ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
__________________
У Х В А Л А
про повернення апеляційної скарги
"19" березня 2015 р.Справа № 916/56/15-гКолегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:
Головуючого судді: Головея В. М.,
Суддів: Шевченко В. В., Ярош А.І.,
розглянувши апеляційну скаргу Головного управління Держземагенства в Одеській області
на рішення господарського суду Одеської області від 04.03.2015
по справі № 916/56/15-г
за позовом Державного підприємства "Українські спеціальні системи"
до Головного управління Держземагенства в Одеській області
про стягнення 44 277,53 грн.
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням господарського суду Одеської області від 04.03.2015 позов Державного підприємства "Українські спеціальні системи" (далі - Підприємство, позивач) задоволено частково, стягнуто з Головного управління Держземагенства в Одеській області (далі - Управління, відповідач) на користь позивача 30 000,00грн. основного боргу, 6 750,00 грн. - індексу інфляції, 973,97 грн. - 3% річних та 1 675,36 грн. витрат по сплаті судового збору. В решті позову відмовлено.
Не погодившись із зазначеним рішенням, Управління звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд, рішення скасувати, прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог - відмовити.
Дослідивши матеріали апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.
Відповідно до ч. 3 ст. 94 ГПК України до апеляційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору .
Згідно п. п. 1, 2, 4 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру - 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат; за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір мінімальної заробітної плати; за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду - 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.
Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» розмір мінімальної заробітної плати на 01 січня 2015 року складає 1218,00 грн..
Таким чином, оскільки предметом даного спору є майнова вимога, то апелянт мав сплатити судовий збір у зазначеному вище порядку в розмірі 913,50 грн., проте Управлінням не додано до скарги документів, що підтверджують сплату судового збору в установленому порядку та розмірі, натомість заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору, яке обґрунтоване тим, що Управління є державною установою з чітко визначеним кошторисом , яким не передбачено витрат на сплату судового збору.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір», суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати, враховуючи майновий стан сторін. З наведеної норми вбачається, що суд наділений правом звільняти від сплати судового збору у виключних випадках, разом з тим вказане не є обов`язком суду. Апелянтом не надано жодних доказів в розумінні статті 8 Закону України «Про судовий збір».
Крім цього, відповідно до статей 22, 35 Бюджетного кодексу України Головне управління Держземагентства в Одеській області, як розпорядник коштів, зобов`язане було розробити бюджетні запити до Міністерства фінансів України щодо включення витрат на сплату судового збору до кошторису видатків управління, оскільки Закон України «Про судовий збір» набрав чинності з 01.11.2011 року. Статтею 8 вказаного закону не передбачено звільнення державних органів від сплати судового збору у зв`язку з відсутністю в їх кошторисах таких видатків. Виключний перелік осіб, яким надано пільги щодо сплати судового збору визначений статтею 5 Закону України «Про судовий збір», до якого Скаржник не включений.
Також, статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, тому самі лише обставини, пов`язані з фінансуванням установи чи організації з державного бюджету України, та відсутність у нього коштів, призначених для сплати судового збору не можуть вважатися підставами для звільнення від такої оплати (п. 3.1. Постанови Пленуму ВГСУ № 7 від 21.02.2013).
З огляду на вище наведені приписи законодавства апеляційний суд не вбачає підстав для звільнення Скаржника від сплати судового збору.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України, апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Також, судова колегія зазначає, що відповідно до ч.1 ст.95 ГПК України, особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншій стороні у справі копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у сторони відсутні.
Крім того, колегія суддів звертає увагу апелянта, що згідно п.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. №7 "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України", розрахунковий документ встановленої форми, що підтверджує надання послуг поштового зв'язку (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), може вважатися належним доказом надсилання іншій стороні у справі копії апеляційної скарги і доданих до неї документів. Доданий до апеляційної скарги реєстр поштових відправлень, поданий в оригіналі або в належній чином засвідченій копії, також може вважатися належним доказом надсилання іншій стороні копії скарги; таким доказом може бути й засвідчений належним чином витяг з відповідного реєстру.
Всупереч наведеному, апелянтом до матеріалів апеляційної скарги додано реєстр №47 від 12.03.2015 про надіслання апеляційної скарги позивачу, який не може бути визнаний належним доказом направлення копії скарги іншій стороні у справі.
Отже, до апеляційної скарги не додано належних доказів надіслання її копії іншій стороні у справі.
За таких обставин, згідно п. 2 ч. 1 ст. 97 ГПК України апеляційна скарга не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню.
З урахуванням викладеного апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається скаржнику.
Водночас апеляційний господарський суд вважає за необхідне повідомити скаржника, що після усунення обставин, а саме: надання доказів про надсилання копії апеляційної скарги іншій стороні; надання доказів про сплату судового збору за подання апеляційної скарги; апеляційна скарга Головного управління Держземагенства в Одеській області, на рішення господарського суду Одеської області від 04.03.2015 може бути подана до Одеського апеляційного господарського суду повторно.
Керуючись ст. 86, п. п. 2, 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду, -
УХВАЛИЛА:
1. Повернути апеляційну скаргу та додані до неї документи Головному управлінню Держземагенства в Одеській області на рішення господарського Одеської області від 04.03.2015 без розгляду.
2. Справу №916/56/15-г повернути господарському суду Одеської області.
Головуючий суддя: Головей В. М.
Судді: Шевченко В.В.
Ярош А.І.
Судове рішення № 43161331, Одеський апеляційний господарський суд було прийнято 19.03.2015. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 916/56/15-г. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: