Ухвала суду № 43159364, 11.03.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 березня 2015 р.м.ОдесаСправа № 814/4318/13-а

Категорія: 8.3.1 Головуючий в 1 інстанції: Устинов І. А.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі: судді доповідача - головуючого - Шляхтицького О.І.,

суддів: Джабурія О.В., Крусяна А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу приватного підприємства "Аріал-Сервіс" на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2013 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства "Аріал-Сервіс" до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області про скасування податкового повідомлення-рішення № 0001272202 від 13.06.2013 р., № 0001262202 від 13.06.2013 р., № 003791702 від 13.06.2013 р., -

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2013 року ПП "Аріал-Сервіс" звернулось з адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001272202 від 13.06.2013 р., № 0001262202 від 13.06.2013 р., № 0003791702 від 13.06.2013 р. та визнання протиправними дії.

В обґрунтування позовних вимог зазначалось, що при проведенні перевірки відповідач дійшов необґрунтованого висновку про порушення позивачем вимог чинного законодавства.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2013 року у задоволенні адміністративного позову було відмовлено.

Не погоджуючись з даною постановою суду ПП "Аріал-Сервіс" подало апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим просить його скасувати та ухвалити нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі направлень №350/22-200 від 08.05.2013 р., № 351/22-200 від 08.05.2013 р., №352/17-200 від 08.05.2013 в період з 13.05.2013 року по 21.05.2013 р. контролюючим органом було проведено позапланову виїзну документальну перевірку ПП «Аріал-Сервіс» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2010 року по 31.12.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010 року по 31.12.2012 року.

За наслідками перевірки відповідачем було складено Акт № 1178/22-200/24796676 від 28.05.2013 року, за висновками якого встановлено наступні порушення вимог:

п. 138.2 ст. 138, п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 , п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 198.3 п. 198.6 ст. 198 ПК України та заниження суми податку на додану вартість за вересень-грудень 2012 року, що підлягає сплаті до бюджету, в розмірі 58 608 грн. та податку на прибуток за 3-4 квартали 2012 року в розмірі 129 408 грн. (п. 1 та 2 висновків Акту перевірки);

п. 231.1 ст. 231, п. 232.1 ст. 232, п. 233.1 ст. 233, п. 234.1, п. 234.4 ст. 234, п. 238.1 ст. 238, ст. 239 ПК України у зв'язку з не нарахуванням збору за першу реєстрацію транспортного засобу в Україні в сумі 5410 грн. та не подання розрахунку суми збору за першу реєстрацію транспортного засобу, (п. 4 висновків Акту перевірки).

На підставі Акту перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 13.06.2013 року № 0001272202, від 13.06.2013 № 0001262202, від 13.06.2013 року № 0003791702.

Позивач вважав оскаржувані податкові повідомлення-рішення такими, що винесено на підставі необґрунтованих висновків акта перевірки.

ПП «Аріал-Сервіс» перебувало у взаємовідносинах з ПП «Фуджера Трейд» у вересні, жовтні, листопаді та грудні 2012 року за укладеними Договорами з оренди-найму навантажувачів та ремонту навантажувачів.

ПП «Аріал-Сервіс» до перевірки надано наступні договори оренди-найму навантажувачів, укладені між ПП «Фуджера Трейд» (Орендодавець) та ПП «Аріал-Сервіс» (Орендар): №65 від 30.08.12 - оренда навантажувача «Катерпіллер» БР 100-ЗБР012; №66 від 30.08.12 - оренда навантажувача «Катерпіллер» ОР-115-4 БР 10096; №67 від 30.08.12 - оренда навантажувача «Тойота» 7РОІЛ 5-10537; №68 від 30.08.12 - оренда навантажувача «Бобкат» 8175-№525216110 - №69 від 14.09.12 - оренда навантажувача «Катерпіллер» ОР-150-6 ОР 10805.

Умови зазначених договорів однакові. Згідно п.1.3 зазначених договорів - місце передачі навантажувачів: м. Миколаїв, вул. Новозаводська, 52.Згідно п.1.4 зазначених договорів - навантажувачі передаються Орендарю для проведення вантажно-розвантажувальних робіт. Термін оренди - 1 рік від дати передачі навантажувачів в оренду до дати повернення навантажувачів. Згідно п.6.1 кожного договору - за користування навантажувачем Орендар сплачує орендну плату, розмір якої встановлюється в акті виконаних робіт з врахуванням часу роботи навантажувача.

До перевірки надані акти приймання-передачі навантажувачів в оренду, згідно яких ПП «Фуджера Трейд» (Орендодавець) передав, а ПП «Аріал-Сервіс».

Перевіркою встановлено, що в кожному з наданих до перевірки акті приймання-передачі виконаних робіт до договору оренди-найму навантажувача, отриманому від ПП «Фуджера Трейд» вказано лише найменування навантажувача, яке ПП «Фуджера Трейд» передавало в оренду по акту приймання-передачі навантажувача та вартість оренди при тому, що за умовами кожного з договорів (п.6.1 Договору) Орендар сплачує за користування навантажувачем орендну плату, розмір якої встановлюється в і виконаних робіт з врахуванням часу роботи навантажувача, але в жодному з наданих до перевірки актів приймання-передачі виконаних робіт до договорів оренди-найму навантажувачів. Крім того ціна часу роботи навантажувача не обумовлена жодним з наданих документів, тобто розмір орендної плати за актами виконаних робіт необгрунтовано та не підтверджено будь-яким документом.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено факт реального здійснення господарських операцій з ПП «Фуджера Трейд».

Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України, Податкового кодексу України, Закону України Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Отже, акти приймання-передачі виконаних робіт з оренди-найму навантажувачів, в яких не вказано часу роботи навантажувачів, як це передбачено договором, а ціна роботи часу навантажувачів не обумовлена жодним з наданих до перевірки документів, не містять доказу щодо фактичного виконання Орендодавцем - ПП «Фуджера Трейд» робіт з оренди-найму навантажувачів та отримання їх Орендарем - ПП «Аріал-Сервіс».

В наданих до перевірки актах виконаних робіт з ремонту навантажувачів, вказано лише вид проведених робіт з ремонту навантажувачу та його вартість. Так наприклад в акті виконаних робіт №86 від 23.10.12 вказано, що ПП «Фуджера Трейд» здійснено демонтаж та встановлення нового ведучого моста на навантажувач ТОУОТА 42-7 FGF 25, вартість без ПДВ - 3550 грн., ПДВ - 7100 грн., загальна вартість робіт з ПДВ -42600 грн. Тобто в акті не вказано вартість нового ведучого моста, який було встановлено, не вказано вартість робіт з його встановлення. Крім того ціни на встановлені навантажувачі вузли та агрегати, витрачену фарбу та іі кількість, вартість самих робіт з ремонту навантажувачів не обумовлена жодним з наданих документів, тобто вартість проведеного ремонту за актами виконаних робіт необґрунтовано та не підтверджено будь-яким документом, при тому що в наданих до перевірки дефектних відомостях на проведення робіт з ремонту навантажувачів зазначено, що всі витратні матеріали для заміни надає Виконавець, узгодив ціну з Замовником.

Також встановлено, на не спростовано позивачем, що ПП «Фуджера Трейд» не мала у своєму розпорядженні ані навантажувачів які нібито орендував позивач, ані матеріальної бази для їх ремонту.

За змістом п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України від 02.12.10 № 2755-VI, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

На підставі ст. 9 Закону України Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Стосовно контрагента позивача ПП «Фуджера трейд» в ході розгляду справи судом встановлено, що даний контрагент зареєстрований 15.05.2012 року у Виконавчому комітеті Одеської міської ради, основним видом діяльності є оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин. Тобто, господарські відносини між позивачем та його контрагентом щодо оренди-найму та ремонту навантажувачів не відповідають видам діяльності за КВЕД ПП «Фуджера Трейд».

Також встановлено, що ПП «Фуджера Трейд» за податковою адресою не знаходиться (Акт №83/22-34/38225897/3 від 16.01.2013 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Фуджера Трейд»), не має на балансі виробничих потужностей, засобів ведення фінансово-господарської діяльності, а саме складських, виробничих приміщень, наявності транспортних засобів, фактичних трудових ресурсів.

Для правильного вирішення спору встановленню підлягає факт реальності здійснення господарських операцій між позивачем та ПП «Фуджера трейд» із з'ясуванням, зокрема, обставин щодо технічних можливостей здійснення господарських операцій, наявності трудових ресурсів, тощо.

На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем не доведено факт реального здійснення господарських операцій з ПП «Фуджера Трейд».

Вирішуючи спір, колегія суддів також зважає, що в силу вимог ч.2 ст.49 КАС України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, що з огляду на запроваджений ст.8 Конституції України принцип верховенства права та в кореспонденції з приписами ч.1 ст.71 КАС України означає абсолютний і безумовний обов'язок кожної особи, яка бере участь в адміністративній справі довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Оцінка поданих особами, які беруть участь в адміністративній справі та самостійно зібраних судом в порядку ст.11 КАС України доказів в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, здійснюється судом за правилами ч.2 ст.71 КАС України в порядку, що встановлений ст.86 цього кодексу.

Дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності за правилами ст.86 КАС України, колегія суддів приходить до висновку про відсутність будь-яких фактичних даних, які б вказували на протиправність податкових повідомлень-рішень податкового органу.

З огляду на викладене, на підставі ст. 10 КАС України, згідно якої, усі учасники адміністративного процесу є рівними та ст. 11 КАС України, згідно якої розгляд і вирішення справ у адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними доказів, з'ясувавши обставини у справі; перевіривши всі доводи і заперечення сторін та надавши правову оцінку наданим доказам, суд першої інстанції вірно дійшов висновку, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю.

Відповідно до ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В ході розгляду справи позивач не довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування заявлених вимог, а відповідач надав суду належні докази на підтвердження своїх заперечень проти позову.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на суб'єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів, а також на невірному тлумаченні норм матеріального права. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.

Таким чином, на підставі встановлених в ході судового розгляду обставин, суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що позовні вимоги приватного підприємства "Аріал-Сервіс" є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ч. 1 ст. 195, 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу приватного підприємства "Аріал-Сервіс" залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2013 року у справі № 814/4318/13-а - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: О.І. Шляхтицький

Суддя: О.В. Джабурія

Суддя: А.В. Крусян