Постанова № 43160372, 20.02.2015, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2015 року

(09 год. 35 хв.)

Справа № 808/430/15

м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Максименко Л.Я.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовною заявою: Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області, м. Запоріжжя

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Нерухомість Запоріжжя 2012», м. Запоріжжя

про: стягнення коштів за податковим боргом з рахунків платника податків у банках, -

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (далі – позивач або ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області) звернулась із адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нерухомість Запоріжжя 2012» (далі – відповідач), в якому позивач просить суд стягнути кошти з рахунків платника податків - Товариства з обмеженою відповідальністю «Нерухомість Запоріжжя 2012» у банках, обслуговуючих такого платника податків, за податковим боргом з податку на додану вартість в сумі 777,75 грн. та з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 600,66 грн.

В обґрунтування адміністративного позову зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Нерухомість Запоріжжя 2012» має податковий борг перед бюджетом в сумі 1 378,41 грн. Вказує, що на підставі п.п. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України за несвоєчасну сплату грошових зобов’язань відповідачу було нараховано пеню з податку на додану вартість в сумі 777,75 грн. (за період з 05.05.2014 по 27.11.2014) та з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 600,66 грн. (за період з 12.03.2014 по 27.11.2014). З метою погашення податкового боргу та на виконання ст. 59 Податкового кодексу України позивачем 08.04.2014 направлено на адресу відповідача податкову вимогу від 08.04.2014 № 91-25, яка залишились без виконання. Враховуючи, що на сьогодні заборгованість відповідача залишається несплаченою до бюджету, позивач просить стягнути її в судовому порядку.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 26.01.2015 відкрито провадження в адміністративній справі № 808/430/15 та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 20.02.2015.

Представник позивача в судове засідання не з’явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений судом заздалегідь. Судова повістка отримана уповноваженою особою позивача 03.02.2015, про що свідчить долучене до матеріалів справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

20.02.2015 від позивача до суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області. Вказує, що станом на 20.02.2015 заборгованість відповідача складає 1 378,41 грн. На задоволенні позовних вимог наполягає в повному обсязі.

В судове засідання представник відповідача також не з’явився. Поштова кореспонденція направлена на адресу місцезнаходження відповідача повернулась до суду 11.02.2015 з відміткою відділення поштового зв’язку – «за закінченням терміну зберігання».

Частиною 4 ст. 33 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) передбачено, що у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються:

юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців;

фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Відповідно до ч. 11 ст. 35 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Враховуючи те що, поштова кореспонденція направлялась відповідачу за адресою, яка відповідає реєстраційним відомостям, то згідно вимог ст.ст. 33, 35 КАС України, слід вважати, що останній повідомлений про дату, час та місце розгляду справи належним чином.

За приписами ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Згідно ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

За таких обставин, суд дійшов до висновку щодо можливості розгляду справи за відсутності представників сторін, на підставі наявних у справі матеріалів, в порядку письмового провадження.

У зв’язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі та з урахуванням положень ч. 1 ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Вивчивши матеріали справи, з’ясувавши обставини та перевіривши їх доказами, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 02.12.2014 № 19698504, відповідач – Товариство з обмеженою відповідальністю «Нерухомість Запоріжжя 2012» (код ЄДРПОУ 38461355) зареєстроване як юридична особа 20.11.2012 державним реєстратором Виконавчого комітету Запорізької міської ради, номер запису в Єдиному державному реєстрі про проведення державної реєстрації юридичної особи – 11031020000033397.

Як передбачено ст. 67 Конституції України та п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі – Податковий кодекс України), платник податків зобов’язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпунктом 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що грошове зобов’язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов’язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв’язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Як передбачено п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг – це сума грошового зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов’язання.

Згідно п.п. 14.1.162 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов’язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.

Відповідно до п.п. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України, після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов’язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Нарахування пені розпочинається:

а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов’язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов’язання, визначеного цим Кодексом;

б) при нарахуванні суми грошового зобов’язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов’язання, визначеного у податковому повідомленні - рішенні згідно із цим Кодексом.

Пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті (п. 129.4 ст. 129 Податкового кодексу України).

З матеріалів справи судом встановлено, що за відповідачем обліковується податковий борг з податку на додану вартість в сумі 777,75 грн. та з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 600,66 грн., який виник на підставі наступного.

