Ухвала суду № 43153205, 17.03.2015, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/11342/14-ц

Провадження № 2-з/645/41/15

УХВАЛА

Іменем України

17 березня 2015 року суддя Фрунзенського районного суду м. Харкова Алтухова О.Ю., розглянувши заяву Кредитної спілки «Соколов» про забезпечення позову по справі за позовом Кредитної спілки «Соколов» до ОСОБА_1 про стягнення коштів за кредитним договором,-

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором в сумі 25 800,00 грн.

17 березня 2015 року позивачем подано до канцелярії суду заяву про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на житловий будинок в с. Кобзівка, по вул. Молодіжна, Красноградського району, Харківської області.

В обґрунтування своєї заяви позивачем зазначено, що оскільки відповідач ухиляється від виконання своїх зобовязань за кредитним договором, укладеним з позивачем, то у останнього є підстави стверджувати, що відповідач розпорядиться своїм майном, яке знаходиться у неї у власності, з метою уникнення примусового стягнення коштів за рахунок майна, що може зробити неможливим виконання рішення суду, внаслідок чого права позивача не будуть захищені.

Суд, перевіривши матеріали позовної заяви та доданих до неї документів приходить до наступного.

Провадження у справі відкрито 12 лютого 2015 року. 25 лютого 2015 року відповідач подав апеляцію на ухвалу про відкриття провадження і справа направлена до апеляційного суду Харківської області.

Відповідно до ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, у тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, зясувати обсяг позовних вимог та відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Із позовної заяви вбачається, що ціна позову складає 25 800,00 грн.

Позивач просить суд у забезпечення позову накласти арешт на квартиру, що належить відповідачу, а саме: на житловий будинок в с. Кобзівка, по вул. Молодіжна, Красноградського району, Харківської області, що належить відповідачу ОСОБА_1

Суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на житловий будинок відповідача, оскільки спосіб, у який позивач просить забезпечити позов, не є співмірним із заявленими позивачем вимогами. Такий спосіб забезпечення позову не враховує інтереси інших осіб, які мають право користуватися житловою площею у вищезазначеному будинку.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 151, 152, 153 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

У задоволенні заяви Кредитної спілки «Соколов» про забезпечення позову по справі за позовом Кредитної спілки «Соколов» до ОСОБА_1 про стягнення коштів за кредитним договором відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Харківської області протягом 5 днів з дня отримання копії ухвали шляхом подачі апеляційної скарги.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо вона не скасована, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: