Постанова № 43158115, 10.03.2015, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2015 р. Справа № 804/2869/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Юркова Е.О.

при секретарі - Шпота Я.С.

за за участю: представник позивача - Концева М.В.

представник відповідача - Семенко Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Нікопольський ремонтний завод» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів про скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Приватного акціонерного товариства «Нікопольський ремонтний завод» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів з вимогами: скасувати податкове повідомлення-рішення №0000574602 від 11.09.2014 року про зменшення розміру від'ємного значення податку на додану вартість за лютий 2014 року в розмірі 3 727,00 грн. як таке, що не відповідає чинному законодавству.

В обґрунтування позову позивач посилається на безпідставність та необґрунтованість висновків акту № 473/28-01-46-02-3116706 від 02.09.2014р. щодо порушення вимог п.23 подрозділу 2 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України в частині завищення обсягів поставки по операціях з реалізації металобрухту за період з 01.01.2014р. по 17.02.2014р. включно на суму 18 634 грн. за січень 2014 року та в частині заниження обсягів поставки по операціях на митній території України, що оподатковується за ставкою 20%, за період з 01.01.2014р. по 17.02.2014р. включно, на суму 18 634 грн., крім того ПДВ - 3 727 грн., на підставі якого прийнято спірне податкове повідомлення-рішення. Вважає, що спірне податкове повідомлення-рішення не відповідає положенням чинного законодавства України, винесено без урахування фактичних обставин справи та в порушення приписів податкового законодавства.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, надав суду письмові заперечення в огрутнування яких зазначив, що СДПІ у м.Дніпропетровську проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ПрАТ «НРЗ» з питання правильності відображення в бухгалтерському та податковому обліку результатів операцій по реалізації брухту в період з 01.01.2014 року по 17.02.2014 року, висновки якої оформлені актом перевірки від 02.09.2014 №473/28-01-46-02-3116706. Перевіркою правомірності визначення податкових зобов'язань та податкового кредиту, розрахунків з бюджетом та показників, відображених у деклараціях за січень, лютий 2014 року (з додатками) встановлено порушення вимог п.23 підрозділу 2 Розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу в частині завищення обсягів поставки по операціях з реалізації металобрухту за січень 2014 року на суму 18634 грн., порушення п.185.1 ст.185, п. 193.1 ст.193, ст.194 з урахуванням п.10 підрозділу 2 Розділу XX перехідних положень ПК України в частині заниження обсягів поставки по операціях на митній території України, що оподатковуються за ставкою 20% за січень 2014 на суму 18 634 грн., крім того ПДВ 3 272 грн. Висновки перевірки відповідають фактичним обставинам справи, є обґрунтованим, отже підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши дійсні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи, Приватне акціонерне товариство «Нікопольський ремонтний завод» (надалі за текстом - ПАТ «Нікопольський ремонтний завод», позивач) зареєстровано як юридична особа та взято на податковий облік в Спеціалізованій державній податковій інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів (далі - СДПІ у м.Дніпропетровську або відповідач), що підтверджується Випискою з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Як вбачається з пояснень сторін, СДПІ у м.Дніпропетровську в період з 11.08.2014р. по 02.09.2014р. була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ПАТ «Нікопольський ремонтний завод» з питання правильності відображення в бухгалтерському та податковому обліку результатів операцій по реалізації брухту в період з 01.01.2014 року по 17.02.2014 року.

Перевіркою правомірності визначення податкових зобов'язань та податкового кредиту, розрахунків з бюджетом та показників, відображених у деклараціях за січень, лютий 2014 року (з додатками) встановлено порушення вимог п.23 підрозділу 2 Розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу в частині завищення обсягів поставки по операціях з реалізації металобрухту за січень 2014 року на суму 18634 грн., порушення п.185.1 ст.185, п. 193.1 ст.193, ст.194 з урахуванням п.10 підрозділу 2 Розділу XX перехідних положень Податкового кодексу України в частині заниження обсягів поставки по операціях на митній території України, що оподатковуються за ставкою 20% за січень 2014 на суму 18 634 грн., крім того ПДВ 3 272 грн., що також призвело до порушення п.200.1, 200.3 ст.200 Податкового кодексу України в частині завищення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за січень 2014р. на суму 3 727 грн., та, відповідно, до порушення положень абз. а п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України в частині завищення від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за лютий 2014р. у розмірі 3 727 грн.

За результатами перевірки податковим органом був складений акт № 473/28-01-46-02-3116706 від 02.09.2014р.

Не погоджуючись з викладеними висновками, ПАТ «Нікопольський ремонтний завод» було подано заперечення від 05.09.2014р. вих.№007-1131, за розглядом яких СДПІ у м.Дніпропетровську листом від 08.09.2014р. №23771/10/28-01-46-02-11 повідомлено, що висновки акту перевірки № 473/28-01-46-02-3116706 від 02.09.2014р. є такими, що відповідають нормам податкового законодавства та перегляду не підлягають.