У зв’язку із несвоєчасною сплатою відповідачем узгоджених грошових зобов’язань з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), в картці особового рахунку платника податків було нараховано пеню за період з 05.05.2014 по 27.11.2014 на загальну суму 777,75 грн.

Також, у зв’язку із несвоєчасною сплатою відповідачем узгоджених грошових зобов’язань з податку на прибуток приватних підприємств Товариству з обмеженою відповідальністю «Нерухомість Запоріжжя 2012» нараховано пеню за період з 12.03.2014 по 27.11.2014 на загальну суму 600,66 грн.

Відповідно до п. 131.1 ст. 131 Податкового кодексу України, нараховані контролюючим органом суми пені самостійно сплачуються платником податків.

При погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податків, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов’язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податків, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені.

Якщо платник податків не виконує встановленої цим пунктом черговості платежів або не визначає її у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеного порядку), контролюючий орган самостійно здійснює такий розподіл такої суми у порядку, визначеному цим пунктом (п. 131.2 ст. 131 Податкового кодексу України).

Таким чином, податковий борг відповідача з податку на додану вартість становить 777,75 грн. та з податку на прибуток приватних підприємств - 600,66 грн., що підтверджується наданими позивачем картками особових рахунків платника податків.

Пунктом 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов’язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно п. 59.4 ст. 59 Податкового кодексу України встановлено, що податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов’язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Як зазначено у п.п. 14.1.153 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податкова вимога – це письмова вимога органу державної податкової служби до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Судом встановлено, що позивачем сформовано та направлено на адресу відповідача рекомендованим листом податкову вимогу форми «Ю» від 08.04.2014 № 91-25 на загальну суму податкового боргу платника податків за узгодженими грошовими зобов’язаннями у розмірі 5 021,37 грн. Проте, як вбачається із наданої позивачем копії поштового конверту, кореспонденція повернулась до податкового органу без вручення платнику податків з відміткою відділення поштового зв’язку – «за закінченням терміну зберігання».

Пунктом 58.3 ст. 58 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

З урахуванням положень п. 58.3 ст. 58 Податкового кодексу України, податкова вимога вважається врученою відповідачу належним чином.

На даний час податкова вимога форми «Ю» від 08.04.2014 № 91-25 в порядку визначеному ст. 60 Податкового кодексу України позивачем не відкликана, оскільки з моменту її виставлення заборгованість, яка рахується за відповідачем, залишається не погашеною, про що свідчать надані позивачем картки особових рахунків платника податків за спірний період та довідка про заборгованість.

Згідно з пп. 95.1 – 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Підпунктом 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п. 95.3. ст. 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно зі ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За правилами частин 1, 6 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в разі якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Статтею 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності.

Під час розгляду справи, відповідачем не надано суду доказів повного або часткового погашення заборгованості, нормативно та документально обґрунтованих заперечень проти позовних вимог, а також доказів, які б спростовували доводи позивача.

З огляду на викладене, дослідивши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, а також враховуючи, що всупереч вимогам чинного законодавства, заборгованість відповідача з податку на додану вартість в сумі 777,75 грн. та з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 600,66 грн. залишається не погашеною до бюджету, суд вважає позовні вимоги ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до приписів п. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Враховуючи вищезазначене та керуючись ст. ст. 11, 41, 71, 86, 94, 128, 159-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нерухомість Запоріжжя 2012» про стягнення коштів за податковим боргом з рахунків платника податків у банках, – задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків платника податків - Товариства з обмеженою відповідальністю «Нерухомість Запоріжжя 2012» (69059, Запорізька область, м. Запоріжжя, Комунарський район, вул. Парамонова, буд. 15, код ЄДРПОУ 38461355), у банках, обслуговуючих такого платника податків, на користь Державного бюджету України (одержувач – Держбюджет у Комунарському районі, код ЄДРПОУ 34677119, р/р 31110029700005, код платежу 14010100, банк – ГУДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015) кошти за податковим боргом з податку на додану вартість в сумі 777,75 (сімсот сімдесят сім гривень 75 коп.) грн. та на користь Державного бюджету України (одержувач – УДКСУ у Комунарському районі, код ЄДРПОУ 38025435, р/р 31118009700005, код платежу 11021000, призначення платежу – «борг з податку на прибуток приватних підприємств», банк – ГУДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015) кошти за податковим боргом з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 600,66 (шістсот гривень 66 коп.) грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб’єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Л.Я. Максименко