Постанова № 43159165, 11.03.2015, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" березня 2015 р. Справа № 917/2386/14

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Слободін М.М., суддя Гончар Т. В. , суддя Гребенюк Н. В.

при секретарі Томіній І.В.

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився

відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ПАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" (вх. № 756П/3) на рішення господарського суду Полтавської області від 25.12.2014 р. у справі № 917/2386/14

за позовом ТОВ "ТД "ПК Індустрія", м. Харків

до ПАТ "Кременчуцький сталеливарний завод", м. Кременчук

про стягнення 86180,32 грн.

ВСТАНОВИЛА:

В листопаді 2014 р. ТОВ "Торговий дім "ПК Індустрія" звернулось до господарського суду Полтавської області з позовом про стягнення з ПАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" 86 180,32 грн. заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання останнім умов укладеного між сторонами 13.12.2013 р. договору поставки товару № 0685-СН, з яких: 66 103,60 грн. основний борг, 8 188,74 грн. пеня, 1 138,18 грн. 3% річних та 10 749,80 грн. інфляційні втрати.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 25.12.2014 року по справі № 917/2386/14 (суддя Ківшик О.В.) позов задоволено частково. Стягнуто з ПАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" на користь ТОВ "ТД ""ПК Індустрія" 66103,60 грн. основного боргу, 7058,67 грн. пені, 1138,18 грн. 3% річних, 9092,17 грн. інфляційних втрат, 1767,99 грн. витрат по сплаті судового збору, 4354,65 грн. адвокатський витрат. В частині позовних вимог ТОВ "ТД ""ПК Індустрія" до ПАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" 1130,07 грн. пені та 1657,63 грн. інфляційних втрат у позові відмовлено.

Відповідач з даним рішенням місцевого господарського суду не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Полтавської області від 25.12.2014 року у даній справі скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, та на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи. При цьому відповідач зазначає про відсутність документів, які б підтверджували надання позивачем сертифікату якості на товар під час поставки, в зв'язку з чим, відповідач стверджує, що товар він прийняв, але попередив позивача про притримання в оплаті за товар до моменту надання передбачених договором документів, підтверджуючих якість товару. Оскільки позивач таких документів не надав, відповідач вважає, що позивач порушив свої зобов'язання за договором, що є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 02.02.2015 р. апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 11.03.2015 р.

Позивач 26.02.2015 р. надав за вх. № 3208 відзив на апеляційну скаргу, в якому проти апеляційної скарги відповідача заперечує, просить її залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду - без змін, посилаючись на те, що судом першої інстанції повно та всебічно досліджені усі фактичні обставини справи, яким надана належна правова оцінка.

В судове засідання, призначене на 11.03.2015 р. представники сторін не з'явились, причину неявки не повідомили, хоча у відповідності до вимог чинного законодавства про дату, час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином, будь-яких письмових клопотань (в т.ч. і про відкладення розгляду справи) не заявляли.

Враховуючи належне повідомлення сторін про час та місце засідання суду, відсутність будь-яких клопотань, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу відповідача за відсутності представників сторін, за наявними у матеріалах справи доказами.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені у апеляційній скарзі доводи сторони, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу в порядку ст. 101 ГПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення підлягає зміні, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено місцевим господарським судом, 13.12.2013 р. між ТОВ "Торговий дім "ПК Індустрія" (постачальник) та ПАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" (покупець) було укладено договір поставки № 0685-СН, за умовами якого ТОВ "Торговий дім "ПК Індустрія" (постачальник) зобов'язувалося в порядку та на умовах, визначених цим договором, поставити і передати у власність покупцю визначений цим договором товар, а ПАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" (покупець) зобов'язувалося прийняти цей товар та своєчасно здійснювати його оплату.

При цьому сторони узгодили, зокрема, наступне:

- найменування, одиниця виміру, загальна кількість товару, що підлягає поставці за цим Договором, ціна за одиницю товару, його часткове співвідношення (асортимент, номенклатура), визначаються специфікацією - (ями) (надалі іменується "специфікація"), що є додатками до цього Договору (п. 1.2 Договору поставки № 0685-СН);

- специфікація № 1 викладена у п. 1.3 Договору поставки № 0685-СН;

- загальна ціна товару за цим Договором становить 15 439,24 грн., в тому числі ПДВ (п. 1.4 Договору поставки № 0685-СН);

- поставка товару за цим Договором здійснюється у такі строки : 14 календарних днів з дати заявки Покупця на замовлення товару. Датою поставки вважається дата підписання видаткової накладної або дата на товарно-транспортній накладній перевізника або дата календарного штемпеля залізничної накладної чи квитанції про приймання вантажу (п. 2.1 та п. 2.4 Договору поставки № 0685-СН);

- розрахунки за товар здійснюються протягом 60-ти кaлeндaрниx днів з дати поставки. Оплата здійснюється шляхом переказу Покупцем грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника, що визначений у цьому Договорі (п. 6.1, п. 6.2 Договору поставки № 0685-СН);

- товар приймається Покупцем згідно видаткової накладної. Відвантаження товару Покупцю здійснюється після пред'явлення останнім довіреності на право отримання товарно-матеріальних цінностей (п. 9.2 Договору поставки № 0685-СН);

- у випадку порушення Покупцем строку розрахунку за поставлений товар останній сплачує на користь Постачальника неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла під час порушення грошового зобов'язання від суми заборгованості за кожний день прострочення (п. 10.6 Договору поставки № 0685-СН);

- цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками Сторін. Строк цього Договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 13.1 цього Договору закінчується 31 грудня 2014 р. (п. 13.1, п. 13.2 Договору поставки № 0685-СН).

До вказаного Договору поставки № 0685-СН між сторонами було укладено Додаткові угоди, згідно яких сторони вносили зміни до п. 1.4 Договору та специфікації, а саме :

- Додаткова угода № 1 від 25.12.2013 р., згідно якої сторони узгодили, що загальна сума Договору становить 34 917,40 грн., а також доповнили договір специфікацією № 2 (а.с. 19);

- Додаткова угода № 2 від 31.01.2014 р., згідно якої сторони узгодили, що загальна сума Договору становить 66 103,60 грн., а також доповнили договір специфікацією № 3 (а.с. 20).

Як свідчать матеріали справи, на виконання умов договору поставки № 0685-СН з урахуванням додаткових угод ним було поставлено відповідачеві товар на загальну суму 66 103,60 грн.

Зокрема, факт виконання позивачем договірних зобов'язань з поставки товару відповідачеві за договором поставки № 0685-СН з урахуванням додаткових угод на загальну суму 66 103,60 грн. підтверджується видатковою накладною № 1601005 від 16.01.2014 р. на суму 15 439,24 грн. (а.с. 21), видатковою накладною № 1601007 від 16.01.2014 р. на суму 19 478,16 грн. (а.с. 26), видатковою накладною № 2002001 від 20.02.2014 р. на суму 31 186,20 грн. (а.с. 29). Дані первинні документи підписані представниками сторін та скріплені печаткою позивача.

Факт отримання представником відповідача товару від позивача за вказаними видатковими накладними підтверджується довіреністю № 0000000119 від 14.01.2014 р. (а.с. 22-23) та довіреністю № 0000000585 від 17.02.2014 р. (а.с. 30-31).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач належним чином виконав зобов'язання за договором поставки № 0685-СН, поставивши відповідачеві товар за вказаними вище видатковими накладними на загальну суму 66 103,60 грн.

В свою чергу, відповідач в порушення прийнятих на себе зобов'язань за вказаним договором поставки № 0685-СН та приписів ст. 692 ЦК України не оплатив вартість поставленого за вказаними видатковими накладними товару у визначені договором поставки № 0685-СН строки, заборгованість останнього на момент пред'явлення даного позову до суду та розгляду справи у суді складає 66 103,60 грн. Дана обставина відповідачем не спростована.

Таким чином, як вірно встановлено місцевим господарським судом та підтверджено матеріалами справи, заборгованість відповідача перед позивачем становить 66103,60 грн., яка не спростована відповідачем.

З урахуванням фактичних обставин справи та положень ст. ст. 509, 525, 526, 530, 610 ЦК України та ст. 193 ГК України суд першої інстанції дійшов вірного висновку про обґрунтованість позовних вимоги позивача в сумі 66103,60 грн.

Колегія суддів також погоджується і з висновками суду першої інстанції щодо обґрунтованості стягнення з відповідача 3% річних у сумі 1138,18 грн., 7058,67 грн. пені, 9092,17 грн. інфляційних втрат. Перевіркою наданих позивачем розрахунків встановлено, що вони здійснені у відповідності до вимог чинного законодавства (ст. 625 ЦК України, ст. 232 ГК України), положень договору (п. 10.6) та фактичних обставин справи.

Крім того, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовної вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на оплату послуг адвоката в розмірі пропорційно розміру задоволених позовних вимог за загальним правилом в сумі 4354, 65 грн. з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 49 ГПК України понесені позивачем при пред'явленні даного позову судові витрати з оплати судового збору та з оплати послуг адвоката покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При визначенні розміру витрат, пов'язаних з оплатою послуг адвоката, суд виходив з наступного.

Згідно з частиною першою статті 44 ГПК України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються в порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру" (ч. 3 ст. 48 ГПК України). В розумінні даних статей судовими витратами є лише оплата тих послуг, які надаються адвокатами, що відповідають вимогам статті 2 Закону та здійснюють свою діяльність у організаційних формах, зазначених у статті 4 цього Закону. Відповідно до ст. 12 Закону України "Про адвокатуру" (в редакції, чинній на час винесення рішення) оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським об'єднанням чи адвокатом.

Як вбачається з матеріалів справи, 23.10.2014 р. між позивачем та адвокатом Черепахою Р.М укладено договір № 01/2014 про надання правової допомоги, в матеріалах справи наявний ордер серії ХВ № 191000001, платіжне доручення № 684 від 27.10.2014 р. з призначенням платежу - за адвокатські послуги згідно рахунку № 001 від 24.10.2014 р. в сумі 4 500,00 грн. та рахунок № 001 від 24.10.2014 р. Вказані документи підтверджують факт надання відповідних послуг адвокатом відповідачу у зв'язку зі спором, який виник з позивачем.

Погоджуючись з висновками суду першої інстанції щодо обґрунтованості позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідачем ані до суду першої інстанції, ані до суду апеляційної інстанції не надано будь-яких доказів на спростування як суми основного боргу, так і нарахованих на неї сум річних, пені та інфляційних.

Відповідач в апеляційній скарзі посилається на факт неналежного виконання зобов'язання позивачем в зв'язку з відсутністю документів, які б підтверджували надання позивачем сертифікату якості на товар під час поставки. При цьому, відповідач стверджує, що товар він прийняв, але попередив позивача про притримання в оплаті за товар до моменту надання передбачених договором документів, підтверджуючих якість товару. Оскільки позивач таких документів не надав, відповідач вважає, що позивач порушив свої зобов'язання за договором, що є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог.

Проте, колегія суддів вважає наведені відповідачем доводи безпідставними.

Так, розділом 4 договору дійсно передбачено, що підтвердженням якості та комплектності товару з боку постачальника є сертифікат якості.

Відповідно до ст. 666 ЦК України якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання; якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві.

Однак, відповідач не встановлював строку для передання документів, що підтверджують якість товару. Аналогічно відповідач не відмовлявся від договору. Докази звернення до позивача з відповідними письмовими претензіями щодо відсутності документів, які зазначені в розділі 4 договору, або доказів звернення до позивача з листами щодо повернення отриманого відповідачем товару в матеріалах справи відсутні і таких доказів до суду не надано.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що договором поставки та діючим законодавством не передбачена відмова від оплати товару з підстав надання документів не в повному обсязі.

Разом з цим, порядок розрахунків за договором чітко передбачений п. 6.1 договору, згідно якого розрахунки за товар здійснюються протягом 60-ти календарних днів з дати поставки.

До того ж, як зазначено Вищим господарським судом України в інформаційному листі від 17.07.2012 р. за № 01-06/928/2012 «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді окремих норм матеріального права», підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним документом у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами, встановленими частиною першою статті 692 ЦК України.

Оскільки факт поставки та отримання відповідачем товару за договором є доведеним та підтвердженим належними доказами - видатковими накладними, тому у відповідача у відповідності з вимогами чинного законодавства виникло зобов'язання по оплаті отриманого товару на умовах договору.

В даному випадку, заборгованість відповідача підтверджується наявними у справі копіями первинних документів, які містять вичерпні відомості про господарські операції між сторонами, підтверджують їх здійснення, та свідчать про наявність заборгованості відповідача перед позивачем за договором в розмірі 66103,60 грн.

На підставі вищевикладеного колегія суддів вважає, що твердження відповідача, викладені ним в апеляційній скарзі ґрунтуються на припущеннях, не доведені належними доказами.

Керуючись ст. ст. 99, 101, п. 1 ст. 103, ст. ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ПАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" на рішення господарського суду Полтавської області від 25.12.2014 р. у справі № 917/2386/14 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Полтавської області від 25.12.2014 р. у справі № 917/2386/14 залишити без змін.

Повний текст постанови складено 13.03.15

Головуючий суддя Слободін М.М.

Суддя Гончар Т. В.

Суддя Гребенюк Н. В.