Ухвала суду № 43159309, 12.03.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2015 року Справа № 5390/14

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Макарика В.Я.

суддів - Большакової О.О., Глушка І.В..

за участю секретаря судового засідання - Федак С.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Львові на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 10.05.2012р. у справі № 2а-11924/11/1370 за позовом Державного підприємства Міністерства оборони України "Львівський державний авіаційно-ремонтний завод" до Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Львові, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне управління державної казначейської служби України у Львівській області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся з позовом, в якому з врахуванням уточнених позовних вимог, просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача № 0000892301/0/9264 від 19.05.2010 року, № 0001102301/2/8446 від 06.05.2010 року (№ 0001102301/1/3152 від 17.02.2010 року, № 0001102301/0/21481 від 11.12.2009 року) № 0000262301/1/7460 від 21.04.2010 року (№ 0000262301/0/2443 від 08.02.2010 року), № 0000522301/1/9607 від 25.05.2010 року (№ 0000522301/0/4935 від 16.03.2010 року), а також стягнути з Державного бюджету України бюджетну заборгованість з податку на додану вартість в розмірі 2 323 764,62 грн..

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 10.05.2012р. визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Львові від 21.04.2010 року № 0000262301/1/7460 (від 08.02.2010 року № 0000262301/0/2443), від 06.05.2010 року № 0001102301/2/8446, від 19.05.2010 року № 0000892301/0/9264 (від 17.02.2010 року № 0001102301/1/3152, від 11.12.2009 року № 0001102301/0/21481) та від 25.05.2010 року № 0000522301/1/9607 (від 16.03.2010 року № 0000522301/0/4935).

Стягнуто з Державного бюджету України через Головне управління державної казначейської служби України у Львівській області на користь Державного підприємства "Львівський державний авіаційно-ремонтний завод" заборгованість з відшкодування податку на додану вартість в розмірі 2 323 764 (два мільйони триста двадцять три тисячі сімсот шістдесят чотири) грн. 62 коп..

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Державного підприємства "Львівський державний авіаційно-ремонтний завод" сплачену ним суму судового збору в розмірі 3 (три) грн. 40 коп.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, відповідач Спеціалізована Державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Львові оскаржила її в апеляційному порядку та просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. Апелянт свої вимоги мотивує тим, що судом 1 інстанції неповно з'ясовано обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, висновки суду вважає необґрунтованими з підстав викладених в апеляційній скарзі, та порушено норми матеріального та процесуального права. Зокрема апелянт зазначає те, що відповідно до п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" (чинного на час існування спірних правовідносин), податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках, оригінал якої надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Відтак, ним зроблено висновок про те, що податкова накладна має бути отримана позивачем у звітному періоді, на який припадає дата виникнення податкових зобов'язань продавця (правила визначення дати виникнення податкових зобов'язань встановлені п. 7.3 ст.7 вказаного Закону. Також зазначає, що у разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. Також посилається на завищення позивачем показників залишків від'ємного значення, які після бюджетного відшкодування включаються до складу податкового кредиту наступних податкових періодів, оскільки такі встановлені в його актах перевірок.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Як встановлено судом та стверджується матеріалами справи , що на підставі направлення від 09.11.2009 року № 119/23-4, згідно ст.11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", підпункту 7.7.5 пункту 7.5 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" ДПІ у м. Львові проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість в сумі 464 320,00 грн. за вересень 2009 року, за результатами якої складено акт перевірки від 27 листопада 2009 року № 494/23-4/07684556.

Як видно з висновків вищенаведеного Акту перевірки, відповідачем встановлено порушення зі сторони позивача, п.п.7.2.6 п.7.2, п.п.7.4.1 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (із змінами та доповненнями) ДП МОУ "ЛДАРЗ" завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту за вересень 2009 року на суму 1 060 842,37 грн. (рядок 18.2 Декларації), в результаті чого завищено задекларовані показники в рядках 21, 22.2 Декларації; в порушення п.п.7.7.1, п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" ДП МОУ "Львівський державний авіаційно-ремонтний завод" завищено заявлену суму бюджетного відшкодування за вересень 2009 року на суму 464 320,00 грн.

На підставі вищезазначеного Акту перевірки відповідачем 11 грудня 2009 року винесено податкове повідомлення-рішення № 0001102301/0/21481, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 464 320,00 грн.

Рішенням Державної податкової інспекції у м. Львові про результати розгляду первинної скарги від 12.10.2010 року № 2853/10/25-005/434 податкове повідомлення-рішення від 11 грудня 2009 року № 0001102301/0/21481 залишено без змін. ДПІ у м. Львові винесено податкове повідомлення-рішення від 17 лютого 2010 року № 0001102301/1/3152, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 464 320,00 грн.

