Ухвала суду № 43159821, 12.03.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"12" березня 2015 р. м. Київ К/800/38848/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді Шведа Е.Ю.,

суддів Горбатюка С.А.,

Мороз Л.Л.,

розглянувши в порядку письмового провадження справу за

касаційною скаргою Київської міжрегіональної митниці Міндоходів

на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 березня 2013 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2014 року

у справі № 826/1369/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпромзахист»

до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів, Державної казначейської служби України

про стягнення коштів,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрпромзахист» (далі - ТОВ «Укрпромзахист») звернулось до суду з позовом до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів, в якому просило стягнути з Державного бюджету України 67877,23 грн. зайво сплачених митних платежів внаслідок завищення митної вартості товару шляхом списання грошових коштів з відповідного рахунку Державної казначейської служби України.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 березня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2014 року, позов задоволено: стягнуто на користь ТОВ «Укрпромзахист» надміру сплачені митні платежі суми податку на додану вартість у розмірі 67877,23 грн. з Державного бюджету України через відповідний територіальний орган Державної казначейської служби України.

У касаційній скарзі митний орган, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить рішення судів скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову. Вимоги мотивовані тим, що судом вже розглядалась справа з аналогічними позовними вимогами, що на думку митного органу є підставою для закриття провадження у справі. Зазначає, що позивач не звертався до митниці у встановленому законом порядку з відповідною заявою про повернення надмірно сплачених митних платежів.

В запереченнях, що надійшли на адресу суду позивач вважає рішення судів законними та обґрунтованими, тому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

Сторони, їх представники в судове засідання не з'явились.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин справи, суд дійшов наступних висновків.

Судами встановлено такі обставини. На підставі рішення Київської регіональної митниці про визначення митної вартості товару від 08 лютого 2011 року № 100000006/2011/410278/1 позивачем сплачено, при митному оформленні згідно з ВМД від 15 лютого 2011 року № 100130004/2011/177204 імпортованого ним товару, платежів на загальну суму 101241,49 грн.

Вказане рішення Київської регіональної митниці постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 січня 2012 року у справі № 2а-6847/11/2670, залишеною без змін в цій частині постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2012 року, визнано протиправним та скасовано. В частині стягнення з Київської регіональної митниці 67877,23 грн. надмірно сплачених митних платежів постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 січня 2012 року скасована та відмовлено в цій частині позовних вимог.

Внаслідок неправомірного коригування відповідачем митної вартості товарів позивачем сплачено до бюджету митних платежів у більшому на 67877,23 грн. розмірі (у т.ч. мито - 17289,27 грн., ПДВ - 50587,96 грн.) порівняно з рівнем митної вартості товарів, визначеним декларантом.

Тому, позивач звернувся із заявою від 16 липня 2012 року про повернення надмірно сплачених платежів у сумі 67877,23 грн. до Київської регіональної митниці, у відповідь на яку остання повідомила про оскарження рішень судів першої та апеляційної інстанції до Вищого адміністративного суду України.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 26 червня 2012 року у справі № 2а-6847/11/2670 залишено без руху касаційну скаргу Київської регіональної митниці та ухвалою від 03 вересня 2012 року касаційну скаргу повернуто у зв'язку з не усуненням недоліків.

24 грудня 2012 року позивач знову звернувся до Київської регіональної митниці із письмовою заявою, в якій, пославшись на вищевказані судом обставини, просив повернути 67877,23 грн. надмірно сплачених митних платежів на відповідний рахунок у банку.

На вказану заяву Київською регіональною митницею надано відповідь від 03 січня 2013 року № 14/2-11/108, в якій зазначено, що відповідно до постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 січня 2012 року рішення про визначення митної вартості від 08 лютого 2011 року №100000006/2011/410278/1 скасовано Київською регіональною митницею 03 січня 2013 року.

Вважаючи вказану відповідь незаконною, позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення зайво сплачених митних платежів.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що надміру сплачені позивачем платежі підлягають поверненню на його користь з Державного бюджету України, оскільки неправомірність рішення Київської регіональної митниці про коригування митної вартості товарів та правильність заявленої позивачем митної вартості товарів встановлено судами, фактично надмірна сплата позивачем до бюджету платежів при митному оформленні імпортованих ним товарів складає в сумі 67877,23 грн., та позивач звернувся із заявою від 24 грудня 2012 року про повернення коштів, яка залишена відповідачем без належного розгляду.

Проте суд касаційної інстанції вважає такий висновок судів першої та апеляційної інстанцій передчасним, з огляду на наступне.

Згідно з ч.ч. 1-4 ст. 301 МК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного кодексу України та Податкового кодексу України.

У разі виявлення факту помилкової та/або надмірної сплати митних платежів митний орган не пізніше одного місяця з дня виявлення такого факту зобов'язаний повідомити платника податків про суми надміру сплачених митних платежів.

Помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів.

Якщо надмірна сплата сум митних платежів сталася внаслідок помилки з боку посадових осіб митного органу, повернення надміру сплачених сум митних платежів здійснюється у першочерговому порядку.

Відповідно до пп. 43.1-43.5 ст. 43 ПК України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.

Обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються органом державної податкової служби на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.

Контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

Відповідно до п. 2 Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20.07.2007 № 618 (далі - Порядок повернення коштів) цей Порядок на виконання вимог статті 43 ПК України визначає процедуру повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів.

Відповідно до змісту пп. 1-4 розділу ІІІ Порядку повернення коштів для повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювалось оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником і головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою.

Заява може бути подана не пізніше 1095-го дня, наступного за днем зарахування коштів до Державного бюджету України.

У заяві зазначаються причини повернення коштів, реквізити банку, найменування та код за Єдиним державним реєстром підприємств і організацій України платника податків - юридичної особи, або прізвище, ім'я та по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті) та напрям перерахування коштів.

Заява, зареєстрована в загальному відділі, після розгляду керівником (заступником керівника) митного органу разом з пакетом документів передається до відділу митних платежів митного органу (далі - Відділ) для перевірки обґрунтованості повернення заявлених сум.

Відділ перевіряє факт перерахування митних та інших платежів з відповідного рахунку до Державного бюджету України та наявність переплати.

Для підготовки висновку про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи (далі - Висновок про повернення), форма якого наведена в додатку 1 до Порядку взаємодії митних органів з органами Державного казначейства України в процесі повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, затвердженого наказом ДМСУ, Державного казначейства України від 20.07.2007 № 611/147 (далі - Порядок взаємодії), керівництвом Відділу за потреби ініціюється проведення перевірки в митному органі щодо правильності митного оформлення із залученням відповідних підрозділів митного органу. Порядок і форма складання документа, у якому відображатимуться результати перевірки, визначаються наказом ДМСУ.

За змістом пп. 2, 3 Порядку взаємодії (чинного на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що повернення помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів здійснюється на підставі висновку митного органу, що здійснював оформлення митної декларації. Зазначений висновок оформляється відповідно до заяви платника, яка подається до митного органу, що здійснював оформлення митної декларації.

Платник подає заяву про повернення помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету та інших платежів відповідно до пункту 1 розділу ІІІ Порядку повернення коштів.

Згідно з п. 7 Порядку взаємодії на підставі отриманого Висновку про повернення відповідний орган Державного казначейства України готує платіжні документи на перерахування коштів з рахунку з обліку доходів державного бюджету на рахунок, зазначений у Висновку про повернення, та протягом п'яти робочих днів від дати отримання Висновку про повернення здійснює повернення коштів з бюджету.

Відповідно до Порядку взаємодії основною умовою повернення коштів є обов'язкова їх сплата та зарахування на рахунки відповідного бюджету. Такі обставини судами встановлено.

Згідно з ч. 2 ст. 45 БК України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.

Якщо суд визнає рішення і дії митних органів із зазначених питань протиправними, зобов'яже вчинити певні дії відповідно до вимог митного законодавства і коли у рішенні суду буде констатована неправильність чи хибність рішень чи дій митних органів, які зумовили (призвели, потягли) помилкову та/або надмірну сплату сум митних платежів, ці платежі повертаються декларанту в порядку і на умовах, встановлених у статті 301 МК України, статті 43 ПК України і статті 45 БК України, з дотриманням процедури, врегульованої Порядком повернення коштів та Порядком взаємодії, на підставі його заяви та у місячний термін з дня прийняття висновку митного органу, що здійснював оформлення митної декларації, про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 25 листопада 2014 року у справі № 21-207а14, рішення якого є обов'язковим для всіх судів України відповідно до ст. 2442 КАС України.

Враховуючи наведені норми законодавства України, суд касаційної інстанції зазначає, що для правильного вирішення спору про повернення надмірно сплачених митних платежів необхідним є з'ясування питання який напрям перерахування коштів зазначено позивачем у поданій заяві на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань, а також, чи на час виникнення спірних відносин у позивача відсутнє непогашене грошове зобов'язання (податковий борг).

На вказані обставини суд першої інстанції уваги не звернув, суд апеляційної інстанції не виправив допущені судом першої інстанції помилки.

Щодо доводів митного органу про те, що судом вже розглядалась справа з аналогічними позовними вимогами, що на думку митного органу є підставою для закриття провадження у справі, суди обґрунтовано не прийняли такі доводи до уваги з огляду на те, що дана справа та справа № 2а-6847/11/2670 мають різні фактичні обставини, позови заявлені з різних підстав, що є перешкодою для закриття провадження у даній справі.

Таким чином, судами неповно встановлені обставини у справі, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч. 2 ст. 227 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Суд касаційної інстанції не має повноважень виправити допущені судами попередніх інстанцій порушення норм процесуального права.

За таких обставин, рішення судів підлягають скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції на новий розгляд.

Під час нового розгляду справи суду необхідно врахувати викладене, повно і всебічно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають значення для справи, і в залежності від встановленого, правильно визначити норми матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

у х в а л и в:

Касаційну скаргу Київської міжрегіональної митниці Міндоходів задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 березня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2014 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили у порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України та не підлягає оскарженню, проте може бути переглянута з підстав, у строк та у порядку, визначених статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: