Ухвала суду № 43159610, 26.02.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"26" лютого 2015 р. м. Київ К/9991/70251/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Карася О.В.

Олендера І.Я.

розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Хмельницької області Державної податкової служби, до якої приєдналось Головне управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області,

на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 серпня 2012 року

та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2012 року

у справі № 2270/5391/12

за позовом Приватного акціонерного товариства по технічній експлуатації і сервісу молочного обладнання «Тесмо-М»

до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Хмельницької області Державної податкової служби,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Головне управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області,

про стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 серпня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2012 року, адміністративний позов Приватного акціонерного товариства по технічній експлуатації і сервісу молочного обладнання «Тесмо-М» (далі - ПрАТ «Тесмо-М»; позивач) до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Хмельницької області Державної податкової служби (далі - ДПІ у м. Хмельницькому Хмельницької області ДПС; відповідач) задоволено. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ПрАТ «Тесмо-М» бюджетне відшкодування податку на додану вартість за вересень 2011 року в розмірі 260 523,00 грн. та судові витрати в розмірі 2 146,40 грн.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями у справі, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з підстав порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 серпня 2012 року, ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2012 року та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В заяві про приєднання до касаційної скарги Головне управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області підтримує її вимоги.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, дійшла висновку, що касаційна скарга, до якої приєднався орган державної казначейської служби, підлягає частковому задоволенню, зважаючи на таке.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідачем проведено виїзну позапланову перевірку ПрАТ «Тесмо-М» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника в банку за вересень 2011 року, за результатами якої складено акт № 8538/23-7/14152653 від 02 грудня 2010 року.

На підставі зазначеного акту перевірки ДПІ у м. Хмельницькому Хмельницької області ДПС прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001492307 від 13 грудня 2011 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 260 523,00 грн. та визначено суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 130 262,00 грн.

Вказаний акт індивідуальної дії оскаржено товариством у судовому порядку.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 02 лютого 2012 року у справі № 2270/15473/11, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2012 року, податкове повідомлення-рішення № 0001492307 від 13 грудня 2011 року визнано протиправним та скасовано.

Відповідно до частин 3, 5 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Згідно з частиною 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Пунктом 200.15 статті 200 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження орган державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Таким чином, оскільки відповідачем, незважаючи на визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0001492307 від 13 грудня 2011 року в судовому порядку, не подано органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетного відшкодування, висновок із зазначенням суми податку в розмірі 260 523,00 грн., що підлягає відшкодуванню ПрАТ «Тесмо-М» з бюджету, позивач правомірно скористався своїм правом на судове оскарження бездіяльності шляхом звернення з позовом про стягнення суми коштів з Державного бюджету України.

В той же час, у даній категорії спору (стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість) відповідний територіальний орган Державної казначейської служби України повинен залучатись до участі у справі саме як відповідач, поряд з відповідним органом державної податкової служби, а не як третя особа.

А відтак, з огляду на те, що судами першої та апеляційної інстанцій наведену обставину не враховано, і це призвело до передчасних та не обґрунтованих належним чином висновків щодо прав і обов'язків сторін у даному спорі, а передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, оскаржувані судові рішення у справі з метою об'єктивності, всебічності та повноти розгляду справи підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції відповідно до частини 2 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Хмельницької області Державної податкової служби, до якої приєдналось Головне управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області, задовольнити частково.

Скасувати постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 серпня 2012 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2012 року.

Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.

Головуючий Рибченко А.О.

Судді Карась О.В.

Олендер І.Я.