Вирок № 43144179, 26.02.2015, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/11120/14-к

1-кп/369/44/15

В И Р О К

іменем України

26.02.2015 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Гришка О.М.,

за участю секретарів Жилко Я.А., Дехтяренка Я.Г.,

за участю прокурора Алфьорової Г.В.,

за участю захисника ОСОБА_1,

за участю представника потерпілого ОСОБА_2,

за участю законного представника потерпілого ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Лиса Гора Первомайського району Миколаївської області, українця, громадянина України, не одруженого, маючого середню освіту, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого в силу ст. 89 КК України,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

29.01.2011 року близько 23 години ОСОБА_4, перебуваючи на території подвір'я будинку АДРЕСА_2, де між ОСОБА_5, ОСОБА_6 з однієї сторони та з ОСОБА_4 і ОСОБА_7 з іншої сторони, виникла сварка на грунті особистих неприязних стосунків, яка переросла в бійку. Під час якої ОСОБА_4, маючи умисел на спричинення тілесних ушкоджень, тобто посягаючи на найвищу соціальну цінність - здоров'я людини та з метою реалізації вказаного умислу, став штовхати обома руками в груди ОСОБА_5, виштовхуючи його за межі подвір'я. Відступаючи ОСОБА_5 сперся спиною на дерев'яний паркан та проломивши його впав на землю, а ОСОБА_4, переслідуючи свій злочинний умисел направлений на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_5, скориставшись тим, що останній лежав на землі, сів йому на груди та обхопивши своїми долонями голову ОСОБА_5, великими пальцями рук став давити на очі останнього, від чого ОСОБА_5 втратив свідомість. В результаті своїх злочинних дій ОСОБА_4 спричинив потерпілому ОСОБА_5 тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми: субарахноїдалього крововиливу, садни лоба з права; контузії 3-го ступеня правого ока, контузії 3-го ступеня лівого ока; гіфами, гемофтальми, відшарування сітківки правого ока, відшарування сітківки лівого ока, гематоми повік, сукон'юнктивальних обох очей, гемосинусу лівої верхнє-щелепної пазухи, перелому нижнього краю лівої орбіти.

Згідно висновку судово-медичного експерта № 219/Д від 17.08.2011 року, враховуючи, що виявлені пошкодження органів зору після їх заподіяння призвели до повної сліпоти на обидва ока (гострота зору при огляді 30.01.2011 правого ока - невпевнене світловідчуття, лівого - рахунок пальців в обличчя), та те, що без хірургічного лікування відшарування сітківки призводить до стійкої втрати зору: контузія ІІІ ступеня правого ока (гіфема, гемофтальм, відшарування сітківки, гематома повік, сукон'юнктивальний крововилив правого ока) відноситься до тяжких тілесних ушкоджень за критерієм стійкої втрати працездатності не менш ніж на одну третину. Комплекс пошкоджень в ділянці лівої очниці: контузія ІІІ ступеня лівого ока (відшарування сітківки, гематома повік, сукон'юнктивальний крововилив лівого ока); гемосинус лівої верхнє-щелепної пазухи, перелом нижнього краю лівої орбіти відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за критерієм стійкої втрати працездатності не менш ніж на одну третину.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненні інкримінованого йому злочині визнав частково та суду пояснив, що 29.01.2011 року він приїхав додому та побачив двох чоловіків біля калитки, як потім з'ясувалось це були ОСОБА_6 та ОСОБА_5 ОСОБА_4 запитав у них що трапилось і хто вони такі. Потім він зайшов в хату, а коли вийшов, то побачив ОСОБА_7 в крові, та сказав ОСОБА_6 та ОСОБА_5, щоб їхали туди звідки приїхали. Після цього ОСОБА_5 вдарив кулаком ОСОБА_4 Останній підійшов та декілька разів вдарив ОСОБА_6 та ОСОБА_5 В цей час приїхали ОСОБА_8 з ОСОБА_9 і остання розборонила їх і вони розійшлися. З приводу тілесних ушкоджень ОСОБА_4 зазначив, що вдарив ОСОБА_5 рукою в обличчя, але не давив йому пальцями рук на очі. Позовні вимоги в частині відшкодування матеріальної шкоди визнав в повному обсязі, в частині відшкодування моральної шкоди визнав частково.

Незважаючи на часткове визнання обвинуваченим ОСОБА_4 своєї вини у пред'явленому йому обвинуваченні за ч. 1 ст. 121 Кримінального кодексу України (далі - КК України) його винність у вчиненні вказаного злочину підтверджується доказами, які були досліджені в ході судового розгляду, а саме:

- показаннями потерпілого ОСОБА_5, який суду пояснив, що 29.01.2011 року він підвозив ОСОБА_10 додому, поруч з яким проживав ОСОБА_4 Коли ОСОБА_5 підвіз ОСОБА_10, то вийшов з автомобіля та чекав на останнього біля свого автомобіля на відстані приблизно 5 метрів від двору будинку. Раптом ОСОБА_5 почув крики ОСОБА_10 та обернувшись до двору, побачив як ОСОБА_10 лежить в крові на землі, а поруч стояли, раніше йому незнайомі чоловіки, як потім він дізнався це були ОСОБА_7 та ОСОБА_4 ОСОБА_5 вирішив зупинити конфлікт між ними та на зауваження отримав удар невідомим йому предметом по голові від ОСОБА_7 Від удару ОСОБА_5 впав на землю, ОСОБА_7 схопив та тримав його за ноги, а ОСОБА_4 в цей час сів зверху на ОСОБА_5 та почав давити йому пальцями руки на очі, від чого останній втратив свідомість. Через деякий час, коли конфлікт припинився, кум ОСОБА_10 взяв ОСОБА_5 та відвіз його на автомобілі до лікарні в м. Боярка. Зазначив, що ніколи раніше не бачив нікого з нападників до цього конфлікту. Чому саме виникла суперечка між ОСОБА_10 з одного боку та ОСОБА_4 із ОСОБА_7 з іншого також не знає. Крім того ОСОБА_5 зауважив, що ОСОБА_4 видавлював йому очі, інших тілесних ушкоджень ОСОБА_4 йому не наносив більше. В результаті нанесеного удару ОСОБА_7 по голові та видавлювання очей ОСОБА_4, ОСОБА_5 отримав струс головного мозку та втратив зір. Просив суд призначити найсуворіше покарання ОСОБА_4 та задовольнити заявлений цивільний позов в повному обсязі, мотивуючи тим, що переніс вже 11 операцій на зір та не знає подальшу долю свого зору;

- показаннями свідка ОСОБА_8, який суду пояснив, що у нього в магазині працює співмешканка ОСОБА_4 ОСОБА_9 В той день, 29.01.2011 року в магазині був переоблік, тому всі продавці були на робочому місті. Дочка ОСОБА_9 подзвонила їй і сказала, щоб остання їхала додому, тому що там щось трапилось. Під'їхавши до будинку, де проживала ОСОБА_9, ОСОБА_8 побачив коло подвір'я легковий автомобіль «Мерседес», з боку якого, з правої сторони, на землі лежав невідомий йому чоловік, як потім він з'ясував, що це був ОСОБА_5 Там було темно, але ОСОБА_8 побачив як ОСОБА_4 стояв над потерпілим ОСОБА_5 і наносив останньому удари руками в область голови. Зупинивши автомобіль ОСОБА_9 одразу побігла до ОСОБА_4 та відтягнула його від ОСОБА_5, ОСОБА_8 залишився біля ОСОБА_5 та допоміг йому сісти в автомобіль;

- показаннями свідка ОСОБА_11, який суду пояснив, що 29.01.2011 року ввечері йому зателефонував його кум ОСОБА_6, який попросив його під'їхати на перехрестя вулиць Петровського та Господарської вулиці в с. Петрівське, тому що там стояла машина, яка не заводилася. Під'їхавши до вказаного місця, ОСОБА_11 побачив автомобіль «Мерседес», в машині сиділа людина у якої було окровавлене лице. Після буксировки машини до дому ОСОБА_6, останній попросив відвезти у лікарню його товариша на ім'я ОСОБА_5, у якого обличчя було в крові. ОСОБА_11 відвіз останнього в Боярську лікарню, на запитання ОСОБА_11 про те, що сталося, він нічого не розповідав, лише казав, що у нього болять очі;

- даними з заяви ОСОБА_3 від 10.05.2011 року, відповідно до якої 29.01.2011 року близько 21 години нанесли тілесні ушкодження її чоловіку ОСОБА_5, внаслідок яких його було госпіталізовано до Боярської ЦРЛ (а. с. 44 т. 1);

- даними з заяви ОСОБА_5, відповідно до якої ОСОБА_5 повідомив, що 29.01.2011 року близько 11 годині двоє невідомих повалили його на землю і давили пальцями на очі, чим завдали йому тілесні ушкодження (а. с. 45 т. 1);

- даними з виписки № 930 з медичної карти стаціонарного хворого від 29.01.2011 року, відповідно до якого у ОСОБА_5 встановлено діагноз: ЗЧМТ, струс головного мозку, забій м'яких тканин обличчя (а. с. 57 т. 1);

- даними з медичної карти стаціонарного хворого № 4200195 ОСОБА_5, відповідно до якого у ОСОБА_5 встановлено діагноз: контузія ІІІ ст.; гіфема; гемофтальм правого ока; контузія ІІ ст. лівого ока; субконюнктивальний крововилив обох очей (а. с. 58);

- даними з висновку експерта № 219/Д від 03.08.2011 року, відповідно до якого згідно наданій медичній документації, висновків консультантів рентгенолога та офтальмолога КОБ СМЕ у ОСОБА_5, 1976 р.н., малась закрита черепно-мозкова травма: субарахноїдальний крововилив, садна лоба справа; контузія ІІІ ступеня правого ока; контузія ІІІ ступеня лівого ока; гіфема, гемофтальм, відшарування сітківки правого ока; відшарування сітківки лівого ока, гематоми повік, суконю'нктивальні крововиливи обох очей; гемосинус лівої верхнє-щелепної пазухи, перелом нижнього краю лівої орбіти. Виявлені тілесні ушкодження утворилося в наслідок дії тупих предметів, за давністю можуть відповідати вказаному терміну. Враховуючи, що виявлені пошкодження після їх заподіяння призвели до повної сліпоти на обидва ока (гострота зору при огляді 30.01.2011 правого ока - невпевнене світловідчуття, лівого - рахунок пальців в обличчя), та те, що без хірургічного лікування відшарування сітківки призводить до стійкої втрати зору: контузія ІІІ ступеня правого ока (гіфема, гемофтальми, відшарування сітківки, гематома повік, сукон'юнктивальний крововилив правого ока) відноситься до тяжких тілесних ушкоджень за критерієм стійкої втрати працездатності не менш ніж на одну третину. Комплекс пошкоджень в ділянці лівої очниці: контузія ІІІ ступеня лівого ока (відшарування сітківки, гематома повік, сукон'юнктивальний крововилив лівого ока); гемосинус лівої верхнє-щелепної пазухи, перелом нижнього краю лівої орбіти відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за критерієм стійкої втрати працездатності не менш ніж на одну третину. Закрита черепно-мозкова травма в вигляді субарахноїдального крововиливу та саден лоба справа відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я (а. с. 68 т. 1);

- даними з протоколу очної ставки між потерпілим ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_4 від 15.08.2011 року, відповідно до якого потерпілий ОСОБА_5 підтвердив обставини нанесення йому тілесних ушкоджень 29.01.2011 року ОСОБА_4, а саме, що ОСОБА_4 лежачи на ньому навмисно давив своїми пальцями рук йому в очі (а. с. 101-104 т. 1);

- даними з протоколу очної ставки між потерпілим ОСОБА_5 та свідком ОСОБА_7 від 15.08.2011 року, відповідно до якого потерпілий ОСОБА_5 підтвердив обставини нанесення йому тілесних ушкоджень 29.01.2011 року ОСОБА_4, а саме, що ОСОБА_4 лежачи на ньому навмисно давив своїми пальцями рук йому в очі (а. с. 105-109 т. 1);

- даними з протоколу очної ставки між потерпілим ОСОБА_5 та свідком ОСОБА_6 від 15.08.2011 року, відповідно до якого потерпілий ОСОБА_5 підтвердив обставини нанесення йому тілесних ушкоджень 29.01.2011 року ОСОБА_4, а саме, що ОСОБА_4 лежачи на ньому навмисно давив своїми пальцями рук йому в очі. Зазначені покази підтвердив і свідок ОСОБА_6, який повідомив, що бачив як ОСОБА_7 сидів на ногах ОСОБА_5 Руки ОСОБА_4 були на обличчі ОСОБА_5 (а. с. 110-113 т. 1);

- даними з протоколу відтворення обстановки і обставин подій з фототаблицями до нього від 08.09.2011 року, відповідно до якого потерпілий ОСОБА_5 в присутності працівників міліції та двох понятих, показав, що 29.01.2011 року він зайшов на територію подвір'я будинку АДРЕСА_2, щоб забрати свого товариша ОСОБА_6, який від отриманого удару лежав на землі. Коло ОСОБА_6 в цей час знаходився ОСОБА_4 та ОСОБА_7 Підійшовши до них, ОСОБА_4 стояв з правої сторони від ОСОБА_5, а ОСОБА_7 зліва. Після чого ОСОБА_4 обома руками штовхнув ОСОБА_5 в груди та між ними виникла штовханина. Тоді до них підбіг ОСОБА_7, який взявши ОСОБА_5 за одяг почав тягнути його назад. ОСОБА_4 штовхав ОСОБА_5 у груди. Потім ОСОБА_7 відійшов у сторону та ОСОБА_5 сперся спиною у паркан та проломивши його впав на землю. За парканом стояв легковий автомобіль. Коли потерпілий впав спиною на землю, то виявилось так, що він своїм правим плечем опинився під автомобілем. Обвинувачений впав на нього та сівши в районі грудей став давити своїми пальцями в його очі. Першого разу ОСОБА_5 відштовхнув його руки. Проте ОСОБА_4 продовжував свої дії та обхопивши його своїми руками за голову ОСОБА_5, великими пальцями рук став давити в його очі. Від цього потерпілий втратив свідомість (а. с. 124-127 т. 1);

- даними з висновку експерта № 256/Д від 08.09.2011 року, відповідно до якого виявлені у ОСОБА_5 тяжкі тілесні ушкодження у вигляді: контузії ІІІ ступеня правого ока (гіфема, гемофтальми, відшарування сітківки, гематома повік, сукон'юнктивальний крововилив правого ока); комплексу пошкоджень в ділянці лівої очниці: контузія ІІІ ступеня лівого ока (відшарування сітківки, гематома повік, сукон'юнктивальний крововилив лівого ока); гемосинус лівої верхнє-щелепної пазухи, перелом нижнього краю лівої орбіти могли утворитись від дії великих пальців рук нападника, за механізмом, вказаним ОСОБА_5 під час відтворення обстановки та обставин події 08.09.2011 року. Виявлені у ОСОБА_5 тілесні ушкодження не могли утворитись за механізмом, вказаними ОСОБА_4 під час відтворювання обстановки та обставин події 08.09.2011 року (а. с. 136-137 т. 1).

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності суд визнає, що потерпілий ОСОБА_5, свідки ОСОБА_8, ОСОБА_11, під час розгляду справи в суді, давали правдиві, послідовні, логічні показання, які відповідають встановленим судом фактичним обставинам справи.

Показання обвинуваченого ОСОБА_4 в тій частині, що він вдарив ОСОБА_5 кілька разів, але він не давив йому на очі пальцями рук, що призвело до втрати зору ОСОБА_5, суд вважає неправдивими, такими, що направлені на ухилення від кримінальної відповідальності, оскільки в цій частині вони спростовуються показами потерпілого ОСОБА_5 та дослідженими в судовому засіданні матеріалами справи.

