Ухвала суду № 43159181, 10.03.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

10 березня 2015 рокусправа № 804/2605/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Прокопчук Т.С.

суддів: Божко Л.А. Лукманової О.М.

за участю секретаря судового засідання: Губар Т.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Покровському районі Дніпропетровської області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 травня 2014 року у адміністративній справі

за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Покровському районі Дніпропетровської області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Покровському районі Дніпропетровської області про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач Управління Пенсійного фонду України в Покровському районі Дніпропетровської області (далі - УПФУ в Покровському районі Дніпропетровської області) 13.02.2014 року звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Покровському районі Дніпропетровської області (далі по тексту - Фонд), в якому просив суд стягнути з Фонду на користь УПФУ в Покровському районі Дніпропетровської області заборгованість в сумі 19853,82 грн. за січень 2014 року.

Відповідач Фонд заперечував проти адміністративного позову та просив суд в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.05.2014 року адміністративний позов задоволений.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, відповідачем Фондом подано апеляційну скаргу, в якій відповідач просить суд скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

В судове засідання апеляційного суду сторони не з'явилися, про день розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку з чим фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно ст.41 КАС України, не здійснювалося.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, а також правильність застосування судом норм матеріального права та правової оцінки обставин у справі, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Основами законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 14.01.1998 №16/98-ВР (далі - Основи) визначені принципи та загальні правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян в Україні, відповідно до яких залежно від страхового випадку, визначені наступні види загальнообов'язкового державного соціального страхування: - пенсійне страхування; страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням; - медичне страхування; - страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності; - страхування на випадок безробіття; - інші види страхування, передбачені законами України. Відносини, що виникають за зазначеними видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, регулюються окремими законами, прийнятими відповідно до цих Основ (ст. 4 Основ).

Згідно положень ст. 4 Основ залежно від страхового випадку є такі види загальнообов'язкового державного соціального страхування: - пенсійне страхування; - страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням; - медичне страхування; - страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності; - страхування на випадок безробіття; інші види страхування, передбачені законами України. Відносини, що виникають за зазначеними у ч.1 цієї статті видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, регулюються окремими законами, прийнятими відповідно до цих Основ.

За приписами ст. 25 Основ надаються такі види соціальних послуг та матеріального забезпечення: - пенсії за віком, по інвалідності внаслідок загального захворювання (в тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсії у зв'язку з втратою годувальника, крім передбачених п.4 цієї статті; медичні профілактично-реабілітаційні заходи; допомога на поховання пенсіонерів.

Відповідно до п. 4 цієї статті за страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання надаються такі види соціальних послуг та матеріального забезпечення: - профілактичні заходи по запобіганню нещасним випадкам на виробництві та професійним захворюванням; відновлення здоров'я та працездатності потерпілого; допомога по тимчасові непрацездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; пенсія у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання тощо.

На реалізацію положень Основ виданий Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23.09.1999 року №1105 (далі - Закон №1105), який визначає правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві.

Перелік соціальних послуг та виплат, які здійснюються та відшкодовуються Фондом, наведено у ст. 21 Закону №1105-XIV, відповідно до якої Фонд зобов'язаний у встановленому законом порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження здоров'я в тому числі пенсії по інвалідності від трудового каліцтва або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, у разі настання страхового випадку.

Ст.81 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-ХІІ визначено, що надання та виплата пенсій, у тому числі пенсій по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання, здійснюється органами Пенсійного фонду України. Механізм відшкодування Фондом витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, визначено відповідним Порядком.

Згідно з пунктом 4 Порядку відшкодуванню підлягають суми, що виплачуються відповідно до Закону № 1105-XIV, Закону № 1788-ХІІ та інших нормативно-правових актів, а саме: сума основного розміру пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; щомісячна цільова грошова допомога на прожиття, якщо така допомога надавалася пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію; допомога на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію; сума витрат Пенсійного фонду України з виплати і доставки зазначених пенсій.

Судом першої інстанції встановлено, що УПФУ в Покровському районі Дніпропетровської області призначена пенсія ОСОБА_4 з 01.01.2004 року, ОСОБА_5 з 01.11.2010 року відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

В грудні 2013 року позивачем ОСОБА_4 та ОСОБА_5 здійснений перерахунок пенсії по втраті годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, в загальній сумі 19853,82 грн., оскільки проведеною органами Пенсійного фонду перевіркою встановлено право зазначених осіб на отримання страхових виплат в разі смерті потерпілого від нещасного випадку на виробництві з дати призначення пенсії.

Враховуючи, що законодавець не обмежив обов'язок відповідача щодо відшкодування органам Пенсійного фонду України виплачених сум лише сумами з поточних платежів , відмова Фонду прийняти в січні 2014 року до відшкодування згідно складених актів виплачених сум пенсій ОСОБА_4 та ОСОБА_5 є порушенням порядку № 5-4/4 щодо обов'язку Фонду як страховика відшкодувати Пенсійному Фонду понесені витрати з виплати пенсії.

В силу викладеного суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо правомірності задоволення вимоги УПФУ в Покровському районі Дніпропетровської області про стягнення з Фонду спірної суми заборгованості по виплаті пенсій.

Доводами апеляційної скарги вказані обставини не спростовуються.

Оскільки судом першої інстанції в достатньому обсязі з'ясовано обставини адміністративної справи та ухвалене рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ч.1 ст.198, ст. ст. 200, 205, 206 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Покровському районі Дніпропетровської області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 травня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.

Головуючий: Т.С. Прокопчук

Суддя: Л.А. Божко

Суддя: О.М. Лукманова