Постанова № 43158, 14.07.2006, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" липня 2006 р.

Справа № 16/281/06

м. Миколаїв

За позовом: Миколаївського обласного відділення фонду соціального захисту інвалідів, 54001, м. Миколаїв, вул. Нікольська, 46, під.2

До відповідача: Приватної науково-виробничої фірми „ЛЮ”, м. Миколаїв, вул. Паризької Комуни, 26/3

Про стягнення 1493,75 грн. адміністративно –господарських санкцій за нестворені робочі місця для працевлаштування інвалідів.

Суддя В.Д. Фролов

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача: Васильченко О.В., дов. № 01-11/34 від 17.01.2006 р.

Від відповідача:

В засіданні приймає участь: прокурор Круш Т.О.

Миколаївське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось до господарського суду з позовною вимогою про стягнення з Приватної науково-виробничої фірми „ЛЮ” 1493,75грн. штрафних санкцій за нестворені робочі місця для працевлаштування інвалідів.

Представник відповідача надав відзив, у якому позивні вимоги заперечує, посилаючись на те що підприємство є збитковим.

Розглянувши представлені докази, - суд встановив:

На підставі ст.19 ЗУ “ Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, п.3,5,14 Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою КМУ від 03 травня 1995 р. № 314, відповідач повинен був створити робочі місця для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від загальної чисельності працюючих, що складає у даному випадку 1 місце і ввести його в дію шляхом працевлаштування інвалідів.

Норми ч.8 ст. 69 та ч.1 ст. 177 ГКУ зобов’язують суб’єктів господарювання за рахунок своїх коштів створювати, зазначену відповідно до Закону кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів, спеціальні робочі місця для осіб з обмеженою працездатністю.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 ЗУ “ Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” керівники підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності і господарювання у разі незабезпечення зазначення нормативів несуть відповідальність у встановленому Законом порядку.

Згідно зі ст. 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" підприємства, на яких працює інвалідів менш, ніж встановлено нормативом, повинно перераховувати відділення ФУСЗІ штрафні санкції на створення робочих місць для працевлаштування інвалідів в розмірі середньорічної заробітної плати за кожне не створене місце, не зайняте інвалідом.

За даними наданого Відповідачем “ Звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2005 р. ( форма 10-П1) на підприємстві інваліди не працювали. Розмір відрахувань визначається середньорічною заробітною платою на підприємстві, яка у 2005 році була 2987,50 грн. (2987,50 / 2 = 1493,75 грн.).

Заперечення відповідача судом не приймаються, оскільки згідно інформаційного листа ВГСУ від 08.11.2005 р. № 01-8/2020 у постанові зазначено, що відмова у задоволенні позову лише з тих мотивів, що за звітний період у підприємства не було прибутку є безпідставною. Аналіз норм ЗУ “ Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” дозволяє зробити висновок про те, що сплачені чи стягнуті за рішенням суду штрафні санкції не можуть бути віднесені підприємством на собівартість продукції чи наданих послуг.

За таких обставин, позивні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 87, 94, 160, 162-163, 167, 252 Кодексу адміністративного судочинства, суд

П О С Т А Н О В И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватної науково-виробничої фірми „ЛЮ” ( м. Миколаїв, вул.Паризької Комуни, 26/3; р/р 26003331207001, МФО 326610, ЄДРПОУ 13872463) на користь Миколаївського обласного відділення Фонду України соціального захисту інвалідів ( 54001, м. Миколаїв, вул. Нікольська,46, під. № 2; одержувач : держбюджет Центрального району 50070000, код ЄДРПОУ 23626096, МФО 826013, р/р 31214230500006) 1493,75 грн. штрафу.

Постанова набирає законної сили у порядку, встановленому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства .

У порядку і в строки, визначені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства, на постанову може бути подана апеляційна скарга .

Суддя

В.Д.Фролов