Вирок № 43143810, 17.03.2015, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа 359/750/15-к

Провадження № 1-кп/359/97/2015

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.03.2015 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі

головуючого судді Левченка А.В.,

при секретарі Макаренко Я.В.,

з участю прокурора Динника І.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_2,

потерпілої ОСОБА_3,

представника потерпілої ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Борисполі справу по обвинувальному акту в кримінальному провадженні відносно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця с.Глибоке Бориспільського району Київської області, з вищою освітою, маючого на утриманні неповнолітнього сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

по обвинуваченню його у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України, -

встановив:

25.08.2014 року близько 12 год. 00 хв., малолітній ОСОБА_6, знаходячись біля будинку АДРЕСА_1, ненавмисно наступив на лапу собаки ОСОБА_1, яка вкусила малолітнього ОСОБА_6 за ногу. Отримавши тілесне ушкодження внаслідок укусу тварини, ОСОБА_6 прибіг до місця свого проживання до будинку АДРЕСА_2, де його мати ОСОБА_3 стала обробляти йому рану на нозі та надавати невідкладну медичну допомогу. У цей час до будинку зайшов ОСОБА_1, вчинив сварку та став вимагати, щоб ОСОБА_3 негайно відвезла його собаку до лікаря-ветеринара, оскільки її син винен у спричиненні тілесних ушкоджень тварині. ОСОБА_3 відмовила ОСОБА_1 в його вимозі, та наполягла щоб він пішов з будинку. Близько 12 год. 30 хв. 25.08.2014 року ОСОБА_1 вдруге прийшов до будинку ОСОБА_3 зі своєю дружиною ОСОБА_7, вчинив сварку та став вимагати від ОСОБА_3 сплатити грошові кошти, пов'язані з його витратами на транспортування собаки до лікаря-ветеринара та її лікуванням.Не погоджуючись з вимогами ОСОБА_1, ОСОБА_3 та її мати ОСОБА_8 наполягли на тому, щоб ОСОБА_1 та його дружина ОСОБА_7 залишили будинок.На подвір'ї будинку АДРЕСА_2 ОСОБА_1 не припинив сварку, а намагався з помсти спричинити тілесні ушкодження домашнім тваринам ОСОБА_3, кидаючи у них предметами. У зв'язку з такою поведінкою ОСОБА_1, ОСОБА_3 разом зі своєю матір'ю ОСОБА_8 намагалась примусово видалити ОСОБА_1 з території свого подвір'я. В цей час ОСОБА_1, ігноруючи законні вимоги власників домоволодіння щодо вимоги залишити їх територію, діючи умисно, з метою спричинення тілесних ушкоджень, схопив ОСОБА_3 своєю правою рукою за пальці її лівої руки та, із застосуванням значної сили, викрутив їх, спричинивши ОСОБА_3, відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 224д від 22.12.2014р., тілесні ушкодження у вигляді пошкодження згинача нігтьової фаланги IV пальця лівої руки, які за своїм характером тягнуть розлад здоров'я на строк понад 21 день, і за цією ознакою відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України, не визнав. При цьому пояснив, що в той день він з дружиною знаходились в себе в квартирі. Їх син грався на дворі разом з їх собакою та сусідським сином ОСОБА_3. Останній прийшов до них та повідомив, що він ненавмисно наступив на лапу собаці і та його вкусила. На нозі дитини ОСОБА_1 ушкоджень не побачив. Оскільки собака кульгала на лапу, він пішов на подвір»я ОСОБА_3 з вимогою відвезти їх до лікаря ветеринара. ОСОБА_3 в цей час перебинтовувала ногу сину і відмовила поїздкою до лікаря, сказавши, що допомога потрібна не собаці, а її сину. У лікаря він з дружиною надали допомогу собаці і отримали чек оплати послуг. Для того, щоб ОСОБА_3 повернула їм гроші, на пропозицію дружини, після повернення з Борисполя, він знову прийшов в домоволодіння ОСОБА_3 і почав наполягати повернення їх збитку, хоча, з його слів він хотів надати ОСОБА_3 чек, але його оплати не бажав. ОСОБА_3 з матір»ю почали його виганяти з подвір»я, мати вцепилась руками за його кофту,а потерпіла ОСОБА_3 накинулась на нього та почала бити руками. В цей час зайшов до подвір»я брат потерпілої ОСОБА_9 та вдарив його по щоці, але дізнавшись про причину візиту, наказав віддати ОСОБА_1 100 грн. , на що потерпіла ОСОБА_3 винесла з хати 100 грн та надала йому (ОСОБА_1) в руки. Після цього він викинув ці гроші у веранду та пішов геть. Вини своєї не визнає. На досудовому слідстві вини також не визнавав, про палець слідчій нічого не говорив, протокол його допиту в якості підозрюваного прочитував «вкратце». Має вищу педагогічну освіту, до цього пропрацював 11 років у міліції. Вважає, що його необхідно виправдати.

Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_3 пояснила, що 25 серпня 2014 року вона на городі копала картоплю, згодом до неї прибіг її син ОСОБА_10, який повідомив її, що вони гралися з сином обвинуваченого ОСОБА_5, і він випадково наступив на лапу собаки обвинуваченого, яка з ними гуляла. Після цього він підбіг до батька ОСОБА_5, щоб вибачитися, а він взяв його за голову, скрутив і штовхнув об машину. Син її тримався за ногу, сказав, що вона болить, бо собака його вкусила, після того, як він випадково наступив їй на лапу. Вона повела сина до хати, а слідом за нею зайшов і обвинувачений, і сказав, щоб вона везла його собаку до ветеринара, оскільки вона постраждала. Вона відмовилась це зробити, і сказала йому, що її син також постраждав, і якби він водив свою собаку на повідку такого б не трапилось. Після цього вона стала оглядати рану сина. Після цього обвинувачений сказав, що їй ще помститься і вийшов з хати. Вона зателефонувала місцевому лікарю і спитала як надати першу медичну допомогу після укусу собаки. Згодом обвинувачений знову прийшов до її хати, почав кричати та образливо чіплятися, показав якийсь папірець і наполягав, щоб вона виплатила йому гроші, які він витратив у ветеринара. Сума там була чи 178 чи 187 гривень, точно вона не пам'ятає. Однак вона сказала йому, що нічого платити не буде. В цей час до хати зайшла її мати ОСОБА_8 та дружина обвинуваченого ОСОБА_7, яка на руках тримала собаку. Її мати сказала обвинуваченому та його дружині, щоб вони вийшли з хати та не робили скандалу, оскільки постраждали обидві сторони. Однак обвинувачений їй сказав, що не вийде з її хати поки вона з ним не розрахується. Вона дала йому 100 гривень, так як більше в неї не було. Однак обвинувачений сказав, що цього мало, сказав, що помститься і вибіг з дружиною з хати. На подвір'ї лежало колесо з дитячого велосипеда, обвинувачений його підняв і кинув на її кішку з кошенятами, кішка втекла, а кошеня загинуло. Після цього він взяв "товкачку" і сказав, що повбиває її собак. Собаки були прив'язані. Мати його не пустила, він її вдарив і та впала. Після цього вона підбігла до матері і стала обороняти її від обвинуваченого. Між ними зав'язалася бійка, і обвинувачений почав навмисно викручувати їй пальці. Дружина ОСОБА_1 намагалась схопити її за волосся. Після цього ОСОБА_1 викрутив їй безіменний палець на лівій руці. Від болю вона закричала, і сказала, що їде до лікарні. Зібравшись до лікарні, вийшовши з хати на поріг вона помітила там 100 гривень, які вона давала ОСОБА_7. В лікарні їй повідомили що в неї пошкоджене сухожилля, лікувалась вона приблизно два тижні, однак лікування результатів не дало, і вона вимушена була робити операцію. На даний час палець ще не згинається.

Допитаний в судовому засіданні в присутності соціального педагога ОСОБА_12 неповнолітній свідок ОСОБА_6 показав, що він проживає разом з матір'ю та бабусею. Того дня коли він грався з другом ОСОБА_5, його собачка підбігла до нього ззаду, він її не помітив і випадково ненавмисно наступив їй п'яткою на лапку. Вона його вкусила за праву ногу і побігла до дядька ОСОБА_1. Потім він пішов до дядька ОСОБА_1 та попросив вибачення за те, що наступив його собачці на лапу, а він схопив його за голову та штовхнув до машини. Після цього він побіг до своєї мами, яка була на городі, все їй розповів, і вони пішли до хати оглядати рану. За ними пішов і дядько ОСОБА_1. Він почав ображати його маму. Згодом вибіг, а повернувшись сказав, щоб мама заплатила йому моральну шкоду, гроші за лікування собаки та за бензин. Тоді до хати зайшла тітка ОСОБА_7 з собачкою на руках. Тоді зайшла його бабуся і почала просити дядька ОСОБА_1, щоб він вийшов з хати. Коли він вийшов з хати, то взяв коліща з велосипеда і кинув на котів. Одне кошеня загинуло. Потім дядько ОСОБА_1 пішов до їх собак, а бабуся підійшла до нього і сказала, щоб він їх не чіпав. Він штовхнув бабусю і вона впала. Мама підбігла допомогти бабусі і почалась бійка. Він бачив, що дядько ОСОБА_1 вдарив маму по руці, і він почув як вона закричала і пішла до хати. Він все це бачив з вікна.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 показала, що в той день вона працювала з дочкою на городі. До них прийшов онук ОСОБА_10 і розповів , що вони гралися з сином обвинуваченого ОСОБА_5, і він випадково наступив на лапу собаки обвинуваченого, яка з ними гуляла. Онук її тримався за ногу, сказав, що вона болить, бо собака його вкусила, після того, як він випадково наступив їй на лапу. Дочка повела онука до хати обробляти рану. Згодом і вона пішла до хати і побачила, що ОСОБА_7 прибіг до них з дружиною . В руках він тримав якийсь папірець та вимагав гроші в сумі 160 чи 170 грн. Вона його почала заспокоювати, дочка винесла 100 грн та віддала йому. Коли ОСОБА_7 вийшов на подвір»я і прямував до собак з метою їх побить, то вона намагалась йому перешкодить. В цей час ОСОБА_7 наніс їй удар в плече, від якого вона впала на землю. В зв»язку з цим між ОСОБА_7 та його дружиною з одного боку та її дочкою з іншого почалась бійка. Вона не бачила, щоб ОСОБА_7 наносив удари її дочці, але бачила, що він намагався ухватити за її руки і бачиля як він крутив її руку за пільці. Після цього її дочка крикнула та пішла до хати. Вона допомагала дочці переодітись, так як ОСОБА_7 «зламав» їй пальця, і вона поїхала до лікарні.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 показала, що вона є дружиною обвинуваченого. В той день її чоловік сказав, що на ногу собаки наступив сусідський хлопчик і переломив лапу. Вона наполягала, щоб ОСОБА_7 домігся, щоб ОСОБА_8 відвезла їх до лікаря, але та відмовила. Вони самі з»їздили до ветеринара і по дорозі назад вона запропонувала чоловіку затрачені гроші витребувати у ОСОБА_8. Коли вони удвох зайшли до подвір»я, то ОСОБА_8 їх агресивно зустріла і нічого не хотіла договорюватись Потім з»явилась її мати. Коли вони знаходились на подвір»ї, то мати ОСОБА_8 ухватила за рукав її чоловіка та почала випроваджувати з двору. Він вирвався від неї і в цей час на чоловіка налетіла ОСОБА_8 і почала вити його руками по спині. В цей час зайшов до подвір»я брат потерпілої ОСОБА_9 та вдарив чоловіка по щоці, але дізнавшись про причину візиту, наказав віддати ОСОБА_7 100 грн. , на що потерпіла ОСОБА_3 винесла з хати 100 грн та надала йому (ОСОБА_7) в руки. Після цього він викинув ці гроші у веранду та вони вийшли з подвір»я. Слідчій на досудовому слідстві так все і розповідала, але слідча їй «хамила» і не дала прочитати протокол. Ніхто руки не викручував нікому і за руки не хватав. Перед судовим розглядом намагались примиритись, але нічого не получилось.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 показав, що він є братом потерпілій і живе по сусідстві з обвинуваченим та потерпілою, відносини з ними нормальні. В той день він зайшов до ОСОБА_3, коли ОСОБА_7 з дружиною виходили з подвір»я. Бійки він не бачив. Знає як все сталось зі слів сестри та матері. Сестра після цього збиралась їхати до лікарні з пошкодженим пальцем.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення підтверджується наступними наданими стороною обвинувачення та дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме:

даними висновку судово-медичної експертизи № 224д від 22.12.2014р., яким встановлено тілесні ушкодження ОСОБА_3 у вигляді пошкодження згинача нігтьової фаланги IV пальця лівої руки, які відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, могли бути утворені при обставинах на які вказує ОСОБА_3 даними висновку судово-медичної експертизи № 12 від 20.01.2015р., яким встановлено тілесні ушкодження ОСОБА_6 у вигляді двох рубців на правій гомілці, які є слідством загоєння ран поверхневого характеру, не виключно від зубів собаки; даними протоколу слідчого експерименту з потерпілою ОСОБА_3 та фото таблицею до нього; даними висновку судово-медичної експертизи № 06д від 26.01.2015р., яким встановлено що тілесні ушкодження ОСОБА_3 у вигляді пошкодження згинача нігтьової фаланги IV пальця лівої руки, могли бути утворені при обставинах на які вказує ОСОБА_3 під час проведення слідчого експерименту; даними вимоги про судимість обвинуваченого, копіями паспорту, свідоцтва про шлюб та про народження дитини, позитивними характеристиками.

Таким чином, оцінюючи в сукупності установлені і перевірені в судовому засіданні докази по справі, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення доведена повністю. На думку суду по справі зібрана достатня кількість допустимих та належних доказів на підтвердження такої вини.

До позиції обвинуваченого по справі суд відноситься критично та оцінює його показання, як спосіб захисту та спроба уникнення від відповідальності. Показання обвинуваченого ОСОБА_1 та його дружини спростовуються перевіреними в судовому засіданні доказами, мають між собою розбіжності та не послідовні на протязі всього розслідування справи.

Своїми умисними діями , які виразились у заподіянні середньої тяжкості тілесного ушкодження ОСОБА_3, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення (злочин), передбачений ч.1 ст.122 КК України.

Обставин, що пом'якшують та обтяжуються покарання ОСОБА_1,згідно вимог ст.ст.66, 67 КК України, судом не встановлено.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд, враховуючи характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого ним злочину, приймаючи до уваги особу обвинуваченого, вважає, що покарання обвинуваченому слід обрати у виді обмеження волі.

Приймаючи до уваги його характеристику, пом'якшуючу обставину, те, що ним злочин скоєно вперше, суд вважає за можливе визначення обвинуваченому іспитовий термін з покладенням обов'язків, які передбачені ст.76 КК України.

Цивільний позов заявлений прокурором в інтересах Бориспільської ЦРЛ про стягнення з обвинуваченого витрат на стаціонарне лікування потерпілої у сумі 5581,62 грн. підлягає задоволенню у повному обсязі.

Цивільний позов потерпілої в частині стягнення з обвинуваченого матеріальної шкоди у сумі 890,41 грн. необхідно задовольнити повністю, як такий , що знаходить своє підтвердження доказами. Позов в частині завданої моральної шкоди на суму 20000,00 грн. також підлягає частковому задоволенню на суму 5000,00 грн., з урахуванням вимог розумності і справедливості, відповідно до ст.23 ЦК України, та 6333,60 грн витрат, пов'язаних з отриманням юридичних послуг.

Судові витрати та речові докази по справі відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 373 -376 КПК України, суд -

засудив:

ОСОБА_1 визнати винуватим та призначити покарання за ч.1 ст.122 КК України у виді 2 (двох) років обмеження волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування основного покарання - обмеження волі з випробуванням, встановивши ОСОБА_1 2 (два) роки іспитового строку. У відповідності зі ст.76 КК України покласти на ОСОБА_1 такі обов'язки - не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції .

Строк відбуття покарання обчислювати з моменту проголошення вироку, тобто з 17 березня 2015 року.

Цивільний позов заявлений прокурором в інтересах Бориспільської ЦРЛ - задовольнити у повному обсязі. Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) на користь Бориспільської центральної районної лікарні (08300 Київська область м.Бориспіль вул.Котляревського,1, р/р 35414005046552, Банк ГУ Державної Казначейської Служби України в Київській області, МФО 821018, код ЄДРПОУ 01994132) понесені витрати на стаціонарне лікування потерпілої ОСОБА_3 у сумі 5581 (п'ять тисяч п'ятсот вісімдесят одна) гривня 62 копійки.

Цивільний позов потерпілої - задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) на користь ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_7, адреса проживання: АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер - НОМЕР_2) завдану матеріальну шкоду в сумі 890,41 грн. (вісімсот дев'яносто) гривень 41 копійка, завдану моральну шкоду в сумі 5000 (п'ять тисяч) гривень 00 копійок та понесені витрати на отримання юридичних послуг у сумі 6 333 (шість тисяч триста тридцять три) гривень 60 копійок, а всього стягнути 12 224 ( дванадцять тисяч двісті двадцять чотири) гривень 01 копійку.

Вирок на протязі 30 днів з дня його проголошення може бути оскаржений до Апеляційного суду Київської області через Бориспільський міськрайонний суд.

Суддя А.В. Левченко