Ухвала суду № 43157242, 12.03.2015, Апеляційний суд Хмельницької області

КОПІЯ

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

____________

Справа № 686/15795/13-ц

Провадження № 22-ц/792/610/15

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2015 року м. Хмельницький

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

апеляційного суду Хмельницької області

в складі: головуючої - Грох Л.М.,

суддів: Костенка А.М., Гринчука Р.С.,

при секретарі: Кошельнику В.М.,

з участю апелянта, представника відділу ДВС,

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 06 лютого 2015 року за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця Другого міського відділу державної виконавчої служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції Гонтарук З.П.

Заслухавши доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, колегія суддів

в с т а н о в и л а :

В січні 2015 року ОСОБА_1, звертаючись до суду зі скаргою на рішення та дії держвиконавця, посилався на те, що 04 грудня 2014 року державним виконавцем Другого міського відділу ДВС Хмельницького міськрайонного управління юстиції Гонтарук З.П. винесено постанову про накладення арешту на його майно та оголошення заборони його відчуження в порядку виконання рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 23 вересня 2013 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання малолітньої ОСОБА_4 в розмірі 500 грн. щомісячно. Арешт був накладений в зв'язку з наявною заборгованістю по сплаті аліментів. Заборгованості немає, оскільки аліменти сплачувалися ним не щомісячно, проте в повному розмірі, за домовленістю з матір'ю дитини. Тому просив визнати дії державного виконавця щодо накладення арешту незаконними, постанову від 04 грудня 2014 року про накладення арешту скасувати.

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 06 лютого 2015 року в задоволенні скарги відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просив скасувати ухвалу суду як таку, що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нову, якою задовольнити вимоги скарги. На його думку суд не прийняв до уваги, що згідно довідки відділу ДВС заборгованість по аліментах погашена ним повністю. Водночас накладення арешту на автомобілі суперечить принципу співмірності, оскільки розмір заборгованості, обрахований судом першої інстанції, є значно меншим ніж вартість майна, на яке накладено арешт.

В засіданні апеляційного суду апелянт підтримав апеляційну скаргу з викладених у ній мотивів.

Представник відділу ДВС просила відхилити апеляційну скаргу як безпідставну.

Колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до п.2 ст. 312 ЦПК розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд змінює або скасовує ухвалу суду першої інстанції і постановляє ухвалу з цього питання, якщо воно було вирішено судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права або при правильному вирішенні було помилково сформульовано суть процесуальної дії чи підстави її застосування.

Згідно з вимогами ст. 383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Відхиляючи скаргу, суд першої інстанції виходив з того, що державним виконавцем при винесенні постанови від 04.12.2014 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження було дотримано вимоги закону України „Про виконавче провадження".

Проте з такими висновками не можна погодитися в повному обсязі.

Встановлено, що на виконанні Другого міського відділу ДВС Хмельницького міськрайонного управління юстиції перебуває виконавчий лист № 2/686/517/13 від 23.09.2013 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання малолітньої ОСОБА_4 в розмірі 500 грн. щомісячно. 04 грудня 2014 року державним виконавцем Гонтарук З.П. винесено постанову про накладення арешту на майно боржника та оголошення заборони його відчуження в зв'язку з наявною заборгованістю по сплаті аліментів.

Наведені обставини підтверджуються матеріалами справи.

Так, згідно з ч. 1 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Відповідно до ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» порядок стягнення аліментів визначається законом. Частиною 2 цієї статті встановлено, що в разі наявності заборгованості із сплати аліментів понад три місяці стягнення може бути звернено на майно боржника.

Як вбачається з довідки відділу ДВС № 1105 від 20.01.2015 року (а.с.16), на час винесення оскаржуваної постанови у ОСОБА_1 існувала заборгованість по аліментах в сумі 2500 грн., яка, виходячи з розміру присуджених аліментів (500 грн. щомісячно), є заборгованістю із сплати аліментів понад три місяці.

Таким чином на час винесення постанови існували підстави, передбачені ч.2 ст. 74 Закону України „Про виконавче провадження" для звернення стягнення на майно боржника ОСОБА_1

Разом з тим, державним виконавцем не враховано вимоги ч. 6. ст. 52 цього закону, за яким стягнення на майно боржника звертається в розмірі і обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження.

Встановлено, що оскаржуваною постановою державного виконавця від 04.12.2014 року накладено арешт на два вантажні автомобілі - DAF 95, 1995 року випуску та FAW CA1051, 2007 року випуску.

Їх вартість попри відсутність даних про це в матеріалах виконавчого провадження з очевидністю є неспівставно вищою порівняно з існуючою заборгованістю боржника по аліментах, що вказує на недотримання вимог ч.6 ст. 52 Закону "Про виконавче провадження" при зверненні стягнення на майно боржника, що потягло порушення його права володіння та розпорядження належним йому майном.

За таких обставин, виходячи з положень ч.2 ст. 387 ЦПК, ухвалу Хмельницького міськрайонного суду від 06 лютого 2015 року в частині відмови у скасуванні постанови державного виконавця слід скасувати та постановити в цій частині нову ухвалу про визнання неправомірною та скасування постанови державного виконавця від 04 грудня 2014 року.

В решті ухвалу суду слід залишити без змін, оскільки вимога скарги щодо визнання незаконними дій державного виконавця щодо винесення постанови про арешт майна фактично дублює суть іншої вимоги - про скасування цієї ж постанови.

Водночас не підлягають задоволенню вимоги скарги про зняття арешту та заборони відчуження арештованого майна, оскільки скасування оскаржуваної постанови про арешт майна автоматично має наслідком зняття накладеного арешту та заборони відчуження майна.

Керуючись ст.ст. 307, 312, 313-315, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 06 лютого 2015 року в частині відмови у скасуванні постанови державного виконавця скасувати та постановити в цій частині нову ухвалу.

Визнати неправомірною та скасувати постанову державного виконавця Другого міського відділу державної виконавчої служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції Гонтарук З.П. від 04 грудня 2014 року ВП №40088390 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

В решті ухвалу залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуюча: /підпис/

Судді: /підписи/

З оригіналом згідно: суддя апеляційного суду Л.М.Грох

______________

Головуюча у першій інстанції: ОСОБА_5 Провадження № 22-ц/792/610/15

Доповідач: Грох Л.М. Категорія - ухвала