Рішенням Державної податкової адміністрації у Львівській області про результати розгляду повторної скарги від 27.04.2010 року № 9338/10/25-005/376 податкове повідомлення-рішення від 11.12.2009 року № 0001102301/0/21481 (від 17.02.2010 року № 0001102301/1/3152) та рішення ДПІ у м. Львові від 12.02.2010 року № 2853/10/25-005/434 про результати розгляду первинної скарги залишено без змін. ДПІ у м. Львові винесено податкове повідомлення-рішення від 06.05.2010 року № 0001102301/2/8446, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 464 320,00 грн.

На підставі направлення від 22.12.2009 року № 139/23-4, згідно із ст.11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", п.п. 7.7.5 п.7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" ДПІ у м. Львові проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість в сумі 1 822349,00 грн. за жовтень 2009 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення ПДВ, що декларувалось в вересні 2009 року, за результатами якої складено акт перевірки від 26 січня 2010 року № 37/23-4/07684556.

Як видно з висновків вищенаведеного Акту перевірки, відповідачем встановлено порушення зі сторони позивача, п.п.7.2.6 п.7.2, п.п.7.4.1 п.7.4, п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (із змінами та доповненнями) ДП МОУ "ЛДАРЗ" завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту за жовтень 2009 року на суму 577 443,81 грн. (рядок 18.2 Декларації), в результаті чого завищено задекларовані показники в рядках 21, 22.2 Декларації; завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту за вересень 2009 року на суму 1 060 842,37 грн. (рядок 18.2 Декларації), в результаті чого завищено заявлену суму бюджетного відшкодування за жовтень 2009 року на суму 126 666,87 грн. та зменшено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 26 Декларації з ПДВ) на суму 934 508,50 грн.; в порушення п.п.7.7.1, п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" ДП МОУ "Львівський державний авіаційно-ремонтний завод" завищено заявлену суму бюджетного відшкодування за жовтень 2009 року на суму 640 572,04 грн.

На підставі вищезазначеного Акту перевірки відповідачем 08 лютого 2010 року винесено податкове повідомлення-рішення № 0000262301/0/2443, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 767 238,87 грн.

Рішенням Державної податкової інспекції у м.Львові про результати розгляду первинної скарги від 14.04.2010 року № 6951/10/25-005/62 податкове повідомлення-рішення від 08 лютого 2010 року № 0000262301/0/2443 залишено без змін. ДПІ у м. Львові винесено податкове повідомлення-рішення від 21 квітня 2010 року № 0000262301/1/7460, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 767 238,87 грн.

На підставі направлення від 01.02.2010 року № 6/23-4, згідно із ст.11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", п.п. 7.7.5 п.7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" ДПІ у м. Львові проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість в сумі 402 786,00 грн. за липень 2009 року на розрахунковий рахунок, за результатами якої складено акт перевірки від 26 лютого 2010 року № 93/23-4/07684556.

Як видно з висновків вищенаведеного Акту перевірки, відповідачем встановлено порушення зі сторони позивача, п.п.7.2.6 п.7.2, п.п.7.4.1 п.7.4, п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (із змінами та доповненнями) ДП МОУ "ЛДАРЗ" завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту за липень 2009 року на суму 1 182 304,23 грн. (рядок 18.2 Декларації), в результаті чого завищено задекларовані показники в рядках 21, 22.2 Декларації; в порушення п.п.7.7.1, п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" ДП МОУ "Львівський державний авіаційно-ремонтний завод" завищено заявлену суму бюджетного відшкодування за липень 2009 року на суму 402 786,00 грн.

На підставі вищезазначеного Акту перевірки відповідачем 16 березня 2010 року винесено податкове повідомлення-рішення № 0000522301/0/4935, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 402 786,00 грн.

Рішенням Державної податкової інспекції у м. Львові про результати розгляду первинної скарги від 21.05.2010 року № 9427/10/25-005/117 податкове повідомлення-рішення від 16 березня 2010 року № 0000522301/0/4935 залишено без змін. ДПІ у м. Львові винесено податкове повідомлення-рішення від 25 травня 2010 року № 0000522301/9607, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 402 786,00 грн.

На підставі п.1 ст.11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", ДПІ у м. Львові проведено невиїзну документальну перевірку ДП МОУ "Львівський державний аварійно-ремонтний завод" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за серпень, жовтень 2009 року та достовірності визначення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за серпень 2009 року, за результатами якої складено акт перевірки від 29 квітня 2010 року № 264/23-4/07684556.

Як видно з висновків вищенаведеного Акту перевірки, відповідачем встановлено порушення зі сторони позивача, п.п.7.2.6 п.7.2, п.п.7.4.1 п.7.4, п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (із змінами та доповненнями) ДП МОУ "ЛДАРЗ" завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту за липень 2009 року на суму 1 182 304,23 грн. (рядок 18.2 Декларації), в результаті чого завищено заявлену суму бюджетного відшкодування за серпень 2009 року на суму 99 996,23 грн. та завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 26 Декларації з ПДВ) на суму 1 082 308,00 грн.; в порушення п.п.7.7.1, п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" ДП МОУ "Львівський державний авіаційно-ремонтний завод" завищено заявлену суму бюджетного відшкодування на суму 589 423,52 грн., а саме: за серпень 2009 року на суму 519 520,23 грн., за жовтень 2009 року на суму 69 903,29 грн.

На підставі вищезазначеного Акту перевірки відповідачем 19 травня 2010 року винесено податкове повідомлення-рішення № 000089230/0/9264, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за серпень в сумі 619 516,46 грн, за жовтень 2009 року в сумі 69 903,29 грн.

Відповідач на підтвердження обґрунтованості висновків перевірки, викладених в актах та правомірності винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень посилається на те, що позивачем до складу податкового кредиту вересня 2009 року, включено суми податку на додану вартість по придбаних товарах (роботах, послугах), згідно податкових накладних попередніх місяців, відмінних від звітного, зокрема, включено податкові накладні квітня, червня, липня та серпня 2009 року; до складу податкового кредиту жовтня 2009 року, включено суми податку на додану вартість по придбаних товарах (роботах, послугах), згідно податкових накладних попереднього місяця (вересня 2009 року), відмінного від звітного (жовтня 2009 року); до складу податкового кредиту липня 2009 року, включено суми податку на додану вартість по придбаних товарах (роботах, послугах), згідно податкових накладних попередніх місяців (лютого, квітня, червня 2009 року), відмінних від звітного місяця (липня 2009 року); до складу податкового кредиту серпня 2009 року, включено суми податку на додану вартість по придбаних товарах (роботах, послугах), згідно податкових накладних попередніх місяців (лютого, квітня та червня 2009 року), відмінних від звітного місяця (серпня 2009 року). При цьому, позивачем, в порушення п.п.7.2.6 п. 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", не подано скарг на відповідних постачальників. Таким чином, позивачем безпідставно віднесено до податкового кредиту вересня 2009 року суму ПДВ 1 060 842,37 грн., жовтня 2009 року суму ПДВ 577 443,81,00 грн. та липня 2009 року суми ПДВ 1 182 304,23 грн. Також встановлено, що ДП "Львівський державний авіаційно-ремонтний завод" зайво включено до суми бюджетного відшкодування за вересень 2009 року оплату податкового кредиту за серпень 2009 року в сумі 464 320,00 грн., за жовтень 2009 року оплату податкового кредиту за вересень 2009 року в сумі 613 690,49 грн., за липень 2009 року оплату податкового кредиту за червень 2009 року в сумі 402 786,00 грн. та за серпень 2009 року оплату податкового кредиту за липень 2009 року в сумі 519 520,23 грн., а до суми бюджетного відшкодування за жовтень 2009 року оплату податкового кредиту за червень 2009 року в сумі 69 903,29 грн.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до пп.3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" на момент виникнення спірних правовідносин (надалі Закон України № 168/97-ВР), об'єктом оподаткування податку на додану вартість є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України.

Згідно із п.6.1 ст.6 Закону України № 168/97-ВР, об'єкти оподаткування, визначені ст.3 Закону, оподатковуються за ставкою 20 відсотків.

Підпунктом 7.2.1 п.7.1 ст.7 Закону України № 168/97-ВР передбачено, що поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість. Платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну.

Відповідно до п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України № 168/97-ВР, податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. При цьому, правом видачі податкової накладної користується виключно платник податку на додану вартість, зареєстрований як такий на підставі ст.2 Закону України "Про податок на додану вартість".

Актами перевірок стверджується та не заперечувалось відповідачем у судових засіданнях, що всі перелічені продавці товару зареєстровані платниками податку на додану вартість і мають право надавати позивачу відповідні податкові накладні. Надані продавцями податкові накладні містять усі реквізити, передбачені пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Згідно із п.1.8 ст.1 Закону України № 168/97-ВР, бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у визначених законом випадках.

Згідно із пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України № 168/97-ВР, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до пп.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України № 168/97-ВР, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

За змістом наведеної норми попереднім податковим періодом може бути будь-який податковий період, який передує звітному, тому визначення суми ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню, може здійснюватися за будь-який попередній податковий період, а не лише за період, який передував звітному.

Правильність зазначеної позиції підтверджує і чинна з 1 січня 2008 року редакція підпункту 7.7.2 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", згідно з якою бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Крім того, підпунктом 15.3.1 пункту 15.3 статті 15 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (чинного на час виникнення спірних відносин) передбачено, що заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Податковим кодексом України, зокрема, абз.3 п.198.6 ст.198 якого встановлено, що у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму ПДВ на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Аналогічна правова позиція викладена у Постановах Верховного суду України від 10.10.2011 року, від 19.12.2011 року та від 24.04.2012 року.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується (накладними, податковими накладними, платіжними дорученнями, реєстрами отриманих та виданих податкових накладних, деклараціями з податку на додану вартість відповідних податкових періодів тощо) правильність визначення позивачем сум податкового кредиту, а також правильність сум з податку на додану вартість, що підлягають бюджетному відшкодуванню у відповідних податкових періодах.

А тому, протиправними є висновки податкового органу щодо включення сплачених сум податку на додану вартість по придбаних товарах (роботах, послугах) до складу податкового кредиту згідно податкових накладних попередніх місяців, відмінних від звітного та щодо включення до суми бюджетного відшкодування, оплат податкового кредиту попередніх податкових періодів, відмінних від звітних. Крім цього, вказане твердження відповідача ґрунтується виключно на його актах перевірки.

Колегія суддів врахувавши вищевикладене погоджується з висновком суду першої інстанції , що податкові повідомлення-рішення відповідача за № 0001102301/2/8446 від 06.05.2010 року (№ 0001102301/1/3152 від 17.02.2010 року, № 0001102301/0/21481 від 11.12.2009 року), № 0000262301/1/7460 від 21.04.2010 року (№ 0000262301/0/2443 від 08.02.2010 року), № 0000522301/1/9607 від 25.05.2010 року (№ 0000522301/0/4935 від 16.03.2010 року), № 0000892301/0/9264 від 19.05.2010 року підлягають визнанню протиправними та скасуванню.

Відносно позовної вимоги позивача про стягнення з Державного бюджету України через Головне управління державної казначейської служби України у Львівській області заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість в розмірі 2 323 764,62 грн., колегія суддів зазначає, що у відповідності до вимог п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" та п.6.2. Порядку відшкодування податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України № 200/86 від 21.05.2001 року (що діяв на момент існування спірних правовідносин), платник податку має право у будь-який момент після виникнення бюджетної заборгованості звернутися до суду з позовом про стягнення коштів бюджету.

Відповідно до п.200.7 ст.200 Податкового кодексу України (надалі - ПК України), платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Згідно із п.200.10 ст.200 ПК України, протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

Відповідно до п.200.12 ст.200 ПК України, контролюючий орган зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Пунктом 200.13 ст.200 ПК України, передбачено, що на підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу.

Таким чином, виходячи із системного аналізу вказаних підпунктів, право у платника податку на бюджетне відшкодування виникає через 40 днів після отримання декларації податковим органом. Вказане відповідає позиції Вищого адміністративного суду України, відображеній у Довідці про вивчення та узагальнення судової практики Вищого адміністративного суду України про відшкодування податку на додану вартість з державного бюджету.

Згідно із п.200.23 ст.200 ПК України, суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість.

Виходячи з вище зазначеного колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що у разі, коли податковий орган в установлений законом строк не надає відповідний висновок органу державного казначейства, платник податків вправі скористатись свої правом на судове оскарження шляхом звернення з позовом про стягнення суми коштів з Державного бюджету України.

Тому вимога позивача про стягнення з Державного бюджету України через Головне управління державної казначейської служби України у Львівській області на користь Державного підприємства "Львівський державний авіаційно-ремонтний завод" заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість в розмірі 2 323 764,62 грн підлягає задоволенню.

З урахуванням вищенаведеного, суд вірно дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню .

З огляду на викладене, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги в цілому суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а також відсутня невідповідність висновків суду обставинам справи.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, ст. 198, ст. 200, ст. 205, ст. 206, 254 КАС України, Львівський апеляційний адміністративний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Львові залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 10.05.2012р. у справі № 2а-11924/11/1370 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання постанови в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: В.Я.Макарик

Судді: О.О.Большакова

І.В. Глушко

Повний текст ухвали складений 17 березня 2015 року.