Постанова № 43161275, 11.03.2015, Хмельницький окружний адміністративний суд

Копія

Справа № 822/465/15

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2015 року м. ХмельницькийХмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіБлонського В.К. при секретаріДехтярук В.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Шепетівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області до Полонського підприємства теплових мереж м. Полонне Хмельницької області про визнаня правонаступництва та стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача, в якому просить визнати Полонське підприємство теплових мереж правонаступником Полонського комбінату комунальних підприємств та стягнути з Полонського підприємства теплових мереж м. Полонне Хмельницької області суму податкового боргу в розмірі 128 343,49 грн., з рахунків у банках, обслуговуючих вказаного платника податків, за рахунок готівки, що належить платнику податків для погашення податкового боргу.

Відповідно до рішення 19-сесії VI скликання Полонської міської ради від 27 січня 2012 року № 19 "Про припинення юридичних осіб - Полонського госпрозрахункового підприємства "Співчуття" та Полонського комбінату комунальних підприємств" , міська рада вирішила: припинити юридичну особу - Полонський комбінат комунальних підприємств - в результаті його приєднання до Полонського підприємства теплових мереж (код ЄДРПОУ 1415139), із скороченням штату працівників.

Відповідно до передавального акту майна прав та обов'язків від Полонського комбінату комунальних підприємств до Полонського підприємства теплових мереж в кінцевих положеннях зазначено, що правонаступником юридичної особи, що припиняється, а саме Полонського комбінату комунальних підприємств стосовно усіх зобов'язань є Полонське підприємство теплових мереж.

Свій позов позивач мотивує тим, що відповідач як платник податків зобов'язаний сплачувати їх своєчасно та в повному обсязі.

За відповідачем рахується податковий борг в сумі 128 343,49 грн.

Так як відповідач в порушення вимог закону добровільно не сплатив узгоджену суму податкового зобов'язання у встановлені строки, тому податковий борг необхідно стягнути з відповідача примусово в сумі 128 343,49 грн., на користь Державного бюджету України в рахунок погашення податкового боргу.

Представник позивача в судове засідання не прибув, хоча був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи належним чином, та подав до суду заяву про розгляд справи за відсутності його представника, в якій зазначив, що позовні вимоги підтримує повністю.

Представник відповідача в судове засідання не прибув повторно, хоча відповідач був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи належним чином, та подав заяву про розгляд справи за відсутності його представника, також подав заперечення на даний адміністративний позов, в яких у задоволенні позову просив суд відмовити.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

В судовому засіданні встановлено, що відповідно до рішення 19-сесії VI скликання Полонської міської ради від 27 січня 2012 року № 19 "Про припинення юридичних осіб - Полонського госпрозрахункового підприємства "Співчуття" та Полонського комбінату комунальних підприємств" , міська рада вирішила: припинити юридичну особу - Полонський комбінат комунальних підприємств - в результаті його приєднання до Полонського підприємства теплових мереж (код ЄДРПОУ 1415139), із скороченням штату працівників.

Відповідно до передавального акту майна, прав та обов'язків від Полонського комбінату комунальних підприємств до Полонського підприємства теплових мереж в кінцевих положеннях зазначено, що правонаступником юридичної особи, що припиняється, а саме Полонського комбінату комунальних підприємств стосовно усіх зобов'язань є Полонське підприємство теплових мереж.

Відповідач - Полонське підприємство теплових мереж, зареєстрований як юридична особа, та відповідно до статтей 15, 16 Податкового кодексу України є платником податків, зборів і зобов'язаний стати на облік у контролюючих органах в порядку, встановленому законодавством України, вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, сплачувати податки і збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Пунктом 1.1 статті 1 Податкового кодексу України встановлено, що він регулює відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкове зобов'язання це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно розрахунку суми позовних вимог сума боргу відповідача по податку на додану вартість становить 116 418,71 грн., який виник на підставі поданих податкових декларацій з податку на додану вартість № 771 від 09.02.2012 року, № 9005378770 від 15.02.2012 року, № 9020874402 від 20.04.2012 року, № 9026367272 від 15.05.2012 року, прийнятих податкових повідомлень-рішень №0000061502 від 06.03.2012 року, №0000211502 від 30.07.2012 року, №0000221502 від 30.07.2012 року, №0000921500 від 24.04.2013 року, №0002301500 від 06.08.2013 року та на підставі нарахованої пені відповідно до п.п. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПК України.

Податковий боргу відповідача зі збору за місця для паркування транспортних засобів становить 6209,84 грн., який виник на підставі поданих податкових розрахунків зі збору за місця для паркування транспортних засобів № 2635 від 19.04.2012 року, № 6525 від 26.07.2012 року, прийнятих податкових повідомлень-рішень №0001041500 від 20.05.2013 року, №0001881500 від 18.07.2013 року та на підставі нарахованої пені відповідно до п.п. 129.1.21 п. 129.1 ст. 129 ПК України.

Податковий боргу відповідача по надходженню від розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об'єктах становить 5714,94 грн., який виник на підставі поданих декларацій по екологічному податку № 9013389093 від 16.01.2012 року, № 2636 від 19.04.2012 року, № 6189 від 19.07.2012 року.

Як передбачено у пункті 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Визначення податкової декларації, порядок її складення і подання до органів державної податкової служби, внесення змін до податкової звітності регулюється главою 2 розділу 2 Податкового кодексу України.

Так згідно пункту 49.1 статті 49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Строки подання податкових декларацій за базові звітні (податкові) періоди встановлені пунктом 49.18 статті 49 Податкового кодексу України, а саме: податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця, та за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Відповідач як платник податків подав позивачу податкові декларації з податку на додану вартість № 771 від 09.02.2012 року, № 9005378770 від 15.02.2012 року, № 9020874402 від 20.04.2012 року, № 9026367272 від 15.05.2012 року, податкові розрахунки зі збору за місця для паркування транспортних засобів № 2635 від 19.04.2012 року, № 6525 від 26.07.2012 року та декларації по екологічному податку № 9013389093 від 16.01.2012 року, № 2636 від 19.04.2012 року, № 6189 від 19.07.2012 року.

Згідно пункту 56.11 статті 56 Податкового кодексу України податкові зобов'язання самостійно визначені відповідачем як платником податків у вищезазначених податкових деклараціях та розрахунках оскарженню не підлягають, тобто вважаються узгодженими з дати подання податкових декларацій.

Протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 49.18 статті 49 Податкового кодексу України для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації (пункт 57.1 статті 57 Податкового кодексу України).

Виходячи із вказаних норм Податкового кодексу України суд приходить до висновку, що відповідач протягом 10 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця повинен сплатити узгоджені суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість, податку на прибуток, згідно поданих декларацій, але не зробив цього.

Податковим боргом відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визнається сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Так як відповідач не сплатив самостійно узгоджених сум податкових зобов'язань з вказаних податків та зборів, визначених ним у податкових деклараціях та розрахунках у строки встановлені Податковим кодексом України, такі податкові зобов'язання необхідно вважати податковим боргом.

Відповідно до підпункту 54.3.5 пункту 54.3, пункту 54.5 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом.

Якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

Позивачем відносно відповідача проведено ряд перевірок, за результатами яких складено акти камеральної перевірки податкової звітності з податку на додану вартість № 427/152/03356111 від 30.07.2012 року, № 143/152/03356111 від 24.04.2013 року, № 284/152/03356111 від 06.08.2013 року, акти камеральної перевірки податкової звітності з збору за місця для паркування транспортних засобів № 168/155/03356111 від 20.05.2013 року, № 236/155/03356111 від 18.07.2013 року.

На підставі актів камеральних перевірок податкової звітності з податку на додану вартість № 427/152/03356111 від 30.07.2012 року, № 143/152/03356111 від 24.04.2013 року, № 284/152/03356111 від 06.08.2013 року позивачем стосовно відповідача прийнято податкові повідомлення-рішення по податку на додану вартість №0000061502 від 06.03.2012 року, №0000211502 від 30.07.2012 року, №0000221502 від 30.07.2012 року, №0000921500 від 24.04.2013 року, №0002301500 від 06.08.2013 року, податкові повідомлення-рішення по збору за місця для паркування транспортних засобів №0001041500 від 20.05.2013 року, №0001881500 від 18.07.2013 року.

Пунктом 58.1 статті 58 Податкового кодексу України визначено, що у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Вказані податкові повідомлення-рішення вручені відповідачу, що підтверджується підписом представника відповідача на корінцях даних податкових повідомлень-рішень та на поштових повідомленнях про вручення поштових відправлень.

Згідно пунктів 56.1, 56.3 статті 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Процедура адміністративного оскарження закінчується днем, наступним за останнім днем строку, передбаченого для подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення відповідного контролюючого органу у разі, коли така скарга не була подана у зазначений строк (підпункт 56.17.1 пункту 56.17. статті 56 Податкового кодексу України).

Згідно підпункту 56.17.5 пункту 56.17 статті 56 Податкового кодексу України встановлено, що день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків.

Відповідно до пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на адміністративне оскарження податкових повідомлень-рішень, а також оскарженням їх в судовому порядку, суми грошових зобов'язань (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності) нараховані згідно таких податкових повідомлень-рішень необхідно вважати узгодженими.

Податковим боргом відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визнається сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п.129.1.1 ст.129 Податкового кодексу України, пеня нараховується після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні - рішенні згідно із цим Кодексом.

Відповідачу позивачем на підставі пункту 129.1 статті 129 ПК України було нараховано пеню в розмірі 34710,66 грн.

Строки сплати податкового зобов'язання встановлені статтею 57 Податкового кодексу України.

Згідно пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Так як відповідач не розпочав процедуру оскарження рішення контролюючого органу і не сплатив нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, таку суму грошового зобов'язання необхідно вважати податковим боргом.

Відповідно до пунктів 59.1, 59.4, 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога від 02 вересня 2008 року за № 1/265 вручена відповідачу 08 вересня 2008 року, податкова вимога від 08 жовтня 2008 року № 2/289 вручена відповідачу 10 жовтня 2008 року.

У разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги, тобто направляти податкову вимогу відповідачу після збільшення йому податкового боргу в зв'язку із проведеними нарахуваннями необхідності не було.

Податковий борг відповідача підтверджується копіями податкових декларацій, копіями податкових повідомлень-рішень, копіями податкових вимог, розрахунками суму боргу, доданих до матеріалів справи, копією акту перевірки.

Пунктом 87.2 статті 87 Податкового кодексу України встановлено, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Відповідно до пунктів 95.1, 95.2 статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі його недостатності-шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Згідно пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Також відповідно до пункту 95.4 статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Суд не бере до уваги заперечення відповідача на даний адміністративний позов в частині невизнання податкового боргу в сумі 2625 грн., відповідно до податкової декларації № 9013389093 від 16.01.2012 року, оскільки строк сплати за вказаною податковою декларацією наступає 19.02.2012 року, а з даним позовом позивач звернувся 10.02.2015 року, відповідно ним не порушено строку звернення 1095 днів із позовом про стягнення вказаної суми.

Також суд критично оцінює заперечення відповідача в частині невизнання адміністративного позову з тих підстав, що відповідачем у даній справі повинен бути Полонський комбінат комунальних підприємств, оскільки воно є не підтвердженим відповідними доказами.

Стосовно позовної вимоги, в якій позивач просить визнати Полонське підприємство теплових мереж правонаступником Полонського комбінату комунальних підприємств, суд вважає за необхідне відмовити, оскільки відповідно до рішення 19-сесії VI скликання Полонської міської ради від 27 січня 2012 року № 19 "Про припинення юридичних осіб - Полонського госпрозрахункового підприємства "Співчуття" та Полонського комбінату комунальних підприємств", міська рада вирішила: припинити юридичну особу - Полонський комбінат комунальних підприємств - в результаті його приєднання до Полонського підприємства теплових мереж (код ЄДРПОУ 1415139).

Відповідно до передавального акту майна, прав та обов'язків від Полонського комбінату комунальних підприємств до Полонського підприємства теплових мереж в кінцевих положеннях зазначено, що правонаступником юридичної особи, що припиняється, а саме Полонського комбінату комунальних підприємств стосовно усіх зобов'язань є Полонське підприємство теплових мереж, тобто правонаступництво вже визначене вказаним рішенням та актом про передачу майна.

Так як відповідачем не сплачена сума податкового боргу в розмірі 128 343,49 грн., суд вважає за необхідне стягнути його в примусовому порядку шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків і стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позов обгрунтований та доведений у судовому засіданні дослідженими доказами, тому його необхідно задовольнити частково.

На підставі наведеного, керуючись статтями 1, 14, 15, 16, 54, 56, 57, 58, 59, 87, 94, 95 Податкового кодексу України, статтями 9, 11, 71, 69, 86, 159 - 163, 167 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Полонського підприємства теплових мереж м. Полонне Хмельницької області на користь Державного бюджету України податковий борг в розмірі 128 343,49 грн., (сто двадцять вісім тисяч триста сорок три гривні сорок дев'ять копійок) шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків і стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

В повному обсязі постанова буде виготовлена 16.03.2015 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 16 березня 2015 року

Суддя/підпис/В.К. Блонський"Згідно з оригіналом" Суддя В.К. Блонський