Постанова № 43160366, 24.02.2015, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2015 року (11 год. 15 хв.) Справа № 808/707/15 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Максименко Л.Я.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовною заявою: Вільнянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області, м. Вільнянськ

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, с. Матвіївка Вільнянського району Запорізької області

про: стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

Вільнянська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (далі - позивач або Вільнянська ОДПІ ГУ Міндоходів у Запорізькій області) звернулась із адміністративним позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якому позивач просить суд стягнути з відповідача податковий борг по єдиному податку з фізичних осіб в розмірі 800,81 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 має податковий борг перед бюджетом по єдиному податку з фізичних осіб в розмірі 800,81 грн., який виник в результаті несплати відповідачем в повному обсязі податкових зобов'язань за період з серпня 2014 року по вересень 2014 року, донарахованих контролюючим органом відповідно до заяви про застосування спрощеної системи оподаткування, а також суми штрафних санкцій, застосованих до відповідача згідно податкового повідомлення-рішення форми «Р» від 03.10.2014 № 0005171700. Крім того, в обліковій картці платника податків за відповідачем обліковується пеня в сумі 3,59 грн. Вказує, що з метою погашення заборгованості та на виконання вимог ст. 59 Податкового кодексу України, на адресу відповідача було направлено податкову вимогу від 21.08.2014 № 229-25, яка отримана відповідачем 14.10.2014. Враховуючи, що на сьогодні заборгованість відповідача по єдиному податку з фізичних осіб в сумі 800,81 грн. залишається не сплаченою до бюджету, позивач просить стягнути її в судовому порядку.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 03.02.2015 відкрито провадження в адміністративній справі № 808/707/15 та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 24.02.2015.

В судове засідання 24.02.2015 ані представник позивача, ані відповідач не з'явилися. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлені судом належним чином, що підтверджується долученими до матеріалів справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень.

17.02.2015 від позивача до суду надійшло клопотання (вх. № 7331) про заміну позивача у справі з Вільнянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області на Вільнянську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Запорізькій області. В обґрунтування заявленого клопотання посилається на ст.ст. 50, 55 Кодексу адміністративного судочинства України та зазначає, що згідно постанови Кабінету Міністрів України від 06.08.2014 № 311 «Про утворення територіальних органів Державної фіскальної служби та визнання такими, що втратили чинність, деяких актів Кабінету міністрів України» здійснено реорганізацію органів Міндоходів. Відповідно до вказаної постанови, 20.11.2014 утворено Вільнянську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Запорізькій області. Таким чином, до новоствореного органу перейшли права та обов'язки Вільнянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області. Дане клопотання та адміністративну справу просить розглянути без участі представника позивача. На задоволенні позовних вимог наполягає в повному обсязі.

Причини неявки в судове засідання відповідача суду не відомі. Будь-яких клопотань, заява або пояснень по суті позовних вимог від відповідача до суду також не надходило.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Згідно ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

За таких обставин, суд дійшов до висновку щодо можливості розгляду клопотання позивача та адміністративної справи за відсутності сторін, на підставі наявних у справі матеріалів, в порядку письмового провадження.

У зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі та з урахуванням положень ч. 1 ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Вирішуючи клопотання позивача про заміну неналежної сторони у справі, суд виходить з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 55 КАС України, у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.

Пунктом 9 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" від 06.03.2008 № 2 встановлено, що при визначенні процесуального правонаступництва судам слід виходити з того, хто є правонаступником у спірних правовідносинах, та враховувати, що якщо під час розгляду адміністративної справи буде встановлено, що орган державної влади, орган місцевого самоврядування, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржуються, припинили свою діяльність, то в такому випадку суду необхідно залучити до участі у справі їх правонаступників. У випадку ж відсутності правонаступників суду необхідно залучити до участі у справі орган, до компетенції якого належить вирішення питання про усунення порушень прав, свобод чи інтересів позивача.

Відповідно до наданої позивачем копії Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 24.11.2014, Вільнянська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Запорізькій області зареєстрована 20.11.2014 як юридична особа, про що зроблено запис в Єдиному державному реєстрі про проведення державної реєстрації юридичної особи - 1 083 102 0000 015009.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про необхідність здійснення процесуального правонаступництва позивача з Вільнянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області на Вільнянську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Запорізькій області.

Вивчивши матеріали справи, з'ясувавши обставини та перевіривши їх доказами, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 15.12.2014, відповідач - ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) зареєстрований 09.06.1999 як фізична особа-підприємець.

Як передбачено ст. 67 Конституції України та п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Податковий кодекс України), платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

За приписами п. 291.2 ст. 291 Податкового кодексу України, спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Згідно п. 291.3 ст. 291 Податкового кодеку України, юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Відповідно до п.п. 298.1.1 п. 298.1 ст. 298 Податкового кодеку України, для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб'єкт господарювання подає до органу державної податкової служби заяву.

Підпунктом 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 Податкового кодеку України встановлено, що суб'єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм цього Кодексу, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року шляхом подання заяви до органу державної податкової служби не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу.

Перехід на спрощену систему оподаткування суб'єкта господарювання, зазначеного в абзаці першому цього підпункту, може бути здійснений за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, суб'єктом господарювання дотримано вимоги, встановлені в пункті 291.4 статті 291 цього Кодексу.

З матеріалів справи судом встановлено, що 24.01.2012 фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Вільнянської МДПІ із заявою про застосування спрощеної системи оподаткування (вх. № 2003/б/з), з проханням перевести його на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності з 01.01.2012.

Відповідач у поданій ним заяві про застосування спрощеної системи оподаткування, самостійно обрав другу групу платників єдиного податку та ставку єдиного податку 20% до розміру мінімальної заробітної плати, а також визначив ті види діяльності, якими буде займатися в ході здійснення підприємницької діяльності, а саме роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах з перевагою продовольчого асортименту (код згідно з Класифікацією видів економічної діяльності ДК 009:2005 - 52.11.0).

До другої групи суб'єктів господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, належать фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб та обсяг доходу не перевищує 1000000 гривень (п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України)

Відповідно до пп. 293.1 ст. 293 Податкового кодексу України ставки єдиного податку встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), та у відсотках до доходу (відсоткові ставки).

Згідно п. 293.2 ст. 293 Податкового кодексу України фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць:

1) для першої групи платників єдиного податку - у межах від 1 до 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати;

2) для другої групи платників єдиного податку - у межах від 2 до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.

Як було зазначено вище, відповідачем самостійно визначено щомісячну ставку для другої групи платників єдиного податку - фізичних осіб, яка становить 20% до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Станом на 01.01.2014 розмір мінімальної заробітної плати становив 1 218 грн. (відповідно до ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» від 16.01.2014 № 719-VІІ).

Таким чином, сума єдиного податку з фізичних осіб на місяць, яку повинен був сплачувати відповідач, складає 243,60 грн.

Відповідно до п. 294.1 ст. 294 Податкового кодексу України, податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку першої та другої груп є календарний рік.

Платники єдиного податку другої групи, згідно п. 295.1 ст. 295 Податкового кодексу України, сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.

За приписами п. 295.2 ст. 295 Податкового кодексу України, нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється контролюючими органами на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності.

Як вбачається з матеріалів справи, за період з січня 2014 року по вересень 2014 року Вільнянською ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області було нараховано відповідачу до сплати у бюджет основного платежу в розмірі 243,60 грн. за кожен місяць.

Відповідно до п.п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Як зазначено в п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Оскільки у встановлений законом строк, відповідач суму єдиного податку з фізичних осіб за період серпень 2014 року, вересень 2014 року в повному обсязі не сплатив, вона набула статусу податкового боргу.

Отже, з урахуванням часткового погашення заборгованості за серпень 2014 року, за відповідачем рахується податковий борг по єдиному податку з фізичних осіб за період з 20 серпня 2014 року по 20 вересня 2014 року в розмірі 310,02 грн.

Крім того, судом встановлено, що 24.09.2014 на підставі п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, ст. 79 Податкового кодексу України, відповідно до наказу Вільнянської ОДПІ ГУ Міндоходів у Запорізькій області від 09.09.2014 № 551, головним державним ревізором - інспектором відділу доходів і зборів з фізичних осіб Костенко Ю.С. проведено документальну позапланову невиїзну перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з питань своєчасності сплати узгоджених сум податкових зобов'язань, в ході якої встановлено порушення п. 295.1 ст. 295, пп. 8 пп. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 Податкового кодексу України, а саме порушення граничних термінів сплати узгоджених сум податкових зобов'язань за період 20.03.2014 по 20.08.2014.