На підставі Акту перевірки № 473/28-01-46-02-3116706 від 02.09.2014р. СДПІ у м.Дніпропетровську було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000574602 від 11.09.2014 року, яким ПАТ «Нікопольський ремонтний завод» зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 3 727 грн. по податковій декларації за лютий 2014 року.

Не погоджуючись ізх винесеним податковим повідомленням-рішенням ПАТ «Нікопольський ремонтний завод» оскаржило його у адміністративному порядку та рішенням Центрального офісу з обслуговування великих платників Міжрегіонального головного управлвння Міндоходів про результати розгляду скарги №21164/10/28-10-10-4-34 від 20.11.2014р. та рішенням Державної фіскальної служби України про результати розгляду повторної скарги №1684/6/99-99-10-01-04-25 від 29.01.2015р. залишено без змін податкове повідомлення-рішення №0000574602 від 11.09.2014 року, а скарги - без задоволення.

Вирішуючи правомірність винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, суд виходить з наступного.

З пояснень сторін вбачається, що в період з 01.01.2014 року по 17.02.2014 року позивачем здійснювались операції з постачання металобрухту.

Обсяги реалізації металобрухту відображені ПАТ «Нікопольський ремонтний завод» у податковій декларації з ПДВ із застосуванням нульової ставки з ПДВ, в обгрутнування чого позивач посилається на пункт 23 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України, згідно якого до 1 січня 2015 року від оподаткування податком на додану вартість звільняються операції з постачання, у тому числі операції з імпорту відходів та брухту чорних і кольорових металів.

Таким чином підставою для винесення оскаржуваного рішення є те, що позивачем безпідставно було віднесено операції з реалазації металобруху до операції, які звільнені від обкладення податком на додану вартість.

Відповідно до пункту 23 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, (в редакції від 28.04.2012р.) тимчасово до 1 січня 2014 року від оподаткування податком на додану вартість звільняються операції з постачання, у тому числі операції з імпорту відходів та брухту чорних і кольорових металів та деревини товарних позицій 4401, 4403, 4404 згідно з УКТ ЗЕД (крім брикетів та гранул товарної підкатегорії УКТ ЗЕД 4401 30 90 00), а також паперу та картону для утилізації (макулатури та відходів) товарної позиції 4707 згідно з УКТ ЗЕД . Переліки таких відходів та брухту чорних і кольорових металів затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Операції з вивезення в митному режимі експорту товарів, зазначених у цьому пункті, звільняються від оподаткування податком на додану вартість.

Таким чином, операції з постачання відходів та брухту чорних і кольорових металів звільняються від оподаткування ПДВ за наявності їх Переліку, який повинен затверджуватись Кабінетом Міністрів України.

На виконання зазначеної норми закону Кабінетом Міністрів України було прийнято Постанову від 12.01.2011 року № 15 «Про затвердження переліку відходів та брухту чорних і кольорових металів, операції з постачання яких, зокрема операції з імпорту, тимчасово, до 1 січня 2014 року, звільняються від обкладення податком на додану вартість».

Законом України від 19.12.2013 року № 713-VII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо ставок окремих податків», між іншим, в абзаці першому пункту 23 цифри та слова «1 січня 2014 року» було змінено цифрами та словами «1 січня 2015 року», а після слів та цифр «(крім брикетів та гранул товарної під категорії УКТ ЗЕД 4401 30 90 00)» доповнено словами та цифрами «а також паперу та картону для утилізації (макулатури та відходів) товарної позиції 4707 згідно з УКТ ЗЕД».

При цьому даний пункт, як і раніше, передбачав, що перелік таких відходів та брухту чорних і кольорових металів затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, дію пункту 23 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, в частині звільнення операцій з постачання, у тому числі операції з імпорту відходів та брухту чорних і кольорових металів та деревини товарних позицій 4401, 4403, 4404 згідно з УКТ ЗЕД (крім брикетів та гранул товарної підкатегорії УКТ ЗЕД 4401 30 90 00), а також паперу та картону для утилізації (макулатури та відходів) товарної позиції 4707 згідно з УКТ ЗЕД, було продовжено до 01.01.2015р., законом № 713, що набрав чинності 01.01.2014 року.

Проте, постанова Кабінету Міністрів України від 12 січня 2011 року №15, якою був затверджений перелік відходів та брухту чорних і кольорових металів, операції з постачання яких звільняються від оподаткування ПДВ, діяла до 01 січня 2014 року.

Постановою Кабінету Міністрів України від 05.02.2014 року № 43 було внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 року № 15, а саме: у назві та пункті 1 постанови цифри і слово «1 січня 2014» замінити цифрами і словом «1 січня 2015».

Пунктом 5 Указу Президента України від 10.06.1997 № 503/97 «Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності» встановлено, що нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України набирають чинності з моменту їх прийняття, якщо більш пізній строк набрання ними чинності не передбачено в цих актах. Акти Кабінету Міністрів України, які визначають права і обов'язки громадян, набирають чинності не раніше дня їх опублікування в офіційних друкованих виданнях.

Зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 12.01.11 № 15 було внесено постановою Кабінету Міністрів України від 05.02.2014 року № 43, яка набула чинності з дня її офіційного опублікування (газета «Урядовий кур'єр», №31), а саме 18.02.2014р.

У відповідності до мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 року по справі № 1-рп/99 (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Отже, суд приходить до висновку, що в період з 01.01.14 року по 17.02.14 року включно перелік відходів та брухту чорних і кольорових металів, операції з постачання яких, зокрема операції з імпорту, звільняються від обкладення податком на додану вартість був відсутній, а постанова Кабінету Міністрів України від 05.02.2014 року № 43, яка набрала чинності 18.02.2014 року, не має зворотної дії у часі.

Суд зазначає, що в період з 01.01.2014 року по 17.02.2014 року жодного нормативно-правового акта Кабінету Міністрів України, який визначав би перелік відходів та брухту чорних і кольорових металів, операції з постачання яких звільняються від оподаткування ПДВ, або продовжував би дію Постанови № 15, прийнято не було.

Також, відповідно до п.30.1, п.30.2, п.30.3 ст.30 Податкового кодексу України податкова пільга - передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов'язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав, визначених пунктом 30.2 цієї статті.

Підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платника податків, вид їх діяльності, об'єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат.

Платник податків вправі використовувати податкову пільгу з моменту виникнення відповідних підстав для її застосування і протягом усього строку її дії.

Отже, в період з 01.01.2014р. по 18.02.2014р. перелік відходів та брухту чорних і кольорових металів, операції з постачання яких, зокрема, операції з імпорту, як підстава для пільги та звільнення від обкладення податком на додану вартість був відсутній.

Згідно з п. 185.1 ст.185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є, зокрема, операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Відповідно до п. 194.1 ст.194 Податкового кодексу України операції, зазначені у статті 185 цього Кодексу, крім операцій, що не є об'єктом оподаткування, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка та 7 відсотків, оподатковуються за ставкою, зазначеною в підпункті "а" пункту 193.1 статті 193 цього Кодексу, яка є основною (20 відсотків).

Таким чином, висновки податкового органу про порушення позивачем вимог п.23 підрозділу 2 Розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу в частині завищення обсягів поставки по операціях з реалізації металобрухту за січень 2014 року на суму 18634 грн., порушення п.185.1 ст.185, п. 193.1 ст.193, ст.194 з урахуванням п.10 підрозділу 2 Розділу XX перехідних положень Податкового кодексу України в частині заниження обсягів поставки по операціях на митній території України, що оподатковуються за ставкою 20% за січень 2014 на суму 18 634 грн., крім того ПДВ 3 272 грн., що також призвело до порушення п.200.1, 200.3 ст.200 Податкового кодексу України в частині завищення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за січень 2014р. на суму 3 727 грн., та, відповідно, до порушення положень абз. а п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України в частині завищення від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за лютий 2014р. у розмірі 3 727 грн. є обґрунтованими.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач як суб'єкт владних повноважень довів правомірність своїх дій та рішень.

Враховуючи викладені обставини та наявні докази, суд вважає, що Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську головного управління Міндоходів при винесенні податкового повідомлення-рішення №0000574602 від 11.09.2014 року діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, правомірність своїх дій податковою доведена, у зв'язку з чим суд відмовляє Приватному акціонерному товариству «Нікопольський ремонтний завод» у задоволенні адміністративного позову.

Відповідно до ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру ставка судового збору встановлена у розмірі 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.

Відповідно до ч.3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Статтею 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік установлено, що у 2015 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 1 січня становить - 1218 гривень.

Таким чином, за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру ставка судового збору є не менше 1 827 грн. та не більше 4 872 грн.

Позивачем під час подання адміністративного позову сплачено судовий збір як за позовні вимоги майнового характеру в розмірі 182 грн. 70 коп., що підтверджується платіжним дорученням: № 381 від 11.02.2015р.

Отже у даному випадку, розмір судового збору, що підлягає сплаті позивачем становить 1 827 грн. - 182 грн.70 коп. = 1 644 грн. 30 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 9, 11, 70-71, 86, 94, 160-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову Приватного акціонерного товариства «Нікопольський ремонтний завод» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів про скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Нікопольський ремонтний завод» (код ЄДРПОУ 31167067) на користь Державного бюджету суму судового збору, у зв'язку з відмовою в задоволені позовних вимог та у відповідності до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» в розмірі 1 644 грн. 30 коп. за наступними реквізитами: отримувач: УДКСУ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області, код ЄДРПОУ (отримувача) 37989253, рахунок: 31210206784008, Банк: ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, код бюджетної класифікації доходів: 22030001.

Копію постанови направити сторонам по справі.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та в строки, встановленні статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови викладений протягом п'яти днів.

Суддя (підпис) Е.О. Юрков