Постанова № 43159373, 05.03.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2015 р. Справа № 818/2749/14

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Подобайло З.Г.

Суддів: Тацій Л.В. , Григорова А.М.

за участю секретаря судового засідання Гришко Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 , Прокуратури Миколаївської області та Генеральної прокуратури України на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 29.12.2014р. по справі № 818/2749/14

за позовом ОСОБА_2

до Генеральної прокуратури України , Прокуратури Миколаївської області

про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення заробітку за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_2 звернувся з адміністративним позовом до Генеральної прокуратури України , прокуратури Миколаївської області, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати Наказ Генеральної прокуратури України № 1327к від 16.09.2014 року про звільнення позивача з посади заступника прокурора Миколаївської області за власним бажанням з 23.09.2014 р.;

- поновити позивача на посаді заступника прокурора Миколаївської області;

- стягнути з прокуратури Миколаївської області на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Посилається на те, що з 21.06.2013 р. проходив службу в органах прокуратури на посаді заступника прокурора Миколаївської області. З 14.07.2014 р. на посаду прокурора Миколаївської області було призначено ОСОБА_3, який особисто відізвав позивача з відпустки у вказаний день та запропонував написати заяву про звільнення за власним бажанням, мотивуючи ці дії нібито завданням нового керівництва Генеральної прокуратури у такий спосіб здійснити перевірку кадрів, призначених попереднім керівництвом, для подальшого звільнення тих, які цю перевірку не пройдуть.

З метою уникнення конфліктної ситуації з новим керівництвом, 24.07.2014 р. під моральним тиском новопризначеного прокурора, ОСОБА_2 був написаний рапорт про звільнення з займаної посади за власним бажанням. Разом з тим, після написання вказаного рапорту, позивач вийшов з відпустки та приступив до виконання обов'язків на своїй посаді заступника прокурора Миколаївської області.

Перебуваючи з 14.09.2014 р. на лікарняному, позивач 22.09.2014 р. отримав усну інформацію про те, що його звільнено з займаної посади на підставі згаданого рапорту про звільнення за власним бажанням. У цей же день, ОСОБА_2 направив на адресу Генеральної прокуратури України та прокуратури Миколаївської області заяву, в якій повідомив, що у вересні 2014 року ніяких рапортів про звільнення за власним бажанням не подавав. Одночасно, у вказаній заяві, позивач повідомляв про відкликання раніше написаного ним рапорту про звільнення, але, незважаючи на ці обставини, Наказом Генерального прокурора України № 1327к від 16.09.2014 р. ОСОБА_2 було звільнено з займаної посади з 23.09.2014 р.

На переконання позивача, враховуючи те, що рапорт про звільнення був поданий ним 24.07.2014 р., а після виходу з відпустки в серпні 2014 р. ОСОБА_2 продовжував працювати на займаній посаді, то відповідно до положень ст. 38 КЗпП України Генеральна прокуратура не мала правових підстав для звільнення позивача за власним бажанням в вересні 2014 року.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 29.12.2014р. адміністративний позов ОСОБА_2 задоволено.

Визнано протиправним та скасовано Наказ Генеральної прокуратури України № 1327к від 16.09.2014 року про звільнення ОСОБА_2 з посади заступника прокурора Миколаївської області за власним бажанням з 23.09.2014 р.

Поновлено ОСОБА_2 (40030, АДРЕСА_1, ід.н. НОМЕР_1) на посаді заступника прокурора Миколаївської області.

Стягнуто з прокуратури Миколаївської області на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 18 170, 13 грн.

Постанова суду в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за один місяць в розмірі 5 530, 00 (п'ять тисяч п'ятсот тридцять) грн. 00 коп. підлягає негайному виконанню.

Прокуратура Миколаївської областей не погоджуючись з постановою суду першої інстанції , подала апеляційну скаргу та доповнення до неї , вважає , що постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції постанову Сумського окружного адміністративного суду від 29.12.2014 скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Генеральна прокуратура України подала апеляційну скаргу , вважає висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, судове рішення ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 29.12.2014 р., ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову повністю.

Не погоджуючись з судовим рішенням ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, вважає постанову Сумського окружного адміністративного суду від 29.12.2014 винесеною з порушенням норм матеріального та процесуального права і просить суд апеляційної інстанції постанову Сумського окружного адміністративного суду від 29.12.2014р. скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Представник позивача заперечує проти задоволення вимог апеляційних скарг, вважає постанову суду першої інстанції правомірною та просить суд апеляційної інстанції відмовити у задоволенні апеляційних скарг, постанову Сумського окружного адміністративного суду від 29.12.2014р. залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційних скарг щодо дотримання правильності застосування судом норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Статтєю 38 КЗпП України визначено підстави та порядок розірвання трудового договору, укладеного на невизначений строк, з ініціативи працівника.

Якщо працівник після закінчення строку попередження про звільнення не залишив роботи і не вимагає розірвання трудового договору, власник або уповноважений ним орган не вправі звільнити його за поданою раніше заявою, крім випадків, коли на його місце запрошено іншого працівника, якому відповідно до законодавства не може бути відмовлено в укладенні трудового договору.

Відповідно до частини 4 статті 24 КЗпП України , яка була чинна на момент прийняття оскаржуваного наказу, особі, запрошеній на роботу в порядку переведення з іншого підприємства, установи, організації за погодженням між керівниками підприємств, установ, організацій, не може бути відмовлено в укладенні трудового договору.

Відповідно до ч. 2 п. 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» працівник може відкликати свою заяву і звільнення в цьому випадку не проводиться, якщо на його місце не запрошена особа в порядку переведення з іншого підприємства, установи, організації (ч. 4 ст. 24 КЗпП України).

Єдиною умовою переведення працівника на іншу роботу на тому ж підприємстві, установі, організації, а також переведення на роботу на інше підприємство, установу, організацію або іншу місцевість є його згода.

Аналіз положень чинного законодавства свідчить, що професійна діяльність на посадах прокурорів відноситься до сфери публічної служби з певними особливостями і основні питання регулювання порядку прийняття та переміщення по службі, дисциплінарної відповідальності, оплати праці, звільнення з посади тощо регулюються Законом України «Про прокуратуру».

Так, відповідно до вимог ст. ст. 6, 15 зазначеного Закону органи прокуратури України становлять єдину централізовану систему, яку очолює Генеральний прокурор України, який призначає заступників прокурорів областей та відповідно до законодавства визначає порядок їх прийняття, переміщення та звільнення.

Відповідно до пункту 1.2. наказу Генерального прокурора України №142 від 29.12.2012 "Про посади номенклатури Генерального прокурора України", який діяв на час прийняття спірного наказу відносно позивача та втратив чинність згідно наказу Генерального прокурора України №100 від 17.09.2014 "Про посади номенклатури Генерального прокурора України" посада заступника прокурора області відноситься до переліку посад, на які працівники призначаються і з яких звільняються Генеральним прокурором України (номенклатура Генерального прокурора України).

Як передбачено приписами вказаних наказів при висуненні працівника на посаду, яка входить до номенклатури Генерального прокурора України, подання про призначення на посаду з обґрунтуванням запропонованої кандидатури надсилається прокурором області до Головного управління кадрового забезпечення Генеральної прокуратури України.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того , що призначення заступника прокурора Миколаївської області Шаповалова А.В. відбулось з порушенням порядку переведення з іншого підприємства, установи, організації (ч.4 ст.24 КЗгтП України), а Генеральною прокуратурою України залишено без розгляду заяву позивача про відкликання рапорту про його звільнення , оскільки згідно рапорту ОСОБА_4 від 18.09.2014 р. про відсутність заперечень щодо призначення на посаду заступника прокурора Миколаївської області, прокурором Миколаївської області було підготовлене подання про призначення його на цю посаду , вказані документи отримані Генеральною прокуратурою України 30.09.2014 р. Проте, Наказом Генерального прокурора України № 1350к, на якому значиться дата прийняття "23.09.2014 р.", старшого радника юстиції ОСОБА_4 призначено заступником прокурора Миколаївської області, звільнивши його в порядку переведення з посади старшого прокурора відділу захисту прав і свобод громадян та інтересів держави, протидії корупції та інтересів України на тимчасово окупованій території півострова Крим Генеральної прокуратури України.

Суд першої інстанції зазначив, що виходячи зі змісту згаданого рапорту від 18.09.2014р., викладеному у ньому погодженню ОСОБА_4, повинна була передувати відповідна пропозиція з боку Генеральної прокуратури України щодо посади, на яку переводиться працівник. Між тим, жодних належних доказів на підтвердження того, яка саме пропозиція у контексті викладеного ОСОБА_4 погодження, яким чином, та в якому порядку була доведена до його відома, Генеральною прокуратурою України суду не надано. Також, не надано суду і доказів на підтвердження будь-якого іншого "запрошення" ОСОБА_4 на посаду заступника прокурора Миколаївської області, також зазначив, що подання прокурора Миколаївської області про призначення на посаду заступника прокурора Миколаївської області отримано Генеральною прокуратурою України 30.09.2014 р., а датою прийняття наказу про його призначення зазначено 23.09.2014 р.

Суд вказав, що належних доказів отримання та реєстрації вищезазначених рапорту та подання про призначення ОСОБА_4 на посаду заступника прокурора Миколаївської області на день прийняття наказу про таке призначення (23.09.2014 року) представником Генеральної прокуратури України до суду подано не було, тому неврахування Генеральною прокуратурою України заяви позивача про відкликання рапорту про звільнення за власним бажанням та проведення звільнення, є порушенням прав ОСОБА_2 які підлягають відновленню.

Проте, колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції щодо задоволення позову , виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається , що ОСОБА_2 з 21.06.2013 р. проходив службу в органах прокуратури на посаді заступника прокурора Миколаївської області. Під час проходження позивачем служби, 12.09.2014 р. прокурором Миколаївської області було підготовлене подання Генеральному прокурору України про звільнення ОСОБА_2 з займаної посади за власним бажанням у зв'язку з надходженням 09.09.2014 р. рапорту про звільнення. Зазначене подання було направлене Генеральній прокуратурі України факсимільним зв'язком та зареєстроване останнім 15.09.2014 р. за вхідним № 103.

На підставі зазначених подання та рапорту про звільнення, 16.09.2014 р. Генеральним прокурором України прийнятий наказ № 1327к про звільнення ОСОБА_2 з посади заступника прокурора Миколаївської області за власним бажанням з 23.09.2014 р.

Дізнавшись про прийняття оскаржуваного наказу про звільнення за власним бажанням з 23.09.2014 р., позивач 22.09.2014 р. за допомогою факсимільного зв'язку подав Генеральному прокурору України заяву, в якій повідомив про відкликання свого рапорту про звільнення з займаної посади за власним бажанням. Вказану заява отримана 22.09.2014 р. о 17 год. 33 хв., зареєстрована 23.09.2014 року, оригінал заяви надійшов 24.09.2014 року.

З метою забезпечення оперативного заміщення посад прокурором Миколаївської області 22.09.2014 за №11/1-1106вих-14 внесено подання про призначення ОСОБА_4 на посаду заступника прокурора цієї області, який згідно рапорту від 18.09.2014 р. надав згоду про призначення на в порядку переведення, подання направлено 23.09.2014 факсимільним зв'язком до Генеральної прокуратури України, що підтверджується довідкою від 23.09.2014, складеною спеціалістом 1 категорії відділу роботи з кадрами прокуратури області ОСОБА_5 та начальником відділу роботи з кадрами прокуратури області ОСОБА_6

Наказом Генерального прокурора України від 23.09.2014 р. № 1350к старший радник юстиції ОСОБА_1 був призначений на посаду заступника прокурора Миколаївської області в порядку переведення з посади старшого прокурора відділу захисту прав і свобод громадян та інтересів держави, протидії корупції та злочинності у сфері транспорту управління з питань захисту прав громадян та інтересів України на тимчасово окупованій території півострова Крим Генеральної прокуратури України.

Згідно пояснень представника генеральної прокуратури України, наданих суду першої інстанції щодо дати та часу запрошення ОСОБА_4 на посаду заступника прокурора Миколаївської області, вбачається, що після вивчення особової справи, співбесіди з керівництвом Генеральної прокуратури України та прокурором Миколаївської області йому було запропоновано обійняти вищезазначену посаду на що ОСОБА_1 погодився.

ОСОБА_1 18.09.2014 подав рапорт щодо надання згоди про призначення на вказану посаду в порядку переведення з посади старшого прокурора відділу захисту прав і свобод громадян та інтересів держави, протидії корупції та злочинності у сфері транспорту управління з питань захисту прав громадян та інтересів України на тимчасово окупованій території півострова Крим Генеральної прокуратури України першому заступнику начальника Головного управління кадрів та забезпечення діяльності органів прокуратури - начальнику управління кадрового забезпечення Генеральної прокуратури України ОСОБА_7

Складання документів для запрошення працівників органів прокуратури на співбесіди до керівництва з питань кадрових призначень Генеральної прокуратури України відомчими документами не передбачено.

Крім того, у телефонній розмові із начальником відділу роботи з кадрами Миколаївської області ОСОБА_6 було з'ясовано, що прокурором області 22.09.2014 за № 11/1-1106вих-14 підписано подання про призначення ОСОБА_4 на посаду заступника прокурора цієї області.

На підставі рапорту ОСОБА_4 та зазначеного подання прокурора області Генеральним прокурором України видано наказ від 23.09.2014 року №1350к про призначення ОСОБА_4 на вказану посаду.

Оригінал подання про призначення ОСОБА_4 на посаду заступника прокурора Миколаївської області зареєстрований в автоматизованій системі електронного документообігу Генеральної прокуратури України 26.09.2014.