За результатами вищезазначеної перевірки контролюючим органом складено акт від 26.09.2014 № 520/17/НОМЕР_2, примірник якого отримано відповідачем 30.09.2014, про що свідчить надана позивачем копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

На підставі даного акту перевірки позивачем винесено податкове повідомлення-рішення форми «»Р» від 03.10.2014 № 0005171700, згідно якого відповідачу збільшено суму грошового зобов'язання по єдиному податку з фізичних осіб за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 487,20 грн.

Як вбачається з наявної в матеріалах справи копії рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, вищезазначене податкове повідомлення-рішення отримане відповідачем 07.10.2014. Відповідачем не надано суду доказів оскарження даного податкового повідомлення-рішення, отже зобов'язання за ним вважаються узгодженими та підлягають сплаті в порядку та строки, визначені Податковим кодексом України.

Відповідно до п. 57.3. ст. 57 Податкового кодексу України зазначено, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у п.п. 54.3.1-54.3.6 п. 54.3 ст. 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Враховуючи, що сума штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до відповідача згідно податкового повідомлення-рішення форми «Р» від 03.10.2014 № 0005171700 відповідачем у встановлені законодавством строки не сплачена до бюджету, то вона набула статусу податкового боргу.

Також, згідно приписів п.п. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України, після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Відповідно до п. 131.1 ст. 131 Податкового кодексу України, нараховані контролюючим органом суми пені самостійно сплачуються платником податків.

Судом з'ясовано, що за несвоєчасну сплату узгоджених грошових зобов'язань відповідачу було нараховано пеню, залишок якої на сьогодні становить 3,59 грн.

Підсумовуючи вищенаведені, встановлені судом, обставини за відповідачем рахується заборгованість з єдиного податку з фізичних осіб на загальну суму 800,81 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи карткою особового рахунку платника податків за спірний період та довідкою про податковий борг від 14.02.2015 № 532/10/08-06-2500-017.

Пунктом 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Як зазначено у п.п. 14.1.153 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податкова вимога - це письмова вимога органу державної податкової служби до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

За правилами п. 59.3 ст. 59 Податкового кодексу України, податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Так, судом з'ясовано, що позивачем сформовано та направлено на адресу відповідача рекомендованим листом податкову вимогу форми «Ф» від 21.08.2014 № 229-25 на суму податкового боргу платника податків за узгодженими грошовими зобов'язаннями 557,52 грн., яка отримана відповідачем 14.10.2014, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

Наразі, податкова вимога форми «Ф» від 21.08.2014 № 229-25 в порядку визначеному ст. 60 Податкового кодексу України позивачем не відкликана, оскільки з моменту її виставлення заборгованість відповідача залишається не погашеною, що підтверджується даними картки особового рахунку платника податків за спірний період та довідкою про податковий борг 14.02.2015 № 532/10/08-06-2500-017.

Згідно пп. 95.1 - 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до п. 87.11 ст. 87 Податкового кодексу України, орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

За правилами частин 1, 6 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в разі якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Наявні матеріали справи свідчать про те, що відповідачем в порушення вимог податкового законодавства, не сплачено суму податкового боргу по єдиному податку з фізичних осіб в сумі 800,81 грн., що підтверджується наданою позивачем довідкою про податковий борг 14.02.2015 № 532/10/08-06-2500-017.

Під час розгляду справи, відповідачем не надано суду доказів повного або часткового погашення заборгованості, нормативно та документально обґрунтованих заперечень проти позовних вимог, а також доказів, які б спростовували доводи позивача.

З огляду на викладене, дослідивши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги Вільнянської ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до приписів п. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Враховуючи вищезазначене та керуючись ст. ст. 41, 71, 86, 94, 128, 159-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Вільнянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, - задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (70035, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь Місцевого бюджету (одержувач - УК у Вільнянському районі (с. Матвіївка), код одержувача 37997149, код б/к 18050400, р/р 31518970700091, банк - ГУДКСУ в Запорізькій області, МФО 813015) податковий борг по єдиному податку з фізичних осіб в розмірі 800,81 (вісімсот гривень 81 коп.) грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України -з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Л.Я. Максименко