Рішення № 43154837, 16.03.2015, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 136/2584/14-ц Провадження № 22-ц/772/985/2015Головуючий в суді першої інстанції Кривенко Д. Т.Категорія 27 Доповідач Ковальчук О. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2015 року м. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Вінницької області в складі :

головуючого: Ковальчука О.В.,

суддів : Медяного В.М., Жданкіна В.В.

при секретарі : Агеєвій Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» про стягнення коштів,

за апеляційними скаргами представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3, уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в Публічному акціонерному товаристві «Комерційний банк «Надра» Стрюкової І.О. на рішення Липовецького районного суду Вінницької області від 3 лютого 2015 року у цій справі, -

В С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2014 року ОСОБА_2 звернулась до суду із вказаним позовом та просила стягнути з відповідача на свою користь кошти за депозитними вкладами у розмірі 12800 доларів США, проценти у розмірі 384 долари США та завдані збитки у розмірі вартості втраченого завдатку у сумі 17 500 доларів США, стягнувши їх у гривневому еквіваленті на момент ухвалення рішення. Свої вимоги позивачка мотивувала тим, що 23 липня 2014 року між сторонами було укладено договір банківського вкладу № 1984586 на суму 6800 доларів США строком на 3 місяці, а 5 серпня 2014 року - договір банківського вкладу № 1995740 на суму 6000 доларів США строком на 3 місяці. Вимоги договорів ОСОБА_2 виконала, внісши на рахунок банку кошти у вказаних розмірах. Однак, банк після закінчення строку дії договорів кошти за депозитними вкладами позивачці не повернув.

Крім того, позивачка зазначила, що невиконання банком своїх зобов'язань призвело до завдання їй збитків у сумі 17 500 доларів США, оскільки, 19 вересня 2014 року вона уклала з ОСОБА_5 договір купівлі - продажу автомобіля та договір про завдаток, на виконання яких передала на користь останнього завдаток за автомобіль у сумі 17 500 доларів США. Згідно п. 2.3. договору купівлі-продажу автомобіля, позивач в строк до 05 листопада 2014 року зобов'язалась сплатити на користь продавця повну вартість автомобіля. Ці платежі позивач розраховувала здійснити за рахунок власних коштів, які розмістила на депозит у ПАТ «КБ «Надра», про що вона повідомляла банк у відповідних вимогах про повернення депозитних коштів, які залишились без реагування, що призвело до втрати вказаної суми завдатку.

Викладені обставини стали підставою для звернення позивачки до суду за захистом своїх прав.

Рішенням Липовецького районного суду Вінницької області від 3 лютого 2015 року вказаний позов задоволено частково: стягнуто з ПАТ «КБ «Надра» на користь ОСОБА_2 кошти за договором банківського вкладу в сумі 10 664 доларів США, в решті вимог - відмовлено, вирішено питання щодо розполіду судових витрат.

Не погодившись із зазначеним рішенням у частині відмови у задоволенні вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивачки збитків у розмірі вартості втраченого завдатку, представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування судом норм матеріального права, в апеляційній скарзі просить рішення суду першої інстанції в цій частині скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити ці позовні вимоги та стягнути з відповідача 447265 грн. завданих позивачці збитків у розмірі вартості втраченого завдатку.

ПАТ «КБ «Надра», не погодившись із зазначеним рішенням у частині стягнення з відповідача 54,74 доларів США, посилаючись на порушення та неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, в апеляційній скарзі просить рішення суду першої інстанції в цій частині скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні цих вимог.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг та вимог, заявлених у суді першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційну скаргу позивача слід відхилити, а скаргу відповідача задовольнити, рішення суду - змінити в частині стягнення з ПАТ «КБ «Надра» на користь ОСОБА_2 коштів за договором банківського вкладу в сумі 10 664 доларів США, визначивши дану суму стягнення у розмірі 10 609,26 доларів США з наступних підстав.

Судом встановлено, що 23 липня 2014 року між ПАТ «КБ «Надра» в особі начальника відділення № 0121 Остапенка С.В. та ОСОБА_2 було укладено Договір №1984586 строкового банківського вкладу (депозиту) без поповнення, оформленого в рамках пакету послуг ПУ «Перший» (а.с. 6). Предметом цього договору є грошові кошти в розмірі 6800 доларів США, які ОСОБА_2 внесла на рахунок Банку відповідно до квитанції № 820 від 23.07.2014 року (а.с. 7) строком на 3 місяці від дати фактичного надходження, відтак датою повернення вкладу є 23.10.2014 року. Згідно п.2.4 вказаного договору, сторонами було узгоджено, що протягом строку розміщення вкладу, процентна ставка по Вкладу встановлюється в розмірі 12% річних.

05.08.2014 року між ПАТ «КБ «Надра» в особі начальника відділення №0121 Остапенка С.В. та ОСОБА_2 було укладено Договір №1995740 стокового банківського вкладу (депозиту) без поповнення, оформленого в рамках Пакету послуг ПУ «Перший», відповідно до умов якого остання передала банку, а банк прийняв грошову суму у розмірі 6 000 доларів США згідно квитанції №6498 від 05.08.2014 року (а.с 8,9) строком на 3 місяці від дати фактичного надходження вкладу, а тому датою закінчення дії договору є 05.11.2014 року. Сторонами договору було визначено, що процентна ставка по цьому Вкладу встановлюється у розмірі 12% річних.

Відповідно до п.п. 3.1.2. вище зазначених договорів, вкладник має право на отримання суми вкладу та нарахованих процентів відповідно до умов цього договору.

Відповідно до п.3.4.3. банк зобов'язується забезпечити повне збереження та повернення вкладу, а також сплату процентів.

Відповідно до п.3.4.4. п.3.4.5 повернення вкладнику вкладу та сплата процентів проводиться в останній день строку розміщення вкладу шляхом перерахування коштів на рахунок вкладника.

27.10.2014 року позивачка звернулась до ПАТ «КБ «Надра» з вимогою про повернення коштів за договором банківського вкладу в сумі 6800 доларів США, зазначивши, що у випадку неповернення депозиту в найближчий час вона не зможе виконати свої зобов'язання та ризикує втратити завдаток в сумі 17 500 доларів США. Вказана вимога була отримана адресатом 27.10.2014 року (а.с. 10,11).

З аналогічною заявою про видачу депозиту згідно договору № 1984586 позивач звернулась 29.10.2014 року до відділення № 0121 ПАТ «КБ «Надра», яка була отримана цього ж дня (а.с 12).

За період з 31.10.2014 року по 03.12.2014 року позивачка отримала 2 520 доларів США через Відділення № 0121 ПАТ «КБ «Надра», що підтверджується заявами на видачу готівки, які підписані обома сторонами та Поточним звітом за операціями по рахунку клієнта ОСОБА_2 (а.с. 95-121).

Повного розрахунку банк із позивачем не провів.

19 вересня 2014 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 було укладено договір купівлі - продажу, предметом якого є автомобіль марки Mersedes-Benz, із визначеною ціною у розмірі 322 416 грн., що еквівалентно 24 000 доларів США (а.с. 13). Згідно п. 2.3. договору купівлі-продажу автомобіля, позивачка в строк до 5 листопада 2014 року зобов'язалась сплатити на користь продавця повну вартість автомобіля, яка була сторонами узгоджена в розмірі 24 000 доларів США.

Цього ж дня, на виконання умов договору купівлі - продажу автомобіля, його сторонами було укладено Договір (а.с. 14, 15), відповідно до якого ОСОБА_2 передала ОСОБА_5 17 500 доларів США, що еквівалентно 235 096,75 грн. за курсом НБУ, яку вона визначила як завдаток за автомобіль. Про ці факти позивачка повідомляла банк у вимогах про повернення депозитних коштів від 27.10.2014 року та від 29.10.2014 року.

02.02.2015 року ОСОБА_5 у листі, направленому на адресу позивачки, повідомив про невиконання останньою умов вищевказаних договорів та залишення у його власності переданого йому позивачкою завдатку в сумі 17 500 доларів США, що еквівалентно 235 096,75 грн. за курсом НБУ.

Задовольняючи частково вказаний позов, зокрема, стягуючи розмір визначених процентів, нарахованих на суму вкладів, та відмовляючи у задоволенні вимоги щодо стягнення завданих збитків у розмірі вказаного завдатку, суд першої інстанції, керуючись ст. ст. 22, 192, 526, 530, 610, 1058, 1060, 1074, 1075, виходив із наступного.

Суд, врахувавши розмір процентної ставки за вказаними договорами вкладів (депозиту), визначив, що нараховані проценти за договором № 1984586 від 23 липня 2014 року становлять 204 долари США, а за договором № 1995740 від 5 серпня 2014 року - 180 доларів США. Однак, стягуючи з відповідача проценти у визначеному розмірі суд не врахував положення ст. 170 (п.170.4.1.) ПК України.

Відповідно до вказаної правової норми податковим агентом платника податку під час нарахування на його користь доходів у вигляді процентів є особа, яка здійснює таке нарахування. Податковим агентом у строки, визначені цим Кодексом для місячного податкового періоду, до бюджету сплачується (перераховується) загальна сума податку, нарахованого за ставкою, визначеною абзацом першим пункту 167.1 статті 167 цього Кодексу, із загальної суми процентів, нарахованих за податковий (звітний) місяць на суми банківських вкладних (депозитних) або поточних рахунків, ощадних (депозитних) сертифікатів, вкладів (депозитів) членів кредитної спілки у кредитній спілці. Доходи, зазначені у цьому підпункті, остаточно оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування.

У п. 170.4.2. вказаної статті визначено, що податкові агенти (банки, кредитні спілки), які нараховують доходи у вигляді процентів, зазначених у підпункті 170.4.1 цього пункту, у податковому розрахунку, подання якого передбачено підпунктом "б" пункту 176.2 статті 176 цього Кодексу, відображають загальну суму нарахованих у звітному податковому періоді доходів та загальну суму утриманого з них податку.

Згідно абзацу першого пункту 167.1 ст. 167 цього Кодексу така податкова ставка становить 15%.

Таким чином, банком, як податковим агентом, було здійснено податкові відрахування у розмірі 15 % від нарахованих процентів за наведеними вище депозитними вкладами і вони не підлягали стягненню судом на користь позивачки. Згідно доданих до матеріалів справи звітів, по вказаним договорам дані податкові відрахування становлять: за договором № 1984586 від 23 липня 2014 року - 27,82 долари США, за договором № 1995740 від 5 серпня 2014 року - 26,92 долари США.

Щодо відмови у задоволенні вимог позивачки про стягнення збитків, суд дійшов вірного висновку, зазначивши, що нею не було доведено належними та допустимими доказами понесення нею збитків у розумінні ст. 22 ЦК України, у результаті яких вона зробила витрати або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

В іншій частині вказане рішення ніким не оскаржується, а тому відповідно до вимог ст. 303 ЦПК України не підлягає перевірці щодо його законності та обґрунтованості.

Суд відхиляє доводи апеляційної скарги представника ОСОБА_2, оскільки вони фактично зводяться до іншого, індивідуального тлумачення та розуміння норм матеріального права, які були застосовані судом при ухваленні оскаржуваного рішення, та іншої оцінки доказів, ніж зроблена судом, але не дають підстав для висновку про незаконність та необґрунтованість ухваленого рішення. Хоча в апеляційній скарзі зазначено, що підставами для скасування рішення є неправильне застосування судом норм матеріального права, однак фактично апеляційна скарга не містить посилань на те, яку, на думку апелянта, норму права суд повинен був застосувати до спірних правовідносин.

Враховуючи викладене, відповідно до положень ст. 309 ЦПК України апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 слід відхилити, апеляційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в Публічному акціонерному товаристві «Комерційний банк «Надра» Стрюкової І.О. - задовольнити, рішення Липовецького районного суду Вінницької області від 3 лютого 2015 року змінити в частині стягнення з ПАТ «КБ «Надра» на користь ОСОБА_2 коштів за договором банківського вкладу в сумі 10 664 доларів США, визначивши дану суму стягнення у розмірі 10 609,26 доларів США. В іншій частині вказане рішення суду залишити без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 316, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 - відхилити, апеляційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в Публічному акціонерному товаристві «Комерційний банк «Надра» Стрюкової І.О. - задовольнити, рішення Липовецького районного суду Вінницької області від 3 лютого 2015 року змінити в частині стягнення з Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» на користь ОСОБА_2 коштів за договором банківського вкладу в сумі 10 664 доларів США, визначивши дану суму стягнення у розмірі 10 609,26 доларів США (десять тисяч шістсот дев'ять доларів США 26 центів).

В іншій частині вказане рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення. На рішення може бути подана касаційна скарга до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий : О.В. Ковальчук

Судді : В.М. Медяний

В.В. Жданкін