Постанова № 43160265, 16.03.2015, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" березня 2015 р. Справа № 922/4895/14

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Бондаренко В.П., суддя Россолов В.В., суддя Тихий П.В.,

при секретарі Деппа-Крівіч А.О.,

за участю представників:

позивача - Алєксєєв С.С. - дов. № 27 від 01.01.2015р.,

відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. №853Х/1-9) на рішення господарського суду Харківської області від 15.01.2015 р. у справі № 922/4895/14,

за позовом Державного підприємства "Придніпровська залізниця" в особі відокремленого підрозділу "Дніпропетровська дирекція залізничних перевезень", м. Дніпропетровськ,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Свердловантрацит", м. Свердловськ, Луганська обл.,

про стягнення 14 920,00 грн., -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Харківської області від 15.01.2015 р. (суддя Сальнікова Г.І.) позов задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Свердловантрацит" на користь Державного підприємства "Придніпровська залізниця" в особі відокремленого підрозділу "Дніпропетровська дирекція залізничних перевезень" 14920,00 грн. штрафу, 1827 грн. судового збору.

Відповідач, ТОВ "ДТЕК Свердловантрацит", з рішенням суду першої інстанції не погодився та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 15.01.2015р. та прийняти нове рішення, яким відмовити в позові повністю, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм чинного законодавства.

В судове засідання представник відповідача не з'явився, на адресу суду від нього надійшло клопотання (вх. № 4101) про перенесення розгляду справи на іншу дату у зв'язку з неможливістю прибуття в дане судове засідання.

Судова колегія, розглянувши дане клопотання відповідача, вважає його необґрунтованим, не доведеним належними доказами та таким, що не підлягає задоволенню. Тим більш, що сторонам, в тому числі відповідачу, було надано достатньо часу для того, щоб прибути в судове засідання, а саме, з 05.02.2015р. (з моменту розміщення ухвали на веб-сайті) по 16.03.2015р., тобто більше місяця.

Позивач, ДП "Придніпровська залізниця" в особі відокремленого підрозділу "Дніпропетровська дирекція залізничних перевезень", відзиву на апеляційну скаргу не надав, в судовому засіданні просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Вважає, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, а рішення суду першої інстанції законним та таким, що прийняте у відповідності з нормами чинного законодавства.

Враховуючи те, що явка сторін не визнавалася обов'язковою судом апеляційної інстанції, а участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статтею 22 ГПК України) є правом, а не обов'язком сторін, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними у ній матеріалами у відповідності до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи відповідача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу в порядку ст. 101 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, у травні 2014 року зі станції відправлення Довжанська Донецької залізниці до станції призначення Ігрень Придніпровської залізниці ТОВ "ДТЕК Свердловантрацит" здійснено відправлення вагону №53573465 за накладною №53090163.

На станції призначення Ігрень здійснено контрольне зважування вагонів та виявлена невідповідність маси вантажу, даним зазначеним у накладній на мінус 1450 кг, за наслідками чого працівниками станції Ігрень Придніпровської залізниці складено комерційний акт №РА002810/233 від 07.05.2014 р. (а. с. 12).

Факт допущення вантажовідправником порушення у вигляді неправильного зазначення ним відомостей про масу вантажу став підставою для звернення ДП "Придніпровська залізниця" в особі відокремленого підрозділу "Дніпропетровська дирекція залізничних перевезень" до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з ТОВ "ДТЕК Свердловантрацит" штрафу за неправильно зазначену масу вантажу у розмірі 14920,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог залізниця зазначає, що сума штрафу у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення розрахована на підставі ст.ст. 118 та 122 Статуту залізниць України.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції визнав їх правомірними, обґрунтованими, та не спростованими відповідачем.

Надаючи в процесі апеляційного перегляду оцінку обставинам справи в їх сукупності, колегія суддів повністю погоджується з висновками господарського суду першої інстанції, зважаючи на наступне.

Законодавство про залізничний транспорт загального користування складається з Закону України "Про транспорт", Закону України "Про залізничний транспорт", Статуту залізниць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 р. за №457, та інших актів законодавства України, зокрема, Правил оформлення перевізних документів, затвердженими наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000 р., Правил складання актів, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 р. за № 334, Правилами приймання вантажів до перевезення, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 р. за №861/5082, Правилами видачі вантажів, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 р. за №862/5083.

Як вже зазначено вище, згідно накладної №53090163 у вагоні вантажовідправником вказана маса вантажу нетто 69000 кг, спосіб визначення маси - на 150т вагонних вагах. Маса вантажу згідно ст. 37 Статуту та п. 5 "Правила приймання вантажів до перевезення", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 р. за № 861/5082, визначається відправником.

Правильність внесених у накладну відомостей, як це передбачено п. 2.3 "Правила оформлення перевізних документів", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 р. за № 863/5084, своїм підписом підтверджує представник відправника, зокрема, правильність внесених відомостей до вищевказаної накладної підтвердив своїм підписом представник відправника Кукуяшна О.А. 01.05.2014 р.

За статтею 6 Статуту залізниць України, накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони -одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

Згідно зі ст. 37 даного Статуту, маса вантажу має бути визначена відправником у накладній під час здавання вантажів для перевезення.

Правилами оформлення перевізних документів (п. 2.1. р. 2) унормовано, що у графі комплекту перевізних документів "Маса вантажу в кг, визначена відправником" - вказується маса вантажу у кілограмах, дана графа заповнюються вантажовідправником.

Залізнична накладна №53090163 оформлена у відповідності до Правил оформлення перевізних документів та містить відомості, підтверджені підписом вантажовідправника, згідно яких маса відправленого вантажу становила 69000 кг.

Перевірка залізницею на станції призначення маси, кількості місць і стану вантажу у разі прибуття вантажу у вагонах навалом і насипом здійснюється згідно приписів п. 52 Статуту залізниць України за вимогою одержувача. Маса вантажу вважається правильною, якщо різниця у масі, визначена на станції відправлення порівняно з масою, що виявилася на станції призначення, не перевищує, у разі недостачі, норми природної втрати маси вантажу і граничного розходження визначення маси нетто; у разі надлишку-граничного розходження визначення маси нетто.

З матеріалів справи вбачається та не заперечується сторонами в судовому засіданні, що на станції призначення при переважуванні на вагонних вагах було одержувачем виявлено, що маса вантажу, зазначена у залізничній накладній №53090163 не відповідає фактичній масі вантажу у вагоні.

Порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами складання актів, в силу п. 4 яких у разі перевірки маси вантажу зважуванням на вагонних вагах, якщо маса тари приймається за трафаретом на вагоні, комерційний акт складається в день зважування вагона з вантажем; якщо маса тари вагона визначається зважуванням його після вивантаження, комерційний акт складається в день зважування порожнього вагона; уразі перевірки маси тари вагона не тим приймальником-здавачем (прийомоздавальником), який брав участь у зважуванні вагона з вантажем, в розділі "Д" комерційного акта зазначається прізвища прийомоздавальника, який брав участь у зважуванні вагона з вантажем і прийомоздавальника, який брав участь у зважуванні порожнього вагона. Акт підписується прийомоздавальником, який перевіряв тару вагона.

За змістом п. 9 Правил оформлення перевізних документів у комерційному акті, зокрема детально описуються стан вантажу або багажу і обставини, за яких виявлена не збереженість, обставини, які могли бути причиною виникнення не збереженості вантажу, багажу чи вантажобагажу. Ніякі припущення та висновки про причини не збереженості або про вину відправника і залізниці до акта не вносяться. Всі графи бланка акта мають бути заповнені. Не дозволяється проставлення рисок та лапок замість повторення необхідних даних. У комерційному акті зазначається чи правильно навантажений, розміщений і закріплений вантаж, а також про наявність та стан захисного маркування для вантажів, що перевозяться у відкритих вагонах. У разі неправильного завантаження, розміщення, закріплення вантажу в акті зазначається, яке порушення було допущено. Особи, які склали або підписали комерційний акт або акт загальної форми, що містить дані, які не відповідають дійсності, несуть встановлену законом відповідальність.

Пунктом 10 Правил оформлення перевізних документів (ст. 129 Статуту) унормовано, що комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи, старший прийомоздавальник) і прийомоздавальник станції, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці.

Факт невідповідності було зафіксовано в акті загальної форми №161 від 03.05.2014 р. (а. с. 13).

Згідно пункту 22 Правил видачі вантажів перевірка маси вантажу на станції призначення провадиться, як правило, таким самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення.

