Ухвала суду № 43151702, 17.03.2015, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/2400/15-к

Провадження №1-кп/461/207/15

УХВАЛА

судового засідання

17.03.2015 року Галицький районний суд м.Львова

у складі: суддів Мисько Х.М.,

Волоско І.Р.,

Стрельбицького В.В.,

при секретарі Скаб В.О.,

з участю: прокурора Криштанович С.С.,

захисника ОСОБА_3,

обвинуваченого ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.149 КК України,

в с т а н о в и в :

в провадженні Галицького районного суду м.Львова перебуває кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.149 КК України.

Встановлено, що ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м.Львова від 19.01.2015 року обрано щодо обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк до 19.03.2015 року.

До початку судового засідання прокурор заявив клопотання про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, покликаючись на те, що є достатні підстави вважати, що ризики, передбачені ст.177 КПК України, не змінились.

Частиною 3 ст.331 КПК України передбачено, що незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У відповідності до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Заслухавши думку прокурора, який підтримав заявлене клопотання, захисника та обвинуваченого, про відсутність підстав для продовження дії запобіжного заходу, просять змінити запобіжний захід на домашній арешт, з врахуванням обставин кримінального провадження та підстав обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та ризиків, визначених ст. 177 КПК України, оскільки ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 12 років, у випадку застосування більш м'якого запобіжного заходу може переховуватись від суду, перешкоджати встановленню істини у справі, суд приходить до висновку, що дію запобіжного заходу слід продовжити.

Керуючись ст.ст. 131, 183, 194, 331 КПК України, суд

у х в а л и в :

Продовжити дію запобіжного заходу, застосованого щодо ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.149 КК України, у вигляді тримання під вартою до 17 травня 2015 року включно.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді Х.М. Мисько

В.В. Стрельбицький

І.Р. Волоско