Ухвала суду № 43161640, 19.11.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

19 листопада 2014 рокусправа № 0870/8998/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Проценко О.А.

суддів: Дурасової Ю.В. Туркіної Л.П.

за участю секретаря судового засідання: Комар Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства "Дніпрорудненські теплові мережі"

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 09.10.2012р. у справі №0870/8998/12

за позовом Державної фінансової інспекції України в Запорізькій області

до Комунального підприємства "Дніпрорудненські теплові мережі"

про зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

Державна фінансова інспекція України в Запорізькій області (далі по тексту - позивач, ДФІ в Запорізькій області) звернулась до адміністративного суду з позовом про зобов'язання відповідача (КП "Дніпрорудненські теплові мережі") виконати п.3 обов'язкових вимог Державної фінансової інспекції України в Запорізькій області від 19.06.2012 року № 08-06-14-14/6024.

Постановою суду першої інстанції адміністративний позов задоволено; зобов'язано Комунальне підприємство "Дніпрорудненські теплові мережі" виконати п.3 обов'язкових вимог щодо усунення порушень фінансової дисципліни Державної фінансової інспекції в Запорізькій області від 19.06.2012 №08-06-14-14/6024.

Не погодившись з висновками суду першої інстанції, відповідач оскаржує постанову суду в апеляційному порядку. Апелянт вважає судове рішення незаконним, просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. На обґрунтування апеляційних вимог зазначається, що приймаючи постанову, суд першої інстанції не встановив та не дослідив належним чином фактичні обставини, невірно застосував норми матеріального та процесуального права. Апелянт вказує, що судом не з'ясовано коло винних осіб, що в подальшому унеможливить виконання судового рішення, оскільки пред'явлення цивільного позову можливе лише до конкретних фізичних осіб. При цьому судом не було з'ясовано, що саме з вини ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було завдано матеріальну шкоду підприємству. Відповідач зазначає, що судом було проігноровані надані ним докази стосовно проведення претензійної роботи відносно КП «Центральна районна аптека №31» на суму 10 640,55 грн., відповідно до приписів ст.ст. 110, 111, 112 Цивільного кодексу України та ст.ст. 60, 61 Господарського кодексу України, а також апелянт вважає, що адміністративним судом першої інстанції порушено приписи ст.ст. 6,17,50,105,106,155 Кодексу адміністративного судочинства України.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів зазначає наступне.

Як свідчать матеріали справи, відповідно до п.1.2.4.2 Плану контрольно-ревізійної роботи ДФІ в Запорізькій області на II квартал 2012 року позивачем проведено планову ревізію фінансово-господарської діяльності КП "Дніпрорудненські теплові мережі" за період з 01.03.2011 по 31.03.2012 та окремі питання програми з 2006 року.

Ревізію проведено у термін з 17.04.2012 по 23.05.2012 (з зупиненням) у відповідності до питань програми ревізії та робочого плану.

За результатами ревізії складено акт від 23.05.2012 № 06-21/0010, в якому зазначається наступне (ст. 34 - 36 Акту ревізії).

В Акті ревізії зафіксовано, що згідно з даними бухгалтерського обліку та первинними документами позивач має дебіторську заборгованість, з якої найбільш значні суми значаться по розрахункам з населенням за отриману теплову енергію, облік якої здійснюється на бухгалтерському рахунку 361 "Розрахунки з покупцями та замовниками".

Ревізією обліку заборгованості з перевищенням терміну позовної давності, проведеною за даними журналів ордерів по бухгалтерському рахунку 361 "Розрахунки з покупцями та замовниками", встановлено, що станом на 31.03.2012 року рахувалася дебіторська заборгованість за надану теплову енергію з перевищеним терміном позовної давності.

Як зазначено в Акі ревізії, дебіторська заборгованість з перевищеним терміном позовної давності по рахунку 361 "Розрахунки з покупцями та замовниками" за спожиту теплову енергію рахується по наступним підприємствам КП "Центральна районна аптека №31", ТОВ "МЖК "Вознесенівка" та за надання автотранспортних послуг - ТОВ "Техексгаз".

Висновки відповідача пов'язані з наступними обставинами. Відповідно до укладеного договору на поставку теплової енергії між КП "Дніпрорудненські теплові мережі" та КП "Центральна районна аптека №31" від 01.11.2003 №40-т по бухгалтерському обліку підприємства обліковується дебіторська заборгованість за спожиту теплову енергію з перевищеним терміном позовної давності по рахунку 361 "Розрахунки з покупцями та замовниками" в сумі 10 640,55 грн.

Судом з'ясовано, що ухвалою Господарського суду Запорізької області від 27.02.2012 №19/219/10 КП "Центральна районна аптека №31" визнано банкрутом, проте КП "Дніпрорудненські теплові мережі" до переліку кредиторів включено не було.

Державним реєстратором виконавчого комітету Запорізької міської ради на запит ДФІ в Запорізькій області надана інформація, що Господарським судом Запорізької області від 27.02.2012 (справа 19/219/10) прийнято рішення про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи банкрута КП "Центральна районна аптека №31" для зняття з обліку.

Щодо правовідносин позивача з ТОВ "МЖК "Вознесенівка" відповідно до укладеного договору на поставку теплової енергії від 01.11.2005 №110-т по бухгалтерському обліку підприємства обліковується дебіторська заборгованість за спожиту теплову енергію з перевищеним терміном позовної давності по рахунку 361 "Розрахунки з покупцями та замовниками" в сумі 31 584,53 грн.

Крім того, згідно висновками ревізії за даними бухгалтерського обліку підприємства обліковується дебіторська заборгованість за отримані автотранспортні послуги ТОВ "Техексгаз" з перевищеним терміном позовної давності по рахунку 361 "Розрахунки з покупцями та замовниками" в сумі 5561,47 грн., що підтверджено актами прийняття-здачі виконаних робіт за березень 2008 року, підписані в двохсторонньому порядку, а також рахунками та талонами замовника.

При цьому надання автотранспортних послуг здійснювалось на підставі листа ТОВ "Техексгаз" від 13.03.2008 №417 з проханням про виділення КП "Дніпрорудненські теплові мережі" автотранспортної техніки для виконання робіт з гарантією про оплату послуг.

На ревізію надані службові записки, складені бухгалтерією підприємства у 2009 та 2010 роках з зазначенням термінів заборгованості ТОВ "МЖК "Вознесенівка", КП "Центральна районна аптека №31" та проханням про подання позову до суду на вищевказаних споживачів теплової енергії та ТОВ "Техексгаз" - надання автотранспортних послуг.

Разом з тим, позивачу не було надано документів на підтвердження проведення відповідачем позовної роботи з вищевказаними боржниками.

Тобто відповідач як кредитор, при невиконанні замовниками послуг договірних зобов'язань, що є порушенням ст. 193 Господарського кодексу України, не скористалося своїм правом вимоги в судовому порядку від боржників виконання їх обов'язків та пропустив строки, у межах яких слід було звернутися до суду за захистом порушених прав.

Внаслідок встановленого позивач дійшов висновку, що КП "Дніпрорудненські теплові мережі" безповоротно втрачено активи на загальну суму 47 786,55 грн., чим нанесено збитків підприємству.

На виконання норм Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» (далі - Закон № 2939-ХІІ) директору КП "Дніпрорудненські теплові мережі" позивачем була надіслана вимога щодо усунення виявлених порушень листом від 19.06.2012 № 08-06-14-14/6024, пунктом 3 якої, відповідача зобов'язано відшкодувати збитки за рахунок винних осіб, якими своєчасно не вжито заходи щодо погашення дебіторської заборгованості на загальну суму 47 786,55 грн. у порядку та розмірі, встановленому ст.ст. 130-136 КЗпП України та ст. 1166 Цивільного кодексу України.

Також, позивачем встановлено строк зворотного інформування про результати вжитих заходів щодо виконання обов'язкової вимоги до 16.07.2012.

Відповідач п. 3 обов'язкових вимог в судовому порядку не оскаржував. На виконання обов'язкових вимог ДФІ в Запорізькій області від 19.06.2012р. відповідач листом від 13.07.2012 № 05/1344 повідомив про те, що підприємство зверталось до міського голови з питанням щодо списання безнадійної заборгованості. Зазначив також, що ведення претензійно-позовної роботи на підприємстві відповідають спеціалісти-юрисконсульти, а оскільки з вересня 2011 року на підприємстві юрисконсульти не працювали, зазначені у п. 3 вимоги порушення залишаються не відшкодованими, необхідні дії щодо стягнення з винних осіб, якими своєчасно не вжито заходи щодо погашення дебіторської заборгованості на загальну суму 47786,55 грн. відповідачем не вживались.

Аналіз матеріалів справи та норм права, які регулюють спірні правовідносини, показав наступне.

Статтею ст.10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» (далі - Закон № 2939-ХІІ) органам державної контрольно-ревізійної служби надано право пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, та згідно зі ст.15 цього Закону, законні вимоги службових осіб державної контрольно-ревізійної служби є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що ревізуються.

За приписами ст.8 вказаного Закону до завдань ДФІ зокрема відносяться:

- здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням необоротних та інших активів підприємств комунальної власності;

- ефективним використанням коштів і майна, на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно;

- цільовим використанням коштів місцевих бюджетів;

- усуненням виявлених недоліків та порушень;

- вживань в установленому порядку заходів щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших службових осіб підконтрольних установ усунення виявлених порушень законодавства; звертається до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Відповідно до ст.7 та 8 Закону №2939 органи ДФІ:

- проводять у підконтрольних установах ревізії фінансово-господарської діяльності, використання і збереження фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильності визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, стану і достовірності бухгалтерського обліку та фінансової звітності;

- здійснюють державний фінансовий аудит виконання державних (бюджетних) програм, діяльності бюджетних установ, суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також інших суб'єктів господарювання, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно;

- здійснюють контроль за усуненням недоліків і порушень, виявлених під час проведення державного фінансового контролю;

Також, згідно з ч.7 ст. 10 Закону 2939 на виконання передбачених законодавством функцій та завдань органам ДФІ надано право пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Судом встановлено, що відповідно до статуту КП "Дніпрорудненські теплові мережі" вказане підприємство засноване на комунальній власності територіальної громади м.Дніпрорудного (п.1.1); власником підприємства є Дніпрорудненська міська рада (п.1.2); майно підприємства є комунальною власністю Дніпрорудненської міської ради (п.3.2).

Згідно з пп.4.3.4, пп.4.3.5, пп.4.3.6 п.4.3 розділу 4 статуту КП "Дніпрорудненські теплові мережі" передбачений обов'язок директора підприємства вживати всіх дій щодо ефективного та рентабельного виробництва, ефективного та раціонального використання та збереження майна підприємства, а також передбачена відповідальність за господарську діяльність та збереження майна підприємства.

Виходячи з вищезазначених норм та положень Статуту відповідача, керівництво відповідача зобов'язано вчиняти всі передбачені законом дії для ефективного та раціонального використання та збереження майна підприємства, а у разі не вчинення вказаних дій - нести за це відповідальність, а позивач має право на ревізію господарської діяльності відповідача та у разі виявлення порушень - виносити обов'язкові для виконання вимоги та контролювати їх виконання, у разі не виконання обов'язкових вимог - звертатись до суду в передбаченому КАС порядку.

Колегія суддів погоджується з тим, що матеріали справи підтверджують висновки ревізії. Суд обґрунтовано не погодився з твердженням відповідача про те, що підприємством вчинялися всі можливі дії та заходи щодо повернення дебіторської заборгованості, а отже відсутні підстави для відшкодовування збитків за рахунок винних осіб.

Навіть після одержання обов'язкових вимог ДФІ відповідачем не здійснено заходів щодо проведення службового розслідування та встановленні осіб винних в безповоротно втрачених активах (дебіторської заборгованості з перевищеним терміном позовної давності).

За встановлених обставин позивач скористався правом звернутися до суду згідно з п. 7 ст. 10 Закону № 2939, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання обов'язкових вимог щодо усунення виявлених порушень.

Колегія суддів погоджується з судовим рішенням щодо задоволення позовних вимог та враховує, що вимоги позивача у встановленому законом порядку не скасовані, є законними та обов'язковими до виконання. Доводи апеляційної скарги не спростовує висновків суду першої інстанції. Рішення суду є законним та обґрунтованим, підстав для його скасування не вбачається. Апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Судове рішення слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 195,196,198,200,205,206 Кодексу адміністративного судочинства України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Дніпрорудненські теплові мережі" на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 09.10.2012р. у справі №0870/8998/12 залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 09.10.2012р. у справі №0870/8998/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили у відповідності до ст.254 КАС України та може бути оскаржена згідно зі ст.212 КАС України.

Головуючий: О.А. Проценко

Суддя: Ю.В. Дурасова

Суддя: Л.П. Туркіна