Враховуючи встановлені обставини справи, оцінивши всі доказі в сукупності, суд визнає, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованому йому злочину доведена повністю, його дії кваліфікуються судом за ч. 1 ст. 121 КК України, як умисне нанесення тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило розлад здоров'я поєднаний зі стійкою втратою працездатності не менш як на одну третину.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4, суд враховує, що злочин за ч. 1 ст. 121 КК України, згідно ст. 12 КК України, відноситься до тяжких злочинів, ОСОБА_4 раніше не судимий в силу ст. 89 КК України (а. с. 100 т. 1, а. с. 71-72 т. 2), за даними облікової документації не перебуває під наркологічним та психіатричним диспансерно-динамічним наглядом (а. с. 97 т. 1), за місцем проживання характеризується посередньо (а. с. 98 т. 1 ), за місцем роботи характеризується позитивно (а. с. 99 т. 1).

Обставин, що пом'якшують покарання, відповідно до ст. 66 КК України, судом не встановлено.

Обставин, що обтяжують покарання, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

У зв'язку з вищевикладеним, призначаючи необхідне та достатнє покарання для виправлення обвинуваченого ОСОБА_4та попередження вчинення ним нових злочинів, суд вважає за необхідне призначити покарання ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 121 КК України у виді позбавлення волі в межах санкції вказаної статті.

При вирішенні питання щодо цивільного позову потерпілого ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 200 000 (двісті) тисяч гривень та моральної шкоди у розмірі 280 000 (двісті вісімдесят) тисяч гривень, суд виходить з наступного.

Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні визнав частково цивільний позов, а саме визнав повністю матеріальну шкоду у розмірі 200 000 (двісті) тисяч гривень та визнав частково моральну шкоду, без зазначення її суми. За таких обставин суд задовольняє позовні вимоги ОСОБА_5 в частині відшкодування матеріальної шкоди в сумі 200 000 (двісті) тисяч гривень, в зв'язку з визнанням позовних вимог обвинуваченим ОСОБА_4

Відповідно до положень ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Згідно ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини фізичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок джерела підвищеної небезпеки.

Відповідно до п.п. 3, 5, 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» №4 від 31.03.1995 року, суд має з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння моральних чи фізичних страждань, за яких обставин і якими діями вони завдані, ступінь вини заподіювача, яких моральних чи фізичних страждань зазнав потерпілий, в якій грошовій сумі він оцінює пов'язані з ними втрати, та з чого при цьому виходить, а також інші обставини, які мають значення для вирішення даного спору. Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Враховуючи глибину моральних страждань потерпілого ОСОБА_5 та матеріальне становище обвинуваченого ОСОБА_4, який ніде не працює, суд встановлює розмір відшкодування моральної шкоди за цивільним позовом потерпілого ОСОБА_5 в сумі 50 000 (п'ятдесят) тисяч гривень.

Речові докази по справі відсутні.

Судові витрати по кримінальному провадженню відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 369, 373, 374, 376 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_4, визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 6 (шість) років.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 у виді тримання під вартою в Київському СІЗО ДПС України в м. Києві та Київський області, до набрання вироку законної сили, залишити без змін.

Строк відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з моменту затримання, а саме з 13.09.2014 року.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_5 про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_4 матеріальної шкоди в розмірі 200 000 (двісті) тисяч гривень та моральної шкоди у розмірі 280 000 (двісті вісімдесят) тисяч гривень - задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_4 на користь потерпілого ОСОБА_5 в якості відшкодування матеріальної шкоди в сумі 200 000 (двісті) тисяч гривень. Стягнути з ОСОБА_4 на користь потерпілого ОСОБА_5 в якості відшкодування моральної шкоди в сумі 50 000 (п'ятдесят) тисяч гривень.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Київської області через Києво-Святошинський районний суд Київської області протягом 30 (тридцяти) діб з часу його проголошення прокурором, захисником, представником потерпілого, потерпілим, а обвинуваченим з моменту його вручення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку, копія вироку негайно після його проголошення вручається прокурору та обвинуваченому.

Суддя Гришко О.М.