Ухвала суду № 43159690, 04.03.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 березня 2015 року м. Київ К/800/54932/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого - судді Зайцева М.П.,

суддів: Веденяпіна О.А., Загороднього А.Ф.,

секретаря - Бруя О.Д.,

за участю представника позивача - Рудька Р.І.,

представника відповідача - Борисова І.І.,

розглянувши у судовому засіданні в приміщенні суду касаційну скаргу Броварської об'єданої державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 14 липня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07 жовтня 2014 року у справі № 810/3174/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Алютех-К" до Броварської об'єданої державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и л а:

Товариства з обмеженою відповідальністю "Алютех-К" (далі - ТОВ "Алютех-К") звернулось в суд з позовом до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області (далі - ДПІ), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 15 травня 2014 року № 0004942202.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 14 липня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 07 жовтня 2014 року, позов задоволено повністю.

В касаційній скарзі відповідач посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить їх рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, присутніх у судовому засіданні, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судами встановлено, що на підставі Наказу ДПІ від 04 грудня 2013 року № 525, відповідачем проведена документальна невиїзна перевірка ТОВ "Алютех-К" з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ "Зв'язок БУД", ТОВ "Флорена Плюс", ТОВ "Едвартайзінг Консалт", ТОВ "Статус Люкс", ТОВ "Спрос Юей", ТОВ "Тікрам" за період з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2013 року, за результатами якої складений акт від 23 квітня 2014 року № 236/10-06-22-02/35234409.

На підставі наведеного акту перевірки, 15 травня 2014 року ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення № 0004942202, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 1 036 716,00 грн., у тому числі за основним платежем - 1 018 311,00 грн., за штрафними санкціями - 18 405,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України - об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного - доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Згідно з підпункту 135.1 статті 135 ПК України звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті та інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Пунктом 138.1 статті 138 ПК України встановлено, що витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті, інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу, крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України - не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні" - підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Судами встановлено, що в періоді, який перевірявся податковим органом, позивач мав господарські правовідносини з ТОВ "Зв'язок-Буд", ТОВ "Едвертайзінг Консалт", ТОВ "Статус Люкс", ТОВ "Спрос Юей", (покупець) укладено договори №5/0405, №3/0405, №2/0405, №06/0405 та з ТОВ "Флорена-Плюс" (покупець) укладено договір №1/0507 на поставку товару.

В підтвердження реальності господарських правовідносин, позивачем надані, податкові та видаткові накладні, рахунки-фактури, довіреності на осіб, сертифікати відповідності.

Використання складських та виробничих приміщень підтверджується договорами оренди та суборенди з ТОВ "ДК МЕД" №26/12-О від 26 грудня 2011 року, №23-О від 01 січня 2010 року з додатковими угодами, з ВАТ "Київський ДОК" №6-12/09, №3-12/09, №2-12/09 від 01 грудня 2009 року з додатковими угодами та актами прийому-передачі. Крім того, на підтвердження наявності кваліфікованого персоналу, зайнятого на прийомі на видачі товарів, надано штатний розпис.

Технічні можливості на здійснення навантажувально-розвантажувальних робіт підтверджуються видатковими накладними на придбання автонавантажувача, візків, електротельфера, кран-балки та електричного погрузчика, робочою інструкцією з навантаження транспортних засобів.

Додатково, надано паспорт на готову продукцію та сертифікати на матеріали ТОВ "Алютех-К", що в свою чергу підтверджує виробництво товарів позивачем.

Надані докази свідчать про хибні висновки податкового органу щодо нікчемності наведених правочинів, оскільки вони побудовані на висновках актів перевірок контрагентів позивача. Невиконання контрагентами зобов'язання по сплаті податку до бюджету не є підставою вважати встановленим порушення позивачем податкового законодавства.

Крім цього, невиконання контрагентом позивача власних податкових зобов'язань перед бюджетом, тягне відповідну відповідальність саме для нього, і не може вважатися підставою для відповідальності позивача.

Враховуючи вищевикладене, суд касаційної інстанції погоджується з думкою судів, що висновки викладені відповідачем в акті перевірки про порушення позивачем податкового законодавства є необґрунтованими, а тому, оскаржуване податкове повідомлення-рішення, прийняте на основі такого акту перевірки є протиправним.

Згідно з частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права під час ухвалення судових рішень чи вчинення процесуальних дій.

Колегія суддів дійшла висновку, що судові рішення ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана правильно, підстав для їх скасування з мотивів, викладених в касаційній скарзі, немає.

Керуючись статтями 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області залишити без задоволення, постанову Київського окружного адміністративного суду від 14 липня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07 жовтня 2014 року без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236-238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: