Ухвала суду № 43159738, 27.02.2015, Вищий адміністративний суд України

Дата ухвалення
27.02.2015
Номер справи
296/8674/13-а
Номер документу
43159738
Форма судочинства
Адміністративне
Державний герб України

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"27" лютого 2015 р. м. Київ К/800/1083/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Амєліна С.Є. - головуючого,

Ситникова О.Ф.,

Штульман І.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за касаційною скаргою управління Пенсійного фонду України в місті Житомирі Житомирської області на ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2013 року в справі за поданням головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Житомирській області про зміну способу і порядку виконання судового рішення,

в с т а н о в и л а :

03 листопада 2011 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Житомирській області відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 2а-1066/09, виданого 07 вересня 2011 року Корольовським районним судом міста Житомира про зобов'язання управління Пенсійного фонду України в Корольовському районі міста Житомира провести ОСОБА_4 нарахування та виплату підвищення до пенсії як дитині війни з 22 травня по 31 грудня 2008 року.

05 вересня 2013 року головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Житомирській області звернувся до суду з поданням про зміну способу і порядку виконання судового рішення на стягнення з управління Пенсійного фонду України в Корольовському районі міста Житомира на користь ОСОБА_4 заборгованості у відповідності до статі 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в сумі 715,23 грн.

Така заява обґрунтована тим, що у зв'язку з відсутністю фінансування з Державного бюджету України територіальне управління Пенсійного фонду України не має можливості виконати судове рішення в частині зобов'язання сплатити заборгованість.

Ухвалою Корольовського районного суду міста Житомира від 25 вересня 2013 року у задоволенні заяви (подання) відмовлено.

Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2013 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове, яким подання задоволено: змінено спосіб і порядок виконання постанови Корольовського районного суду міста Житомира від 08 грудня 2009 року шляхом стягнення з Управління Пенсійного фонду України в місті Житомирі Житомирської області на користь ОСОБА_4 715,23 грн. щомісячної соціальної допомоги як дитині війни.

У касаційній скарзі Управління Пенсійного фонду України в місті Житомирі Житомирської області, посилаючись на порушення норм процесуального права просив скасувати судові рішення та ухвалити нове про відмову у задоволенні заяви.

Перевіривши правильність застосування судам норм процесуального права колегія суддів приходить до висновку про те, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

За правилами частин першої, другої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про: 1) визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення; 2) зобов'язання відповідача вчинити певні дії; 3) зобов'язання відповідача утриматися від вчинення певних дій; 4) стягнення з відповідача коштів; 5) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; 6) примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; 7) примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України; 8) визнання наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень.

Стаття 124 Конституції України та стаття 14 Кодексу адміністративного судочинства України встановлюють, що судові рішення, зокрема постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Тобто зміна способу і порядку виконання рішення є прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у встановленими раніше порядком і способом. Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати рішення по суті.

Корольовський районний суд міста Житомира постановою від 08 грудня 2009 року стягнув з управління Пенсійного фонду України в Корольовському районі міста Житомира на користь ОСОБА_4 заборгованість по виплаті надбавки до пенсії за період з 01 січня по 31 грудня 2008 року.

Постановою колегії суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Житомирської області від 12 серпня 2011 року рішення районного суду скасовано та ухвалено нове, яким зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Корольовському районі міста Житомира здійснити нарахування підвищення до пенсії, призначеної ОСОБА_4 відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі, встановленому статтею 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за період з 22 травня по 31 грудня 2008 року.

На виконання даної постанови управління Пенсійного фонду України в місті Житомирі Житомирської області здійснило нарахування ОСОБА_4 підвищення пенсії у сумі 715,23 грн., проте заборгованість не виплачена та судове рішення не виконано.

Встановлені судами обставини не дають підстав для висновку про неможливість виконання судового рішення, що відповідно до статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України було б підставою для зміни способу і порядку його виконання, адже виплата нарахованих сум соціальної допомоги буде здійснена територіальним управлінням Пенсійного фонду України після надходження відповідних сум із державного бюджету.

У справі, що розглядається, суд для відновлення права ОСОБА_4 на щомісячну соціальну допомогу, передбачену Законом України «Про соціальний захист дітей війни», прийняв постанову про зобов'язання органу Пенсійного фонду України нарахувати та виплатити соціальну допомогу в установленому законом розмірі, що відповідало заявленим у позові вимогам. Розрахунок суми належної ОСОБА_4 соціальної допомоги за спірний період судами не здійснювався, тому змінивши спосіб виконання такої постанови із зобов'язання нарахувати та виплатити зазначену допомогу на стягнення конкретної суми цієї допомоги, суд змінив постанову апеляційного суду по суті, вийшовши при цьому за межі позовних вимог та вирішивши питання, що не були предметом дослідження судом при розгляді справи.

Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною в постанові від 11 листопада 2014 року по справі № 21-394а14.

Таким чином, апеляційний суд неправомірно задовольнив подання державного виконавця про зміну способу та порядку виконання судового рішення тим самим змінивши постанову по суті.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, правомірно виходив з того, що відсутні достатні та належні докази наявності виняткових обставин, які б зумовлювали можливість зміни способу виконання судового рішення.

Відповідно до положень статті 226 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судове рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасовано помилково.

Керуючись статтями 222, 223, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в місті Житомирі Житомирської області задовольнити частково.

Ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2013 року скасувати, а ухвалу Корольовського районного суду міста Житомира від 25 вересня 2013 року залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і оскарженню не підлягає.

Судді:С.Є. Амєлін /підпис/ О.Ф. Ситников /підпис/ І.В. Штульман /підпис/

Попередній документ : 43159732
Наступний документ : 43159751