Постанова № 43144494, 10.03.2015, Апеляційний суд Київської області

Справа № 359/1050/15-п Головуючий у І інстанції Мельник О.О.Провадження № 33/780/170/15 Доповідач у 2 інстанції ДимарецькийКатегорія 429 10.03.2015

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 березня 2015 року м. Київ

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Київської області Димарецький В.М., за участю представника Київської митниці ДФС Захарова А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 на постанову судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 13 лютого 2015 року щодо ОСОБА_4,-

В С Т А Н О В И В:

Постановою судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 13 лютого 2015 року

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженку с. Присліп

Львівської області, проживаючу за адресою:

АДРЕСА_1

притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 471 МК України та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 1700 гривень з конфіскацією 3000 доларів США в доход держави. Також стягнуто з ОСОБА_4 в доход держави 36 грн. 54 коп. судового збору та на користь Київської митниці Державної фіскальної служби України понесені витрати у справі про порушення митних правил на транспортування предметів правопорушення в розмірі 3 грн. 01 коп.

Відповідно до зазначеної постанови, 2 січня 2015 року, о 13 годині, під час проходження митного контролю в зоні митного контролю залу ,,Відліт" терміналу ,,Д" ДП МА ,,Бориспіль" у громадянки ОСОБА_4, яка відлітала до Великої Британії, м. Лондон, рейсом №ВА 883, та яка своїми діями обрала проходження митного контролю по каналу, позначеному символами зеленого коридору (зелений коридор), тим самим заявивши, що переміщувані нею через митний кордон товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо вивезення за межі митної території України, після перетину нею ,,білої лінії", яка позначає закінчення зони спрощеного митного контролю ,,зелений коридор", було виявлено 3 000 доларів США, які перевищували наявну у неї суму валюти в розмірі 12 100 доларів США та 500 гривень, що за офіційним курсом НБУ станом на 02 січня 2015 року є еквівалентом 9946,46923 євро, що знаходились в гаманці, який містився в сумочці пасажирки без ознак приховування та відповідно до Постанови Правління НБУ №148 від 27 травня 2008 року підлягали обов'язковому письмовому декларуванню та наявності відповідних дозвільних документів, чим порушила порядок проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, яким обмежено переміщення валюти через митний кордон України відповідно до Постанови КМУ № 436 від 21 травня 2012 року.

Представник ОСОБА_3 в апеляційній скарзі вважає постанову суду щодо ОСОБА_4 незаконною та просить її змінити, скасувавши накладання додаткового стягнення у виді конфіскації вилученої у ОСОБА_4 валюти в сумі 3 000 доларів США. В обґрунтування своїй вимог апелянт посилається на таке. Суддею при розгляді вказаної справи не дотримано вимог ст.ст. 245, 252, 280 КУпАП, зокрема вимоги щодо всебічного, повного та об'єктивного з"ясування обставин справи, а також розгляд справи відбувся у відсутність особи, яка притягається до відповідальності. Автор апеляційної скарги також звертає увагу апеляційного суду на те, що вказані апелянтом обставини справи, а саме: мета, для якої вилучені кошти везлись та наслідки їх вилучення для ОСОБА_4 та її родини були підставою до застосування при вирішенні даної справи Європейської Конвенції ,,З захисту прав і основних свобод людини" та практики Європейського Суду з прав людини.

В судове засідання від представника особи, яку притягнуто до відповідальності - ОСОБА_3, надійшло клопотання про слухання справи за відсутності апелянта, а тому апеляційній суд на підставі ст. 294 КУпАП вважає за можливе провести розгляд вказаної вище апеляційної скарги без участі апелянта.

Заслухавши пояснення представника митниці, який заперечував проти апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Згідно ст. 17 (Застосування судами Конвенції та практики Суду) Закону України ,,Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду, як джерело права.

Згідно зі статтею 1 Протоколу 1 до Конвенції з захисту прав людини, кожна фізична чи юридична особа має право на повагу до своєї власності. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства та на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Перша і найбільш важлива вимога зазначеної норми полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на повагу до власності має бути законним. Також передбачається, що держава уповноважена здійснювати контроль за використанням власності шляхом забезпечення виконання законів. Питання про те, чи буде досягнута справедлива рівновага між вимогами загального інтересу і захисту фундаментальних прав особи, має значення лише при умові, що таке втручання відповідає вимогам закону і не є безпідставним. Суд також вказав, що органи влади повинні дотримувати розумний баланс між заходами, вжитими для забезпечення загальних інтересів суспільства та потребою захищати право заявника на мирне володіння своїм майном, тобто чи не стали вжиті заходи особистим та надмірним тягарем для заявника. Крім того, суд зауважив, що для того, щоб втручання вважалось пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення.

Апеляційним судом, як і судом першої інстанції було встановлено, що правопорушення, яке вчинила ОСОБА_4 полягало у переміщенні через митний кордон України - ,,зелений коридор" не задекларованих митному органу коштів, які перевищують 10 000 євро, що підлягає обов'язковому декларуванню.

За вказаних вище даних слід погодитись з висновком суду першої інстанції про вчинення ОСОБА_4 правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України.

Що ж до призначеного судом першої інстанції стягнення ОСОБА_4, то апеляційний суд приходить до такого.

Так, під час апеляційного розгляду даної справи встановлено, що кошти, які знаходились у ОСОБА_4 під час проходження нею митного контролю не мали ознак приховування. Дані, які б свідчили про незаконність походження згаданих коштів, в матеріалах справи відсутні. Відповідно до матеріалів справи ОСОБА_4 раніше до кримінальної та адміністративної відповідальності не притягувалася, а затримані кошти мали бути використані на оплату навчання та проживання її дітей за кордоном, на даний час ОСОБА_4 не працює та єдиним джерелом існування для їх сім"ї є заробітня плата її чоловіка.

Жодних даних, які б давали суду підстави вважати, що шляхом застосування конфіскації буде попереджена інша незаконна діяльність - легалізація злочинних доходів, торгівля наркотиками, фінансування тероризму, ухилення від сплати податків, тощо - відсутні.

З огляду на наведене, враховуючи обставини справи, приходжу до висновку, що застосування конфіскації предметів порушення митних правил, в даному випадку не відповідає вимогам положень ст. 1 Протоколу №1 до Європейської Конвенції ,,З захисту прав і основних свобод людини", практиці Європейського Суду з прав людини, тобто є не пропорційним, оскільки покладає на ОСОБА_4 та її сім"ю ,,індивідуальний надмірний тягар".

За вказаних обставин постанову судді суду першої інстанції слід змінити та звільнити ОСОБА_4 від стягнення у виді конфіскації валютних цінностей, повернувши їх останній.

На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 задовольнити.

Постанову судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 13 лютого 2015 року щодо ОСОБА_4, в частині накладання на неї стягнення у вигляді конфіскації валюти, змінити.

Грошові кошти в сумі 3000 доларів США, вилучені згідно протоколу №0002/125120101/15 від 2 січня 2015 року, повернути ОСОБА_4.

В решті постанову залишити без змін.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

Київської області підпис В. Димарецький

Згідно з оригіналом. Суддя В. Димарецький