Постанова № 43144497, 13.03.2015, Апеляційний суд Київської області

Справа № 359/796/15-п Головуючий у І інстанції Криворучко І.В.Провадження № 33/780/145/15 Доповідач у 2 інстанції ДимарецькийКатегорія 429 13.03.2015

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 березня 2015 року м. Київ

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Київської області Димарецький В.М., за участю: представника Київської митниці ДФС Захарова А.О., захисника особи, яку притягнуто до відповідальності - адвоката ОСОБА_3, розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_4 на постанову судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 30 січня 2015 року щодо громадянки України ОСОБА_4,-

В С Т А Н О В И В:

Постановою судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 30 січня 2015 року

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 року

народження, проживаючу за адресою: АДРЕСА_1

притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 471 МК України та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1700 гривень. Вилучену у ОСОБА_4 валюту в сумі 11540 доларів США конфісковано в доход держави. Також судом стягнуто в доход держави з останьої судовий збір в розмірі 36 грн. 54 коп. та на користь Київської митниці ДФС понесені витрати у справі про порушення митних правил на транспортування предметів правопорушення в розмірі 3 грн. 01 коп.

Вказане вище правопорушення ОСОБА_4 було вчинено за наступних обставин.

5 січня 2015 року, о 15 год. 25 хв., під час проходження митного контролю в зоні митного контролю залу ,,Приліт" терміналу ,,Д" ДП МА ,,Бориспіль" громадянка України ОСОБА_4, яка прилетіла до України з Росії, м. Москва, літаком а/к ,,Аерофлот", рейсом №1800, своїми діями обрала канал, позначений символами зеленого кольору - ,,зелений коридор". Після перетину пасажиркою ,,білої лінії", яка позначає закінчення зони спрощеного митного контролю ,,зелений коридор", ОСОБА_4 було задано запитання щодо наявності в неї готівки, на що вона відповіла, що має при собі близько 8 000 доларів США. Після цього пасажирку було запрошено до службового приміщення митниці залу ,,Приліт", де нею була видана готівка в розмірі 18610 доларів США та 4200 євро. Зазначена готівка переміщувалась без ознак приховування. З виявленої суми пасажирці було пропущено 4200 євро та 7070 доларів США. За протоколом про порушення митних правил вилучено 11540 доларів США.

ОСОБА_4 в апеляційні скарзі просить постанову суду щодо неї, в частині накладання адміністративного стягнення у вигляді конфіскації вилученої валюти, змінити. В обґрунтування своєї вимоги посилається на те, що, на її думку, суд при розгляді справи не повно та не об'єктивно дослідив матеріали справи, у зв'язку з чим неправильно застосував норми матеріального права та порушив норми процесуального права і як наслідок прийняв рішення, яке не відповідає принципам законності, обгрунтованності якими має керуватись суд. Також апелянт просить звернути увагу на ту обставину, що гроші нею були отримані від її чоловіка під час знаходженні у США, а метою їх ввезення на територію України є вивезення з зони бойових дій її матері та близьких родичів, з м. Маріуполя до Києва та оренди помешкання на тривалий строк або купівлі квартири, її облаштування тощо. Крім того, в апеляції її автор посилається на Європейську Конвенцію ,, З захисту прав і основних свобод людини", Протоколи 1, 2, 4, 7, 11, які є невід"ємною частиною Конвенції, а також просить врахувати положення та вимоги ст.ст. 23, 33 КУпАП.

Заслухавши пояснення: захисника, яка підтримала апеляційну скаргу, представника Київської митниці ДФС, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та надані під час апеляційного розгляду документи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного.

Згідно ст. 17 (Застосування судами Конвенції та практики Суду) Закону України ,,Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до статті 1 Протоколу 1 до Конвенції з захисту прав людини, кожна фізична чи юридична особа має право на повагу до свої власності. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства та на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Перша і найбільш важлива вимога зазначеної норми полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на повагу до власності має бути законним. Також передбачається, що держава уповноважена здійснювати контроль за використанням власності шляхом забезпечення виконання законів. Питання про те, чи буде досягнута справедлива рівновага між вимогами загального інтересу і захисту фундаментальних прав особи, має значення лише при умові, що таке втручання відповідає вимогам закону і не є безпідставним. Суд також вказав, що органи влади повинні дотримувати розумний баланс між заходами, вжитими для забезпечення загальних інтересів суспільства та потребою захищати право заявника на мирне володіння своїм майном, тобто чи не стали вжиті заходи особистим та надмірним тягарем для заявника. Крім того, суд зауважив, що для того, щоб втручання вважалось пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення.

Апеляційним судом, як і судом першої інстанції було встановлено, що правопорушення, яке вчинила ОСОБА_4 полягало у переміщенні через митний кордон України - ,,зелений коридор" не задекларованих митному органу коштів, які перевищують 10 000 євро, що підлягає обов'язковому декларуванню.

За вказаних вище даних слід погодитись з висновком суду першої інстанції про вчинення ОСОБА_4 правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України.

Що ж до призначеного судом першої інстанції стягнення ОСОБА_4, то апеляційний суд приходить до такого.

Так, під час апеляційного розгляду даної справи встановлено, що кошти, які знаходились у ОСОБА_4 під час проходження митного контролю не мали ознак приховування, про їх наявність та бажання задекларувати, тобто діяти відповідно до законів України при проходженні митного контролю вона одразу повідомила працівників митниці. Дані, які б свідчили про незаконність походження згаданих коштів, в матеріалах справи відсутні. Навпаки законність їх походження підтверджується, як поясненнями самої ОСОБА_4, так і відповідними документами, які маються в матеріалах справи та надані під час судового засідання.

Відповідно до матеріалів справи ОСОБА_4 раніше до кримінальної та адміністративної відповідальності не притягувалась, затримані кошти мали бути використані на витрати, пов'язані з вивезенням з зони бойових дій її матері та близьких родичів з м. Маріуполя в безпечне місце та оренди там помешкання або купівлі квартири, її облаштування тощо.

Жодних даних, які б давали суду підстави вважати, що шляхом застосування конфіскації буде попереджена інша незаконна діяльність - легалізація злочинних доходів, торгівля наркотиками, фінансування тероризму, ухилення від сплати податків, тощо - відсутні.

З огляду на наведене, враховуючи обставини справи, приходжу до висновку, що застосування конфіскації предметів порушення митних правил, в даному випадку не відповідає вимогам положень ст. 1 Протоколу №1 до Європейської Конвенції ,,З захисту прав і основних свобод людини", практиці Європейського Суду з прав людини, тобто є не пропорційним вчиненому ОСОБА_4

За вказаних обставин постанову судді суду першої інстанції слід змінити та звільнити ОСОБА_4 від стягнення у виді конфіскації валютних цінностей, повернувши їх останній.

На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП ,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.

Постанову судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 30 січня 2015 року щодо ОСОБА_4, в частині накладання на неї стягнення у вигляді конфіскації валюти, змінити.

Грошові кошти в сумі 11540 доларів США, вилучені згідно протоколу №0009/125120104/15 від 05 січня 2015 року, повернути ОСОБА_4.

В решті постанову залишити без змін.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

Київської області підпис В. Димарецький

Згідно з оригіналом. Суддя В. Димарецький