Ухвала суду № 43161621, 10.02.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

10 лютого 2015 року

справа № 811/478/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Шлай А.В.

суддів: Іванова С.М. Чабаненко С.В.

за участю секретаря судового засідання: Горшкова В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу обласного комунального виробничого підприємства «Дніпро-Кіровоград» на ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2013 року у справі №811/478/13-а за адміністративним позовом Обласного комунального виробничого підприємства «Дніпро-Кіровоград» до Кіровоградської об’єднаної державною податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Обласне комунальне виробниче підприємство «Дніпро-Кіровоград» звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправними дії Кіровоградської об’єднаної державною податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області по проведенню документальної позапланової невиїзної перевірки, в результаті якої було складено акт від 21 грудня 2012 року №1179/1520/03346822 та скасувати податкові повідомлення рішення №0007831520 від 21 грудня 2012р. та №0007841520 від 21 грудня 2012р.

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2013 року закрито провадження у справі № 811/478/13-а за позовом Обласного комунального виробничого підприємства «Дніпро-Кіровоград» в частині вимог щодо визнання протиправними дій Кіровоградської об’єднаної державною податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області по проведенню документальної позапланової невиїзної перевірки.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, обласне комунальне виробниче підприємство «Дніпро-Кіровоград» звернулось з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу до суду першої інстанції для подальшого розгляду. Апелянт зазначає про те, що гарантії захисту порушених прав внаслідок протиправних дій суб’єкта владних повноважень визначені статтею 55 Конституції України, а юрисдикція адміністративних судів поширюється на такі спори відповідно до статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України. Суд першої інстанції не врахував також і Рішення Конституційного Суду України № 6-рп від 25.11.1997 року та № 9-рп від 25.12.1997 року, в яких зазначено про неможливість судом відмови у доступі до правосуддя.

У судовому засідання представник позивача доводи, викладені в апеляційній скарзі підтримав повному обсязі.

Відповідач, належним чином повідомлений про день, місце і час розгляду апеляційної скарги, доказом чого є повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення, у судове засідання не прибув, про причини неприбуття не повідомив.

Відповідно до частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дійшла висновку про наявність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Закриваючи провадження в частині позовних вимог щодо визнання протиправними дій Кіровоградської об’єднаної державною податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області по проведенню документальної позапланової невиїзної перевірки обласного комунального виробничого підприємства “Дніпро-Кіровоград”, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що спір не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно пункту 7 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Пунктом 1 частини 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Враховуючи те, що відповідач є суб'єктом владних повноважень, а однією з вимог позивача у справі є оскарження дій відповідача як суб’єкта владних повноважень, то суд першої інстанції дійшов необґрунтованого висновку про закриття провадження у справі в цій частині позовних вимог.

Крім того, суд першої інстанції роз’яснив позивачеві, що розгляд питання щодо оскарження дій посадових осіб відповідача під час здійснення перевірки не може бути віднесено до юрисдикції будь-якого іншого суду.

Колегія суддів вважає цей висновок суду першої інстанції помилковим та таким, що порушує право позивача на доступ до правосуддя. Так, перелік підстав для закриття провадження у справі, визначений частиною 1 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Частиною другою цієї ж статті передбачено, що якщо суд закриває провадження в справі у зв'язку з тим, що справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, то позивачеві повинно бути роз'яснено, до якого суду віднесено розгляд таких справ.

У випадку неправильного визначення способу захисту порушених прав або предмету позову, суд зобов’язаний розглянути справу по суті і відмовити у задоволенні позову при встановленні обставин відсутності порушень прав позивача діями суб’єкта владних повноважень.

Суд першої інстанції порушив норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, в зв'язку з чим, ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню, з направленням справи до суду для вирішення питання про відкриття провадження.

Згідно пункту 3 частини 1 статті 199, пункту 4 частини 1 статті 204 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, суд апеляційної інстанції скасовує її і направляє справу до суду першої інстанції для продовження розгляду, якщо визнає, що судом порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання.

Керуючись статтями 195-196, 199, 204, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Обласного комунального виробничого підприємства «Дніпро-Кіровоград» - задовольнити.

Ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2013 року – скасувати.

Справу №811/478/13-а направити до суду першої інстанції для подальшого розгляду в частині позовних вимог щодо яких закрито провадження у справі.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, та оскарженню не підлягає, оскільки не перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Головуючий: А.В. Шлай

Суддя: С.М. Іванов

Суддя: С.В. Чабаненко