Постанова № 43158312, 03.03.2015, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2015 року 16 год. 15 хв. Справа № 808/247/15 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Каракуші С.М.

за участю секретаря Рибакової М.В.

представників позивача Борисенкова В.С., Плецької Ю.В.

представника відповідача Бойка Є.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛИТВО»

до: Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області

про: визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛИТВО» (далі - ТОВ «ЛИТВО» або позивач) звернулось з адміністративним позовом до Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 05.01.2015 № 0000012201, яким визначені грошові зобов'язання з податку на додану вартість на 177793 грн. 75 коп., у тому числі за основним платежем у сумі 142235 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 35558 грн. 75 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на положення частини 1 статті 38 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», відповідно до яких з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури у банкрута не виникає жодних додаткових зобов'язань, у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури, у зв'язку з чим вважає, що податкове повідомлення-рішення прийнято протиправно.

При розгляді справи судом проведено заміну Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області на її правонаступника - Мелітопольську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Запорізькій області (т. 1 а.с. 94).

У судовому засіданні представники позивача позов підтримали у повному обсязі, просили його задовольнити та надали пояснення в його обґрунтування, аналогічні викладеним у позовній заяві.

Представник відповідача позов не визнав, просив у його задоволенні відмовити, вважає висновки акту перевірки обґрунтованими, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення таким, що прийняте з додержанням вимог діючого законодавства, у зв'язку з виявленими під час перевірки порушеннями вимог податкового законодавства.

Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що відповідачем проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «ЛИТВО» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2011 по 02.12.2014, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2011 по 02.12.2014, за результатами якої складено Акт перевірки від 15.12.2014 № 3736/08-32-33-01/25482075 та на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 05.01.2015 № 0000012201 про визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 177793 грн. 75 коп., у тому числі за основним платежем у сумі 142235 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 35558 грн. 75 коп. (т. 1 а.с. 23-34, 46-47).

Висновки Акту перевірки про заниження ТОВ «ЛИТВО» податку на додану вартість за вересень 2014 року на суму 142235 грн. внаслідок порушення пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188, пунктів 200.1, 200.2 статті 200 Податкового кодексу України, які стали підставою для прийняття оскаржуваного рішення, обґрунтовані тим, що у рамках здійснення ліквідаційної процедури ТОВ «ЛИТВО» у вересні 2014 року позивачем реалізовані залишки товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 711177 грн. 30 коп. У податковому обліку вказані операції відображено не було та податкові зобов'язання з податку на додану вартість не нараховувались (т. 1 а.с 27, 37).

Зазначені висновки суд вважає необґрунтованими, у зв'язку з чим приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення прийнято протиправно та підлягає скасуванню з наступних підстав.

Постановою Господарського суду Запорізької області від 24.09.213 у справі про банкрутство ТОВ «ЛИТВО» (справа № 908/340/13-г) позивача визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру строком на дванадцять місяців. Зазначеною постановою ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Плецьку Ю.В.(т. 1 а.с. 15-16).

Відповідно до укладених з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 договорами купівлі-продажу рухомого майна №№1/8 - 1/60 від 17.09.2014 та з Приватним підприємством «Укрпромсільмаш» договором купівлі-продажу майна підприємства-банкрута № 1-Т позивачем 17.09.2014 та 18.09.2014 здійснено реалізацію залишків товарно-матеріальних цінностей фізичній особі-підприємцю ОСОБА_5 на загальну суму 57404 грн. 70 коп. та Приватному підприємству «Укрпромсільмаш» на загальну суму 653772 грн. 60 коп., що також відображено в акті перевірки (т. 1 а.с. 27,37, 105-247, т. 2 а.с. 1-7, 21-173, т. 3 а.с. 1- 148).

Реалізація товарно-матеріальних цінностей здійснена без нарахування податку на додану вартість, податкові зобов'язання з податку на додану вартість позивачем не нараховувались.

Умови та порядок відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури з метою повного або часткового задоволення вимог кредиторів встановлені Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Відповідно до абзаців першого-п'ятого частини 1 статті 38 вказаного Закону, з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури: господарська діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу за виключенням укладення та виконання договорів, що мають на меті захист майна банкрута або забезпечення його збереження (підтримання) у належному стані, договорів оренди майна, яке тимчасово не використовується, на період до його продажу в процедурі ліквідації тощо; строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута вважається таким, що настав; у банкрута не виникає жодних додаткових зобов'язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів)), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури; припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості банкрута.

Враховуючи, що спеціальним законом, який визначає порядок застосування ліквідаційної процедури боржника є Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», норми якого мають пріоритет над податковим законодавством у ліквідаційній процедурі та не передбачають виникнення у підприємства боржника нових зобов'язань зі сплати податків і зборів після відкриття та під час проведення такої процедури, суд приходить до висновку що при реалізації залишків товарно-матеріальних цінностей у позивача не виникли зобов'язання з нарахування та сплати податку на додану вартість, у зв'язку з чим висновки акту перевірки про заниження податкових зобов'язань є необґрунтованими та податкове повідомлення-рішення про визначення грошового зобов'язання прийнято протиправно.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України суб'єкт владних повноважень при прийнятті рішення повинен діяти: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи, що при прийнятті оскаржуваного рішення відповідачем не враховані положення абзацу четвертого частини 1 статті 38 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», яким визначено, що з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури у банкрута не виникає жодних додаткових зобов'язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів)), суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення від 05.01.2015 № 0000012201 прийнято протиправно, у зв'язку з чим позов про його скасування підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України присудженню на користь позивача підлягають понесені ним та документально підтверджені судові витрати (т 1. а.с.3).

Керуючись статтями 11, 71, 94, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати прийняте Мелітопольською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Запорізькій області податкове повідомлення-рішення від 05.01.2015 № 0000012201.

Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛИТВО» судовий збір у розмірі 355 (триста п'ятдесят п'ять) грн. 59 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя С.М Каракуша