Контрольне переважування спірного вагону проводилось на 150-тонних вагонних вагах, тобто таким же самим способом, яким масу вантажу було визначено на станції відправлення.

За результатами контрольного переважування складено комерційний акт №РА002810/233 від 07.05.2014 р., з якого вбачається, що в перевізних документах (накладній №53090163) маса вантажу зазначена 69000 кг, а насправді виявилось 67550 кг, що на 1450 кг менше ніж вказано у накладній.

Зазначені акти оформлені у відповідності до вимог чинного законодавства.

Пунктом 5.5 розділу 5 Правил оформлення перевізних документів встановлено, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній відомостей про адресу одержувача, його код, назву вантажу, його кількість, то з відправника стягується штраф згідно зі ст. 122 Статуту залізниць України. Факт неправильного зазначення відправником вказаних відомостей засвідчується комерційним актом.

Згідно ст. 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Посилання апелянта на неправомірне стягнення штрафу через неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, а саме - тяжкий фінансовий стан підприємства та відсутність негативних наслідків, в зв'язку з невідповідністю маси вантажу в накладній даним комерційного акту, колегія суддів вважає безпідставними, враховуючи наступне.

Статтею 24 Статуту залізниць України передбачено, що вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній. В свою чергу, ст. 122 Статуту залізниць України унормовано, що за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, стягується штраф у розмірі згідно ст. 118 Статуту залізниць України. При цьому, відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитків.

Відсутність у підприємства реалізації видобутого вугілля, відсутність коштів на закупівлю обладнання та розвиток виробництва не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення, встановлені чинним законодавством України.

Твердження апелянта про відсутність у особи, яка підписала позовну заяву, повноважень заявляти позови та представляти інтереси юридичної особи у суді, спростовуються наявною в матеріалах справи довіреністю №24 від 01.01.2014 р. на представника Кучерука А. В. за підписом начальника залізниці І.В.Гладкіх, дійсною до 31.12.2014 р. Чинність вказаної довіреності підтверджується наказом голови комісії з реорганізації - в. о. начальника залізниці Ю.Г.Тищенко від 31.07.2014 р. за №610/Н (а. с. 45).

Стосовно невірного застосування місцевим господарським судом положень ст.ст. 118, 122 Статуту залізниць України, в зв'язку з неправильним визначенням фактичної маси вантажу через неврахування похибки при зважуванні, колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, вантаж антрациту був зданий до перевезення у вологому стані, перевозився протягом 3-х діб у відкритому рухомому складі.

Відповідач в апеляційній скарзі зазначає, що відповідно до п. 27 Правил видачі вантажів норма втрати для вантажів зданих до перевезення у вологому стані становить 2%, отже, 2% від маси нетто поставленого антрациту складають 1 380 кг.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач посилається на те, що при зважування вагону не враховано похибку 25-100 тонн +/- 100 кг (п. 13 Технічного паспорту).

З огляду на наведене, апелянт вважає, що 1 450 кг різниці між накладною та комерційним актом, яку виявлено перевізником на станції призначення є результатом природної втрати/висихання/просипання антрациту зданого до перевезення у вологому стані та похибки при зважуванні на вагах, тобто 1 380 кг (2%)+100 кг (похибка при зважуванні)=1 480 кг.

Проте, з такими доводами колегія суддів не погоджується, оскільки згідно п. 27 Правил видачі вантажів вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто. При видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить 2% маси, зазначеної в перевізних документах.

Таким чином, кількісний показник норми природної втрати (2%) встановлений Правилами видачі вантажів з урахуванням похибки при зважуванні на вагах.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що господарський суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про доведеність позовних вимог та наявність правових підстав для їх задоволення.

На підставі викладеного, доводи апеляційної скарги не знайшли підтвердження в матеріалах справи.

Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду повністю погоджується із висновками суду першої інстанції та вважає, що при прийнятті оскаржуваного рішення місцевий господарський суд дав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, через що рішення господарського суду Харківської області від 15.01.2015 р. у справі № 922/4895/14 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 102, п. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

У задоволенні апеляційної скарги відмовити.

Рішення господарського суду Харківської області від 15.01.2015 р. у справі № 922/4895/14 залишити без змін.

Повний текст постанови складено 19.03.2015р.

Головуючий суддя Бондаренко В.П.

Суддя Россолов В.В.

Суддя Тихий П.В.