Тобто, ОСОБА_4, як працівником відділу Генеральної прокуратури України, 18.09.2014 надано згоду на пропозицію Генерального прокурора України про переведення на посаду заступника прокурора Миколаївської області та подано відповідний рапорт, який начальнику управління кадрового забезпечення Генеральної прокуратури України ОСОБА_7

Колегією суддів встановлено, що підставою прийняття Генеральним прокурором України наказу №1350к від 23.09.2014 про призначення ОСОБА_4 на посаду заступника прокурора Миколаївської області є подання прокурора Миколаївської області від 22.09.2014 та рапорт ОСОБА_4 про надання згоди на його переведення від 18.09.2014. , поданий начальнику управління кадрового забезпечення Генеральної прокуратури України ОСОБА_7, в той час коли факсимільна заява ОСОБА_2 про відкликання рапорту про звільнення із займаної посади надійшла 22.09.2014 р. о 17 год. 33 хв. , а зареєстрована у Генеральній прокуратурі України 23.09.2014 року.

Крім того, реєстрація заяви позивача 23.09.2014 року у Генеральній прокуратурі України відповідає приписам пп.4.1.5 п.4.1 "Інструкції з діловодства в органах прокуратури України" , затвердженої наказом Генерального Прокурора України від 15.01.2013, № 3 згідно якої документи реєструються один раз: вхідні - у день надходження (у Генеральній прокуратурі України та прокуратурах обласного рівня у випадку надходження документів у другій половині дня - не пізніше наступного робочого дня), про що не міг не знати ОСОБА_2 будучи заступником прокурора прокуратури обласного рівня.

Таким чином, до подання ОСОБА_2 заяви про відкликання рапорту про звільнення, на посаду заступника прокурора Миколаївської області в порядку переведення був запрошений інший працівник.

Враховуючи встановлене, колегія суддів зазначає, що до подання ОСОБА_2 заяви про відкликання рапорту про звільнення, на посаду заступника прокурора Миколаївської області в порядку переведення був запрошений інший працівник, тому висновок суду першої інстанції щодо порушення порядку призначення 23.09.2014 заступника прокурора Миколаївської області Шаповалова А.В. на підставі ч.4 ст.24 КЗпП України та порушення прав позивача є помилковим.

Жодних доказів в підтвердження доводів щодо написання позивачем рапорту про звільнення під моральним тиском матеріали справи не містять, такі докази не надані ні до суду першої інстанції ні до суду апеляційної інстанції.

Висновок суду першої інстанції про не можливість переведення на інше підприємство у разі відсутності трьох складових, про яке йдеться у ч. 4 ст. 24 Кодексу законів про працю України, є безпідставним, так як зазначеною нормою така процедура не визначена , крім того, чинним законодавством про працю не визначено і поняття «пропозиції» або «запрошення» працівника на вакантну посаду в порядку переведення, способу його оформлення, в той час як відповідно до ст. ст. 6, 15 Закону України «Про прокуратуру» органи прокуратури України становлять єдину централізовану систему, яку очолює Генеральний прокурор України, який призначає заступників прокурорів областей та відповідно до законодавства виключно він визначає порядок їх прийняття, переміщення та звільнення.

Також, посилання суду першої інстанції на порушення відповідачем вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 25 травня 1998року № 731 щодо прийняття спірного наказу за рапортом ОСОБА_2 про звільнення з посади за власним бажанням , який написаний власноручно без зазначення дати його виконання є безпідставним, оскільки вказаною Постановою КМУ затверджено Порядок ведення особових справ державних службовців в органах виконавчої влади щодо обов'язковості датування державними службовцями документів, але ж органи прокуратури не належать до органів виконавчої влади, тому дія зазначеного Порядку до працівників органів прокуратури не застосовується.

Організація роботи органів прокуратури з документами визначена Інструкцією з діловодства в органах прокуратури, затвердженою наказом Генерального прокурора України № 3 від 15.01.2013. , відповідно п. 5.2 якої на рапорті ОСОБА_2 про звільнення прокурором області проставлено резолюцію про виконавців, порядку виконання, а також зазначено дату -09.09.2014- і поставлено особистий підпис.

Враховуючи наведене, постанова Сумського окружного адміністративного суду від 29.12.2014 про задоволення позову ОСОБА_2 до Генеральної прокуратури України, прокуратури Миколаївської області про скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді, стягнення заробітку за час вимушеного прогулу прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права та відповідно п.4 ст. 202 КАС України підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог, а апеляційні скарги задоволенню, оскільки їх доводи знайшли підтвердження в ході розгляду справу в суді апеляційної інстанції.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційні скарги ОСОБА_1 , Прокуратури Миколаївської області та Генеральної прокуратури України задовольнити.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 29.12.2014р. по справі № 818/2749/14 скасувати.

Прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову ОСОБА_2.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Подобайло З.Г.Судді(підпис) (підпис) Тацій Л.В. Григоров А.М. Повний текст постанови виготовлений 10.03.2015 р.