Ухвала суду № 43160130, 03.03.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"03" березня 2015 р. м. Київ К/800/33044/13

Головуючого судді-доповідача Голубєвої Г.К.

Суддів Сіроша М.В.

Юрченко В.П.

при секретарі судового засідання: Луцак А.В.,

розглянувши касаційну скаргу Київської регіональної митниці

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 28.05.2013 року

по справі № 826/2646/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Атлас мікро»

до Київської регіональної митниці

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Атлас мікро» звернулось до суду із позовом до Київської регіональної митниці про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 24 січня 2013 року № 25, яким визначено до сплати суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій) по антидемпінговому миту на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами підприємницької діяльності, розмірі 8937665,10 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.04.2013 року у задоволенні адміністративного відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 28.05.2013 року скасовано рішення суду першої інстанції та прийнято нове рішення про задоволення позовних вимог.

Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, Київська регіональна митниця звернулась до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просить рішення апеляційного суду скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції. В обґрунтування касаційної скарги скаржник посилається на порушення судом норм матеріального права та прийняття судового рішення без належного врахування всіх обставин справи.

Перевіривши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем була проведена невиїзна документальна перевірка дотримання позивачем законодавства України з питань державної митної справи при декларуванні товару «шприци» походженням з королівства Іспанія.

За результатами перевірки відповідачем зафіксовані порушення позивачем вимог статті 13 Закону України «Про Єдиний митний тариф» та п.2.4 Рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 29 вересня 2009 року № АД-216/2009/4402-37, що призвело до заниження позивачем суми податкового зобов'язання по сплаті антидемпінгового мита на суму 8937665,10 грн., статті 4 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (далі - Закон № 168/97-ВР) та статті 190 Податкового кодексу України в частині визначення бази оподаткування податку на додану вартість для товарів, які ввозяться на митну територію України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 1787533,02 грн.

У результаті відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 24 січня 2013 року № 25, яким позивачу було визначено до сплати суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій) по антидемпінговому миту на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами господарювання розмірі 8937665,10 грн.

З матеріалів справи також вбачається, що Рішенням Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі «Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну шприців походженням з Королівства Іспанія, Сполученого Королівства Великобританії та Північної Ірландії, Федеративної Республіки Німеччина і Китайської Народної Республіки» від 29 вересня 2009 року № АД-216/2009/4402-37, зокрема, щодо імпорту в Україну шприців з полімерних матеріалів з голками або без голок, двокомпонентних та трьохкомпонентних, об'ємом 5 мл та 10 мл походженням з Королівства Іспанія, встановлено остаточне антидемпінгове мито за ставкою, відповідно, 10, 54 % та 196, 38 % митної вартості товару.

У період з 01 січня 2010 року по 31 грудня 2011 року позивач імпортував товари - «шприци ін'єкційні одноразового застосування «BD DISCARDIT™ II» з голками та без голок (об'ємом 2 мл, 5 мл, 10 мл, 20 мл)», виробник - «Весгоп Dickinson S.A.», країна виробництва - Іспанія, за кодом згідно УКТ ЗЕД 9018 31 10 00 за вантажними митними деклараціями, серед яких наявні товари, які відповідно до зазначеного вище Рішення підлягають розмитненню із застосуванням антидемпінгового мита.

В той же час, дія зазначеного Рішення зупинялась в порядку забезпечення адміністративного позову ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 березня 2010 року (зупинення скасовано ухвалою суду від 15 вересня 2010 року) та ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 01 листопада 2010 року (зупинення скасовано постановою суду від 25 листопада 2010 року). Рішенням Вищого адміністративного суду України від 16 березня 2011 року відновлено сплату мита.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, дійшов висновку про те, що позиція позивача про тотожність юридичних наслідків зупинення дії нормативного акта і втрати таким актом чинності є помилковими, а тому відповідачем після закінчення судового розгляду спору мито донараховано правомірно.

У той же час, скасовуючи постанову суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги, апеляційний суд зазначив, що чинне законодавство не передбачає нарахування антидемпінгового мита чи інших платежів за попередній період, під час якого дія акту про введення такого мита була зупинена чи скасована судовим рішенням (постановою, ухвалою), якщо дія такого акту в наступному була відновлена.

