Ухвала суду № 43159694, 04.03.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"04" березня 2015 р. м. Київ К/800/54178/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого - судді Зайцева М.П.,

суддів: Веденяпіна О.А., Загороднього А.Ф.,

секретаря - Бруя О.Д.,

за участю представника відповідача - Назарчук О.В.,

розглянувши у судовому засіданні в приміщенні суду касаційну скаргу Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 26 березня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02 жовтня 2014 року у справі № 2а-5982/12/1070 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ кормів" до Фастівської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення в частині, -

в с т а н о в и л а:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Світ кормів" (далі - ТОВ "Світ кормів") звернулось в суд з позовом до Фастівської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби (далі - ДПІ), в якому просило з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 13 лютого 2012 року № 0006322213 і № 0000012301.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 26 березня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02 жовтня 2014 року, позов задоволено.

В касаційній скарзі відповідач посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить їх рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволені позову.

Заслухавши суддю-доповідача, присутніх у судовому засіданні, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Судами встановлено, що посадовими особами податкового органу на підставі статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 та пункту 82.1 статті 82 Податкового кодексу України (далі - ПК України) проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ "Світ кормів" з питань дотримання вимог податкового валютного та іншого законодавства за період з 01 квітня 2010 року по 30 вересня 2011 року, за результатами якої складений акт від 31 січня 2012 року № 58/12/2301-34344224.

За висновками перевірки податковим органом встановлені порушення норм підпунктів 198.3, 198.6 статті 198, підпунктів 201.1, 201.6 статті 201 ПК України, що виявилось у завищенні податкового кредиту у лютому - червні та серпні 2011 року на загальну суму 511 683,33 грн. у зв'язку з укладенням правочинів з придбання у ТОВ "Еліт Консалт", ТОВ "Белагро-77" та ТОВ "Мембрана Техно Імпульс" товарів та послуг, які не були спрямовані на реальне настання правових наслідків, обумовлених ними; підпунктів 7.2.1, 7.2.3 пункту 7.2, підпункту 7.4.1 пункту 7.4, підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", підпункту 198.3, 198.6 статті 198, підпункту 201.1, 201.6 статті 201 ПК України, що полягало у необґрунтованому включенні позивачем до складу податкового кредиту за квітень, червень і липень 2010 року, січень, лютий та липень 2011 року податку на додану вартість у загальному розмірі 188 357,71 грн., сплаченого у складі придбаних товарів та послуг у його контрагентів - ТОВ "Вестком Групп", ТОВ "Бізнес Промоушен Технолоджи", ТОВ "Альфа Трейд-10", ТОВ "КФ Продінвест", ТОВ "Незалежна правнича компанія", ТОВ "Айрос", ТОВ "Екопласт-Львів", які не задекларували податкові зобов'язання за вказаними господарськими операціями та не сплатили податок на додану вартість до бюджету.

На підставі наведеного акту перевірки, 13 лютого 2012 року ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000012301, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у загальному розмірі 725 953,50 грн., з яких: 700 041,00 грн. - за основним платежем та 25 912,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Судами попередніх інстанції встановлені такі обставини справи.

01 січня 2010 року ТОВ "Світ кормів" укладено з ТОВ "Вестком-Груп" договір № 45/ТП/10 про надання транспортно-експедиційних послуг, за умовами якого ТОВ "Вестком-Груп" прийняв на себе зобов'язання виконати доручені позивачем послуги по перевезенню вантажу автомобільним транспортом, а позивач зобов'язався прийняти вказані послуги та оплатити їх вартість.

В підтвердження виконання договору надано акти здачі - прийняття робіт (надання послуг), податкові накладні.

У липні 2010 року ТОВ "Світ кормів" придбано у ТОВ "Айрос" шнек ф270х1,3. Придбання товару здійснювалось без укладання договору на підставі виписаного контрагентом позивача рахунку-фактури № 8/07 від 08 липня 2010 року. Виконання господарської операції підтверджується видатковими та податковими накладними.

Також, у липні 2010 року та лютому 2011 року позивачем придбано у ТОВ "КФ Продінвест" та ТОВ "Альфа-трейд 10" послуги по переробці соєвого борошна та товар, а саме: премікс вітамінний "Мяу" S0411, висівки пшеничні, кормову добавку групи В2, В6, В12, фітомін СК СВП-1, карофіл жовтий та червоний, луктанокс. Придбання наведених послуг та товару здійснювалось без укладання договорів.

У липні 2010 року між ТОВ "КФ Продінвест" та позивачем підписано акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 10527, за змістом якого позивач прийняв послуги по переробці соєвого борошна на загальну суму 20 000,00 грн.

Прийняття ТОВ "Світ кормів" товару у ТОВ "Альфа-трейд 10" проводилось шляхом підписання видаткових накладних.

За результатами виконання власних господарських зобов'язань перед позивачем його контрагентами виписано відповідні податкові накладні.

04 січня 2011 року позивачем укладено з ТОВ "Бізнес промоушен технолоджи" договір № 56, за умовами якого контрагент позивача зобов'язався поставити на користь позивача товар - ендокс, а позивач зобов'язався прийняти вказаний товар та оплатити його вартість. Про виконання укладеного договору свідчать видаткові та податкові накладні.

Також, у лютому 2010 року ТОВ "Світ кормів" укладено з ТОВ "Мембрана Техно-Імпульс" та ТОВ "Белагро-77" договори поставки, відповідно, № 123 від 01 лютого 2011 року та № 50 від 10 лютого 2011 року, за умовами яких контрагенти позивача прийняли на себе зобов'язання поставити позивачу товар (лізин, метіонін, комбікорм, висівки пшениці, кормову добавку, гранули трав'яної муки, карофіл, ендокс, суху молочну суміш, тощо), а позивач зобов'язався прийняти вказані товари та оплатити їх вартість. Виконання укладених договорів підтверджується: видатковими накладними та податковими накладними.

Крім того, у березні 2011 року ТОВ "Світ кормів" укладено з ТОВ "Еліт Консалт" договори від 01 березня 2011 року № 113 та № 114, за змістом яких контрагент позивача прийняв на себе зобов'язання виконати доручені позивачем послуги з введення антиоксиданту в рідкому вигляді в білково-вітамінні добавки і замінники цільного молока та з перероблення наданої позивачем давальницької сировини, а позивач зобов'язався прийняти вказані послуги та оплатити їх вартість. Виконання укладених договорів підтверджується актами здачі - прийняття робіт (надання послуг) та податковими накладними.

01 липня 2011 року ТОВ "Світ кормів" укладено з ТОВ "Незалежна правнича компанія" договір поставки № 91, за умовами яких контрагент позивача прийняв на себе зобов'язання поставити позивачу товар за асортиментом, кількістю та ціною, визначеними у видаткових накладних, що є його невід'ємними частинами, а позивач зобов'язався прийняти вказані товарно-матеріальні цінності та оплатити їх вартість. Виконання укладеного договору підтверджується видатковими накладними та податковими накладними.

В підтвердження реальності названих господарський операцій, судами встановлені такі первинні документи як видаткові та податкові накладні, рахунки фактури та акти здачі прийняття робіт.

Відповідно до пункту 198.1. статті 198 Податкового кодексу України (далі - ПК України), право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту, в силу вимог пункту 198.2. статті 198 ПК України, вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з пунктом 198.6. статті 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно до частини першої статті 9 Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до пункту 198.1. статті 198 Податкового кодексу України (далі - ПК України), право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту, в силу вимог пункту 198.2. статті 198 ПК України, вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з пунктом 198.6. статті 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно до частини першої статті 9 Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Аналізуючи наведене, суд касаційної інстанції зазначає, що процесуальна діяльність суду із встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість повинна включати такі етапи: 1) встановлення факту здійснення господарської операції; 2) встановлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції; 3) встановлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку; 4) встановлення дотримання платником податку спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість; 5) встановлення факту надмірної сплати податку на додану вартість у ціні товарів (послуг), що придбані платником податку.

Крім того, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Лист Вищого адміністративного суду України від 02 червня 2011 року № 742/11/13-11 роз'яснює, що згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України одним з принципів здійснення правосуддя в адміністративних судах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі.

За змістом статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Проте, задовольняючи позовні вимоги та скасовуючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення, суди не обґрунтували та не надали повної оцінки вище викладеним господарським операціям позивача з його контрагентами.

Для встановлення реальності наданих послуг з перевезення вантажу чи правочинів з придбання товарів та надання послуг, судами не встановлювався факт наявності товарно-транспортних накладних, довіреностей на отримання та відвантаження товару, книг обліку довіреностей, складський накладних, відповідних сертифікатів, тощо. Не досліджувались обставини про наявність власних чи орендованих виробничих потужностей контрагентів позивача щодо можливостей виконання господарських операцій.

Суд касаційної інстанції вважає, що з'ясування цих фактичних обставин справи має суттєве значення для встановлення наявності підстав для задоволення чи відмови у задоволенні позову.

Оскільки прийняття рішення у даній справі вимагає додаткового встановлення її обставин, що перебуває поза межами повноважень суду касаційній інстанції, то оскаржувані судові акти підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції для усунення вказаних недоліків.

Під час нового розгляду справи суду першої інстанції необхідно враховувати наведені у цій ухвалі висновки Вищого адміністративного суду України та, використовуючи процесуальні засоби (як-от - витребування та дослідження необхідних доказів, допит свідків), встановити та надати правову оцінку обставинам, що входять до предмета доказування у справі, і за наслідками встановленого прийняти рішення відповідно до статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 160, 167, 220, 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області задовольнити частково.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 26 березня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02 жовтня 2014 року у справі № 2а-5982/12/1070 скасувати.

Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Судді: