Ухвала суду № 43149981, 18.03.2015, Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області

233 Справа № 233/906/15-ц

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2015 року м. Костянтинівка

Костянтинівський міськрайонний суду Донецької області у складі

Головуючого судді Малінова О.С.;

при секретарі Поварніциній А.С.;

за участі:

заявника ОСОБА_1,

представників ВДВС ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 на дії Відділу державної виконавчої служби Костянтинівського міськрайонного управління юстиції Донецької області, -

В С Т А Н О В И В :

26 лютого 2015 року до суду звернувся ОСОБА_1 із скаргою на дії ВДВС Костянтинівського МРУЮ. В обґрунтування своєї скарги посилається на те, що 26.11.2014р. в Костянтинівському пенсійному фонді України йому стало відомо та він отримав відомість №7731 від 26.11.2014р., про те, що з нього стягнуто кошти на підставі постанови ВДВС Костянтинівського МРУЮ, хоча до цього часу він не знав про такі виконавчі документи. Зазначає, що він звернувся 01.12.2014р. із заявою до ВДВС про відкладення виконавчих дій, проте, листом від 11.12.2014р. йому була надана відповідь про те, що підстав для зупинення виконавчого провадження немає. Вважає такі дії виконавчої служби незаконними і просить суд постанови ДВС Костянтинівського МРУЮ у відомості №7731 Костянтинівського пенсійного фонду - відмінити; отриману суму з особового рахунку №175983 ОСОБА_4, Костянтинівського пенсійного фонду, згідно відомості №7731 пенсійного фонду, вважати незаконною; зобовязати ВДВС Костянтинівського МРУЮ незаконно стягнуту суму згідно відомості №7731 перерахувати на особовий рахунок №175983 ОСОБА_4, Костянтинівського пенсійного фонду: зобовязати ВДВС Костянтинівського МРУЮ при наявності необхідних виконавчих документів, провести виконавчі дії згідно вимогам Закону України «Про виконавче провадження».

В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав та уточнив доводи своєї скарги та дав пояснення аналогічні тим, що викладені у його скарзі. Він пояснив суду, що погоджується з тим, що виконавча служба мала підстави для відкриття виконавчих проваджень відносно нього згідно належних документів. Але вважає, що не повідомлення його про відкриття цих виконавчих проваджень, порушує його права, перед усім право на добровільне виконання рішень суду. Також вважав, що з огляду на відсутність у державного виконавця відомостей про отримання ним, як боржником, копій постанов про відкриття виконавчого провадження, виконавець не мав права продовжувати виконавчі дії, а саме виносити постанови про стягнення коштів з пенсії.

Представники ВДВС Костянтинівського МУЮ у судовому засіданні проти задоволення заяви заперечували у повному обсязі, надали письмові заперечення згідно яких порушень з боку ВДВС під час відкриття виконавчих проваджень та проведення виконавчих дій відносно заявника немає (а.с. 21-22, 26-28). У той же час, у судовому засіданні представник ВДВС ОСОБА_3 визнав, що копії постанов про відкриття трьох виконавчих проваджень за виконавчими документами відносно заявника направлялись ОСОБА_1 простими поштовими листами і у цих провадженнях відсутні повідомлення про отримання ним цих постанов.

Заслухавши пояснення осіб, що беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, оцінивши доводи скаржника та докази на яких вони ґрунтуються, суд прийшов до висновку, що така скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що на виконанні у ВДВС Костянтинівського МУЮ перебувають виконавчі листи про стягнення судового збору з ОСОБА_1 на користь держави, а саме виконавчий лист №233/5588 від 15.11.2013р. про стягнення 1140,00 грн., № 233/4635 від 22.11.2013р. про стягнення 114,70 грн., №233/4635 від 18.02.2014р. про стягнення 57,35 грн. (а.с. 29-34).

Згідно довідки №245 від 09.01.2015р. ОСОБА_1 перебуває на обліку в УПФУ в м. Костянтинівка та Костянтинівському районі і отримує пенсію за віком при повному стажі (а.с. 11).

Як вбачається із відомості УПФУ в м. Костянтинівка та Костянтинівському районі про відрахування по особовому рахунку ОСОБА_1 №7731 від 26.11.2014р. та Інформації УПФУ щодо утримань з пенсії ОСОБА_1, з рахунку позивача були списані кошти на погашення заборгованості по вказаних вище виконавчих документах та кошти на погашення суми виконавчого збору (а.с. 5-6, 36).

01.12.2014р. до ВДВС Костянтинівського МУЮ надійшла заява ОСОБА_1 в якій він просить на підставі ст. 32 Закону України «Про виконавче провадження» негайно відкласти виконання виконавчих дій відносно нього.

11.12.2014р. листом за №1459/04-55/19 ВДВС Костянтинівського МУЮ повідомив ОСОБА_1 про те, що на виконанні перебувають зазначені виконавчі провадження, підстав для відмови у відкритті виконавчого провадження не виявлено, постанови про відкриття направлялися на адресу скаржника, також направлялись виклики у відповідності із ст.. 32 Закону України «Про виконавче провадження». Після направлення цих постанов були винесені постанови про звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника, а тому підстав для зупинення виконавчих дій немає (а.с. 4).

Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Судом безспірно встановлено, що ОСОБА_1 є боржником по виконавчих документах №233/5588 від 15.11.2013р., № 233/4635 від 22.11.2013р., №233/4635 від 18.02.2014р., які виконуються в примусовому порядку. Правомірність винесення постанов про відкриття цих виконавчих проваджень фактично визнана ОСОБА_1 у судовому засіданні.

Скаржник, внаслідок посилання на норми Закону України «Про виконавче провадження» які вже не чинні та викладені в новій редакції, помилково вважає, що на його заяву від 01.12.2014р. відділ ДВС зобовязаний був відкласти провадження виконавчих дій. Так, редакція статті 35 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року № 606-ХІV (із змінами та доповненнями далі за текстом Закон) передбачає право, а не обов'язок державного виконавця відкласти провадження виконавчих дій за наявності обставин, що перешкоджають провадженню виконавчих дій, або у разі несвоєчасного одержання сторонами документів виконавчого провадження, внаслідок чого вони були позбавлені можливості скористатися правами, наданими їм цим Законом. Разом з тим, судом не встановлено жодних підстав визначених законом для вчинення такої дії державним виконавцем як відкладення виконавчого провадження.

Крім того, боржник просив відкласти провадження виконавчих дій, які вже були вчинені. Так, списання коштів з рахунку боржника відбулось до моменту коли він зареєстрував заяву про відкладення провадження виконавчих дій. Тому, орган виконавчої служби не міг задовольнити таку заяву.

Суд також відзначає, що не має правового значення той факт, що у листі ВДВ від 11.12.2014р. скаржнику відмовлено у зупиненні виконавчого провадження, в той час як він дійсно не звертався із таким проханням, а просив відкласти провадження виконавчих дій. Такою відмовою відділ ДВС не призвів до порушення жодних прав боржника та не допустився порушення вимог закону.

Не підлягають задоволенню також вимоги ОСОБА_1 щодо зобовязання ВДВС за наявності необхідних виконавчих документів провадити виконавчі дії відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження», тому що цей обовязок для ВДВС встановлений безпосередньо як цим Законом, так і іншими законами України.

У той же час судом встановлено, що державною виконавчою службою порушені вимоги ст.. 31 Закону «Надсилання документів виконавчого провадження», яка передбачає обовязкове направлення копій постанов про відкриття виконавчого провадження рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Ці обставини визнанні представником ВДВС з посиланням на те, що були відсутні кошти на рекомендовані листи.

Таким чином, право ОСОБА_1 як боржника за виконавчими провадженням на самостійне (добровільне) виконання рішення у семиденний строк, що передбачено ст.. 25 Закону, є порушеним.

Відповідно до ч. 2 ст. 387 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи. У той же час під час розгляду цієї скарги, поданої в порядку Розділу VII ЦПК України, суд позбавлений можливості вирішити питання щодо повернення будь-яких сум та їх розміру. Це питання повинно вирішуватись в порядку позовного провадження.

На підставі ст.. 25, 30, 31 Закону України «Про виконавче провадження», керуючись ст. 387 Цивільного процесуального кодексу України, -

У Х В А Л И В :

Скаргу ОСОБА_1 на дії Відділу державної виконавчої служби Костянтинівського міськрайонного управління юстиції задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Відділу державної виконавчої служби Костянтинівського міськрайонного управління юстиції в частині неналежного направлення копій постанов про відкриття виконавчого провадження ОСОБА_1

В решті заявлених вимог відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до апеляційного суду Запорізької області через Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області протягом пяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя