Ухвала суду № 43151593, 17.03.2015, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

Провадження №22ц/778/1069/15 Головуючий у 1 інстанції: Бахаєв І.М.

Суддя-доповідач: Подліянова Г.С.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2015 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого: Кримської О.М.

суддів: Подліянової Г.С.

Дашковської А.В.

при секретарі: Мельник З.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Запорізької обласної кредитної спілки "Довіра" на рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 17 липня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Запорізької обласної кредитної спілки "Довіра" про захист прав споживача, про стягнення депозитного внеску,-

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2014 року Позивачка звернулась до суду з позовом до відповідача про стягнення депозитного внеску у сумі 55 000 гривень, невиплачені проценти на внесок у сумі 5 916 гривень 67 копійок, а також моральної шкоди у розмірі 5 000 гривень, мотивуючи свої вимоги тим, що 12.02.2013 року між ОСОБА_3 та Мелітопольською філією №1 Запорізької обласної кредитної спілки "Довіра" був укладений договір №2720 про надання фінансових послуг, відповідно до якого позивачка передала, а відповідач прийняв на строковий депозитний рахунок грошову суму в розмірі 55 000 гривень строком на тринадцять місяців та зобов'язаний повернути позивачу суму вкладу 12.03.2014 року і проценти на умовах, та в порядку, встановлених цим договором. Свої зобов'язання позивачка виконала в повному обсязі, тобто внесла на депозит відповідача повну суму грошових коштів. Відповідач взяті на себе зобов'язання не виконав, не виплатив позивачці відсотки за користуванням грошима в повному обсязі та не повернув суми вкладу у встановлений термін. Станом на сьогоднішній день депозитний вклад за договором в розмірі 55 000 гривень позивачці не повернуто.

Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 17 липня 2014 року позов задоволено.

Стягнуто з Запорізької обласної кредитної спілки "Довіра" на користь ОСОБА_3, депозитний внесок до кредитної спілки в розмірі 55 000 гривень 00 копійок, а також невиплачені проценти на внесок в розмірі 5 916 гривень 67 копійок, та грошову суму в розмірі 5 000 гривень, відшкодування моральної шкоди.

Не погоджуючись з рішенням суду в частині стягнення моральної шкоди, Запорізька обласна кредитна спілка "Довіра" подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду змінити, відмовивши в частині задоволення позову про стягнення моральної шкоди.

ОСОБА_3, будучи своєчасно та належним чином повідомленою про часі місце розгляду справи до апеляційного суду не з"явилася, про причини неявки суд не повідомила, що відповідно до ч. 2 ст. 305 ЦПК України не перешкоджає розглядові справи за неявки ОСОБА_3, належним чином повідомленою про час і місце розгляду справи.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст.. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є6 порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Задовольняючи позов в частині відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції виходив із того, що позивачу завдано моральної шкоди внаслідок протиправної поведінки відповідача, оскільки у встановлений в договорі термін позивачу не був повернутий депозитний вклад та відсотки за користування грошима, керуючись при цьому ст. 23, 1167 ЦК України, ст. ст. 22, 23 Закону України " Про захист прав споживачів".

Проте з таким висновком суду не можна погодитись.

Судом установлено, що 12.02.2013 року між ОСОБА_3 та Мелітопольською філією Запорізької обласної кредитної спілки " Довіра" було укладено договір № 2720 про надання фінансової послуги ( а.с. 5-6).

Згідно з п. 1.1. договору Спілка прийняла від Вкладника на строковий депозитний рахунок грошову суму в розмірі 55000 грн. строком на тринадцять місяців та зобов"язалась повернути Вкладникові суму вкладу 12.03.2014 року і відсотки на умовах, та в порядку, встановленому цим договором.

За повний строк зберігання суми вкладу, які вказані у п. 1.1 договору, банк нараховує та виплачує вкладникові 20 відсотків річних від суми вкладу.

Згідно з п.2.3.3. виплата відсотків вкладнику здійснюється в кінці дії договору.

Згідно з п. 6.2.3.14), 5) Спілка зобов"язана повернути вкладнику всі належні йому грошові кошти відповідно до умов договору упродовж 30 робочих днів з дня отримання повідомлення від вкладника про розірвання договору ( вимоги про повернення внеску). Днем припинення нарахування відсотків за внеском є день повернення спілкою внеску.

12.03.2014 року строк дії договору закінчився. На вимогу позивача про повернення внеску і нарахованих відсотків та внесків відповідач повернув 04.04.2014 року із нарахованих відсотків 11916 грн. 67 коп. тільки 6000 гривень.

На час подання позову, відповідач не повернув позивачу внесок в розмірі 55000 грн. та нарахованих відсотків у розмірі 5916 грн. 67 коп., тому посилаючись на положення ст. ст. 526, 1060, 1058 ЦК України суд першої інстанції задовольнив позов про стягнення зазначеної суми.

Рішення в цій частині Кредитною спілкою " Довіра" не оскаржується.

Висновки суду про наявність підстав для відшкодування моральної шкоди не погоджуються з встановленими обставинами справи.

Відшкодування моральної шкоди у зв"язку із порушенням строків повернення депозитного вкладу умовами договору від 12 лютого 2013 року не передбачалось.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній чи юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Отже застосування ст. 1167 ЦК України передбачає наявність деліктних, а не договірних відносин.

Позовні вимоги про стягнення моральної шкоди із посиланням на Закон України "Про захист прав споживачів" є безпідставними, оскільки за п. 5 ст. 4 цього Закону, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, споживачі мають право лише на відшкодування моральної (немайнової) шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону.

Оскільки судом обставини справи встановлено повно й правильно, але застосовано закон, який не поширюються на відносини, які виникли між сторонами, ухвалене у справі судові рішення в частині відшкодування моральної шкоди підлягає скасуванню з ухваленням у цій частині нового рішення про відмову в позові.

Отже, аргументи апеляційної скарги є виправданими.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Запорізької обласної кредитної спілки "Довіра" задовольнити.

Рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 17 липня 2014 року у цій справі в частині стягнення з Запорізької обласної кредитної спілки "Довіра"на користь ОСОБА_3 5000.00 грн. моральної шкоди скасувати та в цій частині ухвалити нове рішення, яким у задоволенні цих вимог ОСОБА_3 відмовити.

У решті судове рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, проте воно може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: