Ухвала суду № 43160689, 10.03.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2015 р.Справа № 816/4607/14Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Мінаєвої О.М.

Суддів: Макаренко Я.М. , Шевцової Н.В.

за участю секретаря судового засідання Шалаєвої І.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 09.12.2014р. по справі № 816/4607/14

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Геологія"

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Геологія", звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про скасування податкового повідомлення-рішення № 0003982202/1676 від 04.09.2014 року та податкової вимоги № 6373-25 від 23.10.2014 року.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 09.12.2014р. по справі № 816/4607/14 адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0003982202/1676 від 04.09.2014 року та податкову вимогу №6373-25/373 від 23.10.2014 року.

Відповідач, Кременчуцька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Полтавській області, не погодився з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу. Свою незгоду з постановою суду обґрунтовує тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права. Просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 09.12.2014р. по справі № 816/4607/14 та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, доводи апеляційної скарги, колегія суддів, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст. 195 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи встановлено, що з 11.08.2014 року по 15.08.2014 року Кременчуцькою ОДПІ проведено виїзну позапланову документальну перевірку ТОВ "НВК "Геологія" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "Гранд Білдінг" за лютий 2014 року, про що було складено акт № 2079/16-03-22-02-12/38742888 від 22.08.2014 року (а.с. 21-31).

Під час перевірки були встановлені порушення позивачем вимог пунктів 198.1,198.2,198.3, 198.4, 198.6 статті 198, пунктів 201.1, 201.4, 201.6, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті яких встановлено заниження податку на додану вартість за лютий 2014 року у розмірі 33351,70 грн.

На підставі акту відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 04.09.2014 року № 0003982202/1676, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 41689,63 грн., в тому числі 33351,70 грн. - за основним платежем, 8337,93 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с. 203).

За наслідками адміністративного оскарження скаргу ТОВ "НВК "Геологія" залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення без змін.

23.10.2014 року Кременчуцькою ОДПІ сформовано вимогу № 6373-25 про сплату податкового боргу в розмірі 42543,61 грн.

Позивач не погодився з оскаржуваними рішеннями податкового органу, звернувся з даним позовом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач виконав всі умови для формування податкового кредиту, тому податкове повідомлення-рішення № 0003982202/1676 від 04.09.2014 року та податкова вимога № 6373-25 від 23.10.2014 року не відповідають вимогам Закону, а позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з таких підстав.

В перевіряємому періоді позивач мав взаємовідносини з контрагентом ТОВ "Гранд Білдінг".

З матеріалів справи встановлено, що 03.02.2014 року між позивачем та ТОВ "Гранд Білдінг" укладено договір поставки № 0302/1, відповідно до якого ТОВ "Гранд Білдінг" зобов'язувався передати позивачу буровий інструмент, запасні частини та витратні матеріали до бурових установок та промислового обладнання відповідно до видаткових накладних, а ТОВ "НВК "Геологія" - прийняти та оплатити товар (а.с. 41-42). Згідно з видатковими накладними у лютому місяці 2014 року позивач придбав товар (долото тришарове, колонка бурова, кільце, замок) на загальну суму 200110,20 грн., в тому числі ПДВ-33351,70 грн. (а.с. 45, 50, 56, 59).

03.02.2014 року, 07.02.2014 року та 27.02.2014 року ТОВ "Гранд Білдінг" виписало податкові накладні на товар (долото тришарове, колонка бурова, кільце, замок) на загальну суму 200110,20 грн., в тому числі ПДВ-33351,70 грн. (а.с. 44, 49, 55, 58).

Розрахунки між суб'єктами господарювання на підставі рахунків-фактур (а.с. 43, 48, 54, 56) проводився в безготівковій формі, про що в матеріалах справи наявне платіжне доручення та банківська виписка (а.с.63).

Доставка товару здійснювалась самовивозом, автомобілем УАЗ 452 А, державний номер НОМЕР_1, двигун НОМЕР_2, що перебуває в користуванні позивача на підставі договору оренди, товарно-транспортними накладними, що підтверджується договором найму транспортного засобу від 22.01.2014 року, технічним паспортом, довіреностями на право вчиняти дії щодо належного ОСОБА_1 на праві власності автомобіля УАЗ 452 А, державний номер НОМЕР_1, двигун НОМЕР_2 (а.с.51,60, 64-72).

З матеріалів справи встановлено, що придбаний у ТОВ "Гранд Білдінг" товар в подальшому використаний при виконанні робіт інженерно-геологічних та гідрогеологічних вишукувань на ТОВ "Біланівський гірничо-збагачувальний комбінат", що підтверджується матеріалами справи (а.с.77-127).

Операції з придбання та використання у господарській діяльності придбаного товару (долото тришарове, колонка бурова, кільце, замок) відображені товариством у документах бухгалтерського обліку (а.с. 73-76).

Згідно п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

При цьому за правилами п.198.3. ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на фактично отриманий товар (роботи, послуги), що призначений для використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.198.4. ст.198 Податкового кодексу України передбачено, що якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

З матеріалів справи встановлено, що позивачем з контрагентом ТОВ "Гранд Білдінг" належним чином оформлені договірні правовідносини та на виконання вимог податкового законодавства оформлені первинні документи податкової та бухгалтерської звітності, які відповідають вимогам чинного законодавства України.

Включення до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість у розмірі 33351,70 грн. здійснено ТОВ "НВК "Геологія" на підставі виписаних ТОВ "Гранд Білдінг" податкових накладних, що підтверджується актом перевірки. Накладні містять адресу місцезнаходження покупця, кількість проданих товарів, ціну продажу. Будь-яких порушень щодо оформлення податкових накладних судом не встановлено.

Відповідно до п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Пунктом 184.1 статті 184 Податкового кодексу України визначено, що реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку.

З матеріалів справи встановлено, що на момент придбання товару, ТОВ "Гранд Білдінг" було зареєстроване у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. В стані припинення не перебувало, знаходилося на податковому обліку, та було зареєстровано як платник податку на додану вартість, про що свідчить залучена до матеріалів справи виписка з Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та свідоцтва про реєстрацію (а.с. 131-133). Факту визнання недійсним або анулювання свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ "Гранд Білдінг" на момент здійснення господарської операції судом не встановлено.

Таким чином колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем правомірно, на підставі належним чином оформлених податкових накладних включено до складу податкового кредиту за лютий 2014 року суму податку на додану вартість у розмірі 33351,70 грн., що підтверджується первинними бухгалтерськими документами.

Отже, керуючись приписами наведених норм процесуального закону, оцінивши надані позивачем до матеріалів справи докази, а також враховуючи, що в наданих позивачем до суду документах наявні необхідні реквізити, передбачені ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», відсутність яких спричиняє втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, колегія суддів зазначає, що ТОВ "Науково-виробнича компанія "Геологія" доведено правомірність формування податкового кредиту перевіреного періоду в результаті фінансово-господарських відносин з контрагентом ТОВ "Гранд Білдінг".

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України передбачено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Крім того, колегія суддів зазначає, що оскільки оскарженням в судовому порядку позивачем податкового повідомлення-рішення № 0003982202/1676 від 04.09.2014 року, визначене ним грошове зобов'язання на загальну суму 41689,63 грн., в тому числі 33351,70 грн. - за основним платежем, 8337,93 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями, є неузгодженим, а тому наявні законні підстави для скасування податкової вимоги №6373-25 від 23.10.2014 року.

Враховуючи викладене, а також те, що позивачем належним чином було підтверджено правомірність віднесення до податкового кредиту суми податку на додану вартість, сплачені у складі вартості придбаних товарі у продавця, наданими до перевірки належно оформленими документами, зібрані по справі докази підтверджують виконання зобов'язань між сторонами господарських операцій, колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість висновків податкового органу щодо збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість позивачу, а тому суд першої інстанції правомірно скасував податкове повідомлення - рішення №0003982202/1676 від 04.09.2014 року та податкову вимогу №6373-25/373 від 23.10.2014 року.

В силу ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідачем не доведено правомірності своїх рішень.

Відповідно до п.п. 1, 3 ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій, бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, серед іншого, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. При розгляді справи встановлено, що при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення та податкової вимоги відповідач діяв необґрунтовано, без врахування всіх обставин справи та всупереч вимогам чинного законодавства.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті постанови Полтавського окружного адміністративного суду від 09.12.2014р. по справі № 816/4607/14 суд дійшов правильних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 09.12.2014р. по справі № 816/4607/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Мінаєва О.М.Судді(підпис) (підпис) Макаренко Я.М. Шевцова Н.В. Повний текст ухвали виготовлений 16.03.2015 р.