протягом 30 днів з дати виявлення дефектів, ПАТ «НВО» КЗА ім. Г.І. Петровського» станом на 01.12.2013.р недоотримана вигода в сумі заставної вартості майна - 88 377,05 грн. та податку на додану вартість в сумі 17 675,41 гривень, як наслідок, зазначене порушення призвело до матеріальної шкоди (збитків) ПАТ «НВО» КЗА ім. Г.І. Петровського» на загальну суму 106 052,46 грн. (з ПДВ).

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, оцінивши документи, які надані позивачем в обґрунтування своїх позовних вимог, суд приходить до висновку, що пред'явлена вимога є обґрунтованою.

Таким чином, позовні вимоги позивача про визнання нечинною вимогу, оформлену листом від 28.03.2014р. № 26-071-14-14/3834 (зокрема, її пунктів 1-5) суд вважає безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку відповідачем у повному обсязі доведено правомірність пред'явлення оскаржуваної вимоги.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог і відсутність підстав для їх задоволення.

Враховуючи положення ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України відшкодування судового збору позивачу не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України суд,

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позовних вимог публічного акціонерного товариства «Науково-виробниче об'єднання «Київський завод автоматики ім. Г.І. Петровського» відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Окружного адміністративного суду міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя В.П. Шулежко