Ухвала суду № 43160136, 03.03.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03.03.2015р. м. Київ К/800/37770/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді-доповідача Голубєвої Г.К.

Суддів Сіроша М.В.

Юрченко В.П.

при секретарі судового засідання: Луцак А.В.,

розглянувши касаційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області

на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2013 року

по справі № 1170/2а-2850/12

за поданням Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області

до Комунального підприємства «Теплоенергетик»

про стягнення коштів за податковим боргом, -

ВСТАНОВИВ:

У січні 2012 року Кіровоградська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області звернулася з поданням до Комунального підприємства «Теплоенергетик», в якому просила стягнути з відповідача, який має податковий борг, кошти на рахунках у банках, обслуговуючих такого платника на частину суми податкового боргу в розмірі 1603632,00 грн. на користь державного бюджету України.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2012 року подання задоволено.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2013 року скасовано рішення суду першої інстанції та закрито провадження у даній справі.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить його скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції, оскільки вважає, що постанову апеляційної інстанції було прийнято з порушенням норм матеріального права та без належного врахування всіх обставин справи.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Комунальне підприємство «Теплоенергетик» зареєстроване як юридична особа Виконавчим комітетом Кіровоградської міської ради та належить до комунальної власності. Засновником підприємства виступає Кіровоградська міська рада.

За відповідачем рахується податковий борг в сумі 1603632,00 грн. по податку на додану вартість.

Стягнення вказаного податкового боргу і є предметом судового розгляду.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та закриваючи провадження по справі, суд апеляційної інстанції виходив з наступних мотивів, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Стягнення коштів за податковим боргом є одним із видів процедур стягнення податкового боргу, що встановлені Податковим кодексом України.

Порядок стягнення податкового боргу платників податків, крім фізичних осіб, регулюється статтями 95- 99 Податкового кодексу України.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з моменту надіслання такому платнику податкової вимоги (пункт 95.2 статті 95 Податкового кодексу України).

Слід враховувати, що в Податковому кодексі України розрізняється процедура стягнення коштів за податковим боргом і процедура погашення всієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Відповідно до абзацу першого пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, які обслуговують такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Зазначена норма Податкового кодексу України кореспондує з пунктом третім частини першої статті 1833 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якого провадження у справах за зверненням органів державної податкової служби при здійсненні ними передбачених законом повноважень здійснюється на підставі подання таких органів щодо стягнення коштів за податковим боргом.

Таким чином, процедура стягнення податкового боргу за рахунок коштів на рахунку платника податків може бути ініційована шляхом внесення подання в порядку статті 1833 Кодексу адміністративного судочинства України.

Подання органу державної податкової служби про стягнення коштів за податковим боргом у порядку статті 1833 Кодексу адміністративного судочинства України може бути внесено протягом двадцяти чотирьох годин з моменту спливу 60 днів, наступних за днем надіслання платникові податків податкової вимоги.

В порядку статті 1833 Кодексу адміністративного судочинства України може бути внесено подання про стягнення коштів за податковим боргом, який виник внаслідок несплати як самостійно визначених платником податків грошових зобов'язань, так і грошових зобов'язань, визначених податковим органом відповідно до статті 54 Податкового кодексу України.

У той же час, згідно з частиною четвертою статті 1833 Кодексу адміністративного судочинства України суд ухвалою відмовляє у прийнятті подання в разі, якщо, зокрема, із поданих до суду матеріалів вбачається спір про право.

Наявність спору про право в окремих випадках може бути виявлена також і після відкриття провадження у справі за відповідним поданням. У такому разі, необхідно закривати провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки відповідні вимоги не можуть бути розглянуті в порядку окремого виду адміністративного судочинства, яким є провадження за поданням податкового органу.

При цьому, слід мати на увазі, що закриття провадження у справі за поданням податкового органу не позбавляє заявника права звернутися до суду з відповідною вимогою у загальному порядку позовного провадження.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку щодо наявності підстав для закриття провадження по даній справі.

Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області залишити без задоволення.

Ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2013 року по справі № 1170/2а-2850/12 залишити без змін.

Справу повернути до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий підписГолубєва Г.К.Судді підписСірош М.В. підписЮрченко В.П.

Ухвала складена у повному обсязі 06.03.2015 р.