Рішення № 43156384, 11.03.2015, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/547/15

Головуючий у першій інстанції Горяєв І.М.

Доповідач Артеменко І. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.03.2015 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого Артеменка І.А.,

суддів Сватаненка В.І.,

Черевка П.М.,

при секретарі Фабіжевській Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 на заочне рішення Біляївського районного суду Одеської області від 28 травня 2012 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк "Приватбанк" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,-

встановила:

У квітні 2012 року Публічне акціонерне товариство Комерційний Банк "Приватбанк" (далі Банк) звернулося до суду з зазначеним позовом та просило стягнути з ОСОБА_3 заборгованість за кредитним договором у розмірі 31689,36 грн..

Свої вимоги Банк обґрунтовує тим, що 05.07.2007 року між ПАТ КБ "Приватбанк" та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір, відповідно до якого останній отримав кредит у сумі 3253,80 грн., зі сплатою 24% річних на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 06.07.2008 року. Оскільки відповідач взяті на себе зобов'язання не виконує утворилася заборгованість у сумі 31689,36 грн., яку Банк просив стягнути судовому порядку.

Заочним рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 28 травня 2012 року позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк "Приватбанк" задоволено. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк "Приватбанк" заборгованість за кредитним договором у розмірі 31689,36 грн., та судові витрати у розмірі 316,89 грн..

Ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 26 листопада 2013 року у задоволенні заяви представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 про скасування заочного рішення відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням, представник ОСОБА_3 - ОСОБА_4, подав до суду апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати, ухвалити по справі нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, який доповів зміст рішення, яке оскаржено, доводи апеляційної скарги, межі, в яких повинні здійснюватись перевірка рішення, встановлюватися обставини і досліджуватися докази, вислухавши думку учасників процесу, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу задовольнити з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Задовольняючи позовні вимоги Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк", суд першої інстанції виходив з того, що відповідач ОСОБА_3 отримавши кредит не виконує взяті на себе зобов'язання за кредитним договором, не погашає кредит, не сплачує відсотки.

Однак колегія суддів не може погодитися з висновками суду першої інстанції, оскільки висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи, суд неправильно застосував норми матеріального права.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п. 2 постанови від 18 грудня 2009 року № 14 "Про судове рішення у цивільній справі" рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до статті 2 ЦПК, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до статті 8 ЦПК, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Заочне рішення Біляївського районного суду Одеської області від 28 травня 2012 року зазначеним вимогам не відповідає.

Так, з позовної заяви вбачається, що 05.07.2007 року між Публічним акціонерним товариством Комерційний Банк "Приватбанк" та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір, відповідно до якого останній отримав кредит у розмірі 3253,80 грн. зі сплатою 24% річних на всю суму залишку заборгованості за кредитним договором з кінцевим терміном погашення 06.07.2008 року (а.с.2-7).

Оскільки ОСОБА_3 не виконує взяті на себе зобов'язання, то відповідно до даних Банку, станом на 18.11.2011 року, утворилася заборгованість у розмірі 31689,36 грн., з яких:

- заборгованість за кредитом - 3253,80 грн.;

- заборгованість за відсотками - 13146,94грн.;

- заборгованість по комісії за користування кредитом - 527,16 грн.;

- пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором - 12776,25 грн.;

- штраф (фіксована частина) - 500 грн.;

- штраф (процентна складова) - 1485,21 грн..

За правилами ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог, відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У ході судового розгляду справи у суді апеляційної інстанції представником ОСОБА_3 - ОСОБА_4 було заявлено клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи, з посиланням на те, що ОСОБА_3 не укладав кредитний договір з Банком та кредитні кошти не отримував. Хто та на підставі яких документів отримав кредит на його ім'я йому не відомо (а.с.80).

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 19.03.2014 року клопотання задоволено, по справі призначена судова почеркознавча експертиза (а.с.89-90).

Висновком судової-почеркознавчої експертизи № 1455/02 від 25.11.2014 року встановлено, що рукописний запис "Ежим доход 2000 грн.", розміщений в нижній частині анкети позичальника, виконаний не ОСОБА_3, а іншою особою, що дає підстави суду вважати, що анкета позичальника була заповнена не ОСОБА_3, а іншою особою.

Крім того у висновку зазначено, що вирішити питання про те, чи виконано рукописний запис "Дученко", розміщений в середній частині заяви позичальника № ODXRRX11350229 від 05.07.07, в графі "Підпис", вище друкованого запису "один примірник оригіналу договору мною отриманий", самим ОСОБА_3 чи іншою особою, не виявилось можливим.

Вирішити питання про те, чи виконані рукописні записи "копия верна 05.07.07" на наданих на експертизу електрофотографічних копіях сторінок паспорту громадянина України серії НОМЕР_1, виданого Біляївським РВ УМВСУ в Одеській області 23.08.1996 на ім'я ОСОБА_3, розміщені: під друкованим записом ПАСПОРТ ГРОМАДЯНИНА УКРАЇНИ (електрофотографічна копія паспорту розвороту 1-ї сторінки паспорту); на місці розташування фотокартки (електрофотографічна копія 2-ї та 3-ї сторінок паспорту); під друкованим записом "Сімейний стан/Семейное положение" (електрофотографічна копія 10-ї та 11-ї сторінок паспорту), самим ОСОБА_3 чи іншою особою, не виявилось можливим.

Також вирішити питання про те, чи виконані підписи від імені ОСОБА_3, розміщені:

- у середній частині заяви позичальника № ODXRRX11350229 від 05.07.07, праворуч від рукописного запису "Дученко";

- в нижній частині заяви позичальника № ODXRRX11350229 від 05.07.07, в графі "Підпис", вище друкованого запису "…даю згоду на укладання Позичальником";

- на електрофотографічних копіях сторінок паспорту громадянина України серії НОМЕР_1, виданого Біляївським РВ УМВСУ в Одеській області 23.08.1996 на ім'я ОСОБА_3: під друкованим записом "ПАСПОРТ ГРОМАДЯНИНА УКРАЇНИ" (електрофотографічна копія паспорту розвороту 1-ї сторінки паспорту); на місці розташування фотокартки ( електрофотографічна копія 2-ї та 3-ї сторінок паспорту); під друкованим записом "Сімейний стан/Семейное положение" (електрофотографічна копія 10-ї та 11-ї сторінок паспорту), самим ОСОБА_3 чи іншою особою, не виявилось можливим (а.с.123-132).

Таким чином, враховуючи висновки судової-почеркознавчої експертизи, колегія суддів дійшла висновку, що ОСОБА_3 не отримував кредитні кошти у ПАТ КБ "Приватбанк". На підставі яких документів, та яка інша особа від імені ОСОБА_3 могла отримати кредит, представник Банку пояснити не міг.

Згідно ст.ст. 10, 27, 60 ЦПК України сторони, які приймають участь у справі, користуються рівними правами відносно надання доказів, їх дослідження та доведення до суду їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції є незаконним, необґрунтованим та підлягає скасуванню з ухваленням по справі нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" у повному обсязі.

Враховуючи, що відповідачем при поданні апеляційної скарги сплачено судовий збір у розмірі 121,80 грн. та витрати по проведенню експертизи у розмірі 3019,20 грн. колегія суддів вважає за необхідне стягнути з Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" на користь ОСОБА_3 судові витрати у розмірі 3141 грн. (121,80 грн. + 3019,20 грн.).

Керуючись ст.ст. 88, 303, 307 ч. 1 п. 2, ст. 309 ч. 1 п.п. 3, 4, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області, -

вирішила:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 задовольнити.

Заочне рішення Біляївського районного суду Одеської області від 28 травня 2012 року скасувати.

Ухвалити по справі нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк "Приватбанк" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості відмовити у повному обсязі.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" на користь ОСОБА_3 судові витрати у розмірі 3141 грн.

Рішення колегії судів набирає законної сили з моменту проголошення.

Рішення колегії суддів може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня проголошення до суду касаційної інстанції.

Судді апеляційного суду Одеської області

І.А. Артеменко

П.М. Черевко

В.І. Сватаненко