Рішення № 43156779, 03.03.2015, Великолепетиський районний суд Херсонської області

Справа № 649/1179/14-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 березня 2015 року Великолепетиський районний суд Херсонської області у складі:

головуючого Мамаєва В.А.

секретаря Шишка Н.М.

за участю позивача ОСОБА_1

представника ТОВ "Група компаній "Содружество" Лесечко М.В.

представника ДП "Агрофірма Рубанівська" Таран О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Велика Лепетиха цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Група компаній "Содружество" (Відповідач1) та дочірнього підприємства "Агрофірма Рубанівська" товариства з обмеженою відповідальністю "Група компаній "Содружество" (Відповідач 2) про стягнення вихідної допомоги та середнього заробітку за час вимушеного прогулу

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідачів про стягнення вихідної допомоги та середнього заробітку за час вимушеного прогулу, мотивуючи свої вимоги тим, що вона працювала у ДП Агрофірма "Рубанівська" на посаді кухаря. Наказом № 64 від 22 листопада 2014 року вона звільнена з посади за п.1 ст.40 КЗпП України. Згідно ст. 44 КЗпП України передбачена виплата вихідної допомоги при звільненні за п.1 ст.40 КЗпП України, однак адміністрацією допомоги у розмірі 2155,00 грн. їй не виплачено. Згідно ст.47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення провести з працівником розрахунок у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України. Таким чином, відповідач зобов'язаний провести з нею розрахунок у день звільнення та виплатити середній заробіток за весь час вимушеного прогулу, починаючи з дати звільнення по день фактичного розрахунку. Вона неодноразово зверталась до відповідача з вимогами про виплату допомоги, однак до теперішнього часу допомога відповідачем не виплачена. Свою відмову у виплаті допомоги відповідач пояснює відсутністю коштів. Однак ДП Агрофірма "Рубанівська" має майно, яке зараз передається ТОВ "Група компаній "Содружество". Це майно повинно бути реалізоване з ціллю забезпечення виплат по боргам. Вважає, що відповідачем грубо порушені вимоги діючого законодавства про працю, зокрема ст. 44 КЗпП України. Просить суд стягнути з ТОВ "Група компаній "Содружество" на її користь вихідну допомогу при звільненні у розмірі 2155,00 грн. та середній заробіток за весь час вимушеного прогулу, починаючи з дати звільнення по день фактичного розрахунку.

Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні надала заяву про зміну позовних вимог, у якій просить стягнути з Відповідача 2 на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 3451 грн. та вихідну допомогу у розмірі 2155 грн., а всього грошові кошти у розмірі 5616 грн.

Представник Відповідача 1 Лесечко М.В. позов не визнав та надав заперечення, обґрунтовуючи його наступним. ТОВ "ГК "Содружество" є засновником ДП "Агрофірма Рубанівська", а тому ДП "Агрофірма Рубанісвька" та ТОВ "ГК "Содружество" є різними юридичними особами, що підтверджується інформацією з ЄДР. Позивач безпосередньо у ТОВ "ГК "Содружество" не працює і ніколи не працювала. Наявність трудових відносин між Позивачем та Відповідачем 1 не підтверджується жодними доказами. Приписи ст. 96 ЦК України вказують, що юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями (ч. 1). Учасник (засновник) юридичної особи не відповідає за зобов'язаннями юридичної особи, а юридична особа не відповідає за зобов'язаннями її учасника (засновника), крім випадків, встановлених установчими документами та законом. Пункт 3.2 Статуту Відповідача 2 вказує: "Підприємство, що виникло з його реєстрацією самостійно несе всю передбачену законодавством України відповідальність за своїми зобов'язаннями усім своїм майном". "Підприємство не відповідає за борги та зобов'язання Засновника перед третіми особами". "Засновник не відповідає за зобов'язаннями Підприємства і несе ризик збитків, пов'язаних з діяльністю Підприємства у межах вартості переданого Підприємству у повну власність майна, коштів та інших активів". Вважає, що ТОВ "ГК "Содружество" є неналежним відповідачем по справі, що підтверджується наявними у справі матеріалами, а отже, позовні вимоги до нього є необґрунтованими та безпідставними, а тому просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову.

Представник Відповідача 2 Таран О.А. позов визнав у повному обсязі.

Вислухавши пояснення сторін та вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково.

Згідно наказу директора ДП "Агрофірма Рубанівська" від 22.11.2014 року № 64 на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України з 22.11.2014 року було звільнено ОСОБА_1 (кухар).

Відповідно до ст. 44 КЗпП України при припиненні трудового договору у разі змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку.

Судом встановлено, що згідно наказу директора ДП "Агрофірма Рубанівська" від 22.11.2014 року № 64 на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України з 22.11.2014 року було звільнено ОСОБА_1 Але в порушення ст. 44 КЗпП України, Відповідач не виплатив ОСОБА_1 вихідну допомогу у встановленому розмірі.

Відповідно до довідки ДП "Агрофірма Рубанівська" від 23.02.2014 року № 128 ДП "Агрофірма Рубанівська" ТОВ "ГК "Содружество" має заборгованість по не виплаті ОСОБА_1 вихідної допомоги при звільненні у розмірі 2155 грн.

Позивачем та Відповідачем 2 визнано обставини того, що Відповідач 2 у період з 22.11.2014 року по 13.02.2015 рік має заборгованість по не виплаті ОСОБА_1 вихідної допомоги при звільненні у розмірі 2155 грн. та середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 3451 грн., а тому відповідно до ч. 1 ст. 61 ЦПК України вказані обставини доказуванню не підлягають.

Відповідно до ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Відповідно до п. 27 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 року № 13 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" згідно зі ст. 21 КЗпП України належним відповідачем у справі за позовом про оплату праці є та юридична особа (підприємство, установа, організація), з якою позивачем укладено трудовий договір.

Таким чином, відповідно до ст. 44 КЗпП України стягненню з Відповідача 2 на користь ОСОБА_1 підлягає вихідна допомога у розмірі 2155 грн., а відповідно до ст. 116 КЗпП України середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 3451 грн., розрахунок якої позивачем проведено відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100 "Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати", а всього кошти у розмірі 5616 грн.

Стягненню з Відповідача 1 на користь позивача вихідної допомоги та середнього заробітку за час вимушеного прогулу задоволенню не підлягає, оскільки позивач безпосередньо у Відповідача 1 ніколи не працювала, Відповідач 1 є окремою юридичною особою і хоча є засновником Відповідача 2, але відповідно до ст. 96 ЦК України та п. 3.2 статуту Відповідача 2 останній самостійно несе всю передбачену законодавством України відповідальність за своїми зобов'язаннями усім своїм майном, засновник не відповідає за зобов'язаннями підприємства, а відповідно до п. 5.4 статуту Відповідача 1 товариство не відповідає за зобов'язаннями створених ним юридичних осіб, а тому Відповідач 1 є неналежним відповідачем і вимоги позивача до Відповідача 1 є необґрунтованим і задоволенню не підлягають, а отже позов підлягає задоволенню частково.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України судовий збір підлягає стягненню з Відповідача 2 на користь держави.

На підставі ст.ст. 40, 44, 116 КЗпП України, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 61, 88, 212-216 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з дочірнього підприємства "Агрофірма Рубанівська" товариства з обмеженою відповідальністю "Група компаній "Содружество", ідентифікаційний код 30070145, на користь ОСОБА_1 вихідну допомогу у розмірі 2155 грн. та середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 3451 грн., а всього грошові кошти у розмірі 5616 грн.

Стягнути з дочірнього підприємства "Агрофірма Рубанівська" товариства з обмеженою відповідальністю "Група компаній "Содружество", ідентифікаційний код 30070145, судовий збір на користь держави у розмірі 243 (двісті сорок три) грн. 60 коп. на рахунок отримувача 31217206700083, код отримувача 37743660, МФО 852010, банк отримувач ГУДКУ у Херсонській області, код класифікації доходів бюджету 22030001, код ЄДРПОУ суду 02886752.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Група компаній "Содружество" про стягнення вихідної допомоги та середнього заробітку за час вимушеного прогулу відмовити.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Херсонської області через Великолепетиський районний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий підпис

КОПІЯ ВІРНА:

Суддя В.А. Мамаєв

Секретар судових засідань Н.М. Шишка