Вирок № 43146711, 17.03.2015, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/2365/15-к

В И Р О К

іменем України

"17" березня 2015 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Бірси О.В.,

при секретарі Куса Л.І., Рудь Р.Г.,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора Йовенка С.П.,

потерпілого ОСОБА_1,

обвинуваченого ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014100040011316 від 29 серпня 2014 року за обвинуваченням

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Києва, українця, громадянина України, з середньою освітою, без місця реєстрації, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого 01.08.2014 року Оболонським районним судом м. Києва за ст. 185 ч.1 КК України до 1 року позбавлення з іспитовим строком 1 рік ,-

- у вчиненні кримінального правопорушення (злочину) передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, -

в с т а н о в и в:

Судом визнано доведеним, що ОСОБА_2 будучи раніше судимим належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став і маючи не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість, вчинив умисний злочин, а саме 29.08. 2014 року, приблизно о 04 годині 00 хвилин з метою відпочинку прийшов до ігрового клубу "Ваулт", який знаходиться в приміщенні ТЦ "Квадрат" по бул. Перова,26 в м. Києві, де на підлозі біля одного з ігрових столів, за яким сидів та грав на комп'ютері ОСОБА_1 помітив гаманець, в цей момент у нього виник злочинний умисел направлений на повторне, таємне викрадення чужого майна.

Реалізуючи свої злочинні наміри, ОСОБА_2 діючи умисно, з корисливих мотивів , з метою протиправного збагачення підійшов до ігрового столу за яким сидів ОСОБА_1, який був зайнятий грою на комп'ютері та впевнившись в тому, що за його діями ніхто не спостерігає підняв з підлоги гаманець, тим самим повторно, таємно викрав майно гр. ОСОБА_1, а саме: гаманець, вартістю 3000 гривень, гроші в сумі 40 гривень, гроші в сумі 550 доларів США, що по курсу Національного банку України становить 7480 гривень,банківську картку "Правекс Банку" на ім'я ОСОБА_1, яка матеріальної цінності не представляє, а всього ОСОБА_2 викрав майна на загальну суму 10520 гривень.

Після чого з викраденим майном з місця вчинення злочину зник та викраденим майно розпорядився на власний розсуд.

Вказаних висновків суд дійшов провівши судовий розгляд лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, виходячи з наступного.

Відповідно до положень ст. 84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Так, будучи допитаним в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, визнав, розкаявся, пояснивши, що 29 серпня 2014 року він перебував в ігровому клубі "Ваулт" по бул. Перова, 26 в м. Києві. Перебуваючи в ігровій залі, він помітив біля стільця, на якому сидів потерпілий гаманець. Проходячи повз потерпілого, він нахилився, підняв гаманець та направився до виходу. На виході з ігрового клубу його зустрів чоловік, який повідомив що гаманець належить йому, тому він повернув гаманець останньому та направився додому. В подальшому його затримали та продемонстрували відеозапис з камер спостереження клубу, де зафіксовано як він піднімає гаманець потерпілого.

Допитаний з дотриманням правил, передбачених частиною другою, третьою, п'ятою-чотирнадцятою статті 352 КПК України, у судовому засіданні та попередженим про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання потерпілий ОСОБА_1 пояснив суду, що29.08.2014 року приблизно о 04 годині 00 хвилин він перебував в ігровому клубі "Ваулт" по бул. Перова, 26 в м. Києві. Коли він закінчив гру виявив відсутність свого гаманця, у зв'язку з чим звернувся до адміністратора ігрового клубу. В подальшому були викликані працівники міліції та при перегляді відеозапису з камер спостереження встановлено обставини викрадення гаманця. Потерпілий також підтвердив, що у гаманці знаходили грошові кошти й банківські картки, але від цивільного позову щодо відшкодування завданої шкоди в судовому засіданні 24.02.2015 року відмовився й відмова прийнята судом.

Вказані показання обвинуваченого, потерпілого суд визнає належними оскільки, вони прямо і непрямо підтверджують існування/відсутність обставин, що підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність і недостовірність, можливість та неможливість використання інших доказів та допустимими, враховуючи, що останні отримані у порядку встановленому КПК України.

В свою чергу, з досліджених судом, у порядку ст. 358 КПК України, у судовому засіданні, документів, тобто спеціально створених з метою збереження інформації матеріальних об'єктів, які містять зафіксовані за допомогою письмових знаків, зображення тощо відомостей, судовим слідством було встановлено наступне.

Протоколом огляду місця події здійсненого з 08 год. 40 хв. по 09 год. 00 хв. 29.08.2014 року, який був проведений слідчим СВ Дніпровського РУ ГУ МВС України в м. Києві Людвиченком О.О. підтверджується безпосередньо факт настання самої події кримінального правопорушення, його місце та інші обставини вчинення кримінального правопорушення.

При цьому судом у ході судового розгляду порушень вимог ст.ст. 104-106, 234, 237, 233 КПК України не виявлено та стороною захисту не доведено.

Відомостями, що містяться в протоколі огляду проведеного 04.09.2014 року слідчим СВ Дніпровського РУ ГУ МВС України в м. Києві Коток Н.О., в ході якого проведеного перегляд диску з відеозаписом з камер спостереження в ігровому клубі "Ваулт" по бул. Перова, 26 в м. Києві, та безпосередньо самим відеозаписом, який переглянуто в судовому засіданні, підтверджується факт настання самої події кримінального правопорушення, його місце, час, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення.

При цьому порушень вимог ст.ст. 104-105, 237 КПК України судом в ході судового розгляду не виявлено та стороною захисту не доведено.

Відомостями, що містяться у протоколі слідчого експерименту проведеного 30.12.2014 року в період часу з 18 год. 10 хв. по 19 год. 00 хв. слідчим СВ Дніпровського РУ ГУ МВС України в м. Києві Коток Н.О. за участю ОСОБА_2 у присутності понятих підтверджується безпосередньо факт настання самої події кримінального правопорушення, його місце, час, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення.

При цьому судом у ході судового розгляду порушень вимог ст.ст. 104, 223, 240 КПК України не виявлено та стороною захисту не доведено.

Вказані документи суд визнає належними і допустимими доказами, оскільки останні відповідають вимогам КПК України, а безпосередньо порушень вимог ст.ст. 87, 99 КПК України, судом не встановлено та сторонами не доведено.

Будь-яких інших доказів в ході судового розгляду сторонами з боку обвинувачення та захисту, які були вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб передбачених КПК України, суду надано не було.

За таких обставин, враховуючи вищезазначене, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, приходить до висновку про повну доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, за обставин, встановлених судом.

Тож, суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 185 КК України, оскільки він своїми умисними діями вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), повторно.

Підстав, у відповідності до ч. 3 ст. 337 КПК України, для виходу за межі висунутого обвинувачення суд не вбачає, оскільки в ході судового розгляду обставин, які б перешкоджали ухваленню справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод не встановлено.

Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому ОСОБА_2, суд, відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення (злочину), особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують його покарання.

Те, що згідно ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Так, обставин, що пом'якшують або обтяжують покарання ОСОБА_2, відповідно до ст.ст. 66, 67 КК України, судом не встановлено.

Також, суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_2 на обліку у лікаря-психіатра та лікаря нарколога не перебуває, не має негативних характеристик за місцем проживання, відсутність зв'язків з антигромадськими елементами, спосіб життя (не працює, не одружений, раніше судимий), що свідчить про те, що оточуюча його обстановка у сім'ї та побуті, виражає не належні соціальні зв'язки; позицію потерпілого у справі, щодо відсутності претензій до обвинуваченого; ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення (злочину), а саме: його класифікацію за ст. 12 КК України, особливості й обставини вчинення: форму вини, мотив і мету, спосіб, стадію вчинення, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали; його поведінку під час та після вчинення злочинних дій та вважає за необхідне призначити покарання у виді позбавлення волі у межах санкції статті 185 КК України.

Підстав для звільнення від відбування покарання з випробуванням, у відповідності до вимог ст. 75 КК України, або ж застосування ст. 69 КК України, суд не знаходить, у зв'язку з відсутністю передумов за яких дані правові норми мають змогу бути застосовані, спосіб та характер вчинення злочину, та оскільки однозначно переконаний в тому, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України, визначена даним вироком міра покарання є достатньою для виправлення обвинувачених та попередження нових злочинів (кримінальних правопорушень).

Беручи до уваги той факт, що 01.08.2014 року вироком Оболонського районного суду м. Києва ОСОБА_2 засуджено за ч. 1 ст. 185 КК України до 1 року позбавлення волі з іспитовим строком на 1 рік, тобто обвинувачений вчинив даний злочин (серпень 2014) в період випробування, порушивши умови звільнення його від відбування покарання, суд вважає за необхідне остаточну міру покарання визначити на підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків.

Запобіжний захід ОСОБА_2, як захід забезпечення кримінального провадження, у вигляді тримання під вартою, враховуючи вимоги ст.ст. 177, 178 КПК України, слід залишити без змін до набрання вироком законної сили.

На підставі ст. 72 КК Українив строк відбування покарання ОСОБА_2 слід зарахувати термін попереднього ув'язнення з 30.12.2014 року по 16.03.2015 року включно.

Питання речових доказів у кримінальному проваджені вирішено, згідно положень ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 368-371, 373-374, 376 КПК України, суд, -

у х в а л и в :

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення (злочину) передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України та призначити покарання у виді 1 (одного) року 3 (трьох) місяців позбавлення волі.

В силу ст. 71 КК України за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання визначеного вироком Оболонського районного суду м. Києва від 01.08.2014 року, остаточно визначити ОСОБА_2 покарання у виді 1 (одного) року 6 (шести) місяців позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, у вигляді утримання під вартою у Київському слідчому ізоляторі Управління Державної пенітенціарної служби України в м. Києві та Київській області залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Строк відбування покарання ОСОБА_2 відраховувати з 17.03.2015 року зарахувавши в строк термін попереднього ув'язнення з 30.12.2014 року по 16.03.2015 року включно.

Речові докази: диск з відеозаписом - залишити в матеріалах кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014100040011316 від 29 серпня 2014 року.

Вирок може бути оскаржено протягом 30 днів з дня проголошення до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва.

Копію судового рішення негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору, іншим учасникам судового провадження та не пізніше наступного дня після ухвалення надіслати учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

С у д д я : О.В. Бірса