Рішення № 43142000, 13.03.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.03.2015Справа №910/1648/15-гСуддя Отрош І.М., розглянувши матеріали справи

за позовомПриватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інгосстрах»доСтрахового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія»простягнення 15016 грн. 45 коп.Представники сторін:

від позивача: Діденко І.В. - представник за довіреністю № Э.37.7.0.0/Д-841 від 08.11.2013;

від відповідача: не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

28.01.2015 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інгосстрах» з вимогами до Страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія» про стягнення 15016 грн. 45 коп.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України та договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності не виконав зобов'язання щодо відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди майну власника автотранспортного засобу Nissan, державний номер АА2935МК, водієм транспортного засобу Chery, державний номер АХ4029СІ, цивільно-правова відповідальність власника якого застрахована відповідачем відповідно до Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/9747730, та право вимоги за якою перейшло до позивача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.01.2015 порушено провадження у справі № 910/1648/15-г та справу призначено до розгляду на 20.02.2015.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.02.2015, відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 13.03.2015.

У судовому засіданні 13.03.2015 представник позивача надав усні пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представники відповідача у судове засідання 13.03.2015 не з'явились, вимоги ухвали суду не виконали, клопотань про відкладення розгляду справи не подавали, про причини неявки у судове засідання суд не повідомили, про час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином за адресою, яка вказана в спеціальному витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 19999938 від 29.01.2015, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією реєстру поштових відправлень суду та витягом з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, з урахуванням Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 № 958.

Відповідно до абзацу 3 пункту 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувається з урахуванням положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

У судовому засіданні 13.03.2015 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані суду докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до Довідки про дорожньо-транспортну пригоду № 9202423, виданої ВДАІ Харківського міського управління ГУМВС України в Харківській області, та постанови Московського районного суду м. Харкова від 02.07.2013 у справі № 643/7794/13-п встановлено, що 20.05.2013 Юрчик Г.В., керуючи транспортним засобом Chery, державний номер АХ4029СІ, порушив п. 12.1 Правил дорожнього руху України, внаслідок чого здійснив зіткнення із транспортним засобом Nissan, державний номер АА2935МК, що спричинило пошкодження транспортних засобів.

Вищевказаною постановою Юрчика Г.В. визнано виннним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

20.09.2012 між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Інгосстрах» (страховик) та Публічним акціонерним товариством Комерційним банком «Приватбанк» (страхувальник/вигодонабувач) укладено Договір страхування наземного транспорту № DNH0OS-128K1UN, передбачено страхування майнових інтересів, пов'язаних з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом Nissan, державний номер АА2935МК.

Відповідно до п. 9 Договору, строк його дії встановлений з 21.09.2012 по 20.09.2013.

Згідно з частиною 1 статті 16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. Дана норма кореспондується із статтею 979 Цивільного кодексу України, якою визначено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно зі статтею 20 Закону України "Про страхування" страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Статтею 9 Закону України "Про страхування" визначено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. При цьому, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Вказаною статтею також визначено, що страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

У відповідності до частини 1 статті 25 Закону України «Про страхування» здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Відповідно до Звіту № 122/05/2013 дослідження спеціаліста-автотоварознавця від 12.06.2013, складеного Товариством з обмеженою відповідальністю «Сател Груп» (сертифікат суб'єкта оціночної діяльності № 11420/11 від 28.02.2011), вартість відновлювального ремонту транспортного засобу Nissan, державний номер АА2935МК, з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу (Ез = 0,22) становить 16016 грн. 45 коп.

Судом встановлено, що роботи, наведені у ремонтній калькуляції № 122/05-13 від 12.06.2013, складеній у системі AUDATEX Товариством з обмеженою відповідальністю «Сател Груп», знаходяться у причинно-наслідковому зв'язку з тими пошкодженнями транспортного засобу Nissan, державний номер АА2935МК, які зазначені у Довідці про дорожньо-транспортну пригоду № 9202423, виданій ВДАІ Харківського міського управління ГУМВС України в Харківській області, та протоколі огляду транспортного засобу від 23.02.2013.

Згідно зі страховим актом № И-2068 від 05.07.2013, складеним позивачем, загальний розмір страхового відшкодування за Договором страхування наземного транспорту № DNH0OS-128K1UN від 20.09.2012 становить 16016 грн. 45 коп., на підставі якого позивачем виплачено страхове відшкодування у розмірі 16016 грн. 45 коп. на рахунок Публічного акціонерного товариства Комерційним банком «Приватбанк», що підтверджується платіжним дорученням № 2107 від 09.07.2013, належним чином засвідчена копія якого знаходиться в матеріалах справи.

Як встановлено судом, на момент скоєння ДТП, цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу Chery, державний номер АХ4029СІ, була застрахована Страховим товариством з додатковою відповідальністю «Гарантія» відповідно до Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/9747730 з встановленим розміром страхової суми за шкоду заподіяну майну - 50000 грн 00 коп., франшизи - 1000 грн. 00 коп.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з частиною 2 статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Нормами статті 5 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Згідно з частиною 1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

У відповідності до пункту 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Відповідно до частини 2 статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.

Згідно з нормами статті 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

У зв'язку з виплатою страхового відшкодування страхувальнику, позивач набув право вимоги до особи відповідальної за заподіяний збиток, оскільки відповідно до статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача у межах фактичних витрат і суми страхового відшкодування перейшло право вимоги, яке страхувальник мав до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Так як цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу Chery, державний номер АХ4029СІ, була застрахована Страховим товариством з додатковою відповідальністю «Гарантія» за Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/9747730, відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов'язок щодо відшкодування збитку, завданого внаслідок ДТП водієм транспортного засобу Chery, державний номер АХ4029СІ, власнику автотранспортного засобу Nissan, державний номер АА2935МК, покладається на відповідача (в межах страхової суми та за вирахуванням франшизи).

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» оцінка майна, майнових прав (далі - оцінка майна) - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону (далі - нормативно-правові акти з оцінки майна), і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» проведення оцінки майна є обов'язковим у випадках, зокрема, визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом.

Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється печаткою та підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.

Відповідно до п. п. д) п. 1.4 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 р. N 142/5/2092 (далі - Методика) Методика застосовується з метою, зокрема, визначення матеріальних збитків, завданих власнику в разі пошкодження КТЗ.

При цьому суд зазначає, що звіт про оцінку транспортного засобу є лише попереднім оціночним документом, у якому зазначається про можливу, але не кінцеву суму, яку необхідно витратити на відновлення транспортного засобу.

З огляду на те, що в наданому позивачем Звіті № 122/05/2013 дослідження спеціаліста-автотоварознавця від 12.06.2013 встановлено наявність коефіцієнту фізичного зносу (Ез = 0,22) транспортного засобу Nissan, державний номер АА2935МК, суд дійшов висновку, що врахування даного звіту для визначення вартості відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу автомобіля Nissan, державний номер АА2935МК, є обов'язковим.

Таким чином, єдиним належним та допустимим доказом вартості відновлювального ремонту автомобіля Nissan, державний номер АА2935МК, з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, є Звіт № 122/05/2013 дослідження спеціаліста-автотоварознавця від 12.06.2013, відповідно до якого вартість відновлювального ремонту транспортного засобу Nissan, державний номер АА2935МК, з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу (Ез = 0,22), становить 16016 грн. 45 коп.

Згідно з пунктом 12.1. статті 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.

Відповідно до витягу з централізованої бази МТСБУ встановлено, що Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/9747730 розмір франшизи складає 1000 грн. 00 коп., розмір страхової суми (ліміту відповідальності) за шкоду, заподіяну майну - 50000 (п'ятдесят тисяч) грн. 00 коп.

Враховуючи вищезазначене, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача страхового відшкодування визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі в розмірі 15016 грн. 45 коп.

При цьому суд зазначає, що згідно з пунктом 36.2 статті 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.

Судом встановлено, що позивач не звертався до відповідача ані з заявою про виплату страхового відшкодування в розмірі 15016 грн. 45 коп. в порядку статті 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ані з претензією щодо повідомлення відповідача про наявність у нього обов'язку сплатити страхове відшкодування на користь позивача.

Разом з тим суд зазначає, що Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Інгосстрах» отримало право вимоги потерпілої особи після виплати останній страхового відшкодування та не було зобов'язане звертатися безпосередньо до особи, відповідальної за заподіяний збиток, або до особи, у якої застраховано її цивільно-правову відповідальність, з вимогою виплати матеріального відшкодування, та може реалізувати своє право шляхом подачі позову до суду.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 04.11.2014 у справі № 3-165гс14.

Однак, суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 517 Цивільного кодексу України, боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.

Відповідно до ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Суд дійшов висновку, що у зв'язку з тим, що позивач не звертався до відповідача із заявою про виплату страхового відшкодування, тобто не повідомив його про перехід до позивача прав кредитора щодо отримання страхового відшкодування, відповідач був позбавлений можливості дізнатись про наявність у нього обов'язку здійснити виплату страхового відшкодування за Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/9747730 у розмірі 15016 грн. 45 коп., а саме на користь позивача, у зв'язку з чим спір у даній справі виник внаслідок неправильних дій позивача, який не вжив своєчасно заходів щодо направлення відповідачу вимоги про сплату страхового відшкодування та не надав відповідачу можливості виконати свій обов'язок до звернення позивача до суду. Таким чином, враховуючи положення ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ч. 2 ст. 49, ст.ст. 75, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути зі Страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія» (04070, м. Київ, вул. Костянтинівська, буд. 56, оф. 13; ідентифікаційний код: 21130899) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інгосстрах» (49094, Дніпропетровська обл., м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 32; ідентифікаційний код: 33248430) грошові кошти у розмірі 15016 (п'ятнадцять тисяч шістнадцять) грн. 45 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання протягом 10 днів з дня складання повного рішення апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва.

Повне рішення складено: 18.03.2015

Суддя І.М. Отрош