Разом з тим, колегія суддів Вищого адміністративного суду України звертає увагу на те, що вказані висновки судів не можна вважати такими, що зроблені на підставі повно та всебічно досліджених встановлених фактичних обставин справи та при належному застосуванні норм чинного законодавства.

Так, в процесі розгляду даної справи судами не було враховано наступне.

Згідно з преамбулою Закону України від 22 грудня 1998 року № 330-ХІV «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту» (далі - Закон № 330-ХІV) цей Закон визначає механізм захисту національного товаровиробника від демпінгового імпорту з інших країн, митних союзів або економічних угруповань. Він регулює засади і порядок порушення та проведення антидемпінгових розслідувань і застосування антидемпінгових заходів.

Антидемпінгові заходи, як зазначено у статті 1 Закону № 330-ХІV - це попередні або остаточні заходи, що застосовуються відповідно до цього Закону під час або за результатами антидемпінгового розслідування.

У Рішенні Комісії йдеться про те, що за результатами антидемпінгового розслідування встановлено факт демпінгового імпорту в Україну шприців з полімерних матеріалів, у зв'язку з чим національні інтереси України потребують застосування остаточних антидемпінгових заходів. Цим рішенням встановлені розміри ставок остаточного антидемпінгового мита на імпорт в Україну шприців.

Згідно з пунктами 2.7 та 5 Рішення Комісії остаточне антидемпінгове мито справляється митними органами України незалежно від сплати інших податків і зборів (обов'язкових платежів), у тому числі мита, митних зборів тощо, які, як правило, справляються під час імпорту в Україну товарів. Це рішення набирає чинності через 30 днів з дня опублікування повідомлення про нього в газеті «Урядовий кур'єр». Повідомлення було опубліковане у зазначеному виданні 06 жовтня 2009 року.

Відповідно до статті 10 Митного кодексу України при здійсненні митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, застосовуються виключно нормативно-правові акти, чинні на день прийняття митної декларації митним органом України.

Аналізуючи зазначені норми права, а також статтю 117 КАС, відповідно до частини третьої якої суд у порядку забезпечення адміністративного позову може відповідною ухвалою зупинити дію рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються, та статтю 171 зазначеного Кодексу, згідно з частиною восьмою якої суд може визнати нормативно-правовий акт незаконним, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Ухвала суду про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якою відповідно до статті 117 КАС зупинено дію нормативно-правового акта, не скасовує його чинність, не змінює обсягу прав та обов'язків сторін у спорі, а лише тимчасово забороняє застосування передбачених цим актом заходів до вирішення спору по суті.

Таким чином, покладення митницею на платника податків після скасування судом заходів забезпечення адміністративного позову обов'язку щодо сплати антидемпінгового мита відповідно до Рішення Комісії за ВМД за період, коли дію зазначеного рішення було зупинено, є правомірним.

Водночас, постановою від 25 листопада 2010 року Київський апеляційний адміністративний суд Рішення Комісії визнав протиправним і скасував.

За частиною п'ятою статті 254 КАС постанова або ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, а якщо її було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі.

Постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Отже, з набранням законної сили вищевказаною постановою апеляційного суду від 25 листопада 2010 року Рішення Комісії втратило чинність, а тому його положення, починаючи з цієї дати, не могли бути застосовані при здійсненні митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщувалися через митний кордон України.

Таким чином, у позивача не могло виникнути обов'язків щодо сплати антидемпінгового мита згідно ВМД, за якими товар був ввезений на митну територію України у той час, коли постанова апеляційного суду про визнання протиправним і скасування Рішення Комісії була чинною. Зазначена постанова була скасована Вищим адміністративним судом України лише 16 березня 2011 року.

Отже, судам необхідно перевірити законність прийняття контролюючим органом спірного рішення у концепції викладеного застосування норм чинного законодавства.

Відповідно до п. 2 ст. 227 КАС України, підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Оскільки передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, ухвала та постанова у справі підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції. Під час нового розгляду справи необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого, правильно визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Керуючись ст.ст. 160, 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Київської регіональної митниці задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 28.05.2013 року та постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.04.2013 року по справі №826/2646/13-а скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили відповідно до вимог ч. 6 ст. 254 КАС України та оскарженню не підлягає.

Головуючий підписГолубєва Г.К.Судді підписСірош М.В. підписЮрченко В.П.

Ухвала складена у повному обсязі 06.03.2015 р.